March, 2011

Візит Віталія Федоровича Москаленка до Житомира

p>31.03.2011 – Двадцять четвертого березня Житомирщину відвідав ректор Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, академік НАМН України, член-кореспондент НАПН України, доктор медичних наук, професор Віталій Федорович Москаленко.

У ході візиту відбулася зустріч з головою обласної державної адміністрації С.М. Рижуком, де було намічено ряд заходів щодо співпраці в частині покращення кадрового забезпечення системи охорони здоров’я Житомирщини, особливо сільської місцевості.

Також у цей день на базі Житомирського базового фармацевтичного коледжу імені Протасевича відбувся День відкритих дверей НМУ імені О.О. Богомольця. Ректор В.Ф. Москаленко виступив перед студентами коледжу, викладачами та представниками місцевих ЗМІ з яскравою доповіддю про історію Університету, його сьогодення та плани на майбутнє. Після проведення зустрічі відбулося знайомство делегації Університету з коледжем, його навчальною аптекою та лабораторіями, знайомство та спілкування зі співробітниками закладу.

У ході візиту В.Ф. Москаленко спільно з начальником управління охорони здоров’я Житомирської ОДА О.К. Толстановим у супроводі д. мед. н., професора В. Д. Парія  відвідав благодійну організацію «Лікарняна каса Житомирської області», де ознайомився роботою виконавчої дирекції.

Віталій Федорович високо оцінив роль лікарняних кас в процесі реформування охорони здоров’я. За його словами, після візиту робота лікарняних кас відкрилася йому в новому світлі. Лікарняні каси – підготовчий етап до роботи в умовах медичного страхування, на порозі впровадження якого стоїть наша держава.

Будемо сподіватися, що візит Віталія Федоровича Москаленка стане потужним поштовхом у системі цільової підготовки спеціалістів, які вкрай необхідні та яких із нетерпінням очікують жителі нашої області.

news250-4

09 323

09 322


Read More

Благодійна допомога від Лікарняної каси медичним закладам

p>31.03.2011 – На черговому засіданні правління БО «Лікарняна каса Житомирської області», яке нещодавно відбулося, розглядалося питання про надання благодійної допомоги лікувально-профілактичним закладам області, при цьому враховувалися результати їх діяльності та фінансовий стан, якість надання медичної допомоги.

Заступник виконавчого директора Сергій Миколайович Грищук детально ознайомив присутніх із критеріями оцінки роботи ЛПЗ. За рішенням правління для покращення організації медичної допомоги лікувальним закладам області виділено 128,4  тис. грн. Ці кошти були розподілені лікувальним закладам.

На колегії Управління охорони здоров’я Житомирської ОДА, яка відбулася двадцять п’ятого березня, виконавчий директор БО «Лікарняна каса Житомирської області» Володимир Станіславович Мишківський урочисто вручив керівникам ЛПЗ області  сертифікати, котрі підтверджують надання благодійної допомоги.

Житомирська обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського отримала 15 004 грн., Житомирська обласна дитяча лікарня – 2326 грн., Житомирський обласний онкологічний диспансер – 2318 грн., Житомирський обласний центр охорони здоров’я матері та дитини – 1243 грн.,

КУ «Житомирський обласний медичний консультативно-діагностичного центр» – 3013 грн.,  Андрушівська центральна районна лікарня – 2838 грн., Баранівська центральна районна лікарня – 5469 грн., Бердичівська центральна районна лікарня – 8355 грн., Брусилівська центральна районна лікарня – 12 780 грн.,  Володарсько-Волинська центральна районна лікарня – 5720 грн., Коростенська центральна районна поліклініка – 13 768 грн., Малинське міськрай ТМО – 24 833 грн., Народицька центральна районна лікарня – 1656 грн., Овруцька центральна районна лікарня – 6765 грн., Олевська  центральна районна лікарня – 11052 грн.,  Попільнянська центральна районна лікарня – 17009 грн., Радомишльська центральна районна лікарня –  2461 грн.

Ці кошти  призначені для покращення лікувально-діагностичного процесу в ЛПЗ і сприятимуть більш якісному лікуванню жителів області.

Світлана Михалюк

Read More

Лікарняна каса об’єднує вже 58 тисяч членів

30.03.2011 – Громадська неприбуткова організація «Лікарняна каса Львівської залізниці» у 2010 році оплатила 2 5166 випадків медичного обслуговування, використавши протягом року на виконання Програми надання медичної допомоги 97% своїх коштів, повідомила прес-служба ДТГО «Львівська залізниця».

Розпочавши свою діяльність у 2009 році, сьогодні Лікарняна каса об’єднує вже 58 тисяч членів, серед яких залізничники, члени їх родин та пенсіонери залізниці. Членський внесок становить 25 грн. на місяць. Членам лікарняної каси, які працюють на Львівської залізниці, згідно з Колективним договором, адміністрація надає щомісячну допомогу у розмірі 8 грн. Це дозволяє значно збільшити витрати на лікування та об’єднує зусилля самого працівника та підприємства у прагненні якісно і швидко надавати медичну допомогу.

http://galinfo.com.ua/news/85455.html

Read More

Страховщики попали на кассу

29.03.2011 – Как стало известно «і», на «Укрзалізниці» рассматривалась возможность перехода от страховой медицины к финансированию медобслуживания сотрудников через больничные кассы. Такие инициативы вызвали бурное негодование страховых компаний, традиционно сотрудничающих с железнодорожной госмонополией

Трудовые коллективы Львовской железной дороги первыми отказались от услуг страховых компаний, признав эффективность работы местной больничной кассы

Не секрет, что «Укрзалізниця» является лакомым куском для страховых компаний. Откусить его, правда, удается не всем. Зато избранным достаются целые золотые горки: страхование транспорта, пассажиров, а также сотрудников предприятия. На железных дорогах работают около 400 тыс. человек, а значит, платежи по медстрахованию персонала госмонополии измеряются как минимум миллионами гривень. По информации «і», в последнее время высшее руководство предприятия и его профсоюзы весьма активно изучали опыт Львовской железной дороги, где вместо привычного для других подразделений медстрахования работает механизм больничных касс. Посмотреть на львовские порядки и оценить их преимущества приезжали делегации других железных дорог (всего их в Украине шесть) и представители трудовых коллективов. К примеру, около двух недель назад с такой миссией во Львове побывали представители Приднепровской железной дороги.

Однако «шевеления» в сторону больничных касс явно пришлись не по душе страховым компаниям, плотно сотрудничающим с железнодорожниками в медицине. Перевести персонал предприятия в больничные кассы — значит, лишить страховщиков стабильного источника премий по медицине. Так, публично свое недовольство происходящим выразили несколько СК, среди которых, например, «Нефтегазстрах», «Раритет» и «HDI Страхование». Главным их аргументом против больничных касс является отсутствие у последних регулятора и контроля за движением денежных средств. Ведь по законодательству больничная касса — это некоммерческая организация, которая работает на общественных или благотворительных началах. «Больничная касса — пережиток прошлого. К тому же сейчас их деятельность вообще толком никто не проверяет, а это создает предпосылки для махинаций»,— сетует гендиректор СК «Нефтегазстрах» Анатолий Чубинский. По его словам, отсутствие контроля за расходованием денежных средств в больничных кассах чревато их нецелевым использованием. Например, покупкой оборудования или медикаментов по завышенным ценам с последующими откатами. Поэтому, полагает господин Чубинский, подобные схемы могли заинтересовать определенных руководителей самой «Укрзалізниці» и профсоюзов. В то же время персонал предприятия, по его мнению, экономических выгод от перехода в больничные кассы все равно не ощутит.

Правда, в больничной кассе Львовской железной дороги придерживаются абсолютно противоположной точки зрения. Там считают, что интерес руководства и профсоюзов к их работе неслучаен и подкреплен как раз хорошими ее показателями. Как отмечает исполнительный директор кассы Юрий Костюченко, никакого административного давления на трудовые коллективы железных дорог не было, и их делегации сами признали эффективность работы львовской больничной кассы в сравнении с СК. Поэтому закономерно появились разговоры о переходе и других железных дорог от страхования к такой организации медицинского обслуживания. «Ранее ЛЖД также сотрудничала со страховщиками, но после ряда случаев было принято общее решение отказаться от страховых услуг. Например, по одной из этих страховых компаний идут судебные процессы, и у них остались долги перед медучреждениями»,— объясняет он причины отказа ЛЖД от страховой практики. При этом, заверяет господин Костюченко, взаимодействие больничной кассы ЛЖД с медучреждениями прозрачное, а финансовые потоки проходят через счета Госказначейства. В апреле, по его словам, касса даже планирует на общем совете решить, как распорядиться излишком средств, оставшихся после оказания железнодорожникам всех медицинских услуг.

По мнению топ-менеджера одной страховой компании, не участвующей в конфликте СК с больничными кассами, нынешняя ситуация неудивительна для железных дорог. Больничные кассы, говорит он, это не альтернатива медстрахованию, однако и тендеры на страховые услуги от «Укрзалізниці» редко проходят в конкурентной атмосфере. «Укрзалізниця» всегда проводила непрозрачные тендеры в пользу «своих» страховых компаний. Ведь за счет потока со страхования можно формировать значительные откаты. Ситуация не менялась ни при каких властях»,— жалуется страховщик.

______________________________

Больничная касса — это членская благотворительная организация или общественное объединение. По своим организационно-методическим особенностям такие кассы рассматриваются как вариант добровольного медицинского страхования. Основная идея функционирования больничной кассы заключается в привлечении средств юридических и физических лиц для дальнейшего обеспечения членов конкретной больничной кассы медикаментами, медицинскими услугами в случае их заболевания путем медикаментозного, диагностического, консультативного обслуживания в стационаре, в условиях дневного стационара, стационара на дому, в амбулаторных условиях в лечебных учреждениях.

Автор: Олег СОРОЧАН

иточник информации “Экономические Известия”

http://finance.eizvestia.com/full/strahovshhiki-popali-na-kassu


Read More

Відповідь Асоціації працівників лікарняних кас страховщикам

28.03.2011 – Останнім часом в засобах масової інформації з’являються статті, в яких співробітники страхових компаній в негативному світлі протиставляють лікарняні каси страховим компаніям. На жаль, не завжди це відбувається обґрунтовано і коректно. Шкода, що журналісти подають ці факти, не розібравшись досконало в ситуації.
Нашу увагу привернули увагу публікації «Лікарняні каси чи медичне страхування» (розміщена на сайті «Споживач») та «Страховщики не одобряют действия «Укрзалізниці». На відміну від авторів цих інформацій, ми не будемо критикувати діяльність страхових компаній.
Ми постараємося дати роз’яснення на основні зауваження щодо роботи лікарняних кас, які прозвучали в обох публікаціях, на прикладі роботи найбільших в Україні регіональних лікарняних кас Житомирської та Полтавської областей, які об’єднують 35% членів всіх лікарняних кас в Україні. З урахуванням їх досвіду створена і «Муніципальна лікарняна каса м.Києва».
Необхідно відмітити, що принципи діяльності страхових компаній і лікарняних кас подібні. Але в будь-якому випадку мета діяльності страхових компаній, на відміну від лікарняних кас, – отримання прибутку. Тому страхові компанії зацікавлені у залученні працездатної малохворіючої частини населення (корпоративне страхування).

Коментарі до тверджень про лікарняні каси, що наведені в публікаціях.
«Приміром на Житомирщині ще років 10 тому започаткували подібну. Але й досі можна почути багато плюсів і мінусів в її роботі. І найперший – платять всі, а от кому дістається право на лікування, у кого ліки закуповують, в яких умовах лікують – таємниця за сімома замками.»
Таємниць у роботі лікарняних кас немає, діяльність їх прозора та відкрита. «кому дістається право на лікування» – За рахунок лікарняної каси проводиться забезпечення при лікуванні в умовах цілодобового, денного, домашнього стаціонару, амбулаторних умовах, а також обстеження за направленням лікаря. Наприклад, у Житомирській області за 2010 рік забезпечено понад 319 тис. звернень за медичною допомогою. Сума витрат та кількість звернень не обмежується та не залежить від розміру сплачених внесків.
«у кого ліки закуповують» – Закупівля ліків проводиться в найбільших оптових фірмах, які доставляють ліки безпосередньо у лікувальні заклади. Інформація наводиться у щорічних звітах ревізійної комісії.
«в яких умовах лікують» – лікарняна каса не лікує, а забезпечує медикаментами. Членам лікарняних кас не надаються послуги додаткового комфорту.
Анатолій Чубинський відмітив: «В лікарняних касах відсутня адресність надання медичної допомоги і це найголовніша ознака. Лікарняна каса – це всього на всього форма акумулювання коштів людей, і на мій погляд, не дуже коректна. Сьогодні застосовується «добровільно-примусовий» збір коштів, який начебто буде направлений на підтримку матеріально-технічної бази лікарень, на саме лікування. Але цього не достатньо. Та й визначений надто обмежений перелік хвороб, які можна лікувати за кошти лікарняних кас»
Абсолютне некоректне твердження. У лікарняних касах діє адресний принцип допомоги, а також проводиться моніторинг витрат по кожному пацієнту-члену лікарняної каси.
Перебування у лікарняних касах абсолютно добровільне, наприклад, до лікарняної каси Житомирської області щомісячно вступає близько 1000 громадян (без обмеження віку та стану здоров’я). Знову ж, не думаю, що всі 200 тисяч залізничників, які застраховані у компанії «Нафтагазстрах», добровільно виявили бажання сплачувати внески.
На сплачені кошти проводиться закупівля ліків та виробів медичного призначення за цінами на 30-40% нижче ринкових.
Перелік захворювань, які не лікуються за рахунок лікарняної каси, значно менший порівняно з страховими компаніями. Це нескладно порівняти.
Страхові компанії вже оволоділи технологіями страхування та надання медичної допомоги; є методики контролю за грошима застрахованих і останнє, діє звітність та проводиться експертиза щодо наданої медичної допомоги. Тобто, є те, чого ніколи не буде в лікарняних касах.
Тут автор знову ж таки помиляється. У регіональних лікарняних касах ці технології використовуються майже 10 років. Діяльність лікарняних кас не була б успішною без використання цих методів. Наявність системи контролю за якістю надання медичної допомоги дозволяє проводити забезпечення без обмеження розміру витрат та кількості випадків лікування, сприяє впровадженню стандартизації при наданні медичної допомоги.

І на завершення, інформація щодо роботи страхових компаній.
Джерело – газета «Дело» від 24.03.2011 року.
Страховые компании закончили прошлый год с внушительной кредиторской задолженностью: по КАСКО она составила 90 млн.грн., по «автогражданке» – 31 млн.грн. и по имущественному страхованию 10 млн.грн. Об этом сообщила Лига страховых организаций Украины (ЛСОУ).
По данным ЛСОУ, 80% этой задолженности составляют долги перед частными лицами, в большинстве своем – владельцами авто.
В Лиге прогнозируют дальнейший рост кредиторской задолженности. К концу 2011 года она по КАСКО увеличится в сравнении с 2008 годом почти втрое (с 38 до 105 млн.грн.), по имущественному страхованию – ровно в три раза (с 3 до 15 млн.грн.), а по ОСАГО больше чем в 4 раза (с 9 до 39 млн.грн.).

Висновки з вищенаведеного пропоную робити самостійно.

С.М. Грищук, виконавчий директор ВГО «Асоціація працівників лікарняних кас України», к. мед.н.

Read More

Сором ICTV!

25.03.2011 – На каналі ICTV пройшла передача про створення та початок роботи Муніципальної лікарняної каси міста Київ. Чудово, що і в столиці почався рух створення благодійних організацій, які можуть захистити пацієнта при захворюванні. Але сумно, що дану організацію зрівнюють з “МММ”, а членів організації, які в неї повірили – вважають “лохами”. Якщо держава не в змозі захистити своїх громадян, якщо не може надати гарантовані Конституцією права на медичну допомогу громадян, якщо в країні відсутні кошти на самі необхідні медикаменти навіть для дітей та самих незахищених верств населення – вважаю, що центральний канал  телебачення країни зобов’язаний вибачитися перед усіма членами лікарняних кас по всій Україні (майже мільйон членів понад 200 лікарняних кас) – образивши всіх їх назвою своєї передачі.

Маємо надію, що телеканал висвітить достовірну інформацію про роботу лікарняних кас по Україні.

Виконавча дирекція БО “Лікарняна каса Полтавщини”

Read More

Страховщики теряют землю под ногами! Или ответ на статтью “Страховщики не одобряют действия «Укрзалізниці»”

24.03.2011 (Виталий Шевченко) – В сети Интернет и центральных средствах массовой информации начались выступления руководителей страховых компаний в Украине против развития больничных касс.

Очень бурную деятельность проводит Генеральный директор страховой компании «НАФТАГАЗСТРАХ» Анатолий Чубинский и другие руководители.

На протяжении 10 лет работы больничных касс в Украине большинство руководителей крупных предприятий страховали своих рабочих через страховые компании. Сумма страхового взноса была значительно больше взноса в больничную кассу, но этот факт не очень смущал директоров. Условным оправданием было то, что застрахованым в больнице предоставляют полный “гостиничный комплекс”: лучше палата, телевизор, массаж и т.д.

Теперь страховщики начинают критиковать деятельность касс, потому, что увидели – Столица пала! В Киеве организовалась Муниципальная больничная касса города Киева! И учитывая небольшой взнос в организацию – большинство здравых руководителей посчитали свои деньги и увидели более выгодный вариант защиты себя и своих сотрудников.

Кассы более удобны населению, они образуются, чтобы помочь больным людям. А страховые компании заключают договора в основном со здоровым населением – с предприятиями, у них даже оговорен возрастной предел. Пожилые и больные страховщикам не нужны! На них большие затраты. Вот теперь начинается конкуренция.

А теперь разберемся в аргументах пана Анатолия Чубинского и других страховщиков против больничных касс.

Аргумент 1. «Страховщики имеют лицензию на страховую деятельность.»

Больничные кассы работают по закону Украины «Про благодійництво та благодійні організації», или по закону Украины «Про об’єднання громадян». Организации не медицинские, самостоятельно медицинских услуг не предоставляет и лицензия на медицинскую деятельность им не нужна. То есть – Организации работают четко согласно законодательной базы Украины, не нарушая данных законов, которые пока никто не отменял.

Аргумент 2. «Больничным кассам как раз контроль и не нужен, поскольку они изначально создаются как благотворительные или общественные организации, для которых не предусмотрены обязательные внешние проверки.»

Согласно Закона Украины «Про благодійництво та благодійні організації» наблюдение и контроль за деятельностью благотворительных организаций озвучен: «Стаття 22. Контроль за діяльністю благодійної організації , Стаття 24. Звітність благодійної організації»

Согласно Закона Украины : «Про об’єднання громадян» наблюдение и контроль над деятельностью объединением граждан озвучен:

«V. Нагляд та контроль за діяльністю об’єднань громадян. Відповідальність за порушення законодавства. Стаття 25. Державний нагляд та контроль за діяльністю об’єднань громадян»

В соответствии с этими статьями контролирующие органы имеют право проводить проверки работы организаций.

Учитывая, что организации членские, каждый член организации имеет право знать поступления и использование взносов конкретно по себе или по всей организации. В больничных кассах во многих областях Украины работает система контроля со стороны наблюдательного совета или ревизийных комиссий, информация озвучивается на правлении, и высвечивается в СМИ или на сайтах.

Аргумент 3 «Ограниченное количество лечебных учреждений, с которыми заключены договора».

Действительно, небольшие районные кассы, или кассы на промысленных предприятиях, или, как пример, больничная касса Львовской железной дороги имеет ограниченное количество договоров с больницами. Это вызвано причиной территориальности, ограниченными возможностями маленьких касс, небольшим количеством членов в этих организациях и человеческим фактором.

Берем для сравнения областные кассы: Житомирской и Полтавской области.

1. Кассы охватывают договорами всю область, все государственные больницы на своей территории.

2. Имея договора с другими областями – членами Всеукраинской общественной организации «Ассоциация работников больничных касс Украины», эти организации имеют возможность оказывать помощь членам своих организации в других регионах.

Аргумент 4 «Застрахованное лицо может пролечиться в любой из украинских больниц на сумму определённого страхового лимита. Больничные кассы такой возможности не дают».

К сожаленью, большинство больничных касс имеет ограничение по сумме оказания помощи. Они работают по накопительному принципу. Повторюсь, но это связано с небольшим количеством членов организации в районной кассе и риском обанкротиться, потому, что касса до 5 тысяч человек может иметь проблемы по самообеспечению без внедрения жестких ограничений в своих условиях работы.

Второй вариант – те же областные кассы. Они имеют большое количество членов организации, ограничений по сумме нет и она зависит от тяжести состояния пациента согласно фармацевтического формуляра и протоколов МОЗ Украины. И эти суммы могут быть очень большие. В этих кассах действует солидарный принцип.

Поэтому более рационально и жизненно необходимо небольшим районным кассам объединяться в одну областную, а областям вступать в «Ассоциацию работников больничных касс Украины». Это даст возможность оказывать помощь членам касс по всей Украине, при этом члены организации будут сплачивать меньше, чем в страховые компании.

Далее для примера несколько фраз с условиями работы страховых компаний (Страхова компанія “Нафтагазстрах”) и отзывы об этой компании:

1. Договора медицинского страхования заключаются с дееспособными физическими лицами в их пользу или в пользу третьих лиц.

Застрахованным лицом может быть любое физический лицо возрастом от 1 до 70 лет, за исключением:

-лиц, признанных в установленном порядке недееспособными;

-инвалидов І и неработающих инвалидов ІІ группы;

-лиц, которые на момент заключения Договора страхования состоят на учете в наркологических, психоневрологических, туберкулезных, онкологических, кожно-венерологических, эндокринологических диспансерах, центрах профилактики и борьбы со СПИД.

Размер страхового платежа определяется по тарифным ставкам Страховщика, исходя из размера страховой суммы, срока страхования, выбранной Программы медицинского страхования и возраста Застрахованного лица.

2. Договора страхования здоровья на случай болезни заключаются с дееспособными физическими лицами в их пользу или в пользу третьих лиц.

Застрахованным лицом может быть любое физический лицо возрастом от 1 до 70 лет за исключением:

-лиц, признанных в установленном порядке недееспособными;

-инвалидов І и неработающих инвалидов II группы;

-лиц, больных на злокачественные новообразования (онкологические заболевания), в т.ч. онкогематологические заболевания.

Согласно этих данных инвалиды и онкобольные абсолютно не нуждаются в лечении.

Если Вы обратились в больницу, а в ней нет необходимых Вам медикаментов – Вам рекомендуют все купить, а затем подать 7 документов для возможного компенсирования Ваших затрат. А если нет денег? Думайте сами!

Добровольное медицинское страхование

Для получения компенсации Вам необходимо предоставить следующие документы:

листок-заявление на выплату страхового возмещения (см. приложение к Договору страхования);

выписку из истории болезни, заверенную печаткой медицинского учреждения;

копию листка наблюдения отделения реанимации и интенсивной терапии или палаты интенсивной терапии (при условии пребывания в них);

кассовые и соответствующие ним товарные чеки за период стационарного лечения;

копию справки о присвоения идентификационного кода застрахованному лицу;

Копию Договора (первая страница);

Копию документа, удостоверяющего личность.

Цель больничных касс:

1. Минимизировать время от обращения пациента к врачу до начала получения медикаментозной помощи данному пациенту.
2. Обеспечить члена кассы медикаментами в соответствии с протоколами МОЗ Украины, для исключения полипрагмазии та использования рекламных второстепенных медикаментов. (Обеспечение членов кассы проводится в основном через оптовые фармацевтические компании, что позволяет экономить более 20% поступлений).
3. Помочь больнице полноценно выполнять свое предназначение – оказывать медицинскую помощь.

Страховые компании – коммерческие структуры и их цель – заработать деньги на Вашем здоровье.

Теперь думаем, что лучше – объединиться в благотворительные организации и помогать себе в минуту необходимости, или платить больше страховым компаниям и пытаться получить помощь после своего лечения.

А теперь полная статья – крик души страховщиков.

Страховщики не одобряют действия «Укрзалізниці»

Страховщики, сотрудничающие с ГК «Укрзалізниця», обеспокоены попытками администрации предприятия (руководитель компании М.Костюк на днях ушел в отставку – ред.) навязать своим сотрудникам больничные кассы по примеру Львовской железной дороги.

По информации, появившуюся на днях в СМИ, руководство предприятия «настойчиво рекомендует коллективам железнодорожников распространить опыт этой ж/д на другие дороги».
Генеральный директор страховой компании «НАФТАГАЗСТРАХ» Анатолий Чубинский говорит, что его компания не первый год работает с железнодорожниками и все довольны таким сотрудничеством. По его мнению, «больничными кассами играет «верхушка», профсоюзы, ведь руководство занято шпалами и рельсами, им некогда рассматривать социальные вопросы».
Мнение эксперта подтверждают цифры: практически все железнодорожники больше 10 лет успешно сотрудничают со страховыми компаниями. Например, в СК «НАФТАГАЗСТРАХ» застраховано здоровье более 200 тыс. работников Приднепровской, Донецкой, Южной и Юго-Западной железных дорог. По результатам 2010 г. компания выплатила 80 тыс. застрахованным 47,5 млн грн в качестве страховых выплат и возмещений, что составило 76,5% от суммы страховых платежей.
Подобные инициативы могут привести к подмене понятий добровольного медицинского страхования и распространению коррупционной схемы под названием «Больничные кассы», говорит А.Чубинский. Ведь страховые компании, в отличие от больничных касс, имеют лицензию на свою деятельность, и их операции контролирует государство в лице Госфинуслуг. Больничным кассам как раз контроль и не нужен, поскольку они изначально создаются как благотворительные или общественные организации, для которых не предусмотрены обязательные внешние проверки. Соответственно, все эти функции возложены на руководство кассами, которое, по сути, имеет неограниченный доступ к собранным деньгам.
«Больничная касса имеет слишком много учредителей (учредителем является каждый член кассы – ред), и если проводится аудит деятельности таких организаций, или же существует Наблюдательный совет, то его роль – чисто формальная. У меня есть сомнения в эффективности таких организаций в принципе», – считает Константин Ксенич, председатель правления страховой компании HDI СТРАХОВАНИЕ, которая 4 года занимается медицинским страхованием сотрудников Юго-Западной железной дороги. «Как могут больничные кассы эффективно распоряжаться миллионами? Ведь нет государственного контроля, соответственно, кто обезопасит от недобросовестного использования этих денег?», – поддерживает А.Чубинский.
Помимо постоянного контроля со стороны государства в виде Госфинуслуг, отчётность страховых компаний общедоступна, к тому же страховщики обязаны проходить и независимые аудиторские проверки. «Во-первых, мы ежеквартально публикуем полную информацию о своей деятельности. Во-вторых, все страховые компании должны раз в год проходить аудит. Мы же, как компания с иностранным капиталом, за год проходим две дополнительные проверки – аудит по международным стандартам», – объясняет К.Ксенич.
Больничные кассы – шаг в прошлое, считает Татьяна Бутковская, председатель правления СК «Раритет», которая тоже страхует железнодорожников. По словам Т.Бутковской, на Западе медицинским страхованием занимается либо государство, либо страховые компании, но больничных касс в таком виде, в каком их пытаются внедрить в Украине, там нет.
Из недостатков больничных касс страховщики выделяют ещё один: ограниченное количество лечебных учреждений, с которыми заключены договора. Например, на Львовской железной дороге всего 16 медучреждений. В то время, как на рынке страхования работают компании, в которых есть договора с более чем 170 больницами и поликлиниками на всей территории Украины. Более того, застрахованное лицо может пролечиться в любой из украинских больниц на сумму определённого страхового лимита. Больничные кассы такой возможности не дают.
Попытка навязать сотрудникам железных дорог участие в больничных кассах не первая за последнее время. В январе врачи поликлиники №3 Шевченковского района г. Киева заявили, что весь их коллектив под угрозой увольнения заставляют вступать в больничную кассу.
Сейчас в Украине создано 260 больничных касс, членами которых стали 2 млн. человек. С 2011-го года систему больничных касс пытаются внедрить и в Киеве. Её участниками стало около 1000 человек. В этом году собираются реализовать пилотные проекты деятельности больничных касс ещё в пяти регионах Украины.

http://www.kontrakty.ua/novosti/rynki-i-kompanii/29684-straxovshhiki-ne-odobryayut-dejstviya-lukrzalzniczr

Карикатура http://caricatura.ru/art/kokarev/url/parad/kokarev/2961/

Read More

Чернігівська медицина: здобутки і проблеми

23.03.2011 – На засіданні колегії управління охорони здоров’я Чернігівської міської ради розглянуто питання «Про підсумки роботи лікувально-профілактичних закладів міста за 2010 рік та завдання щодо удосконалення медичної допомоги населенню міста у 2011 році».

У роботі колегії взяли участь секретар Чернігівської міської ради Олег Шеремет, начальник управління охорони здоров’я Чернігівської облдержадміністрації Галина Василькова.

Начальник управління охорони здоров’я Чернігівської міської ради Юрій Бойко відзначив основні здобутки і проблеми в діяльності медичної галузі за підсумками 2010 року. «Медична галузь міста доклала значних зусиль, щоб утримати рівень і обсяги надання медичної допомоги населенню. Сьогодні вже очевидно, що існуюча система не відповідає сучасним вимогам і потребує реформування», — зауважив він.

Заступник начальника управління Ірина Мороз у своєму виступі підкреслила, що медико-демографічна ситуація в місті залишається складною. На жаль, позитивні тенденції минулого року щодо показників народжуваності й смертності у звітному році не збереглися. Так, показник народжуваності зменшився на 5,2% (9,1 на 1000 населення проти 9,6 у 2009 році), а смертність зросла на 1,7% (12,0 на 1000 населення проти 11,8 у 2009 році). Отже, смертність перевищує народжуваність на 2,9 на 1000 населення проти 2,3 у 2009 році.

Завдяки впровадженню сучасних перинатальних технологій, немовляча смертність серед дітей — жителів міста станом на 01.01.2011 р. знизилася на 5,8% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року і складає 8,1 на 1000 народжених проти 8,6 минулого року.

В обговоренні доповідей взяли участь головні лікарі медичних закладів міста та головні фахівці закладів охорони здоров’я міста. У виступах акцентовано увагу на основних проблемних питаннях сьогодення:

1. Недостатнє фінансування медичної галузі міста і, як наслідок, неможливість завершення ремонтних робіт у приміщеннях дитячої поліклініки № 1; недостатнє забезпечення медичних закладів рентгенологічною апаратурою, що ускладнює раннє виявлення туберкульозу; неможливість оновлення санітарного автотранспорту, що вичерпав свій технічний ресурс; створення системи забезпечення киснем пологового будинку; неспроможність забезпечення безоплатного гарантованого рівня надання медичної допомоги.
2. Недостатня фінансова підтримка державних і місцевих цільових програм у галузі охорони здоров’я.

3. Ускладнення медико-демографічної ситуації.
4. Високий рівень захворюваності, зокрема на соціально небезпечні хвороби.

5. Посилення негативних тенденцій щодо забезпечення галузі лікарськими кадрами.
6. Необхідність оптимізації ліжкового фонду медичних закладів.

7. Низький рівень санітарної культури населення.

Одностайною була думка учасників колегії щодо необхідності проведення оптимізації медичної галузі міста.

З метою поліпшення стану надання медичної допомоги населенню міста, колегія управління охорони здоров’я Чернігівської міської ради, зокрема, вирішила:

– Розробити та затвердити на сесії міської ради міську «Програму профілактики і лікування артеріальної гіпертензії, попередження смертності та інвалідності населення внаслідок серцево-судинних захворювань у м. Чернігові на період до 2013 року».

– Організувати розробку та погодження проекту реорганізації медичної служби міста.

– Посилити профілактичну спрямованість діяльності підпорядкованих закладів, звернувши особливу увагу на раннє виявлення туберкульозу та онкологічних захворювань серед жителів міста.

– Сприяти подальшому динамічному розвитку та функціонуванню в місті благодійної громадської організації «Міська лікарняна каса».

Адміністрація ЧМЕМ, тижневик «Чернігівські відомості» №116

http://www.gorod.cn.ua/news_24832.html

Read More

Обмін досвідом. Муніципальна лікарняна каса міста Києва.

p>22.03.2011 – До м.Полтави завітала головний експерт Муніципальної лікарняної каси міста Києва – Бондаренко Ольга Андріївна. Ознайомившись з роботою колективу БО “Лікарняна каса Полтавщини”, Ольга Андріївна поспівкувалась з головним експертом ЛК Рябуха Сергієм Леонідовичем та виконавчим директором Шевченко Віталієм Владиславовичем.

Колезі з Києва було презентовано програмний комплекс “Лікарняна каса Полтавщини”, яка працює в Полтавскій області 8 років та підтвердила право на повноцінну роботу не лише в межах області, а й в інших областях. Було ознайомлено з розділом надходжень та використання коштів, бухгалтерським розділом, розділом віртуального складу, та розділом статистичних даних, який надає можливість отримати відповідь на будь-яке питання лікаря експерта, чи керівника каси, контролювати всі кошти організації, допомогає проводити експертний контроль надання допомоги члену каси.

Також прошла плідна бесіда про проблеми в охороні здоров’я, про поліпрогмазію в призначенях лікарів, про використання в лікувальному процесі рекламних другорядних медичних препаратів.

Полтавці поділились досвідом про використання в своїй роботі Фармацевтичного формуляру, надали повний набір документів, які використовують в своїй роботі.

Працівники обох кас прийшли до спільного висновку, що розвиток лікарняних кас в Україні готує лікарів до початку впровадження медичного страхування в країні, до раціонального використанна фінансів, до обов’язкового використання Протоколів МОЗ України.

Маємо надію, що досвід БО “Лікарняної каси Полтавщини” буде корисним нашим колегам з Київа, що почали працювати з січня 2011 року та запевняємо, що всю необхідну допомогу, весь напрацьований матеріал та програмний комплекс з задоволенням надамо всім працівникам лікарняних кас України.

Плідна праця працівників 200 лікарняних кас України, загальні зусилля майже мільйону членів наших організацій, узагальненний досвід роботи кас може бути прикладом для наших законодавців при прийняті закону про обов’язкове медичне страхування в Україні, адже лікарняні каси, які є благодійними організаціями, мають ряд переваг перед страховими компаніями, що є комерційними структурами.

Бажаємо муніципальній лікарняній касі міста Києва плідної роботи, надхнення, впевненності в своїх силах та підтримки колег -медичних працівників, адже лише спільними зусиллями можна покращити стан охорони здоров’я не лише в столиці а й в Україні разом.

Read More

«Лікарняна каса» – доступна та якісна допомога

20.03.2011 – Шість років діє в Херсоні «Лікарняна каса» – громадська організація, створена за сприяння управління охорони здоров’я Херсонської міської ради з метою медикаментозного забезпечення городян.

Станом на 15 березня поточного року членами «Лікарняної каси» є 3026 осіб. Бажаючі приєднатися до неї сплачують щомісячні членські внески у розмірі 15 грн. на дорослого та 10 грн. на неповнолітніх дітей.

Підтримка «Лікарняної каси» полягає у можливості через три місяці з моменту вступу отримувати медикаментозну допомогу у 3-х кратному розмірі від загального накопичення членських внесків члена організації, але не частіше одного разу на рік.

Благодійні внески використовуються на медикаментозне забезпечення членів «Лікарняної каси» при лікуванні в стаціонарах, денних стаціонарах, а також при амбулаторному лікуванні.

Голова правління «Лікарняної каси» – Вадим Вікторович Ільмів, тел./факс: 49-24-58; адреса: вул. Суворова, 38.

Read More
Login