April, 2011

Вельмишановні земляки! Прийміть щирі вітання зі святом Великодня!

ind020_clip_image001

Нехай до ваших осель прийде здоров’я, любов, щастя, добробут, душа хай стає світлішою, серце пламеніє любов’ю, а помисли будуть щирими та добрими. Бажаю гармонії, миру та спокою в домівках, усіх земних благ!

З повагою, голова правління ВГО «Асоціація працівників лікарняних кас України», д. мед. н., професор, заслужений лікар України В. Д. Парій.

Read More

“Лікарняна каса Львівської залізниці” готується до звітно-виборної конференції

p>

19 квітня 2011 року в актовому залі управління Львівської залізниці відбулася нарада та круглий стіл з актуальних питань діяльності громадської організації «Лікарняна каса Львівської залізниці» У заході взяли участь очільники керівних органів каси, представники адміністрації Львівської залізниці, головні лікарі та персонал лікарень, члени лікарняної каси.

Відкриваючи нараду, голова Дорпрофсожу Львівської залізниці Андрій Сенишин сказав, що попри труднощі і недоліки становлення, лікарняна каса залізниці добре зарекомендувала себе. Про це свідчать насамперед відгуки тих людей, які тісно працюють з організацією, – пацієнтів, лікарів, медперсоналу. Після двох років діяльності з лікарняною касою Львівської залізниці готові співпрацювати подібні організації з інших областей України та Всеукраїнська громадська організація «Асоціація працівників лікарняних кас України». Можливість та перспективи співпраці з ними вирішили обговорити на конференції, яка відбудеться 29 квітня 2011 року.

Присутні заслухали виступи виконавчого директора ГО «Лікарняна каса Львівської залізниці» Юрія Костюченка, голови наглядової ради Володимира Чернеги, головного лікаря дорожньої клінічної лікарні Львівської залізниці Ольги Палій, членів лікарняної каси. Усі вони наголошували, що механізм співпраці, який пропонує лікарняна каса, вигідний насамперед для хворого, адже той не лише отримує необхідне лікування та догляд, але й не змушений шукати і купувати потрібні ліки в аптеках. Ті ж, хто вже користувався послугами лікарняної каси, зазначили, що важливим фактором лікування у такому випадку стає ще й спокій пацієнта, бо не треба нервувати ані хворому, ані його рідним.

У підсумку наради, яка пройшла в атмосфері конструктивного різнобічного полілогу, визначили перелік питань, які будуть внесені до порядку денного запланованої конференції. Серед них і такі важливі для громадської організації питання як обслуговування пенсіонерів, внесення змін до Статуту, переобрання керівних органів та їх керівників, розподіл та механізми перерахування коштів на лікування членів ГО «Лікарняна каса Львівської залізниці».

Прес-центр державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця»

http://www.mukachevo.net

Read More

«Больничная касса»: медицинская программа в действии.

16 04. 2011
...программа Фонда "Больничная касса" функционирует с целью повышения социальной защищенности населения...

«Никопольская правда».

Сегодня словосочетание «Больничная касса» все время на слуху. Связано это и с внедрением муниципальной больничной кассы в Киеве, и с развитием местных больничных касс в других регионах. В Никополе о кассе знают многие, т.к. уже более 5 лет «Больничная касса» является партнером ОАО «Никопольский завод ферросплавов» и заботится о здоровье работников комбината. Однако, кроме заводчан, многие знакомы с работой «Больничной кассы» по принципу «Слышал звон, да не знаю, где он».

Многие брендовые препараты имеют дженерики. Дженерики это таблетки, которые разработаны по формуле брендовых препаратов таких как виагра или левитра. Производство дженериков стало возможно из-за того, что патентное право на производство лекарств стоит дорого и имеет определенный срок действия. После его истечения, любой производитель может выпускать точно такие же лекарства. Ограничение лишь в названии, поэтому собственно дженерик виагры это – силденафил. купить джереники можно в дженерик аптеке онлайн. К счастью сейчас есть выбор среди таких аптек и вы без проблем подберете нужные вам лекарства по лучшей цене и удобной доставкой.

В связи с внедрением медицинской программы для членов семей работников завода и жителей города в региональное представительство поступает значительное количество вопросов, связанных с работой медицинской программы, и конкретно вопросов будущего медицинского обслуживания участников программы. Поэтому мы предлагаем Вам рассмотреть сущность и принципы медицинской программы «Больничная касса» более детально.


Благотворительная медицинская программа Фонда «Больничная касса» функционирует с целью повышения социальной защищенности населения в части повышения качества оказываемой медицинской помощи. Виды предоставляемой медицинской помощи зависят от выбранной медицинской программы, и могут варьироваться в широких пределах. Отметим, что при расчете каждой медицинской программы используются статистические данные об уровне заболеваемости за прошедшие периоды по данному предприятию или региону в целом. При этом затраты на медицинскую программу планируются таким образом, чтобы максимально полно удовлетворить все потребности участников в медицинском обслуживании в случае повышения уровня заболеваемости в результате сезонных явлений, эпидемии и т. д.

При заключении договора с «Больничной кассой» каждому участнику выдается свидетельство, номер которого заносится в единую автоматизированную информационную систему Фонда. В ней же учитываются обращения участника, виды медицинской помощи, сроки пребывания на стационарном лечении, выписанные медикаменты и т. д. Благодаря такой идентификации становится возможным в любой момент получить все данные об участнике, историю его заболеваний, проведенные обследования и консультации врачей, полученные медикаменты, и многое другое. Таким образом, информационная система Фонда является аналогом электронной медицинской карты.

Кстати, о медикаментах. Фонд избегает сотрудничать с компаниями, предоставляющими незначительное преимущество в цене, при этом поставляющими товар сомнительного качества. Получив же медикаменты в одной из крупных фармацевтических фирм, Вы можете быть полностью уверены в качестве и подлинности получаемых медикаментов. С недавнего времени в медицинской программе появилось новшество — теперь, если Вы находились на лечении в условиях стационара и не смогли получить медикаменты по медицинской программе (при неотложном поступлении на лечение в выходные и праздничные дни, нахождении в другом городе и т.д.), то можно получить компенсацию за приобретенные медикаменты в пределах установленного лимита.

Для этого, конечно же, необходима выписка из истории болезни, копии паспорта и больничного листа, заявление и чек, подтверждающий приобретение медикаментов. Однако, учтите, что перед компенсацией проводится экспертная проверка соответствия медикаментов установленному диагнозу. Другими словами, «левый» чек Вам не оплатят, а если медикаменты действительно Вам назначили, то никаких проблем не возникнет.

Хотелось бы подробнее рассмотреть действия участника при заболевании. Безусловно, при ургентном случае обычно решение о госпитализации принимает персонал «скорой помощи». При более легком заболевании участнику необходимо обратиться в региональное представительство, а дальнейшие его действия будет направлять доверенный врач и работники представительства. Отвечая на часто задаваемый вопрос, отметим, что «Больничная касса» не заменяет бюджетное финансирование, а дополняет его в тех аспектах, на которые не хватает выделяемых государством средств – обеспечение медикаментами, проведение сложных операций, узкоспециализированные обследования. Так, например, при онкозаболеваниях медицинская помощь предоставляется только при оперативном лечении или в случае впервые выявленного заболевания, а при диабете медицинская программам предусматривает обеспечение сахароснижающими препаратами.

Итак, мы с Вами рассмотрели основные аспекты медицинской программы «Больничная касса». Надеемся, что данная информация поможет Вам получить полноценную качественную медицинскую помощь. А если у Вас все же остались какие-то вопросы, то Вы всегда можете получить на них ответ в региональном представительстве, которое находится в медсанчасти завода, или по телефону 654-624.

Желаем Вам здоровья и процветания!

Ваша «Больничная касса».

http://nikopol.net.ua/news/2909.html

Read More

Допомога лікарням – Полтавський обласний клінічний кардіологічний диспансер

p>15.04.2011

На загальні збори працівників Полтавського обласного клінічного кардіологічного диспансеру було запрошено представників БО “Лікарняна каса Полтавщини”.

Виконавчий директор організації Шевченко Віталій Владиславович доніс колективу інформацію про нововведення в роботі організації, про її співпрацю з  ВГО  “Асоціація працівників лікарняних кас України”, про можливісті отримання допомоги за межами області.

Щиро подякувавши всім медичним працівникам закладу за плідну роботу по захисту здоров’я пацієнтів, Шевченко Віталій Владиславович передав заступнику головного лікаря з медичної частини Бердіченко Світлані Олексіївні благодійну допомогу лікарні – Портативний многоканальний електрокардіограф - ЮКАРД-100, який покращить обстеження членів організації – жителів Полтавської області .

Інформація про Полтавський обласний клінічний кардіологічний диспансер

Організація є колективним членом ЛК – 90 чоловік.

За період 2004-2010 роки диспансеру було надано допомогу (сплачено за медикаменти) на лікування жителів області – членів БО “Лікарняна каса Полтавщини” 622 тисячі гривень (в 2010 році – 144 тисячі грн.) на  3334 випадки звернень за допомогою на обстеження та лікування.( в 2010 році -690 випадків).

Акція допомоги лікарням триває.

Read More

Володимир ДОЛОТ: “Муніципальна лікарняна каса набуде популярності серед киян, коли медичну допомогу отримають її перші члени”

14.04.2011 – Уже з 1 квітня нинішнього року перші члени муніципальної лікарняної каси (МЛК) можуть отримувати кваліфіковану медичну допомогу та ліки безплатно. Про систему діяльності МЛК та її створення у столиці “Хрещатику” розповів виконавчий директор благодійної організації “Муніципальна лікарняна каса міста Києва”, кандидат медичних наук Володимир Долот.

Ідея лікарняної каси — не нова, але добре відпрацьована

— Володимире Денисовичу, звідки походить ідея лікарняних кас?
— Лікарняні каси не є новим явищем. Вони виникли ще в часи царської Росії. Адже власників підприємств непокоїв високий рівень травматизму та захворюваності на виробництві. Саме тоді й утворилися так звані лікарняні каси. Оплата в цій системі здійснювалася за таким розрахунком — 40 відсотків становили внески власників підприємств, а 60 — вираховували із зарплати робітників.
Ці перші лікарняні каси дуже прогресивно розвивалися. На кожному підприємстві створили спочатку медичні пункти, де надавали першу медичну допомога, а з часом уже почали будувати й лікарні та санаторії.
Через певний час мережа закладів охорони здоров’я лікарняних кас почала створювати конкуренцію державній медицині, тому в 1927 році їх заборонили.
В Україні про лікарняні каси згадали в 1994—1995 роках, у найбільш кризовий для медицини час. Першою було створено таку касу в Миколаївській області, потім у Житомирі, Полтаві, Комсомольську.
По всій Україні сьогодні діє понад 200 лікарняних кас, які налічують майже мільйон членів, найпотужніша з них у Житомирській області — 200 тисяч людей.

— А хто зініціював створення Муніципальної лікарняної каси (МЛК) в Києві?
— Саму ідею створення лікарняної каси в Києві уже давно обговорювали, років десять тому. Пам’ятаю, що заступник начальника ГУ охорони здоров’я Володимир Загородній порушував це питання, але тоді її чомусь так і не створили.
Поштовх до створення лікарняної каси дав голова КМДА Олександр Попов. У нього вже є позитивний досвід роботи такої організації в Комсомольську. Його ініціативу підтримали громадські організації, тож разом ми заснували БО “Муніципальна лікарняна каса міста Києва”.
— На досвід яких українських міст чи інших країн ви спиралися?
— Підходи до створення ЛК однакові в усіх містах, але відмінності є для кожної області та міста. По-перше, Київ — мегаполіс, і його не можна порівнювати з Полтавою, Житомиром, бо кількість людей та закладів значно більша.
Перш ніж створити касу в столиці, ми вивчили досвід міст, які уже успішно працюють за цією системою. Підходи використали відомі — ті, за якими тривалий час працюють наші колеги. А якщо в процесі роботи виникнуть якісь нюанси, ми їх відпрацюємо залежно від ситуації.
Єдине, на чому наголошуємо, що після вступу до ЛК людина стає її членом лише через три місяці від дати здійснення першої проплати.

Внески малі — допомога велика

— Хто може стати членом МЛК?
— Для членства в МЛК обмежень немає — діти, пенсіонери, інваліди. За дітей до 18 років платять батьки. Також можлива сімейна проплата. Якщо один із батьків є членом лікарняної каси і хоче, щоб у разі захворювання дитина теж отримувала медичну допомогу, то він має доплачувати щомісяця 10 гривень до повноліття сина чи доньки.
Якщо ж членом ЛК хоче стати підприємство, можливі два варіанти співпраці: воно саме платить за своїх співробітників внески або їх відраховують із заробітної плати. Наприклад, ми вже уклали угоду з підприємством ТОВ “Мередіан”, що сплачує членські внески за своїх працівників.

— Який розмір членських внесків та як їх сплачують у системі ЛК?
— Якщо людина одноосібно приймає рішення про вступ до ЛК, то внесок становить 10 гривень, і 30 — щомісяця в будь-якому відділенні банку “Київська Русь”, “Ерде Банк” або “Український професійний банк” без комісії.
Після тримісячної сплати з усіма платіжними документами потрібно в нашому офісі написати заяву на вступ. Ми виготовляємо посвідчення, з яким людина звертається до лікувального закладу.

— Цих внесків вистачає, щоб покрити витрати на лікування пацієнтів? Адже 30 гривень — не така вже й велика сума, а лікування може обійтися дуже дорого.
— Сьогодні коштів вистачить на лікування членів каси. Ми зможемо забезпечити належну допомогу при тих хворобах, які зобов’язалися лікувати, тобто, ті, що входять до задекларованого переліку.
Та, безумовно, вагому роль відіграє кількість внесків. Коли різко підвищаться ціни на медикаменти, над доведеться подумати, чи вистачає грошей. А сьогодні, якщо хтось із наших членів захворіє (уже є люди, які можуть користуватися послугами ЛК), ми надамо допомогу.

— Скільки людей уже вступили до ЛК?
— На сьогодні це понад 10 тисяч осіб, але точної цифри не назву, бо ця кількість постійно збільшується. Поки що ми рахуємо лише тих, хто вже зробив першу проплату.
У квітні до нас по допомогу можуть звернутися уже шість людей, які стали першими користувачами БО “Муніципальна лікарняна каса”.

— Це мало для столиці чи поки що достатньо?
— Чесно кажучи, я очікував більшого. Люди поки що до цього з осторогою ставляться, чимало хто спостерігає за нашою роботою. Гадаю, ситуація зміниться, коли люди почнуть отримувати допомогу. Тут повинно спрацювати “сарафанне радіо”, коли одна людина розповідає іншій, що система діє.
Сподіваюся, другий етап нашої роботи буде вдалішим і позитивнішим.

— Після отримання членської картки з якими хворобами можна звертатися?
— Це алергія, ангіна, шкірні захворювання (крім тих, що передаються статевим шляхом), невідкладна допомога, гострий апендицит. До списку також входять усі хронічні недуги, але тільки в стадії загострення та ускладнення після грипу.

— А на які захворювання є обмеження?
— До списку захворювань, при яких лікарняна каса не надає допомоги, не входять серйозні, дороговартісні в лікуванні хвороби і ті, які оплачує держава. Це онкологічні захворювання, цукровий діабет, ВІЛ/СНІД, туберкульоз, захворювання крові, хронічна ниркова недостатність — їх включено до державних програм.

— Цей перелік недуг може розширитися?
— Якщо ми повіримо один одному і кількість членів збільшуватиметься, то і можливості каси значно зростуть. На майбутнє ми плануємо ці обмеження обов’язково зменшувати й розширювати перелік надання медичних послуг.

Хоча б у якому місті ти вступиш до ЛК — без допомоги не залишишся

— Куди звертатися людині, яка мешкає в столиці, не має прописки, однак є членом ЛК іншого міста?
— У місті діє система обслуговування пацієнтів, які тимчасово проживають у столиці й не мають реєстрації. Медичну допомогу їм надають за територіальним принципом — людина пише заяву на ім’я головного лікаря найближчого лікувального закладу з проханням взяти її на медичне обслуговування.
Щодо тих, хто є членом лікарняної каси іншого міста, то в Україні успішно діє “Асоціація лікарняних кас України”. Усі вони користуються однією системою, тому, якщо до нас звернеться людина з іншого міста, яка є членом МЛК, то їй у повному обсязі буде надано допомогу, а потім ЛК того міста, де зареєстрована особа, відшкодує нам витрати.

Якщо ж член нашої каси потрапить на обслуговування до іншого міста, спрацює зворотна система.

— З якими лікувальними закладами співпрацюєте? Як це відбувається?
— У столиці лишилося кілька підприємств, з якими ми збираємося украсти угоду, а з рештою закладів охорони здоров’я системи Головного управління охорони здоров’я ми уже підписали договори про співпрацю.
У кожному медичному закладі є медик-експерт, що відповідає за членів лікарняної каси. Якщо людина з посвідченням звертається до лікарні, в реєстратурі надає всі документи, по базі каси перевіряють, чи здійснено всі внески. Тоді пацієнт спокійно йде на прийом до потрібного їй спеціаліста. Коли ж потрібне лікування чи ліки, виписують спеціальний рецепт ЛК, за яким в аптеці препарати видають безплатно.

— Це має бути державна аптека?
— Необов’язково. МЛК уже співпрацює з комунальним підприємством “Фармація”, а це 162 аптеки по місту, з приватною фірмою “Фалбі” — до 50 аптек. У цих закладах наші рецепти приймають.

— Як директор Муніципальної лікарняної каси які підсумки можете підбити на сьогодні?
— Ми працюємо активно, наш колектив хоче довести киянам, що це справді та команда, яка реалізує проект повною мірою. Для початку роботи в нас є усе, та й кількість членів лікарняної каси постійно збільшується.
Сподіваюся, кияни зрозуміють, що власними силами в разі потреби можна допомогти собі й комусь іншому.
Додаткова інформація про діяльність МЛК за телефонами: (044) 560-88-37; (044) 229-11-75.

довідка “Хрещатика”

Володимир Долот народився 19.04.1959 року. У 1982-му закінчив Харківський медінститут. Працював у Кременчуці дитячим хірургом. Навчався у клінічній ординатурі Київського медінституту. В 1990—1993 роках завідував дитячою поліклінікою у Києві. З 1993-го до 1997-го та з 2000-го до 2005-го працював у Міністерстві охорони здоров’я. Працював у Державному управлінні справами, ГУ охорони здоров’я Києва. 02.12.2010 року призначено виконавчим директором БО “Муніципальна лікарняна каса міста Києва”.

Спілкувалася Оксана ЛИСИНЮК, “Хрещатик”. Фото Бориса КОРПУСЕНКА

Джерело:  kreschatic.kiev.ua/ru/3880/art/1302722797.html

Read More

Президент України обговорив із Міністром охорони здоров’я пріоритетні напрямки реформування медицини

13.04.2011 – Президент України Віктор Янукович провів зустріч із Міністром охорони здоров’я України Іллею Ємцем. Під час зустрічі були обговорені головні напрямки реформування медичної галузі України.

“У медичній сфері нашої держави повинні відбутися реформи. Мені дуже приємно говорити про те, що охорона здоров’я і медицина сьогодні перебувають під увагою Глави держави”, – зазначив після зустрічі з Президентом Міністр охорони здоров’я.

Ілля Ємець наголосив, що Міністерство охорони здоров’я вважає за потрібне долучати до проведення реформування галузі самих медиків. “Медична реформа може бути еволюційна тільки в тому випадку, коли професіонали-медики самі будуть не просто брати участь, а й підтримувати ті реформи, які вкрай потрібні Україні”, – підкреслив він. За словами Міністра, мова в тому числі йде і про залучення професійних об’єднань медиків.

Окремої уваги на зустрічі було приділено питанням кадрової  політики в медицині. “Звичайно, у нас зараз є така проблема, що всі хочуть бути “вузькими” спеціалістами… Однак нам треба так проводити реформи, щоб заохотити і молодих людей, і іноді “міцних пенсіонерів” працювати в первинній ланці медицини”, – сказав Ілля Ємець.

Також під час зустрічі було обговорено тему державно-приватного партнерства як одного із шляхів розвитку системи охорони здоров’я в Україні.

“Якщо зараз в медицині негайно і терміново будуть розроблятися і законотворчі, і нормативно-правові документи, що нададуть можливості медицині йти цим шляхом – це буде тільки на користь здоров’я нації”, -  переконаний Ілля Ємець.

Джерело:  www.moz.gov.ua/ua/portal/pre_20110408_5.html

Read More

У Львові відбулась конференція на тему: Реформування системи державного управління охороною здоров’я

08.04.2011 – У Львові 8 квітня в приміщенні Львівського регіонального інституту державного управління при Президентові України відбулась науково-практична конференція ” реформування системи державного управління та державної служби: теорія і практика”.

На одній з секцій конференції обговорювали питання реформування системи охорони здоров’я. На конференції були присутні головні лікарі, заступники головних лікарів районних лікарень, еліта медичної громадськості м. Львова, а також колишній міністр охорони здоров’я Польщі.

Доповіді, які звучали, супроводжувалися активними дискусіями, адже головними питаннями були шляхи реформування галузі, серед яких вибір оптимальної моделі функціонування  системи охорони здоров’я, яка би могла добре працювати в Україні.

Наприкінці конференції зі своєю доповіддю на тему ” Галицька лікарняна каса-альтернативний підхід медичної допомоги населенню львівської області” виступив виконавчий директор лікарняної каси Тимків Андрій. Доповідь була цікава тим , що в ній був показаний механізм, який діє вже сьогодні і покращує ситуацію з медичним забезпечення жителів області. Наводимо Вашій увазі текст доповіді:

“ГАЛИЦЬКА ЛІКАРНЯНА КАСА – АЛЬТЕРНАТИВНИЙ ПІДХІД  МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ”

Всі види медичної допомоги, відповідно до статті 49 Конституції України, в усіх медичних закладах України безкоштовні. Але в статті 95 Конституції говориться, що рівень фінансування встановлюється виключно Законом «Про державний бюджет». Тобто, ми отримуємо гарантовану безкоштовну медицину в межах виділених державою коштів.

Суттєвого збільшення фінансування системи охорони здоров’я не передбачається. Частка витрат на медикаментозне забезпечення залишається дуже низькою.

Як відомо, в Україні починаючи з 2000 року активно почали функціонувати такі організації як Лікарняні каси. Лікарняні каси – це членські благодійні організації або громадські об’єднання, які функціонують у правовому полі, створеному відповідно до законів України „Про благодійництво та благодійні організації” та „Про об’єднання громадян”. Каси об’єднують інтереси громадян, трудових колективів та медичних працівників у питаннях медикаментозного та діагностичного забезпечення членів ЛК при їх захворюванні.

Мета діяльності Лікарняних кас:

-організувати співучасть населення на солідарній основі вирішувати питання медикаментозного забезпечення у випадку їх захворювання в межах діючого законодавства України.

-Поліпшення якості забезпечення населення (напр., медикаментами)

-Відкриття більш широкого доступу до медичного забезпечення верств населення, що знаходяться за межею бідності

-Впровадження стандартів і протоколів надання медичної допомоги та їх використання на практиці

Статистика

-Кількість лікарняних кас – 235

-Кількість членів лікарняних кас – 800 тис.

-Надійшло коштів до лікарняних кас -75 млн.

-Кількість пролікованих членів ЛК – 450 тис

У львівській області в 2007 році, за підтримки Українського лікарського товариства, була створена членська благодійна організація «Галицька лікарняна какса».

Основними завданнями ГЛК є:

- забезпечення  медикаментами,

виробами медичного призначення,

витратними матеріалами

- контроль за якістю лікування

- сприяня розвитку матеріально-технічної бази лікарень

За період нашої діяльності послугами лікарняної каси користуються понад п’ять тисяч мешканців області, численні колективи підприємств різних форм власності.

Незначний розмір щомісячного внеску до  ГЛК (20 грн), при умові наявності системи

стандартизації та контролю за якістю медичної допомоги, дозволить забезпечити якісне і повноцінне лікування

Вагому роль у розвитку лікарняної каси любого регіону відігравала підтримка зі сторони медичної громадськості та керівників державних установ. Саме від їх підтримки та розуміння залежатиме розвиток лікарняної каси регіону та можливість впровадження у майбутньому реформ  галузі охорони здоров’я.

Висновки

- Галицьку лікарняну касу в нинішній ситуації слід розглядати як цивілізований шлях вирішення питання медикаментозного забезпечення жителів львівської області

- Галицька лікарняна каса може бути значним джерелом позабюджетного фінансування галузі охорони здоров’я Львівщини.

- Галицьку лікарняну касу можна розглядати як полігон, на якому можна відпрацювати всі елементи страхової медицини.

Read More

Всесвітній День здоров’я – Допомога БО “Лікарняна каса Полтавщини”

Щиро вітаємо всіх  з Днем здоров’я!

Бажаємо всій нації багато його – здоров’я міцного, і непохитного, і витривалого.

Нехай всі негаразди обходять нашу країну і весь світ. Щастя та благополуччя в сім’ях. Натхнення в роботі всім, хто турбується про наше здоров’я.

Щорічно 7 квітня вся медична спільнота, всі, кого турбує здоров’я свого народу, всі громадські та благодійні організації, які співпрацюють з медичними закладами – всі проводять агітацію про здоровий спосіб життя.
Цей день присвячений всім, хто має відношення до медицини та здоров’я населення.

В усіх лікарнях міста проводяться профогляди, всім бажаючим вимірюють тиск, роблять аналізи, частуют фіточаями.

Лікарняна каса Полтавщини продовжує надавати допомогу лікарням Полтавської області для покращення обстеження членів організації – наших жителів.

Для Полтавської обласної лікарні ім.В.М Скліфосовського було придбано  у відділення інтервенційної радіології – датчик для апарату Acuson X300, а у відділення судинної хірургії – Портативний многоканальний електрокардіограф - ЮКАРД-100 (загальна вартість допомоги 48689 грн.),

Полтавські міські лікарні також отримали допомогу:

Перша міська клінічна лікарня отримала  електрокардіограф “МиДаС-ЭК1Т” та комп’ютер – локальний сервер медичної мережі лікарні,

Друга міська клінічна лікарня отримала 2 комп’ютера для відділення функціональної діагностики,

Третя міська клінічна поліклініка отримала – Аналізатор сечі CITOLAB Reader 300 з тестами,

Четверта міська клінічна лікарня отримала також  – Аналізатор сечі CITOLAB Reader 300 з тестами,

П’ята міська клінічна лікарня отримала – два електрокардіографа “МиДаС-ЭК1Т”,

Міський клінічний пологовий будинок – Апарат високочастотний електрохірургічний ЕХВА- 350М/120Б”Надія-2” (модель 200-PX).

Міські лікарні отримали допомогу на суму 54 тисячі грн.

За попередній період також було надано допомогу Котелевській центральній районній лікарні - три кардіографа Тредекс Телекард на суму 25,5 тисяч грн..

Котелевський район займає перше місто по Полтавській області по членству в організації – 7% населення довіряють Лікарняній касі Полтавщини та отримують допомогу.

Кременчуцькі міські лікарні отримали допомогу:

Перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського отримала – Портативний многоканальний електрокардіограф - ЮКАРД-100,

Друга міська лікарня отримала також Портативний многоканальний електрокардіограф - ЮКАРД-100,

Третя міська лікарня отримала – Апарат високочастотний електрохірургічний ЕХВА- 350М/120Б”Надія-2” (модель 350)

Четверта міська лікарня отримала – Аналізатор сечі CITOLAB Reader 300 з тестами,

П’ята міська лікарня отримала – Апарат низькочастотної терапії “Радіус 01 Інтер ФМ”.

Сума допомоги Кременчуцьким лікарням становить - 51932 грн.

Акція допомоги лікарням продовжується.

Попередня допомога:

Допомога лікарням – Лохвицька ЦРЛ

Допомога лікарням – Шишацька ЦРЛ

Допомога лікарням – Глобинська ЦРЛ

Допомога лікарням – Новосанжарський район, Нехворощанська районна лікарня №2

Допомога лікарням – Карлівська ЦРЛ, Миргородська ЦРЛ

Допомога лікарням – Семенівська ЦРЛ

Допомога лікарням – Решетилівська ЦРЛ

Допомога лікарням – Козельщинська ЦРЛ

Допомога лікарням – Полтавська ЦРЛ

Допомога лікарням.

Інформація про Котелевський район.

Населення 20 тисяч чоловік.

Станом на 01.01.2011 року членами БО “Лікарняна каса Полтавщини” в районі стало 1580 особи, що складає 7,85% від населення району – перше місце у відсотковому відношенні до населення.

За період 2004-2010 роки Котелевській районній лікарні було надано допомогу (сплачено за медикаменти) на лікування жителів району – членів БО “Лікарняна каса Полтавщини” 497 тисяч гривень (в 2010 році – 122 тисячі грн.) на 3720 випадків звернень за допомогою на обстеження та лікування.

Інформація про міські лікувальні заклади м.Полтава.

На 01.01.2011 року членами ЛК по м.Полтава стало 11751 чоловік (4,03 % загальної кількості населення міста).

По м. Полтаві ЛК надано допомогу міським лікарням на медикаменти, засоби медичного призначення та реактиви при лікуванні та обстеженні в стаціонарних і амбулаторних умовах за весь період роботи – більше 38 тисяч випадків звернень на суму 4156369 грн. (2010 рік – 1101572 грн.)

Інформація про міські лікувальні заклади м.Кременчука.

Кількість членів ЛК по Кременчуку на 01.01.2011 року – 3994 чоловік.

Кількість випадків отримання допомоги (обстеження та лікування) в лікарнях міста: всього (2004-2010) – 6560 ; в тому числі в 2010 році – 820 випадків на суму всього (2004-2010 роки) -1 543 547 грн.; в тому числі в 2010 році -265 535 грн.

Read More

«Гаряча лінія» у Переяслав – Хмельницькому районі

06.04.2011 -
«Гаряча лінія» у  Переяслав – Хмельницькому районі
Переяслав – Хмельницька райдержадміністрація влаштувала прямий телефонний зв’язок мешканців району з працівниками медичної сфери районних лікувальних закладів.

Серед консультантів, що відповідали на дзвінки населення, були: головний лікар Центральної районної лікарні В. Якименко,  голова правління громадської організації «Лікарняна каса» В.Філоненко та провідні спеціалісти лікарні.

Більшість запитань мешканців району стосувалися госпіталізації до медико-соціального центру у селі Циблі, реформи охорони здоров’я, зокрема можливого утворення госпітальних округів, забезпечення пільговими ліками ветеранів Великої Вітчизняної війни. Також надійшло багато дзвінків зі словами вдячності на адресу лікарів стаціонарних відділень ЦРЛ за проведене лікування та чуйність.

Володимир Якименко підкреслив, що для них, для медиків, це джерело нових роздумів, поштовх до багатьох необхідних у медичних закладах району оновлень.

На всі поставлені запитання були надані вичерпні відповіді, також дано відповідні вказівки щодо зауважень, висловлених жителями під час «гарячої лінії».

http://kyiv-obl.gov.ua/ua/press-center/news/nid_1218/

Read More

ТЕЛЕФОНЫ – РАБОТНИКАМ «СКОРОЙ ПОМОЩИ»


Приазовский рабочий05.04.2011

В преддверии Всемирного дня здоровья членская благотворительная касса «Азовсталь» (директор Наталья Артюх) в очередной раз оказала благотворительную помощь медработникам. В этот раз передано безвозмездно 15 телефонных аппаратов общей стоимостью 1,5 тыс. грн. на все городские подстанции «скорой медицинской помощи». Это существенно улучшит обслуживание пациентов по вызовам врачей.

Кстати, в нынешнем году больничная касса «Азовсталь» оплатила стоимость расходных материалов для клинико-биологической лаборатории городской больницы № 2 на сумму 22 тыс. грн., за что медицинские работники очень признательны спонсору и партнеру.

http://pr.ua/news.php?new=11102

Read More
Login