13.08.2012 р. у Верховній Раді України зареєстровано черговий законопроект «Про загальнообов’язкове державне медичне страхування», реєстраційний № 11077 (далі — законопроект). Протягом усіх сесій парламенту VI скликання це вже 5-й зареєстрований проект. Проте після ознайомлення з хронологією розгляду попередніх складно зробити припущення стосовно його подальшої долі.
Спроба № 5
Наразі медичне страхування в Україні знаходиться на стадії формування, незважаючи на те що тривалий час існує проблема підвищення рівня медичного обслуговування, внаслідок чого постає питання щодо збільшення фінансування галузі, а це вимагає пошуку додаткових джерел. Одним із них є медичне страхування. Впровадження загальнообов’язкового медичного страхування сприятиме збільшенню фінансових надходжень у галузь охорони здоров’я в межах існуючого законодавчого поля, оптимізації їх використання, забезпеченню гарантування якісної медичної допомоги кожному громадянину, а також подальшому розвитку добровільного медичного страхування.
В Україні за часів незалежності здійснена низка важливих економічних реформ, але вони майже не торкнулися системи охорони здоров’я.
Необхідно звернути увагу на те, що кожного разу, коли виникала потреба в зміні акцентів при проведенні реформ у медичній галузі, її залишали на одному й тому ж етапі — «проект відкликано/залишено без розгляду». Впровадження загальнообов’язкового державного медичного страхування в Україні, попри всі його переваги, гальмується через те, що не існує однозначного підходу до створення законопроекту про загальнообов’язкове державне медичне страхування. Крім того, народні обранці, які лобіюють інтереси страхового бізнесу, зацікавлені в тому, щоб страхові внески громадян знаходилися у приватних руках.
Медичне страхування: 3 в 1
Останнім законопроектом, зареєстрованим у парламенті, запропоновано створення 3-рівневої моделі страхування:
1-й рівень — солідарна система загальнообов’язкового медичного страхування, що базується на засадах солідарності й субсидування та здійснення страхових виплат за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового медичного страхування (далі — Фонд);
2-й рівень — накопичувальна система загальнообов’язкового медичного страхування, що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному страховому фонді та фінансування витрат на оплату укладення договорів довічного медичного страхування і страхових виплат особі після досягнення нею пенсійного віку;
3-й рівень — система недержавного медичного страхування, що базується на засадах добровільної участі громадян.
Перший та другий рівні системи медичного страхування становлять систему загальнообов’язкового медичного страхування, другий та третій — накопичувального. Громадяни України можуть бути учасниками та отримувати страхові виплати одночасно відповідно до різних рівнів системи медичного страхування.
Передбачений у законопроекті Фонд має бути створений як самоврядна неприбуткова організація, що здійснюватиме свою діяльність на підставі статуту, який затверджуватиметься Правлінням Фонду.
Органами управління Фонду мають стати Правління (як вищий орган) та Виконавча дирекція. До складу Правління ввійдуть по 7 представників від Федерації профспілок України, організацій роботодавців, організацій медичної спільноти, а також по 1 представнику від МОЗ, Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства фінансів, Державного комітету фінансового моніторингу України, Міністерства економіки, Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва; комітетів Верховної Ради України з питань охорони здоров’я; з питань соціальної політики та праці; з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва; з питань фінансів і банківської діяльності; з питань економічної політики; у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів; з питань податкової та митної політики.
Правління Фонду працюватиме в режимі засідань. Відповідно до законопроекту члени Правління Фонду виконуватимуть свої обов’язки на громадських засадах. Очолюватиме його голова, який обиратиметься із членів Правління та затверджуватиметься КМУ строком на 3 роки.
Крім того, законопроектом передбачається скасування законів України від 23.09.1999 р. № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та від 18.01.2001 р. № 2240-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням». Запропоновано передати кошти фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які ліквідуються, Фонду.
Таким чином, функції виконавчих дирекцій зазначених вище фондів та їх територіальних органів виконуватимуть відповідні органи Фонду.
Згідно з основними положеннями законопроекту впровадження загальнообов’язкового державного медичного страхування призведе до зміни умов фінансування медичних закладів у цій сфері, тобто їх кошти перераховуватимуться за надання медичних послуг певного обсягу. Це має бути передбачено умовами договорів, укладених між Фондом та конкретними закладами охорони здоров’я.
Проте ст. 49 Конституції України визначає, що у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно. Дискусійним є питання, чи не суперечитиме запровадження загальнообов’язкового медичного страхування цьому положенню.
Конституційний Суд України (далі — КСУ) у своєму рішенні від 29.05.2002 р. № 10-рп/2002 наголосив: Конституцією України закріплено право громадян на медичне страхування, тобто йдеться про добровільний його характер, а тому стягнення обов’язкових страхових платежів (внесків) з громадян не відповідатиме конституційному припису — «у державних та комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно». Однак така позиція КСУ не виключає можливості запровадження державного медичного страхування: конституційна норма не порушуватиметься лише у випадку, якщо платниками обов’язкових страхових платежів (внесків) будуть суб’єкти господарювання, а не застраховані фізичні особи.
Також КСУ зазначає, що безоплатність медичної допомоги у державних і комунальних закладах охорони здоров’я не виключає можливості фінансування галузі за допомогою залучення додаткових коштів, а саме: від проведення благодійних акцій; від міжнародних програм гуманітарної допомоги; пожертвування громадських, релігійних благодійних організацій та меценатів; надходження лікарняних кас.
Противники окресленої моделі медичного страхування наголошують на обмеженні конституційних прав громадян — обов’язкова участь у системі загальнообов’язкового державного медичного страхування, відсутність можливості припинення участі у ній за власним бажанням.
Орієнтовна вартість страхового полісу у законопроекті не зазначена. Наразі свої висновки щодо положень цього документа мають надати парламентські комітети з питань охорони здоров’я; з питань бюджету та інші.
У разі прийняття законопроекту він набуде чинності з 1 січня 2013 р. Чи достатньо періоду у 4 міс для того, щоб вжити всіх необхідних заходів для запровадження системи медичного страхування?
До впровадження системи загальнообов’язкового медичного страхування необхідно підійти зважено і конструктивно: розробити законодавчу базу; забезпечити збалансованість обсягів послуг із обов’язкового медичного страхування з його фінансуванням. Для досягнення цілісності української системи охорони здоров’я, а також узгодження стандартів медичного обслуговування із світовим досвідом необхідний час, фінансові ресурси й кваліфіковані фахівці.
Катерина Горбунова
[ #855 (34) 03.09.2012 ]
http://www.apteka.ua/article/159212
Read More
Серед проблем соціального забарвлення, від яких наразі потерпають українці, чи не найгострішою є медичне забезпечення, рівнем якого не задоволене більшість населення. Крім кваліфікованих лікарів і сучасного обладнання галузь медицини потребує і достатнього фінансування, а його якраз і не вистачає. Коли люди хворіють, їм доводиться сподіватися на власні гаманці або ж шукати інші форми, щоб застрахувати своє здоров’я. Громада Житомирщини вже давно знайшла спосіб, як в умовах безгрошів’я залучати додаткові форми фінансування медицини та не хвилюватися про те, що не буде грошей на лікування. Але краще слів переконують факти. Ось один із них для порівняння: на медикаменти для забезпечення лікування пацієнтів Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О. Ф. Гербачевського з державного бюджету виділено на рік 836 тис. грн. (7 грн.06 коп. на один ліжкодень); за рахунок благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» цьому медзакладу у першому півріччі 2012 року закуплено ліків і виробів медичного призначення на суму понад 3 млн. 288 тис. грн. (60 грн. 77 коп. на один ліжкодень); Житомирському обласному онкологічному диспансеру – на суму 557 993 грн. (77грн. 06 коп. на один ліжкодень), усім лікувально-профілактичним закладам області – на суму більше 12 млн. 693 тис. грн. (у середньому – 37 грн. 05 коп. на один ліжко день).
На сьогодні багато населення нашого краю 15, 4 % (195 606 осіб) розуміє важливість функціонування Лікарняної каси та щомісяця сплачує до організації 25 грн. добровільних пожертвувань. Як застосовуючи солідарний принцип, функціонувала БО «Лікарняна каса Житомирської області» у першому півріччі 2012 року, чого вдалося досягти, які нові форми та методи роботи втілювалися, щоб члени організації отримували медичну допомогу на найвищому рівні, як використовувався кошторис, наскільки ЛК поповнилася новими прихильниками підсумовували на зібранні правління, яке відбулося 28 серпня. Важливість вкладу ЛК у галузь медицини підтверджує участь у ньому начальника управління охорони здоров’я Житомирської ОДА Олександра Михайловича Торбаса.
-За шість місяців цього року надійшло 18 млн. 582 грн. добровільних пожертвувань від тих, хто перебуває в ЛК (на основну діяльність витрачено 83% – 14 млн.259 тис. грн., на адміністративно – господарську – 17% –
2 млн. 860 тис. грн.), – розповів виконавчий директор благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» Володимир Станіславович Мишківський. – Різниця між надходженнями та видатками –
+ 1млн. 300 тис. грн. Усі райони, крім Коростишівського та м. Коростеня, мають позитивний фінансовий стан.
Завдяки методам роботи, програмам і технологіям, які застосовує ЛК, надавалася медична допомога на всіх рівнях – від ФАПів до спеціалізованих ЛПЗ м. Києва у більше ніж 175 тисячах випадків звернень.
Члени ЛК можуть лікуватися в стаціонарі, денному стаціонарі, стаціонарі вдома, амбулаторно, проходити потрібні діагностичні дослідження і в ЛПЗ області, і за її межами. У стаціонарі проліковано 30 083 пацієнти, в денних стаціонарах – 12 868, в амбулаторних умовах – 14 883 хворих. Обстежено 109 134 пацієнти на суму 2 765 720 грн. Було відмічено, що на діагностичні дослідження виділено більше коштів, ніж за аналогічний період минулого року. Це пов’язано, як пояснив виконавчий директор, із збільшенням вартості реактивів, також із тим, що у кожного члена ЛК при потребі є можливість пройти високовартісні та сучасні обстеження, зокрема, магнітно-резонансну томографію, комп’ютерну томографію. Видано 63 направлення для отримання медичної допомоги в лікувально-профілактичних закладах м. Києва. В державі нараховується понад 240 лікарняних кас. Діє Всеукраїнська громадська організація «Асоціація працівників лікарняних кас України». Завдяки їй отримали медикаменти 17 мешканців області на суму 27 560 грн., 42 особам за рішенням правління повернуто кошти, витрачені на лікування за межами області. На Житомирщині проліковано троє представників із благодійної організації «Лікарняна каса столичної міліції».
Лікарняна каса сприяє покращенню рівня обслуговування всього населення області, надаючи благодійну допомогу для поліпшення лікувально-діагностичного процесу. Для цих цілей у першому півріччі за підсумками минулого року було виділено 139 тисяч гривень.
Найнезахищенішими у нашому суспільстві є діти-сироти, ветерани Великої вітчизняної війни. БО «Лікарняна каса Житомирської області» продовжує займатися благодійництвом і виділяє кошти для їх лікування. Під патронатом ЛК 900 дітей-сиріт. Проліковано за шість місяців 2012 року 29 інвалідів і учасників бойових дій на суму 7 300 грн.
Для кожної людини, яка звертається за медичною допомогою, надзвичайно важливо, щоб вона була якісною та швидше одужати. Однією з переваг перебування в ЛК є те, що лікувальний процес контролюють лікарі-експерти, які працюють в усіх ЛПЗ. Якщо виникають якість питання стосовно отриманих медикаментів, призначених процедур – лікар-експерт завжди допоможе. В центральному офісі працює відділ аудиту якості лікувально-діагностичного процесу, аналізуються всі історії хвороби. Управління якістю лікувально-діагностичного процесу базується на дотриманні Лікарського формуляру (нещодавно вийшло його 7 видання) та локальних клінічних протоколів. Проводиться VEN – аналіз використання лікарських засобів за результатами якого визначено, що 23 % препаратів відноситься до другорядних, тобто тих, які не приносять позитивних результатів, а інколи можуть і нашкодити. Наприклад, актовегін, як і всі другорядні препарати, не має належної доказової бази, не застосовується у світі, а тому не повинен використовуватися і в українській медичній практиці. БО «Житомирської області» спільно з управлінням охорони здоров’я Житомирської ОДА розпочала перегляд діючих локальних клінічних протоколів, а це дасть змогу змінити підходи до використання подібних препаратів.
Приємно констатувати, що Лікарняна каса постійно розширює об’єми медичної допомоги, яку можна отримати завдяки перебуванню в організації. Серед них, за словами В. С. Мишківського, пілотний проект, який втілюється спільно з управлінням охорони здоров’я для попередження загострень перебігу бронхіальної астми та хронічних обструктивних захворювань легень, для досягнення позитивних результатів у лікуванні пацієнтів із цими патологіями. Наразі в ньому беруть участь 98 осіб із Житомира, Коростеня, Новограда – Волинського, Бердичева. Вони отримали серотид на суму 13 340 грн. Триває проект в Попільнянському районі з профілактики ускладнень гіпертонічної хвороби за участю 169 хворих. Їм надано гіпотензивних препаратів на суму 8 530 грн.
Як наголосив О. М. Торбас, БО «Лікарняна каса Житомирської області» та галузь медицини – це єдиний механізм, адже виконують спільне завдання – стоять на сторожі здоров’я населення краю. З метою надання організаційно-методичної допомоги в лікуванні членів ЛК представники виконавчої дирекції зустрічалися з колективами Брусилівської, Олевської, Радомишльської, Житомирської ЦРЛ, Новоград-Волинського міськрай ТМО, взяли участь у двох засіданнях КЕК управління охорони здоров’я Житомирської ОДА. На базі Житомирської ЦРЛ за участю голови правління благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», д. мед. н., професора, заслуженого лікаря України Валентина Дмитровича Парія, начальника управління охорони здоров’я Житомирської ОДА Олександра Михайловича Торбаса, головних фахівців, лікарів-експертів проходив семінар, на якому учасники знайомилися з роботою автоматизованої програми обліку ліків і розхідних матеріалів, отриманих у ЛПЗ, яка допомагає проводити раціональні замовлення, здійснювати оперативний контроль залишку ліків і цільового їх використання, переміщувати медикаменти з відділення у відділення, спрощує роботу медичного персоналу. Автоматизована програма обліку ліків і розхідних матеріалів почала застосовуватися в одному з відділень Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О. Ф. Гербачевського. Планується втілювати програму з обліку лабораторних реактивів, тощо.
Програмою «Потурбуймося про батьків», яка дає змогу перебувати в ЛК відразу після сплати дітьми добровільних пожертвувань за батьків, скористалося 11 людей.
Працівники ЛК прагнуть систематично знайомити населення з тим, як працює організація, які права та обов’язки мають ті, хто в ній перебуває, яку медичну допомогу за рахунок Лікарняної каси можуть отримати. В першому півріччі цього року в друкованих і електронних засобах масової інформації розміщено 75 інформаційних матеріалів.
У соціальних мережах і на форумах обговорювалося 96 тем, написано 2760 повідомлень, їх переглянуло 130 тисяч осіб. В обговоренні стосовно діяльності Лікарняної каси та ЛПЗ взяло участь 278 осіб. Варто відмітити, що члени ЛК володіють принципами роботи ЛК, самі дають відповіді на різні запитання форумчан. 40,4 % осіб, які взяли участь в обговоренні, оцінили її діяльність позитивно; 26,6% висловили претензії стосовно сплати благодійних внесків і поганого ставлення до них в ЛПЗ; 14,8 % зазначили, що при лікуванні їм призначають лише дешеві ліки; 40, 6 % вказали на недостатню інформованість стосовно роботи ЛК.
Ті, хто перебуває в ЛК, звертаються із запитаннями про діяльність ЛПЗ, сплати там благодійних внесків під час обстеження чи лікування, сплати добровільних пожертвувань, заборгованості і до центрального офісу ЛК
(м. Житомир, вул. Пушкінська, 1), і на телефон цілодобової «Гарячої лінії»
(55 – 49 – 50).
За словами Володимира Станіславовича Мишківського, в другому півріччі виконавча дирекція спрямовуватиме свої зусилля на покращення інформаційного забезпечення членів ЛК, управління якістю лікувально-діагностичного процесу, працюватиме над подальшим упровадженням автоматизованого обліку ліків, їх цільовим використанням. І все для того, щоб 195 606 осіб (15,4% від загальної кількості населення області), 30 % із яких – працівники підприємств та організацій, 51 % – люди, які сплачують добровільні пожертвування індивідуально мали доступ до якісного лікування, що відповідає вимогам МОЗ України.
Найбільше прихильників ЛК у м. Житомирі – 57 787 (21,4%),
м. Бердичеві – 16 577 осіб (21,1 %). 740 громадян із «Бердичівської лікарняної каси», яка нещодавно припинила свою діяльність, приєдналося до БО «Лікарняна каса Житомирської області». За червень – липень до ЛК вступило 1955 осіб, за несплату членських внесків виключено 1900 громадян. Багато людей звертаються до виконавчої дирекції з проханням відновити перебування в організації. На правлінні позитивно вирішено заяви про відновлення в ЛК від 275 осіб.
Як говорить народне прислів’я, дев’ять десятих нашого щастя залежить від здоров’я. А щоб бути щасливими та, головне, здоровими, приєднуйтесь до благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області»
Світлана Михалюк
Read More
