Шановні коллеги, медичні працівники та Ваші родини, шановні земляки!
Прийміть найщиріші вітання з Новим Роком і різдвяними святами!
Бажаю здоров’я та добробуту в кожній сім’ї, добра та затишку в оселі.
Нехай тепло людських сердець Вам душу зігріває
І переможний справ вінець Вам голову вінчає.
Дай Боже Вам любові, друзів незрадливих
І в Новому році днів лише щасливих.
З повагою,
голова ВГО «Асоціація працівників лікарняних кас України»,
д. мед. н., професор, заслужений лікар України
Валентин Дмитрович Парій.
Read More
У Харкові працює муніципальна лікарняна каса, яка є альтернативою медичному страхуванню. Про це УНН повідомили в прес-службі Харківської міськради з посиланням на заступника міського голови з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення Світлану Горбунову-Рубан.
Вона зазначила, що муніципальна каса є громадською організацією. Її головна мета – забезпечити додаткове фінансування медичної допомоги для харків’ян.
За її словами, членство в лікарняній касі доступне багатьом городянам, у тому числі соціально незахищеним. На сьогодні сума вступного внеску складає 70 грн, щомісячного – 40 грн.
“Сьогодні каса вже почала працювати, і тепер ми хочемо інформувати людей про те, що це за організація і які переваги вона дасть. Харків’яни повинні розуміти, що лікарняна каса забезпечує соціальну захищеність кожної людини, незалежно від її статусу і місця проживання. Це добровільне медичне страхування, яке зможе поліпшити забезпечення жителів Харкова медичними послугами”, – зазначила С.Горбунова-Рубан.
Заступник міського голови також розповіла, що для лікування харків’янину потрібно лише подати заяву, що він є членом каси. Далі лікарня, до якої звернулася людина, зв’язується з офісом організації і повідомляє про місце перебування пацієнта. Туди виїжджає експерт організації і вирішує фінансові питання. Також договір укладуть і з мережею муніципальних аптек міста, за допомогою яких членів каси можна буде забезпечити препаратами за максимально доступними цінами.
Крім того, в планах міської влади у квітні 2012 року вступити до Всеукраїнської асоціації працівників лікарняних кас України, що дасть можливість співпрацювати не тільки з міськими лікувальними установами Харкова, але і з лікарнями інших міст України.
Нагадаємо, на початок 2011 року в Україні 800 тисяч людей були залучені до проекту “Муніципальна лікарняна каса”.
Джерело: УНН
Read More
Всім відомо давнє народне прислів’я “Бережи одежу знова, а здоров’я змолоду”. Проте виконувати його намагається чомусь не кожний. З цього починається велика кількість проблем. Для подолання подібного стану речей в нашій області існує БО «Лікарняна каса Полтавщини», яка допомагає людям піклуватися про своє самопочуття та якість життя.
Що вона собою являє, чого досягла за названий термін та чим може бути корисною й надалі? На ці та інші питання ми спробували знайти відповіді у розмові з виконавчим директором благодійної організації “Лікарняна каса Полтавщини” Віталієм Шевченко.
– Пане Віталію, скажіть, будь ласка, як давно функціонує Ваша організація та що вже досягнуто на сьогоднішній день?
– Лікарняна каса Полтавщини – це благодійна організація, створена у 2003 році для забезпечення жителів Полтавської області медикаментами та обстеженням на період лікування. Враховуючи неповне бюджетне фінансування, громадяни добровільно об’єднались у одну структуру для рятування життя і здоров’я людей за принципом взаємодопомоги. Механізм організації солідарний. Він допомагає отримати людині допомогу у необхідному обсязі в потрібний час в незалежності від сплачених нею членських внесків. Так, станом на сьогоднішній день забезпечено більше 100 тисяч випадків звернення людей, а загальна сума допомоги від Лікарняної каси Полтавщини складає понад 18 мільйонів гривень.
– Гадаю, найбільш цікавою для читачів буде інформація стосовно нашого району.
– На сьогоднішній день членами «Лікарняної каси Полтавщини» по області – є 30 тисяч осіб, а з Полтавського району – 736 осіб, що становить 1 відсоток від його населення. Сума допомоги, яку отримали Полтавська центральна районна лікарня та дільничні лікарні за весь час роботи складає 411 тисяч гривень, а за поточні 9 місяців – 71 тисячу гривень. Проліковано за весь період стаціонарно – 1 363 особи, денний стаціонар – 161 хворий, стаціонар (дома) – 40 та амбулаторно – 1 268 чоловік. Всього 2 832 випадки. Тобто кожен з районних членів ЛК вже звертався по декілька разів. З цього можна зробити й висновок про ефективність функціонування наведеної благодійної організації.
– Хто першим започаткував подібні організації та чи були аналогічні структури в нашій державі раніше?
– ЛК – не новина, вона відновила своє існування у 2003 році, але аналог цієї організації існував на наших землях ще за Царської Росії. Так, є документ, згідно якого у 1921 році була ліквідована “Полтавская Общегородская больничная касса”, яка існувала ще з дореволюційних часів. Основним її завданням було отримання коштів для заробітної плати тогочасних лікарів. Фактично це був прообраз платної медицини. Підприємства сплачували необхідні внески, а ескулапи лікували їх працівників.
За кордоном цей механізм також працює понад 120 років. Піонерами в даному напрямку є німці, у яких наявне загальнообов’язкове медичне страхування для людей. Існують різноманітні лікарняні каси, з яких дві самі великі охоплюють 90 відсотків населення.
– Які перспективи Вашої організації? Що плануєте зробити в найближчий час?
– Враховуючи зростання кількості зацікавлених людей, їх побажання та фінансові можливості ЛК ми вводимо два нових безкоштовних обстеження: коронарографію та артеріографію. Крім того, раніше було додане планове хірургічне втручання для громадян, які вже більше двох років у Лікарняній касі. Маються на увазі грижі, варикоз, кіста, тобто хвороби, які потребують планової підготовки та домовленості з лікарнею. Це зручно тим, що менше ускладнень, менше затратних матеріалів і людина швидше стає до роботи. Якщо особа вже півроку у касі, то ми додали до переліку безкоштовних послуг МРТ (магнітно-резонансну томографію) та комп’ютерну томографію. Це обстеження стає можливим при умові направлення обласним фахівцем. Крім того розвивається й допомога полтавцям за межами області. Спочатку її розмір був близько тисячі гривень, в цьому році підняли цифру до 2 тисячі гривень, а з нового року планується довести до 4-х тисяч гривень. Це стосується випадків, коли громадянин області потрапить у скрутну ситуацію за її межами та потребуватиме медичної допомоги. Тоді через дружні організації, лікарняні каси інших областей (усього 16 регіонів), є можливість допомогти такому хворому. По Україні налічується біля 200 Лікарняних кас, так що без допомоги їхні учасники не залишаться майже у будь-якій точці нашої держави. До-речі існує Всеукраїнська громадська організація «Асоціація працівників лікарняних кас України», членом якої є і наша організація і багато інших лікарняних кас, хоча самі по собі вони цілком автономні.
– На що Ви, можливо, хотіли б звернути увагу наших читачів?
– Найпершою проблемою наших людей є відношення до власного здоров’я. Нажаль на сьогоднішній день майже немає ніякої профілактики та заохочення до здорового способу життя. Громадяни здебільшого починають про себе піклуватися у випадках, коли вже як кажуть у народі “припече”. Щодо членства у ЛК даний варіант поведінки неприпустимий, оскільки допомога людині починає надходити тільки по закінченню 61-дневного терміну від її прийняття до цієї організації. Переступити через ці правила не можливо, тому марно бігти до Лікарняної каси і записуватись у неї коли вже хвороба виникла та потребує термінового втручання. Про своє здоров’я слід піклуватися заздалегідь та вступити у ЛК, ще до того як “грім гримнув”.
– Як бажаючі можуть стати членами організації?
– Особи, що бажають вступити до ЛК, подають особисту заяву на ім’я голови правління та сплачують вступний (3 грн.) та членський (20 грн. щомісяця) внесок у відділенні банку. До-речі існує два типи членства у ЛК: індивідуальне та колективне. Останнє більш просте та зручне –відрахування із заробітної плати працюючих.
Бланки заяв на вступ до ЛК можна отримати в офісі ЛК, в відділеннях банків (їх список можна знайти на сайті) або в лікарів-експертів при районних лікарнях. Усю корисну інформацію стосовно ЛК можна отримати на сайті організації www.poltavalk.com.ua та у будь-якому державному лікувальному закладі, чи офісі ЛК: Полтава, вул..Залізна, 17, тел..63-74-56
– Шановний пане Віталію, щиро дякуємо Вам за розмову та бажаємо успіхів у цій шляхетній справі.
Детальніше
Read More
Дирекція благодійної організації «Муніципальна лікарняна каса міста Києва» поставила перед собою завдання своєчасно та якісно забезпечувати мешканців столиці медикаментами та медичною допомогою, а нещодавно підбила підсумки роботи за 10 місяців 2011 року.
За офіційними даними дирекції, постійно проводяться зустрічі з трудовими колективами міста, щодо діяльності лікарняної каси. Підписано 108 угод про співпрацю з медичними закладами Києва та 167 угод про колективне членство з райдержадміністраціями, районними управліннями охорони здоров’я та освіти, закладами охорони здоров’я та освіти, комунальними й виробничими підприємствами. Членські внески сплачують 16200 осіб, з яких біля 80% складають працівники медичної галузі. Надруковано і видано 15937 карток члена лікарняної каси. На завершальному етапі створення формуляру лікарських засобів. Станом на 1 листопада проліковано за рахунок лікарняної каси 203 пацієнта. Середня вартість лікування одного випадку захворювання становила 1300 грн., максимальна – 4489 грн. Ліками та розхідними матеріалами заклади охорони здоров’я забезпечені на загальну суму – 312276 грн. По безкоштовним рецептурним бланкам відпущено ліків пацієнтам на суму – 41784 грн. Відшкодовано кошти за проведене лікування в ЛПЗ, з якими не підписані угоди про співпрацю на суму 23809 грн.
Цілодобово працює телефон гарячої лінії, контролюється кожний випадок захворювання і госпіталізації. Лікарняна каса повністю виконує свої зобов’язання перед її членами. Кожний випадок стосовно не вчасного надання медичної допомоги розглядається працівниками МЛК, вживаються заходи щодо усунення будь-яких недоліків в наданні медичної допомоги.
Детальніше
Read More
Нещодавно – 25.11.2011року – відбулася колегія управління охорони здоров’я Житомирської обласної державної адміністрації. Розглядалося ряд важливих питань, в т. ч. про хід виконання в області наказу МОЗ України №400 від 11.08.2005 р. «Про взаємодію лікарняних кас, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та закладів охорони здоров’я» доповідав заступник виконавчого директора благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» Сергій Миколайович Грищук.
С. М. Грищук розповів присутнім про вклад БО «Лікарняна каса Житомирської області» в медичну галузь, адже ця організація є потужним джерелом позабюджетного фінансування охорони здоров’я.
У 2011 році видатки ЛК на закупівлю ліків, реактивів та виробів медичного призначення становили 20 295 700 грн., що дало можливість надати медичну допомогу за рахунок Лікарняної каси у 263 018 випадках.
Лікарняна каса також бере участь у проведення позавідомчого контролю якості лікування, що дозволяє забезпечити постійний моніторинг і оцінку діяльності лікувальних закладів і лікарів за показниками вартості лікування та кількості недоліків;залучати лікарів до формування та розробки стандартів лікування; зменшувати витрати коштів за рахунок раціонального призначення ліків і кількість побічних реакцій унаслідок прийому ліків.
ЛК забезпечує автоматизований контроль за дотриманням протоколів лікування, інформує головних лікарів і подає матеріали на атестаційні комісії, бере участь у засіданнях контрольно-експертних комісій УОЗ.
За словами Сергія Миколайовича, проблемними питаннями в співпраці лікувальних закладів та Лікарняної каси є недотримання лікарями наказів УОЗ щодо використання в лікувальному процесі локальних клінічних протоколів (практика подвійних стандартів при лікуванні пацієнтів, які перебувають у ЛК і решти населення, хоча лікування згідно протоколів не є дешевим); необгрунтована відмова медичних працівників у забезпеченні медикаментами за рахунок ЛК, особливо у вихідні дні, вечірні години, несвоєчасне замовлення ліків і розхідних матеріалів, небажання вести їх облік; багато звернень членів ЛК стосуються благодійних внесків, які вони вимушені сплачувати у лікувальних закладах; відсутність мотивації щодо надання якісної медичної допомоги, зацікавленість у співпраці з фармацевтичними фірмами та аптечними установами; нераціональне використання бюджетних і позабюджетних коштів в зв’язку з призначенням другорядних лікарських засобів із недоведеною ефективністю.
З метою соціального захисту медичних працівників на випадок захворювання головним лікарям доцільно сприяти їх вступу та поновленню в ЛК (всього перебуває 17226 медпрацівників – 67% від загальної кількості).
С. М. Грищук наголосив на необхідності активізації співпраці сімейних лікарів із Лікарняною касою, а також дотриманні протоколів лікування.
-Для покращення якості надання медичної допомоги та рівня дотримання протоколів необхідна активніша участь головних і позаштатних спеціалістів, заступників головних лікарів із лікувальної роботи та автоматизований моніторинг (за допомогою програм ЛК) стану дотримання протоколів при лікуванні не лише членів ЛК, а й усього населення, – зауважив заступник виконавчого директора.
Виступ С. М. Грищука активно обговорювався присутніми.
За словами начальника управління охорони здоров’я Олександра Михайловича Торбаса, враховуючи недостатнє фінансування медичної галузі, Лікарняні каси слід розглядати як цивілізований шлях вирішення питання медикаментозного забезпечення за рахунок солідарної участі населення.
Підтримав діяльність БО «Лікарняна каса Житомирської області» і головний лікар Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О. Ф. Гербачевського Михайло Іванович Борщівський, адже 33 % усіх пацієнтів лікувального закладу, більшість яких – важкі та високозатратні, – члени Лікарняної каси. Розмір витрат на надання медичної допомоги для них не обмежується.
Хворі, які перебувають у ЛК, мають змогу завжди при необхідності отримати весь спектр медичної допомоги у нашому та інших ЛПЗ, не залежно від наявності коштів. Це значною мірою зменшує соціальну напругу та кількість звернень до адміністрації лікарень щодо безкоштовного отримання медикаментів, – вказав заступник головного лікаря з амбулаторно-поліклінічної роботи Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О. Ф. Гербачевського Сергій Іванович Шевченко.
Віктор Федорович Марченко – головний лікар Житомирської обласної дитячої лікарні акцентував увагу на тому, що є райони, де витрати на лікування членів ЛК перевищують надходження внесків до Лікарняної каси. Не дивлячись на це, завдяки солідарної участі населення організація забезпечує ліками всіх, хто у ній перебуває.
-Головні лікарі мають контролювати раціональне використання медикаментів, закуплених Лікарняною касою, – сказав Віктор Федорович.
Як зауважив головний лікар Попільнянської ЦРЛ Валерій Антонович Станіславчук, на лікування 1 хворого з бюджету виділяється 7 грн. на день, а члени ЛК, як правило, лікуються тільки за кошти ЛК. Тому потрібно розподілити бюджетне фінансування і на тих, хто перебуває в Лікарняній касі.
Після завершення обговорення було одноголосно прийняте рішення стосовно подальшого сприяння діяльності Лікарняної каси в області та звернення до голів районних і міських державних адміністрацій із проханням активізувати залучення громадян до перебування в БО «Лікарняна каса Житомирської області».
Світлана Михалюк
Read More
Сегодня в ней уже состоят 22 тыс. работающих мариупольцев и членов их семей.
Напомним, членская благотворительная организация «Городская больничная касса» (ГКБ) была создана как неприбыльная в 2005 году по решению представителей трудовых коллективов Мариуполя. Она работает с десятками предприятий нашего города различных форм собственности, оказывая медицинскую помощь в условиях стационара или дневного стационара в любом медицинском учреждении Украины.
В основу деятельности организации был положен немалый опыт работы больничной кассы МК «Азовсталь». На протяжении многих лет ее возглавляет Татьяна Артюх. По словам руководителя, сегодня прием в члены производится только на основании личного заявления и уплаты одноразового вступительного взноса в размере 10 грн. Ежемесячный членский взнос – 25 грн. Период ожидания – 2 месяца.
По состоянию на 1 января нынешнего года членами Городской больничной кассы являются работники 46 предприятий и организаций города. С момента создания медикаментозная и диагностическая помощь оказана 3734 жителям города на общую сумму 1,27 млн. грн. Это одна из разновидностей страховой медицины. С той лишь разницей, что данная организация не является коммерческой.
Высшим органом ГБК является собрание (конференция), которое проводится не реже 1 раза в год. Руководство осуществляет правление (председатель Ковалев Юрий Васильевич, тел. 40-17-44, 40-17-45) и наблюдательный совет (председатель Артюх Наталья Михайловна, тел. 40-17-43). Правление и наблюдательный совет работают на общественных началах. Штатный директор ГБК – Омельченко Валентина Владимировна, тел. 40-17-43.
Участником кассы может стать каждый работающий житель города, а также члены его семьи.
Детальніше
Read More
25 листопада під головуванням Михайла Винограда та за участю заступника голови облдержадміністрації Олександра Коваля відбулося засідання постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я.
Депутати розглянули звіти про виконання показників фінансово-господарської діяльності керівників суб’єктів господарювання спільної власності територіальних громад області, які підпорядковані Головному управлінню охорони здоров’я облдержадміністрації: Миколи Денеки – головного лікаря Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. О.Ф. Мальцева; Віктора Кравецького – головного лікаря Лубенського обласного госпіталю інвалідів Великої Вітчизняної війни; Максима Литвиненка – головного лікаря Кременчуцького обласного шкірно-венерологічного диспансеру; Сергія Соколова – головного лікаря Кременчуцького обласного лікарсько-фізкультурного диспансеру; Наталії Стецюк – директора Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм»; Катерини Пістряк – завідуючої Комсомольським медичним комунальним підприємством по профілактичній дезінфекції. З цими керівниками рекомендовано продовжити строк дії трудових контрактів.
Далі було заслухано інформацію про діяльність благодійної організації «Лікарняна каса Полтавщини» у 2011 році, яку оприлюднив виконавчий директор цієї організації Віталій Шевченко. Він, зокрема, зазначив, що «Лікарняною касою Полтавщини» укладено договори проспільну діяльність з 67 лікувально-профілактичними закладами області. Про колективне членство підписано договори з 370 організаціями і установами. За період роботи лікарняної каси задоволено понад 100 тисяч звернень її членів на одержання допомоги в медичному обстеженні та лікуванні. За рахунок лікарняної каси у лікарняних закладах міста Києва 42 жителя області було обстежено, з них 30 проліковано. Значним досягненням організації є те, що її члени за направленням лікаря та за сприяння лікарняної каси можуть пройти обстеження МРТ, на комп’ютерному томографі, а також отримати ургентну допомогу не лише в нашій області, а й у Житомирській, Рівненській, Херсонській, Львівській областях, містах: Києві, Чернігові, Сумах, Маріуполі.
Комісія схвалила діяльність благодійної організації «Лікарняна каса Полтавщини». У форматі діалогу голова комісії Михайло Виноград, депутати: Леонід Куроєдов, Віктор Бурлей, Онисій Петращук, Олександр Гавловський, В’ячеслав Ждан, Катерина Орос, Діонісій Каплін обмінялися думками щодо перспектив розвитку цієї благодійної організації, збільшення її чисельності, поліпшення агітаційно-роз’яснювальної роботи серед полтавців; зазначили, що діяльність «Лікарняної каси Полтавщини» особливо важлива для малозабезпечених верств населення, перш за все, для пенсіонерів.
Наразі виконавчій дирекції «Лікарняної каси Полтавщини» рекомендовано активізувати агітаційно-роз’яснювальну роботу з населенням; в питанні збільшення чисельності організації заручитися підтримкою керівників органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, підприємств, установ і організацій.
Про результати діяльності ПОКП «Полтавафарм» за 9 місяців 2011 року доповіла виконуюча обов’язки директора підприємства Наталія Стецюк. У порівнянні з відповідним періодом минулого року розмір доходу підприємства збільшився на 8% і склав 164078, 5 тис. грн. Питома вага роздрібного товарообігу в загальному обсязі виручки від реалізації медикаментів становить 82,3%, що більше показника 2010 року на 6,9%. Середній розмір торговельної націнки на лікарські препарати в мережі «Полтавафарм» склав 23,1% проти 25,2% відповідного періоду минулого року. Показник чистої прибутковості (рентабельності) дорівнює 1,4% проти 1,2% у 2010 році. Зросли обсяги закупівлі медикаментів, сплачено до бюджету податку на прибуток 1125,5 тис. грн.
Заступник голови облдержадміністрації Олександр Коваль дав високу оцінку діяльності ПОКП «Полтавафарм» в частині медикаментозногозабезпечення населення та лікарняних закладів області, назвавши систему «Полтавафарм» унікальною.
Інформацію дирекції ПОКП «Полтавафарм» депутати взяли до відома та рекомендували їй сприяти зростанню мережі аптек та аптечних пунктів підприємства, продовжити практику централізованих закупівель медичних препаратів, розширювати товарний асортимент, збільшувати обсяги реалізації медикаментів, забезпечити проведення цінової політики, спрямованої на поступове зменшення торгової націнки на ліки.
Комісія підтримала пропозицію Головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації щодо створення в області перинатального центру для надання спеціалізованої консультативно-діагностичної та лікувально-профілактичної медичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим дітям з високим ступенем захворювань.
Як розповів начальник Головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації Віктор Лисак, є пропозиція переобладнати під обласний перинатальний центр частину будівлі у Полтаві по вулиці Залізній, 17. Вартість проекту становить близько 40 млн. грн. Більша частина коштів надійде з держбюджету в рамках Національного проекту «Нове життя». Збудувати, обладнати та ввести в експлуатацію новий лікарняний заклад планується вже до кінця 2013 року. Наразі створено робочу групу для координації робіт по створенню центру, яку очолив голова облдержадміністрації, депутат обласної ради Олександр Удовіченко.
Також у ході засідання депутати схвалили створення обласного комунального підприємства «Полтавапрофдезінфекція», погодили проведення виїзного засідання постійної комісії на базі Лохвицької ЦРЛ щодо розгляду питання про закінчення будівництва дитячої районної лікарні у місті Лохвиця.
Детальніше
Read More
Фінансування галузі охорони здоров’я, особливо на планове лікування, не відповідає існуючим потребам. Тому саме благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області, в якій нині перебуває 15 % населення нашого краю, є невід’ємною складовою лікувально-діагностичного процесу, яка надає можливість тим, хто у ній перебуває, отримати достатній об’єм якісної медичної допомоги. Про це розповів начальник управління охорони здоров’я Житомирської ОДА Олександр Михайлович Торбас на прес-конференції для представників ЗМІ, яка відбулася 29 листопада в приміщенні Житомирського інституту медсестринства.
На важливості співпраці лікувально-профілактичних закладів з БО «Лікарняна каса Житомирської області» наголошували у своїх виступах головний лікар Житомирської обласної клінічної лікарні
ім. О. Ф. Гербачевського Михайло Іванович Борщівський, головний лікар Житомирської обласної дитячої лікарні Віктор Федорович Марченко, головний лікар Житомирського обласного перинатального центру Юрій Рувімович Вайсберг, заступник виконавчого директора БО «Лікарняна каса Житомирської області» Сергій Миколайович Грищук, які взяли участь у роботі прес-конференції.
Також мова йшла про ситуацію, яка склалася нині в системі охорони здоров’я, про перспективи розвитку медичної галузі та одну з її складових – благодійну організацією «Лікарняна каса Житомирської області».
На Житомирщині благодійна організація „Лікарняна каса Житомирської області” (ЛК) діє з 2000 року. Завдяки підтримки влади, управління охорони здоров’я за цей час вона стала найпотужнішою в Україні.
Як розповів С. М. Грищук, наразі в ЛК перебуває 195 тис. 315 громадян, зокрема, дітей – 33998. Найбільша частка членів ЛК у Лугинському – 26,0%, Малинському районах – 22,2%, м. Житомирі – 21,1%; найменша – у Новоград-Волинському – 6,3%, Коростишівському – 8,2%, Ружинському – 8,3% районах.
За 10 місяців 2011 року до ЛК приєдналося 10351 осіб, колективно – 2 757 (27%), індивідуально – 7594 (73%).
-За 10 місяців 2011 р. на основну діяльність (оплата вартості медикаментів і виробів медичного призначення для лікувальних закладів) витрачено більше 20 млн. грн. За весь період діяльності лікувальні заклади отримали ліків і виробів медичного призначення на суму 123 млн. грн.
За рішеннями правління лікувальним закладам та організаціям надана благодійна безповоротня допомога для покращення матеріально-технічного стану на загальну суму 150 тис. грн.
За 9 місяців 2011 р. медична допомога за рахунок ЛК надавалася у 238 426 випадках, – повідомив С. М. Грищук.
Під патронатом ЛК знаходиться 942 дітей-сиріт, які проліковані в 2011 р. на суму понад 21 тис. грн. За рахунок ЛК протягом п’яти років продовжується лікування інвалідів Великої Вітчизняної війни.
На складах лікувальних закладів на 01.11.2011 року знаходиться залишок ліків на загальну суму 1 млн. 18 тис. грн. (на 01.01.2011 – 1 млн. 185 тис. грн.).
Члени Лікарняної каси мають можливість лікуватися без обмеження розміру витрат і кількості випадків лікування. Розмір щомісячного внеску для дорослих – 20 грн., додатково за дітей – 7 грн. Студенти денної форми навчання сплачують 9 грн.
Лікування хворих в області проводиться згідно з локальними клінічними протоколами та Лікарським формуляром (за участі ЛК вийшло шосте видання Лікарського формуляру, яке містить понад 1400 препаратів, котрі забезпечуються за рахунок ЛК). Це дає можливість пацієнту отримати гарантовану, якісну медичну допомогу на всіх етапах її надання.
В результаті співпраці ЛК із сімейними лікарями формується підґрунтя для створення в майбутньому в особі сімейного лікаря фондоутримувача та розпорядника коштів, адже відпрацьовуються механізми фінансування на 1 члена ЛК (1-го жителя), медичний супровід пацієнта на всіх рівнях надання медичної допомоги, напрацювання наступності у роботі між первинним, вторинним і третинними рівнями лікування, обов’язкове впровадження системи направлень сімейним лікарем, заохочення до надання високоякісної медичної допомоги, яка відповідає принципам доказової медицини, раціональне використання коштів.
Також С. М. Грищук зупинився на проблемних питаннях, які виникають у ході діяльності ЛК:
соціально-психологічних – бажання пацієнтів отримати повний комплекс медичних послуг, сподівання на ст. 49 Конституції України;
не прагнення людей завчасно піклуватися про своє здоров’я та майбутнє;
медичних – недотримання у лікувальних закладах локальних клінічних протоколів, реклама лікарських засобів, співпраця з медичних закладів з аптеками та фармацевтичними фірмами.
– До Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О. Ф. Гербачевського потрапляють хворі зі складними патологіями, вони потребують високовартісного лікування. На медикаментозне забезпеченні одного пацієнта виділяється 7 грн. 63 коп. на добу, – повідомив М. І. Борщівський. – якщо ж хворий перебуває в Лікарняній касі, то ця сума значно більша – 64 грн. За 10 місяців цього року ЛК надала обласній лікарні медикаментів суму на
5 млн. 368 тисяч грн. Щодня у закладі отримує медичну допомогу 33 % членів ЛК.
Про значущість різних форм фінансування галузі охорони здоров’я говорив у своєму виступі В. Ф. Марченко. Серед них чільне місце посідає БО «Лікарняна каса Житомирської області». Ця організація для медикаментозного забезпечення маленьких пацієнтів – членів ЛК виділила цьогоріч 269 тисяч грн.
-Саме Лікарняна каса допомагає батькам пережити скрутні часи хвороби їх дітей, – наголосив Віктор Федорович.
Думку колег стосовно благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» підтримав Ю. Р. Вайсберг:
-Немає сумніву стосовно того, яку дієву допомогу надає ЛК лікувально-профілактичним закладам нашої області, – розповів він. – Альтернативи такій організації до появи обов’язкового медичного страхування немає.
Лікарняні каси в нинішній ситуації слід розглядати як цивілізований шлях вирішення питання медикаментозного забезпечення за рахунок солідарної участі населення. Діяльність ЛК помітно знімає соціальну напругу у суспільстві, спричинену невдоволеністю населення обсягом та якістю медичного забезпечення. Завдяки Лікарняній касі відпрацьовуються всі елементи страхової медицини (стандартизація медичної допомоги, персоніфікований облік внесків, договірні відносини з підприємствами, лікувальними закладами, медичними працівниками, пацієнтами).
Як наголосив О. М. Торбас, Лікарняна каса є прообразом страхової медицини, в умовах незначного фінансування галузі охорони здоров’я він порадив мешканцям Житомирщини активніше приєднуватися до цієї організації.
Світлана Михалюк
Read More
