October, 2014

Пост-реліз V ювілейного Міжнародного медичного форуму «Інновації – в медицині – здоров’я нації»

14-16 жовтня 2014 року у ВЦ «КиївЕкспоПлаза» відбувся V ювілейний Міжнародний медичний форум «Інновації в медицині – здоров’я нації» – масштабний захід галузі охорони здоров’я, який щороку об’єднує потужну міждисциплінарну науково-практичну програму Міжнародного медичного конгресу, найбільші на теренах України спеціалізовані виставки – Міжнародну виставку охорону здоров’я MEDICAEXPO та Міжнародну фармацевтичну виставку PHARMAEXPO.

Колосальний інтерес з боку відвідувачів – 10 252 зареєстрованих вітчизняних та закордонних спеціалістів медичної науки та практики, високий попит на експозиційні частини Форуму – 350 компаній, широка географія учасників виставок та міжнародних спікерів – 21 країна світу, затребуваність науково-практичної та ділової програм підтвердили вагомість і значимість Міжнародного медичного форуму та вивели його в топ подій для лікарів, науковців, інвесторів, виробників, представників та дистриб’юторів медичного і лабораторного обладнання, інструментарію, повного спектру товарів медичного призначення, фармацевтичної продукції, словом, всіх причетних до медичної практики та науки.

Високий та професійний рівень Форуму дозволив відвідувачам підвищити кваліфікацію, обмінятися досвідом, представити свої здобутки, відкриття та досягнення, інноваційні методи профілактики, діагностики та лікування, які вже найближчим часом будуть впроваджуватися в практику охорони здоров’я України, перейняти міжнародний досвід, налагодити партнерські стосунки, підписати угоди міжнародного рівня, науково-освітні угоди.

Вперше Форум відбувся за підтримки Президента України Петра Порошенка та під патронатом Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

Офіційна підтримка Форуму – Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я України, Державної служби України з лікарських засобів, Київської міської державної адміністрації.

Організатори – Національна академія медичних наук України, Компанія LMT.

Проведенню Форуму сприяли 140 медичних асоціацій, 15 вищих медичних навчальних закладів, 3 академії післядипломної освіти. Інформаційну підтримку Форуму надали 180 спеціалізованих видань України, СНД та зарубіжжя, 400 спеціалізованих Інтернет-ресурсів.

Привітальне слово Президента України Петра Порошенка зачитала його радник – Заслужений лікар України Ольга Богомолець. Президент у своєму зверненні підкреслив, що «участь у заході закордонних і вітчизняних спеціалістів дасть змогу фахівцям охорони здоров’я підвищити свою професійну кваліфікацію, отримати сучасні знання і перейняти передовий досвід стосовно новітніх методів та засобів лікування».

Головний консультант секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я України Світлана Зброжек представила привітальне слово Голови профільного Комітету ВРУ Тетяни Бахтеєвої. За словами Тетяни Бахтеєвої, проведення цьогорічного Форуму спрямовано на організацію платформи для діалогу між владою та фахівцями галузі охорони здоров’я, об’єднання зусиль лікарів, науковців, виробників лікарських засобів та всіх причетних до медичної спільноти задля розвитку медицини та покращення якості надання медичних послуг в Україні.

У церемонії офіційного відкриття взяв участь в.о. Міністра охорони здоров’я Василь Лазоришинець. Очільник МОЗ України зауважив, що Форум багато років поспіль дозволяє фахівцям вдосконалювати свої теоретичні та практичні знання, успішно представити свої здобутки, саме завдяки таким заходам відбувається тісне спілкування між виробниками та практиками, впроваджуються сучасні наукові розробки, а для бізнесу це час, коли треба рухатися на зустріч науці та об’єднувати свої винаходи та потенціал, щоб разом сприяти розвитку охорони здоров’я в Україні.

Голова Державної служби України з лікарських засобів Михайло Пасічник у рамках свого виступу назвав Форум «знаменною подією, яка щороку включає в себе проведення багатьох конференцій, сприяє постійному обміну думок та дає поштовх до удосконалення галузі охорони здоров’я».

Перший віце-президент Національної академії медичних наук України Юрій Кундієв привітав присутніх з відкриттям Форуму, який, за його словами, сприяє піднесенню рівня медичної допомоги завдяки спільній праці науковців, лікарів державних установ академії та іноземних колег.

Також у церемонії офіційного відкриття взяли участь Заступник Міністра охорони здоров’я України Наталія Лісневська, Перший заступник Голови Державного агентства України з туризму та курортів Валентина Гордієнко, заступник голови місії Посольства Угорщини в Україні Ласло Пап, експерт Відділу сприяння торгівлі та інвестиціям посольства Польщі в Україні Бартош Фурман, директора державних установ НАМН України, керівники профільних установ МОЗ України, ректори вищих медичних навчальних закладів та закладів післядипломної освіти, Президенти профільних асоціацій, представники благодійних фондів, власники вітчизняних та закордонних медичних та фармацевтичних компаній.

Відкрити Міжнародну виставку медичного туризму SPA&Wellness – Healthcare Travel Expo, яка проходила паралельно з Форумом, прибули Надзвичайні і Повноважні посли Республіки Болгарія, Республіки Корея, Республіки Куба, Малайзії, Угорщини, представники торгових відділів та економічних місій інших посольств.

Три дні інтенсивного навчання

Науково-практична програма Форуму базувалася на ІІІ МІЖНАРОДНОМУ МЕДИЧНОМУ КОНГРЕСІ «Впровадження сучасних досягнень медичної науки в практику охорони здоров’я України», який внесено до «Реєстру з’їздів, конгресів, симпозіумів і науково-практичних конференцій, що проводитимуться у 2014 році, затверджений МОЗ та НАМН України».

Унікальний міждисциплінарний формат Конгресу представив актуальну науково-практичну програму, до якої увійшов цілий комплекс заходів – 55 симпозіумів, конференцій, круглих столів, семінарів, лекцій, 30 майстер-класів, 5 практичних шкіл. Експертами виступили 670 провідних українських та зарубіжних доповідачів з України, США, Польщі, Росії та Білорусії.

Співорганізаторами заходів стали 22 установи НАМН України, профільні заклади МОЗ України (Національний інститут раку, Державний клінічний науково-практичний центр телемедицини та ін.), українські та зарубіжні медичні та фармацевтичні організації (Асоціація радіологів України, Українська асоціація фахівців ультразвукової діагностики, Асоціація кардіологів України, Асоціація серцево-судинних хірургів України, Асоціація працівників медицини невідкладних станів і медицини катастроф, Асоціація ортопедів-травматологів України, Всепольське об’єднання приватних лікарень та ін.), вищі медичні навчальні заклади (НМУ ім. О.О. Богомольця, НТУУ «КПІ» та ін.); заклади післядипломної освіти (НМАПО ім. П.Л. Шупика, ХМАПО, ЗМАПО).

Традиційно професійний майданчик консолідував головних лікарів приватних і державних медичних закладів України, які взяли участь у численних науково-практичних заходах Конгресу. З великим успіхом пройшла третя за рахунком практична конференція «Приватна медицина: реалії практики». Власники приватних медичних закладів, менеджери охорони здоров’я з таких широковідомих клінік та медичних центрів, як, наприклад, EUROLAB, Діла, Добробут, Мати і дитина, МЕДЛАЙФ-БІО, Сінево, Оксфорд Медікал, Шарітель та десятки інших, отримали ефективні поради побудови вдалих бізнес-моделей від практиків приватного сектору медицини.

У рамках спеціальної програми «Організація та управління охороною здоров’я» головні позаштатні спеціалісти МОЗ України провели виїзні засідання.

Традиційно великою популярністю користувалися Дні лабораторної медицини. Тільки один цей напрямок, за три дні роботи Форуму зібрав понад 1600 фахівців. У рамках Конгресу флагмани лабораторної медицини з Національної медичної академії післядипломної освіти України ім. П.Л. Шупика, Всеукраїнської Асоціації клінічної хімії та лабораторної медицини, на чолі з Ганною Луньовою провели науково-практичну конференцію з міжнародною участю «Сьогодення та майбутнє лабораторної медицини».

Українська лабораторна школа, основними організаторами якої є НАМН України, Лабораторна та метрологічна служби НАМН України, ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені М.Д. Стражеска НАМН України», викликала значний інтерес у відвідувачів і згуртувала навколо себе численну аудиторію фахівців лабораторної медицини.

Одним із центральних напрямків роботи Конгресу стала спеціальна програма «Медицина невідкладних станів». Вперше кафедра медицини невідкладних станів і кафедра медицини катастроф НМАПО ім. П.Л. Шупика разом з Українським науково-практичним центром екстреної медичної допомоги і медицини катастроф та Асоціацією працівників медицини невідкладних станів і медицини катастроф провели симпозіум «Медицина невідкладних станів і медицина катастроф: актуальні питання». Світовий досвід спеціалісти перейняли під час майстер-класів Школи екстреної медичної допомоги від авторитетних експертів сфери з профільних асоціацій та вишів, які працювали у надзвичайних ситуаціях та в зонах бойових дій. Для наближення до реальних умов використовувалися сучасні манекени та симулятори.

З новинками діагностичного обладнання можна було ознайомитися на стендах провідних компаній та у рамках спеціальної програми «Медична радіологія». 10 унікальних заходів цього напрямку дозволили ознайомитися з останніми методиками діагностики різноманітних захворювань та максимально розширити теоретичні навички.

Зокрема, Інститут ядерної медицини та променевої діагностики НАМН України провів конференцію «Актуальні проблеми ядерної медицини та променевої діагностики», приурочену 15-ччю своєї діяльності.

У рамках Школи ультразвукової та функціональної діагностики спеціалісти отримали консультації, поради фахівців та взяли участь у тестуванні сучасної діагностичної техніки та новітнього обладнання.

Ініціатором проведення спеціальної програми «Онкологія» стали провідні вітчизняні онкологи з Національного інституту раку. На професійному майданчику, у рамках науково-практичних заходів фахівці обговорювали інноваційні технології променевих методів дослідження в онкології та сучасні підходи до діагностики та лікуванні злоякісних пухлин.

Напрямок «Кардіологія» в цьому році розширився. Відомі та визнані вітчизняні кардіологи радо представили широкому загалу свої відкриття у рамках Української кардіологічної школи імені М.Д. Стражеска «Проблеми коморбідності в кардіології» та конференції, присвяченої новітнім технологіям у діагностиці та лікуванню пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями, організованої Національним інститутом серцево-судинної хірургії ім. М.М.Амосова НАМН України.

Українська школа медсестринства знову зібрала повні зали спеціалістів сестринської справи, які у рамках низки майстер-класів отримали кваліфіковані поради експертів по догляду за пацієнтами.

Серед інших тематичних напрямків Конгресу: терапія, алергологія, анестезіологія, гастроентерологія, геріатрія, ендокринологія, ендоскопія, імунологія, інфекційні та неінфекційні хвороби, неврологія, нефрологія, урологія, пульмонологія, функціональна діагностика, фізіотерапія та реабілітація, сімейна медицина, хірургія та нейрохірургія, ортопедія та травматологія, гематологія та трансфузіологія, педіатрія, акушерство та гінекологія, епідеміологія, вірусологія, біомедична інженерія, дерматовенерологія та ін.

Інноваційні технології в медицині на перетині науки, техніки і бізнесу

Передові медичні технології – один із ключових факторів ефективності системи охорони здоров’я. Це сьогодні ще раз підтвердили учасники найбільшої в Україні Міжнародної виставки охорони здоров’я MEDICAEXPO та Міжнародної фармацевтичної виставки PHARMAEXPO. Комплексний підхід в організації медичного Форуму дозволяє цілісно об’єднати здобутки та зусилля науки та бізнесу задля удосконалення профілактики, діагностики та лікування захворювань XXІ століття, сприяти підвищенню рівня оснащення вітчизняних лікувальних та профілактичних установ, що в результаті впливає на поліпшення якості медичного обслуговування.

Користуючись численними можливостями Форуму в експозиційній частині було представлено 400 торгових марок, 350 учасників з України, США, Польщі, Чехії, Німеччини, Росії, Франції, Швейцарії, Італії, Китаю та інших країн, ставши експонентами змогли окреслити перспективи розвитку галузі на наступний рік та укласти взаємовигідні контракти.

Генеральний партнер виставки: Toshiba Corporation.

Партнери: UMT+, Мед Ексім, ПОЛІПРОМСИНТЕЗ, INTERO, Протек Солюшенз Україна, ХІМЛАБОРРЕАКТИВ, ALT Україна, ЕМСІMED, Аmed, Експерт, СІНЕВО Україна, УКР ДІАГНОСТИКА.

Компанія UMT+ – провідний постачальник медичного обладнання в Україні і генеральний дистриб’ютор Toshiba, ознайомила з останніми новинками та провела майстер-клас з демонстрацією можливостей представлених апаратів від світових лідерів: Toshiba, Hologic, Accuray, Mediso, Intermedical, Elekta.

Компанія Мед Ексім, яка в Україні представляє низку компаній зі світовим ім’ям: Esaote, Medispeс, Asclepion Laser Technologies, BeamMed, СIVCO презентувала комплексні рішення по оснащенню професійним обладнанням медичних закладів різного профілю.

На стенді Компанії Протек Солюшенз Україна спеціалісти змогли ознайомитися з комплексними рішеннями забезпечення лабораторним обладнанням, обладнанням для ультразвукової діагностики, медичними ліжками, витратними матеріалами та реагентами.

Постійний учасник заходу – Компанія ХІМЛАБОРРЕАКТИВ представила весь необхідний асортимент продукції для медичних лабораторій.

Біохімічні аналізатори та реагенти, гематологічні аналізатори та реагенти, аналізатори газів та електролітів крові, тест-смужки, імуноферментні аналізатори, портативні ультразвукові сканери, програмне забезпечення для УЗ сканерів, дозатори і багато іншого продемонстрували та надали консультації експерти із загальновідомої Компанії Інтермедика.

Серед нових учасників Форуму: НОВА МЕДИЧНА ГРУПА, Інвасервіс, Прем’єр-Дентал, Юнітранс-ЮА, Алві-Лайн, ВСМ Україна, ВКФ Cтоматолог-Ж, Медгарант, IMG (Integrated Medical Group), ЛІДОМЕД БІО, TAKEDA, МЕДКОСВІСС, Ай.Сі.Єф Україна, БЕМЕР УКРАЇНА, Amoena Medizin-Orthopadie-Technik GmbH, ОСД Східна Європа, АФС Медицинтехнік, КАРДІОКОМ (RCLIN) та багато інших.

Постійні учасники Форуму: МОДЕМ 1, ЛАБІКС, Медіст, Вектор-Бест-Україна, Медігран, УКРТЕЛЕМЕД, Авіс-Мед, НВО Практика, ДІАМЕБ, Медімекс-Україна, Віола-Медтехніка, НВЛ Гранум, БТЛ-Україна, Медтехніка-Дент, BIO-RAD, Рош Діагностікс, Терра-Мед, НВФ Сіместа-Ваал, БМТ УА, АВАНТІС-ЛК, ЛАБВІТА, ТехМедКонтракт, ХЕМА, Біо Тест Мед, Теспро, МК Квертімед-Україна, Київське виробниче об’єднання «Медапаратура» (КВОМА), БіоЛайн Україна, ОНІКО, Профімед-Сервіс, ВОЛЕС, Група компаній «Сканер», МЕДІКОМ-Україна, Медрам, Мібе Україна (Дермафарм), Здраво, Натурлайф, Українська академія біологічної медицини, фармацевтична фабрика «Здоров’я» та сотні інших.

У рамках виставок MEDICAEXPO і PHARMAEXPO успішно реалізувався діловий пакет пропозицій – BusinessPoint та Buyers program. Учасники та відвідувачі провели заплановані бізнес-зустрічі, на яких змогли домовитися про закупівлю, постачання обладнання чи інших товарів, обговорили майбутні спільні проекти.

Медичний туризм стирає кордони для пацієнтів

Одночасно з Форумом відбулася ІІІ Міжнародна виставка медичного туризму, SPA&Wellness – Healthcare Travel Expo, орієнтована на практику надання високоякісних медичних послуг на території України та за її межами. Участь у заході взяли 96 учасників. У рамках виставки були представлені національні експозиції Польщі, Туреччини, Угорщини, а також провідні клініки, медичні та реабілітаційні центри, санаторно-курортні заклади, SPA&Wellness курорти Австрії, Ізраїлю, Іспанії, Литви, Малайзії, Словаччини, Словенії, України, Фінляндії, Таїланду.

Виставка пройшла за підтримки Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту і туризму, МОЗ України, Державного агентства України з туризму та курортів, НАМН України.

За сприяння – Інформаційного бюро «Угорський туризм», Польської Туристичної Організації, Представництва CzechTourism в Україні, Посольства Малайзії в Україні, Торгового відділу Посольства Австрії – ADVANTAGE AUSTRIA, Торгово-промислової палати Куби, Посольства Словацької Республіки в Україні.

Міжнародні партнери: Turkel Fair Organization Inc, Atlas Business Service Ltd, Intersana.

Залучаючи все більше зацікавлених людей у новому напрямі – медичному туризмі, за словами постійних відвідувачів, виставка в цьому році розширилася і консолідувала фахівців медичного туризму, індустрії охорони здоров’я, керівників профільних відомств, представників посольств, місцевих, регіональних та міжнародних асоціацій та організацій, представників міжнародних клінік, реабілітаційних центрів, SPA&Wellness курортів.

Вперше відбувся захід щодо українсько-польської співпраці та реалізації програми «Пацієнт без кордонів» – круглий стіл «Польсько-українське співробітництво у сфері медичного туризму: перспективи та ризики», участь у якому взяли фахівці Всепольського об’єднання приватних лікарень, представники посольства Польщі в Україні та ін. У рамках цього заходу обговорювався візовий режим для українських пацієнтів. Серед широкого кола тем живих дискусій – проблематика співробітництва з українськими партнерами в контексті змін системи охорони здоров’я України, медичні потреби українського ринку, польське страхування для забезпечення пацієнтів можливості діагностики та лікування у Польщі. Також учасники круглого столу дізналися про можливості підвищення кваліфікації лікарів в Польщі, переваги польських медичних центрів, обговорили специфіку співробітництва між українськими та польськими посередниками, постачальниками медичних послуг та ін. Організатори заходу – Всепольське об’єднання приватних лікарень, Atlas Business Service Ltd, Компанія LMT.

Партнерами круглого столу виступили Відділ сприяння торгівлі та інвестиціям Посольства Республіки Польща у Києві.

Семінар-тренінг «Ви досі чекаєте пацієнтів?», який організувала Компанія MEDWIO, дозволив початківцям в медичному туризмі дізнатися секрети ефективної роботи медичного закладу та пошуку пацієнтів.

Відома турецька клініка Liv Hospital провела круглий стіл «Мінімально-інвазивна радикальна хірургія передміхурової залози з використанням робота ДаВінчі (daVinci)». Програма круглого столу включала в себе майстер-клас, обговорення актуальних та проблемних питань. Захід увінчався врученням 5 навчальних поїздок для лікарів-урологів у Туреччину.

За три дні роботи Міжнародного медичного форуму, його спеціалізованих виставок та Міжнародної виставки медичного туризму, SPA&Wellness – Healthcare Travel Expo, завдяки насиченим науково-практичним та бізнес програмам, було проведено багато професійних зустрічей, переговорів, представлено нові відкриття, фахівці галузі охорони здоров’я підбили попередні підсумки роботи, продемонстрували досягнення медицини, окреслили перспективи розвитку галузі охорони здоров’я. Форум створив нові можливості та дав імпульс для просування та впровадження інноваційних технологій в практику охорони здоров’я.

Цифри та факти:

5078 м² експозиційної частини

350 учасників IMF

96 учасників HTEXPO

Країни: Австрія, Іспанія, Італія, Китай, Литва, Малайзія, Німеччина, Польща, Росія, Словаччина, Словенія, США, Таїланд, Туреччина, Угорщина, Україна, Фінляндія, Франція, Чехія, Швейцарія, Японія.

Кількість зареєстрованих відвідувачів: 10 252

Географія відвідувачів: Нідерланди, США, Грузія, Угорщина, Литва, Латвія, Італія, Німеччина, Польща, Естонія, Швейцарія, Азербайджан,Туркменістан, Пакистан, Молдова, Росія.

55 науково-практичних заходів

30 майстер-класів

76 організаторів та співорганізаторів

Наступний Vi міжнародний медичний форум та IV міжнародна виставка медичного туризму, spa&wellness – Healthcare Travel Expo відбудуться 15-17 квітня 2015 року у вц «Київекспоплаза», м. київ, вул. салютна, 2-б

Додаткова інформація:

Прес-служба Форуму

Тел.: +380 (44) 526-90-25, +380 (93) 907-14-50

pr@medforum.in.ua

www.medforum.in.ua

www.htexpo.com.ua

Read More

Лікарняна каса Полтавщини. Місток до страхової медицини

Створення лікарняних кас в Україні розпочалося не від прагнення модернізувати вітчизняну модель охорони здоров’я. Це було кроком порятунку від руїн «безкоштовної медицини», які непідйомним тягарем лягли на плечі українських пацієнтів. У пошуках точки опори різні регіони країни розробляли власні моделі лікарняних кас. Різним виявився і їх досвід — комусь це вдалося краще, комусь гірше. Нині, коли вітчизняна охорона здоров’я націлилася на запровадження страхової моделі, варто вивчати не тільки міжнародні зразки, а й напрацювання тих ентузіастів, які свого часу створили прообраз медичного страхування, нехай і в окремо взятому регіоні.

- Коли була створена «Лікарняна каса Полтавщини» і чого вона досягла за роки свого існування?

Віталій Шевченко, виконавчий директор благодійної організації “Лікарняна каса Полтавщини”:

— «Лікарняна каса Полтавщини» існує 11 ро­ків. На сьогодні в її лавах — 26 тис. осіб (2% від загальної чисельності населення області). Це досить солідна цифра, враховуючи, що на Полтавщині діють іще 9 лікарняних кас (ЛК). За кількістю членів «Лікарняна каса Полтавщини» посідає третє місце в Україні — після ЛК Жито­мирщини та Львівської залізниці. За цей період вона не тільки налагодила забезпечення своїх членів необхідними медикаментами (у повному обсязі) і підставила плече медичним закладам, купуючи для них медичне устаткування, а й на­працювала власний механізм ефективного, якісного, ощадливого надання комплексу ме­дичних послуг пацієнтам.

- У чому полягають конкретні вигоди членства в «Лікарняній касі Полтавщи­ни» для мешканців області?

— Каса працює за принципом солідарності і взаємодопомоги. Сплачуючи щомісячний внесок у розмірі 20 грн., людина відчуває себе захищеною. їй не потрібно бігати по аптеках у пошуках ліків — їх надасть лікарняна каса. А також заплатить за необхідні обстеження. До речі, 20 грн. на місяць — найменший розмір внеску до ЛК по Україні. Але, як кажуть, з миру по нитці… За час свого існування «Лікарняна каса Полтавщини» надала допомогу з обсте­ження та лікування 160 тисячам полтавчан. За цей же період було укладено угоди з 89 лікувально-профілактичними закладами Пол­тавщини, завдяки чому є можливість надавати лікарням благодійну допомогу для обстежен­ня й лікування членів ЛК. Угоди про колек­тивний вступ до ЛК підписали 373 організації області (75% від загальної кількості її чле­нів). «Лікарняна каса Полтавщини» оплачує лікування пацієнта при гострих невідкладних станах, а також у разі загострення хронічних хвороб. Але якщо людина давно перебуває в ЛК і має невикористаний баланс, каса може оплатити їй планову операцію. Жінки, які по­требують стаціонарного лікування протягом вагітності, отримують його впродовж 12 діб, також у них приймуть пологи. Як виняток; медична допомога надається членам ЛК, що потрапили в реанімацію. У разі потреби ком­пенсуємо витрати на лікування і за межами області. Приміром, упродовж минулого року 11 мешканців області, які були членами ЛК, отримали лікування у столиці й інших регіонах України на суму понад ЗО тис. грн.

- Чи може ЛК вплинути на якість лі­кування своїх членів? Тобто чи отримує вона те, за що платить?

— Для того, щоб таке лікування було якісним, «Лікарняна каса Полтавщини» здійснює під­тримку діагностичної бази лікарень області — загальна допомога нашої ЛК на це вже перевищила 5,5 млн грн. Серед придбаного за кошти ЛК обладнання — 8 апаратів УЗД, мережа телеметричної медицини на осно­ві кардіологічної бази UNET, 31 апарат ЕКГ «Юкард-100», лабораторне та інше обладнан­ня. Таким чином, з одного боку, наша організа­ція підставляє своє плече медичним закладам області, купуючи для них обладнання, а з ін­шого — захищає права пацієнтів, сприяючи доступності, ефективності та якості наданих для них медичних послуг. Наступна наша турбота — забезпечення пацієнтів якісними ліками. Тому ми прискіпливо вивчаємо пре­парати вітчизняного виробництва і надаємо їм перевагу. Імпортозаміщення у фармацевтичній галузі дуже важливе — і з огляду на економію коштів ЛК, і як засіб підтримки вітчизняного товаровиробника. Ми вже переконалися, що вітчизняні препарати не гірші за імпортні, а у деяких випадках навіть кращі. То навіщо ж платити вдвічі більше?!

Вивчивши зарубіжний досвід, ми запрова­дили VEN-аналіз застосування ліків. Це розпо­діл медикаментів за життєвою необхідністю: позначка «V» означає життєво необхідний пре­парат; «Е» — необхідний, a«N» — другоряд­ний. В останньому виданні Фармацевтичного формуляра з позначкою V — 207 препаратів (28%); Е — 393 (52%); N — 150 препаратів (20%). Вважаю недоцільним використовувати третю групу в стаціонарних умовах, адже ліку­ватися з метою профілактики можна і вдома, а витрати на цю групу ліків становлять 20%. Це питання потрібно порушити на рівні МОЗ України.

Деякі лікарі намагаються призначати до­роговартісні ліки хворим — мовляв, це «пра­цює» переконливіше. Складається враження, що вони більше переймаються тим, як зали­шити «при собі» пацієнта, аніж тим, як його вилікувати. Часто такі лікарі, що працюють у державній структурі, паралельно стають представниками закордонних фармацевтич­них фірм і нав’язують «відповідні» препарати хворому, що абсолютно неприпустимо. Було б добре, якби при атестації лікарів у кожного з них перевіряли знання вітчизняних аналогів популярних закордонних ліків. Такий підхід зекономить кошти пацієнтів і підніме престиж вітчизняного виробника.

- А чи існує можливість моніторити ви­користання коштів ЛК?

— Безперечно. У кожній лікарні, з якою спів­працює ЛК, є лікар-експерт, котрий аналізує доцільність і ощадливість цільового викорис­тання грошей каси. А оскільки до каси не пот­рапляє жодної копійки бюджетних коштів, це стимулює ЛК розвиватися, розширювати свої лави й раціонально використовувати власні кошти.

І вже сьогодні можна стверджувати: досвід, напрацьований «Лікарняною касою Полтавщи­ни» і подібними організаціями, допоможе в за­провадженні страхової медицини. У тому числі й уміння рахувати кошти. Наша ЛК на сьогодні має зростання вартості середнього випадку лікування по кожному діагнозу. Завдяки цьому можна вирахувати бюджет на кожну лікарню, а впровадивши в практику VEN-аналіз і зробив­ши ставку на життєво необхідні вітчизняні пре­парати, керівник медзакладу може заощадити 20-30% бюджетних коштів.

Кілька років тому ми робили порівняльний аналіз забезпечення пацієнтів медикамента­ми за рахунок бюджетних коштів і за рахунок лікарняної каси. Отримали такий результат: у трьох районах, де членством у ЛК було охо­плено 4% населення, ми забезпечували своїх пацієнтів медичними послугами більше, ніж державна установа. А якби членами каси було охоплено 15%, як на Житомирщині, ця цифра була б у три-чотири рази вищою!

Тож досвід лікарняних кас неодмінно зна­добиться для становлення страхової медици­ни в нашій державі. Підтвердженням є те, що пацієнти за власною ініціативою звертаються до ЛК, оскільки розуміють, що в такий спосіб якісна медична допомога їм стає доступною.

Андрій КОНДРАТЮК, спеціально для «ВЗ», м. Полтава

Ваше здоров’я № 42-43. 17.10.2014

Read More

Успіхи Медреформи: на словах і на ділі. Житомирщина

Реформування первинного рівня надання медичної допомоги, про яке всі так багато дискутують, нібито відбулося. У районах області створені центри первинної медико-санітарної допомоги: до їх складу увійшли амбулаторії загальної практики-сімейної медицини, фельдшерські, фельдшерсько-акушерські пункти. Та чи на таке реформування чекали медики?

VZ_40-41_Страница_16_Изображение_0001Володимир Криворучик, завідувач амбулаторії загальної практики-сімейної медицини смт Озерне, центру ПМСД Житомирського району

— Практично я ще не відчув реформування системи охорони здоров’я, зокрема, «первинки». Ще 10-15 років тому ми пропонували, щоб усі кошти — для первинного, вторинного й третинного рівнів — планувалися на одного жителя. Щось подібне до реформи на рівні нашої амбулаторії відбулось уже давно, я сказав би — так історично склалося. Я працюю тут майже 30 років й особисто знаю кілька поколінь мешканців Озерного, яких обслуговує зак­лад (на прийом приходять уже онуки моїх перших пацієнтів), тому й працювати за впроваджуваною реформою мені не звикати. Ще задовго до реформи фактично 80% населення селища вже зверталися по медичну допомогу спочатку до лікарів медичного закладу на місці — як ми зараз називаємо, «первинки». Ми ж за необхідності, як раніше, так і зараз, направляємо пацієнтів на консультації до вузькопрофільних спеціалістів районної, обласної лікарень, обласного медичного консультативно-діагностичного центру тощо. Тож поки якихось глобальних результатів реформування я не бачу: що було, те й залишилось.

ВЗ А як справи в амбулаторії? Чи торкнулися її проблеми із забезпеченням ліками та вакцинами?
— Дільниця в нас компактна — практично все населення мешкає в багатоповерхових будівлях, тож, обслуговуючи виклики, не потрібно «накручувати кілометри». До того ж маємо автомобіль для виїздів.
У нас успішно діє денний стаціонар — тому на лікування до закладів вищих рівнів надання медичної допомоги ми направляємо порівняно невелику кількість пацієнтів. За штатним розписом денний стаціонар розрахований на 20 ліжок, але фактично працюють 5-7 ліжок у три зміни: хворий прийшов, здав необхідні аналізи, «прокапався» дві-три години та й пішов додому.

Окрім того, здійснюємо, звісно, ще й амбулаторне лікування хворих — близько 250 осіб протягом зміни. Останнім часом збільшилася кількість звернень дитячого населення. У нас на дільниці 82 дитини віком до року. Дорослому простіше поїхати до районної, обласної лікарні, а дітей ведуть насамперед до амбулаторії. Та й чимало маленьких пацієнтів привозять до нашої амбулаторії з довколишніх сіл, адже багато з них навчаються в школі чи відвідують дитячий садок в Озерному.

Звісно, трохи важкувато зараз із медикаментами, але ми все одно намагаємося вирішувати це питання: щось за рахунок благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», інше — за державними програмами. Медикаменти для надання, наприклад, невідкладної допомоги маємо. Частину коштів отримуємо з місцевого бюджету за програмами медичного обслуговування інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, лікування хворих на цукровий діабет тощо. Трохи проблематично стало з імпортними препаратами — через їх подорожчання: велику кількість ми замінити не можемо, оскільки нашим хворим їх призначають вузькопрофільні спеціалісти на консультаціях в обласних лікувальних закладах, столичних клініках.

Важко зараз із вакцинами — їх не вистачає. Ми як тільки отримуємо, наприклад, БЦЖ, одразу збираємо всіх дітей, яким необхідно зробити щеп­лення. У районі, знаю, це серйозна проблема, та й в області загалом також. Але, як я вже сказав, і це питання намагаємося вирішувати (хоча, по правді, дуже важко): медсестра щодня нагадує мені — мовляв, нам необхідна вакцина, а я дуже наполегливий — відповідно, наполегливо нагадую про це керівництву. І щоб я не був ще «наполегливішим» у своїх нагадуваннях — потрібні вакцини виділяють.

Проблеми існують і з забезпеченням лабораторними реактивами — особливо тими, що використовуються для контролю цукру в крові, адже хворих на цукровий діабет у нас більше сотні, а відмовити їм, особливо людям похилого віку (мовляв, прийдете на обстеження лише раз на місяць, а не двічі-тричі), ми не можемо. Тому закінчуються реактиви — знову їдемо в центр ПМСД району, просимо.

Бензин, звісно, потрошку «урізають» щороку — тобто виділяють усе менше коштів на його придбання, адже ціна зростає постійно, та й на запчастини теж. Але все одно пишу заявку: немає цього місяця — буде наступного, немає наступного — знову йду до керівництва, оббиваю пороги, стукаю в двері. Виділили кошти — добре, не виділили — я знову прийду за два тижні. Вважаю: «хто стукає, тому відчиняють». Адже просто сидіти чекати — певно, що нічого не матимеш.

ВЗ Обсяг роботи чималий, як вдається організувати процес?
— Я дуже задоволений роботою лікарів загальної практики-сімейної медицини Лідії Іванівни Семенець та Тетяни Всеволодівни Прилепської (остання, до речі, раніше працювала акушером-гінекологом, тож, опанувавши спеціалізацію лікаря загальної практики, «взяла на себе» всю педіатрію, акушерство та гінекологію). Із ними ми розподілили обслуговування 6,5 тисяч осіб населення нашого селища, крім того, я веду денний стаціонар. Допомагають нам 15 медсестер — якщо всім гуртом працювати самовіддано, то цю роботу можна зробити.

Дуже складно, наприклад, було запустити пілотний проект по гіпертонії. Усіх хворих на гіпертонію — а це близько тисячі пацієнтів — довелося викликати, кожному розповідати, що завдяки проекту лікуватись їм буде дешевше, що проект діятиме не тільки зараз, а й продовжуватиметься далі. Процес запустили (потім, щоправда, він призупинився через відсутність фінансування), і зараз пацієнти самі приходять і просять виписати їм рецепти. Так само було і з «Лікарняною касою» — ще коли починалась діяльність цієї благодійної організації. Переконували наочно й практично: одному пацієнтові — члену «Лікарняної каси» — для лікування на денному стаціонарі надавали медикаменти безкоштовно, його ж сусіду по палаті, котрий такого членства не мав, говорили: «А вам доведеться такі самі препарати придбати власним коштом».

ВЗ А обладнання вистачає?
— Маємо електрокардіограф — його нещодавно подарувала нам також «Лікарняна каса Житомирської області». У нас один ЕКГ остаточно зламався, другий теж ремонту не підлягав, коштів же на придбання нового ми не мали — тож я звернувся до «Лікарняної каси». Її виконавчий директор Володимир Станіславович Мишківський сказав: «Зробимо, адже це потрібно для амбулаторії, тобто — для людей». Крім того, ця організація забезпечувала нашу амбулаторію пластинками для глюкометра, зараз ми отримуємо від них плівку для електрокардіографа. Та й загалом максимально забезпечуємо хворих медикаментами за рахунок «Лікарняної каси». Деякі надаємо навіть понад визначену норму, зокрема, препарати, які передбачені до застосування, а відтак і відпуску в закладах вторинного рівня. Пояснюю їм: «Пацієнт хворіє 15 років, лікується вдома, тож давайте зробимо йому стаціонар на дому й забезпечимо необхідними для цього медикаментами!» І лікар-експерт підписує дозвіл, бо ж то — для пацієнтів. Отак за рахунок «Лікарняної каси» я й долаю труднощі з медикаментами, адже майже 60% пацієнтів, які приходять на прийом, — члени благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». Це для нас величезна підтримка.

Маємо й інших благодійників, котрі на наше прохання привезли в амбулаторію чотири нові кушетки й два функціональні ліжка для денного стаціонару — такі, що можна навіть у реанімаційному відділенні ставити. Є у нас надійні помічники — і з ліками допомагають, і з обладнанням, і з ремонтом. Лише одну проблему вони не можуть за нас вирішити — нове приміщення.

ВЗ А старе не задовольняє потреб амбулаторії?
— Зараз ми працюємо в такому приміщенні: знизу підвал — тепло, зверху тече. Такий от «ковпак», у якому на стінах ростуть гриби. А там же медпрацівники сидять! Та й хворим як бути на прийомі? Заходиш у дві кімнати денного стаціонару, де ми зробили ремонт, — як зовсім в інший світ потрап­ляєш. Це питання неодноразово порушували й інваліди, й учасники Великої Вітчизняної війни — обурюються, що їм, та й наступним поколінням, доводиться лікуватися в таких умовах!

Я вже скаржився і в департамент охорони здоров’я облдержадміністрації, і в районну раду, і в міністерства — охорони здоров’я України, оборони України, але питання не вирішується. При цьому на території селища вже кілька років пустує двоповерхове приміщення колишнього штабу військової частини — ми намагаємося отримати дозвіл на його переобладнання в амбулаторію, але поки нічого не виходить. У тому двоповерховому приміщенні не те, що амбулаторію, — там поліклініку можна зробити, стаціонар на 20 і більше ліжок. Ви уявіть: якщо людині треба, наприклад, у районній лікарні лікуватись, то їй рідні мають і зранку їсти привезти, і в обід та ще й на вечір щось там лишити. І так щодня. А тут на місці ця бабуся потихеньку прийде в денний стаціонар, її «прокапають», аналізи зроб­лять, ЕКГ — та вона й додому піде. Зрозумійте: у стаціонарі повинні перебувати хворі, які потребують цілодобового нагляду, котрим необхідно двічі на день зробити ЕКГ, крапельниці, інгаляції, консультації вузькопрофільних спеціалістів. А деякі хворі, наприклад, банальну вогнищеву пневмонію чи радикуліт лікують стаціонарно. Такий пацієнт лише зранку й увечері отримує ін’єкції, а далі — цілий день вештається відділенням. То дайте йому вис­новок — нехай він лікується вдома, а в денний стаціонар приходить лише на маніпуляції. Це ж яка економія для бюджету!

Крім того, хворому, щоб зробити рентген, фіб­рогастроскопію, УЗД, ще якісь обстеження, пот­рібно їхати до «районки» — вважаю, що цей вид надання медичної допомоги повинен «прий­ти» до пацієнта. Той самий УЗ-апарат можна встановити в звичайній кімнаті із захисним екраном (облаштувати кабінет на рівні нашої амбулаторії нескладно) — нехай раз на тиждень спеціаліст приїжджає: хворі швидше прийдуть до амбулаторії, ніж доберуться до «районки». Ту ж фіброгастроскопію зробити: раз на тиждень вузькопрофільний спеціаліст приїхав, провів 15 обстежень, виявив дві виразки та п’ять гастритів — і поїхав із результатами. Те ж і з окулістом — що, ми не можемо купити на дільницю щілинну лампу? Приїхав раз на тиждень окуліст — ми йому «дали» 50 пацієнтів, він їх оглянув. Адже дідусям і бабусям дуже важко добиратись до нього автобусом у медичний заклад у Житомирі. Зараз лікар однієї з приватних клінік офтальмологічного профілю в обласному центрі успішно практикує таку схему: приїхав, прий­няв пацієнтів і поїхав. А чому ми в державному закладі не можемо робити так само? Це стосується і невролога, і будь-якого іншого спеціаліста. Я домігся, наприклад, того, що до нас виїжджає ендокринолог — у мене дуже багато хворих на цукровий діабет, багато з них — з ускладненнями, є лежачі після інсульту з цукровим діабетом. Тож ендокринолога раз на місяць, а то й двічі, забираю на прийом в Озерне: аналіз крові на цукор зробили, лікування розписали — пацієнт лікується. Повірте, все це реально: не пацієнт повинен до лікаря йти — лікар має йти до пацієнта.

ВЗ А на чому, на вашу думку, має бути акцент медреформування?
— Прикро констатувати, але вважається, що в сільських амбулаторіях працювати не престижно: мовляв, от вже хто не «влаштується» в місті, того відправимо лікарем загальної практики. Престижно працювати в закладах третинного рівня: тільки закінчив інститут, ще й року не пропрацював — а вже консультує хворих. А я вже 30 років стажу маю й тому більше за нього знаю, адже цей спеціаліст ще «руку не набив». І от він моїх пацієнтів консультує, а я після цього направляю їх, наприклад, до обласного медичного консультативно-діагностичного центру — і там результати обстежень, консультації й приз­начення зовсім інші — правильні! От тут реформа повинна бути! Ми ж на місцях за цією реформою, яка вважається нововведеною, фактично працюємо вже років 20-30. Ми давно вже сімейні лікарі, адже лікар нинішньої «первинки» знає проблеми кількох поколінь своїх пацієнтів — мешканців обслуговуваного ним населеного пункту. Тому треба в першу чергу вкладати гроші в «первинку». Зазвичай, на медрадах «первинки» права голосу з цього питання не мають — а повинні мати, більше того — мають диктувати умови: що необхідно купувати для медзакладів, як розпоряджатися коштами. Адже сільські амбулаторії перші стикаються з проблемами збереження здоров’я населення, і саме сільський лікар найпершим приходить до хворого — бере фонендоскоп, тонометр, лікарський чемодан і йде. І як він вирішує питання порятунку життя людини — ніхто не цікавиться. Саме йому дякують, що людина видужує й залишається жити. Фельдшерів, котрі по 20-30 років працюють, на селі люди звуть лікарями, тому що вони справжні практики й перевершать багатьох дипломованих лікарів. Медпрацівників амбулаторій, фельдшерських, фельдшерсько-акушерських пунктів потрібно цінувати. Як і роботу медичних закладів на місцях.

Розмову вела Вікторія ПАЛАМАРЧУК, власкор «ВЗ», м. Житомир

http://www.vz.kiev.ua/zhitomirshhina-lvivshhina-uspixi-medreformi-na-slovax-i-na-dili/

Read More
Login