March, 2018

Житомирщина – одна з двох областей України, де жителі найменше витрачають на ліки – результати Індексу Здоров’я

23 березня у Житомирі фахівці програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження» представили результати дослідження «Індекс Здоров’я. Україна — 2017».

http://oz.zt.gov.ua/

2018_03_23_000001

Презентацію даного дослідження на Житомирщині провели: Анна Карашівська, медіа-експерт програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження»; Тетяна Степурко, доцент магістерської програми «Менеджмент в охороні здоров’я» Національного університету «Києво-Могилянська академія»; Вікторія Захожа, заступник виконавчого директора Київського міжнародного інституту соціології. У заході брали участь  Віктор Лучків, в.о. заступника начальника управління охорони здоров’я облдержадміністрації; Марія Місюрова, начальник управління охорони здоров’я Житомирської міської ради; Олександр Зарицький, начальник обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики, а також заступники головних лікарів з питань організаційно-методичної роботи обласних та Житомирських міських лікувальних закладів та представники регіональних ЗМІ.

2018_03_23_000002

Дані дослідження свідчать, що у 2017 році Індекс здоров’я жителів Житомирщини вийшов на рівень 64 пунктів зі 100, що на 7 пунктів вище,  а ніж у 2016 році, та на 2 пункти вище за середній показник по Україні. Індекс враховує, наскільки громадяни задоволені амбулаторною та стаціонарною медичною допомогою, чи звертаються до лікаря у випадку хвороби, як оцінюють свій стан здоров’я, скільки витрачають на ліки, що знають про здоров’я та здорову поведінку.

2018_03_23_000003

У 2017 році 63%, чи приблизно двоє з трьох мешканців Житомирської області сказали, що мають погане та дуже погане здоров’я. Хоча кількість опитаних з такою оцінкою зменшилась порівняно з 2016 роком (74%), однак регіон досі входить у трійку областей по Україні, де люди найгірше оцінюють своє здоров’я.

2018_03_23_000004

Так само негативно жителі області оцінили екологічну ситуацію в регіоні: лише 29% схвально відгукнулись щодо чистоти повітря й води. Гірший відгук щодо екологічної ситуації в мешканців Дніпропетровської та Запорізької областей – лише 25% і 20% опитаних відповідно оцінили екологічну ситуацію в регіонах як «добру» та «дуже добру». Найкраща ситуація з екологією, на думку респондентів, у Чернігівській області: 68% чернігівців схвально оцінили чистоту повітря й води.

2018_03_23_000005

Поведінка в разі хвороби

37% опитаних жителів області в разі нездужання найперше зверталися до сімейного лікаря чи терапевта. Це найвищий показник такої поведінки в разі хвороби серед областей України. Загалом по країні лише 19% одразу звертались до лікаря. Найчастіше ж у середньому по Україні люди у випадку нездужання лікувалися самостійно за допомогою ліків (28% усіх опитаних).

Опитані у Житомирської області, які не зверталися до лікаря, коли захворіли чи отримали травму, найчастіше пояснювали свою поведінку тим, що знали, як лікуватися з попереднього досвіду-66% усіх опитаних. Цей показник майже не відрізняється від минулорічного (64%) і є трохи вищим від середнього по Україні (56%). Водночас, майже удвічі збільшилась кількість громадян у Житомирській області, котрі не звернулися до лікаря через недовіру до лікарів – з 7% у 2016 році до 15% у 2017 році.

2018_03_23_000006

Задоволеність медичною допомогою

Житомирська область посідає третє місце за рівнем задоволеності дільничним педіатром – 92% цілком задоволені та скоріше задоволені. Для порівняння: дільничним терапевтом (сімейним лікарем) задоволені 75% мешканців області, а медичною допомогою в стаціонарі – лише 61%.

2018_03_23_000007

76% батьків Житомирської області позитивно ставляться до вакцинації. При цьому 18% батьків серед усіх опитаних в області відмовлялися від обов’язкових щеплень для своєї дитини (у 2016-му цей показник сягав 24%). Відповідні значення для України становлять 73% і 21% відповідно.

2018_03_23_000008

Фінансова доступність медичної допомоги

Житомирщина увійшла до ТОП-4 областей, де амбулаторна та стаціонарна допомога мають найбільш фінансово доступний вигляд – лише 21% населення, або один з п’яти мешканців області мусив відкладати свій візит до лікаря з фінансових причин, а в 2016 році цей показник сягав 44%.

Найбільш фінансово доступною амбулаторна та стаціонарна допомога є в Луганській області (лише 9% не відвідали лікаря через брак коштів). Натомість найменш фінансово доступною є медична допомога в Черкаській (45%), Одеській (43%), Донецькій (41%) та Херсонській (41%) областях.

Середній розмір витрат на закупівлю ліків за останні 30 днів для регіону склав 300 гривень, що на 270 грн менше, ніж в середньому по Україні (570 грн). Область є другою за найнижчим обсягом витрат на лікарські засоби по Україні: менше витрачають лише в Хмельницькій області – 280 грн. При цьому найвищий рівень витрат на ліки за останні 30 днів зафіксовано в Тернопільській – 1118 грн.

Коментуючи цю ситуацію Віктор Лучків зазначив, що жителі Житомирської області чи не найменше витрачають коштів на ліки завдяки ефективній роботі БО «Лікарняна каса Житомирської області» та широкому залученню людей до урядової програми «Доступні ліки».

Ставлення до реформи охорони здоров’я

Існують суттєві відмінності між регіонами у ставленні до реформи охорони здоров’я. Число опитаних у Житомирській області, які вважають реформу необхідною, є більшим за середній по Україні показник: 90% проти 84% відповідно. Суттєво збільшилась кількість мешканців Житомирщини, які вважають, що реформа відбувається, і тепер цей відсоток складає 30, порівняно із 19% у 2016-му. Загалом по Україні 23% респондентів бачать, що реформа охорони здоров’я триває.

Від реформи житомиряни, як і респонденти в цілому по Україні, передовсім очікують правильне діагностування та призначення лікування, зменшення витрат пацієнта на медичну допомогу та ліки. Водночас тільки 3% опитаних очікують, що зарплати медичного персоналу при цьому збільшаться.

Щоб втілювати реформу послідовно й ефективно, потрібно системно моніторити доступність і якість надання медичної допомоги на місцях, особливу увагу приділяючи думці її споживачів. Саме для такого системного оцінювання вже другий рік поспіль проводиться дослідження «Індекс здоров’я. Україна». Цьогоріч ми можемо відстежити як змінити в системі охорони здоров’я в рамках реформи.

«Індекс здоров’я. Україна – 2017» є інструментом, завдяки якому управлінці галузі охорони здоров’я й усі, хто долучається до формування політики на національному та місцевому рівнях, можуть оцінити вплив реформи на пацієнтів і громаду. У процесі медичної реформи «Індекс здоров’я. Україна – 2017» надасть дуже важливі дані, які допоможуть краще зрозуміти ситуацію на місцях, зіставити її з іншими областями та загальнонаціональними показниками, а також вчасно реагувати на виклики.

Житомирські організатори охорони здоров’я подякували представникам програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження» за цікаві та ґрунтовні дослідження та висловили сподівання на подальшу співпрацю.

Прес-центр УОЗ ОДА

http://likkasa.com.ua/?p=10752

Read More

Сергій Хвелось: «Висновки мають робити не лише лікарі, але й населення!»

http://likkasa.com.ua/?p=10747

Газ. «Субота» №12 (949) від 21 березня 2018 року.

Що там казати, ми вже звикли до того, що з настанням холодів – разом із багатьма звичними побутовими проблемами та турботами суто комунального характеру – до нас, наче за сумною традицією, приходить і пора сезонних захворювань. Цьогоріч зимова прохолода відступає неохоче і, вочевидь, ще тривалий час нам доведеться чути про тепер уже весняні «спалахи» грипу, ГРВІ, які часто супроводжуються пневмонією та іншими небезпечними для здоров’я ускладненнями. Як убезпечити своє здоров’я від нападу підступних, але поширених захворювань, а ще важливіше – як уникнути важких ускладнень у разі захворювань на грип, ГРЗ та інші вірусні інфекції, які вражають органи дихання, ми дізнавались у розмові з завідуючим пульмонологічним відділенням Житомирської обласної клінічної лікарні імені О.Ф.Гербачевського Сергієм Івановичем Хвелосем.

ХВЕЛОСЬ- Отже, Сергію Івановичу, попри сумну статистику захворювань, де найчастіше на провідних рядках перебувають чи то серцево-судинні, чи онкологічні хвороби, доводиться визнавати той факт, що якраз сезонні захворювання на грип, ГРВІ та пневмонію вражають найбільше людей. По суті, ці, так звані сезонні хвороби, стають ледь не обов’язковим атрибутом нашого повсякденного життя.

– Так, саме хвороби органів дихання залишаються найбільш розповсюдженою патологією у структурі захворюваності населення України. Зрештою, так було завжди і така ж ситуація, за великим рахунком, у всіх країнах, які мають схожі до наших кліматично-природні цикли. Адже не секрет, що потужні спалахи та епідемії грипу фіксуються не лише в Україні, а й у країнах із більш досконалими системами охорони здоров’я і – без сумніву – більш високим рівнем життя людей. Втім, як би там не було, але ми маємо зосередити свою увагу на тому, як проходити подібні «спалахи», а то й епідемії так званих сезонних захворювань із мінімальними загостреннями та втратами. Щодо характеру та поширеності так званих сезонних захворювань, то люди мають розуміти, що віруси грипу та ГРВІ потрапляють в організм і вражають перше, що зустрічається на їхньому шляху – органи дихання. Якщо конкретніше – вони порушують роботу так званого миготливого епітелію, що відкриває дорогу в організм іншим інфекціям. У той же час усі сили організму йдуть на боротьбу із вірусами, що послаблює імунну систему. Якраз тоді агресивні мікроорганізми, які проникають в організм людини, атакують і вражають його слабкі місця, наприклад, органи з проявами так званих хронічних хвороб. Ось тут найчастіше і виникає небезпека ускладнень.

А взагалі – найпоширенішим ускладненням грипу є пневмонія та бронхіт. Знову ж таки, варто зазначити, що особливо небезпечна вірусна пневмонія, коли вірус виявляє високу агресивність та характеризується пристосованістю. Вірусна пневмонія, до відома, впродовж перших кількох днів дуже схожа на певний різновид грипу, а вже з 3-4 дня захворювання ускладнюється ще й бактеріальною інфекцією.

- Найперше гасло і головний постулат лікарів найчастіше зводяться до твердження про вчасність встановлення діагнозу.

– Діагностика в сучасних системах охорони здоров’я має домінуюче і визначальне значення. Це зрозуміло і загальновідомо. У випадку з хворобами органів дихання, які найпоширеніші серед нашого населення, питання про вчасність діагностики має особливу вагу. Причому йдеться про вчасність не у вимірі тижнів чи місяців, а про більш оперативну – коли кожен день, а іноді – кожна година призводять до значних ускладнень для здоров’я пацієнта, а буває, що від цього залежить і його життя. Взимку 2017-2018 року на Житомирщині спалахи захворювань на грип та ГРВІ масштабів пандемії не сягнули, а тому, на щастя, говорити про лавину ускладнень не доводиться. І пандемії вірусної пневмонії, як найбезпечнішого ускладнення після грипу чи ГРЗ, цього року також не було.

-  Але ж ситуація зразка 2009 року в багатьох Ваших колег, як кажуть, на пам’яті?

– Звісно ж, та зима закарбувалася надовго й висновки довелось зробити не лише керівникам галузі, але й нам, лікарям, які тоді перебували на «передньому краї» боротьби зі страшною недугою. Проте якраз тут мушу сказати, що розслаблятись чи заспокоюватись не можна. Але знову ж таки – важливо, щоб висновки робили не лише лікарі, а й населення. Вчасний виклик лікаря, виконання всіх його настанов та призначень, дотримання постільного режиму мають стати аксіомою поведінки будь-якої людини, яка захворіла на грип, ГРВІ, чи має хоча б упродовж кількох днів нежить та підвищену температуру. Якщо вищезгадані дії з боку хворого вважаються необов’язковими чи другорядними, то це завжди призводить до негативних наслідків. Мало того, що людина, нехтуючи викликом чи візитом до лікаря, ускладнює перебіг хвороби, людина ще й заражає оточуючих – поширює хворобу, чим завдає шкоди соціального характеру. Щодо розуміння небезпеки перенесення так званої «застуди» «на ногах», то ми поки що до цього, як мовиться, «не доросли». Дивно, чому люди, які користуються найновітнішими плодами та досягненнями цивілізаційного прогресу, не розуміють, що лише терапевт, до якого звернувся пацієнт із нежиттю, кашлем та підвищеною температурою, спроможний призначити адекватне лікування. Адже лікуватись за порадами з Інтернету, підказками родичів чи знайомих дуже безвідповідально. Бо лише лікар при своєчасному до нього зверненні зможе простежити й відчути стан пацієнта, а за необхідності – визначити потребу корегування терапії. Це особливо важливо в ситуаціях, коли хворого доводиться переводити на стаціонарне лікування.

- Сергію Івановичу, Ви, як керівник спеціалізованого пульмонологічного відділення обласної лікарні, констатуєте, що пацієнт неохоче звертається до лікаря?

–  Скажімо так – я знаю про це явище, бо воно досить поширене і проявляється не лише в практиці нашого відділення. Пояснюється така ситуація багатьма факторами і найпершим – соціальним. Загальновідомо, що умови лікування нині суттєво відрізняються від, скажімо, двадцятилітньої давності. Медичні препарати, окремі процедури, вироби медичного призначення стали більш дороговартісними, тож бюджетного фінансування не вистачає. В цивілізованих країнах із сучасними системами охорони здоров’я діє відлагоджена система страхової медицини. У нас вона з багатьох причин іще не запроваджена. Отож пацієнт, опинившись у складній ситуації, коли хвороба вимагає інтенсивного лікування, має покладатися на власні кошти. Щоправда, Житомирщина в цьому плані має досить дієвий інструмент солідарної підтримки хворого у вигляді діяльності благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області».

- От, скажімо, на прикладі відділення пульмонології Житомирської обласної клінічної лікарні – що дає пацієнту членство у благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області»?

– Скажемо так: членство в Лікарняній касі позбавляє пацієнта, котрий потрапив до нас на лікування, дуже багатьох клопотів та турбот. Наприклад, хворий на пневмонію пацієнт потребує негайного інтенсивного лікування, яке – в свою чергу – потребує чималих коштів. Знову ж таки, приклад: вартість флакону антибіотика, який вводиться у вигляді ін’єкції, сягає понад 50 гривень. І таких флаконів щодня треба два-три. Рахуйте вартість антибіотиків упродовж 4-6 днів перебування на стаціонарному лікуванні. Зауважу, що сучасне лікування передбачає обов’язкові лабораторні дослідження та рентгенівські знімки. Члени Лікарняної каси користуються всіма, мною зазначеними, послугами за рахунок ЛК. Ще один недругорядний фактор: хворому потрібні корекції в лікуванні, можливо – певні додаткові обстеження. Знову ж таки, членам Лікарняної каси в цій ситуації значно простіше, бо лікар, який призначає курс лікування, або ж певне лабораторне дослідження, знає, що відповідні витрати здійснює Лікарняна каса. У випадку ж, якщо пацієнт не перебуває в Лікарняній касі, відповідні кошти має вносити він сам, або ж його родичі. Повірте, це складно не лише для пацієнта, для його домашнього бюджету, але й для нас, лікарів. І навпаки, у ситуації, коли до нашого відділення потрапляють члени Лікарняної каси, нам значно легше, простіше, зручніше його лікувати. Зауважу, що, зазвичай, від 30 до 40 відсотків пацієнтів, які потрапляють до нашого відділення, є членами Лікарняної каси. Досвід роботи нашого відділення однозначно підтверджує, що якраз серед пацієнтів, котрі перебувають у ЛК найменший відсоток ускладнень внаслідок хвороби.

- Отже, Сергію Івановичу, аргументи для того, щоб стати членом Лікарняної каси, виходячи з досвіду роботи очолюваного Вами відділення, є промовистим і доволі переконливим. А наскільки діяльність «Лікарняної каси Житомирської області» буде потрібною і корисною в умовах нині розпочатої медичної реформи?

–  Реформа щойно проголошена, проглядаються лише перші її організаційні кроки. Проте ми маємо розуміти, що реформаторські заходи з певною вірогідністю покращать розподіл коштів, які вже за рік-два «йтимуть за пацієнтом». Але ж їх не вистачатиме для покриття всіх витрат, які потребує сучасний процес лікування. Бо ж бюджет галузі охорони здоров’я суттєво не збільшено, а головного – страхової медицини, як основної підвалини у забезпеченні лікування хворих – в Україні немає і, на жаль, найближчими роками її поява малоймовірна. Таким чином Лікарняна каса, як певний провісник страхової медицини, поки що залишається важливим чинником і потужною підтримкою для її членів, коли виникає потреба в складному й дороговартісному лікуванні. Більше того, відчутне ускладнення соціально-економічної ситуації в країні, що позначилося на погіршенні добробуту значної частини наших співгромадян, лише зміцнили переконання людей у тому, що членство в Лікарняній касі стає справжнім помічником у ситуації, коли людина стає пацієнтом лікарні й потребує серйозної допомоги. Як лікар із багаторічним досвідом роботи, я це чудово розумію й переконувався в цьому не раз. Тож за нинішніх умов вважаю таку форму взаємопідтримки громадян доречною, корисною, оптимальною та потрібною.

Матеріал підготував Віктор Герант.

Read More

Звіт про діяльність БО «Лікарняна каса Житомирської області в 2017 році.

Відбулось засідання правління благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», яке провів голова правління – д.мед.н., професор, академік Академії наук вищої освіти України, заслужений лікар України Валентин Дмитрович Парій.

http://likkasa.com.ua/?p=10548

15

Головним питанням, яке розглянули учасники зібрання, був звіт виконавчої дирекції про діяльність організації протягом 2017 року та виконання кошторису в другому півріччі 2017 року, за якими виступив виконавчий директор Володимир Станіславович Мишківський.

Він, зокрема, повідомив, що протягом минулого року в ЛК вступили 7 130 осіб і наразі в ній перебуває 208 526 громадян – це становить 16,8% від загальної кількості населення області. За словами доповідача, за показником вступу до ЛК лідирують міста Житомир та Новоград-Волинський (включно з районом), Коростень і Коростишівський район. Проте в ряді районів – Лугинському, Коростенському, Брусилівському, Народицькому, Ружинському – ситуація зі вступом їх мешканців до Лікарняної каси бажає бути кращою, адже в кожному з них протягом року членами організації стали менше 100 осіб.

За структурою вступників до ЛК за способом оплати переважає індивідуальна форма (5 878 осіб – 82%) проти колективної (1 252 особи – 18%). За індивідуальною формою чільне місце займає вступ через термінали «Приватбанку», які розміщені в офісах ЛК (з 4 483 вступників по системі «Приватбанку» через термінали в офісах вступили 3 437 осіб). Велика частка вступників (749 осіб) – через «Ощадбанк». Зростає кількість вступників через сайт ЛК.

– Протягом 2017 року завдяки такому способу вступу до Лікарняної каси членами організації стали 247 осіб, – констатував Володимир Станіславович. – Це зручно для них, адже на сайті можна не лише вступили до організації, а й перевіряти стан сплати щомісячних добровільних пожертвувань та сплачувати їх платіжною карткою будь-якого банку без комісії для платника. Також минулоріч для користувачів із телефонами на Android у Play Маркет з’явився офіційний додаток «Лікарняна каса Житомирської області». За його допомогою мешканці області, котрі перебувають у ЛК,  можуть перевірити, а також здійснити оплату щомісячних добровільних пожертвувань у Лікарняну касу.

Стосовно колективного вступу до ЛК – наразі колективними членами є 1 096 підприємств області. В 2017 році вступили 52 нові організації (292 особи). В організаціях, які перебувають в ЛК, додатково вступили 960 осіб. Користується попитом відновлення в організації – минулоріч поновили перебування 1 323 особи. Виключено 8 960 осіб.

– На цей показник впливає багато чинників, – відзначив Володимир Станіславович, – як-то, зокрема, загальний економічний стан у країні, реформування медицини, яке нині впроваджується – люди задають багато питань стосовно подальшої долі БО «Лікарняна каса Житомирської області». Тож один із напрямків нашої подальшої роботи полягає в тому, щоб пояснювати населенню, що держава не зможе повністю вирішити усі питання з забезпеченням пацієнтів якісною медичною допомогою. Адже програмою медичних гарантій буде визначатись лише певний перелік та обсяг медичних послуг та лікарських засобів, оплата яких гарантується за рахунок коштів державного бюджету України. Тому Лікарняна каса продовжуватиме активно працювати паралельно з упроваджуваною реформою. На первинній ланці ми й надалі забезпечуватимемо лікування понад 100 захворювань за амбулаторними рецептами, на вторинному та третинному рівнях частина допомоги (її розмір іще не визначено) буде покриватись за рахунок коштів держбюджету України, а решту забезпечить ЛК. Крім цього, через те, що частину забезпечення візьме на себе за Програмою медичних гарантій держбюджет України, Лікарняна каса зможе значно розширити свої програми.

Аналізуючи виконання фінансового плану за 2017 рік, доповідач зауважив, що при запланованих 69 млн. 889 тис. грн. фактична сума надходжень склала 70 млн. 735 тис. грн. Витрати ж при цьому склали 67 млн. 764 тис. грн. – 85% їх були спрямовані на основну діяльність. Так, ліків та виробів медичного призначення надано закладам охорони здоров’я області шляхом централізованого постачання та через аптечну мережу на суму 44,3 млн. грн., членам ЛК за амбулаторними рецептами через аптечну мережу – на суму 10,2 млн. грн., оплачено послуг із обстеження членів ЛК в Житомирській області, лікування за межами області – на суму 3,3 млн. грн. Витрати на один ліжкодень у цілодобовому стаціонарі за статтею «Медикаменти та ВМП» за рахунок ЛК в 2017 році становили 80,57 грн. – при цьому витрати на один ліжко день із бюджетного фінансування становили лише 14,87 грн.

Стосовно виконання кошторису в другому півріччі – при запланованих 35 млн. 495 тис. грн. надходження коштів становили 36 млн. 770 тис. грн. Сума витрат у другому півріччі 2017 року склала 33 млн. 689 тис. грн. – причому видатки на забезпечення основної діяльності ЛК (забезпечення медикаментами та виробами медичного призначення, проведення обстежень членів ЛК тощо) становили 30 млн. 442 тис. грн. Витрати на адміністративно-господарську діяльність склали 14, 1%.

В 2017 році медична допомога за рахунок ЛК надавалась у 489 451 випадку на суму 57 188 905 грн. В структурі пролікованих протягом 2017 року членів ЛК переважає амбулаторно-поліклінічне лікування – 65% від загальної кількості (107 857 пацієнтів).

З метою розширення амбулаторного лікування та наближення можливості отримання ліків за місцем проживання укладено угоди з аптеками в усіх районах області, які мають 115 аптечних пунктів.

Здійснюється співпраця з сімейними лікарями – на початок нинішнього року укладено відповідні угоди з 19 лікарями ЗПСМ, котрі залучають до ЛК мешканців області. Це сприяє тому, що населення має більше можливості отримувати якісну медичну допомогу.

Кількість пролікованих у стаціонарних відділеннях становила в 2017 році 57 827 пацієнтів (35% від загальної кількості). Кількість обстежень членів ЛК – 305 217 випадків.

Також Лікарняна каса прагне максимально задовольнити потребу громадян (членів організації) в отриманні високоспеціалізованої медичної допомоги. В 2017 році 123 члени ЛК отримали підтримку в медичному супроводі в лікувальних закладах м. Києва. Крім цього, відшкодування витрат у зв’язку з невідкладними станами за межами області за рішенням правління отримали 134 особи.

Постійно проводиться вивчення громадської думки шляхом телефонного опитування після виписування зі стаціонару. За результатами останнього, яке проводилось в другому півріччі 2017 року, встановлено, що 70% пацієнтів докуплюють медикаменти, що вкотре підтверджує недотримання вимог локальних клінічних протоколів та недостатню співпрацю з лікувальними закладами. Проте 87,3% респондентів заявили, що будуть рекомендувати своїм близьким вступати до Лікарняної каси.

Аналіз телефонних звернень за цілодобовою «гарячою лінією» з медичних питань показав, що за структурою ці звернення стосуються сплати благодійних внесків у лікувальних закладах, призначення ліків, які відсутні в протоколах лікування (що вказує на наявність «подвійних стандартів» або недотримання лікарями локальних клінічних протоколів), термінів лікування тощо.

Під патронатом ЛК перебувають 579 дітей-сиріт – із них протягом минулого року проліковано 163 дитини. За рахунок ЛК продовжується лікування інвалідів війни (в 2017 році проліковано 32 особи), учасників АТО (проліковано 163 особи), діє програма «Потурбуйся про батьків».

Здійснювалась упродовж 2017 року інформаційна робота – діяльність організації висвітлювалась у друкованих виданнях (у газетах «Пульс», «Ваше здоров’я», «Субота», «Ехо»), на сайтах (ЛК, ВГО «Асоціація працівників лікарняних кас України», «Фейсбук» та інших), у програмах радіо та телебачення, в співпраці з прес-службами інших організацій.

– На даний час діяльність ЛК в області сприяє підготовці закладів охорони здоров’я області до впровадження медичної реформи. Так, у нас відпрацьована система договірних взаємовідносин із лікувальними закладами, підприємствами, банківськими установами. Також ми активно пропагуємо необхідність дотримання лікарями лікарського формуляру та протоколів лікування, затверджених МОЗ України, які базуються на доказовій медицині. Тобто всі ті елементи, про які сьогодні говорять, як про майбутнє реформи, вже давно використовуються в діяльності ЛК, – наголосив В.С.Мишківський. – Крім того, в 2018 році з утворенними об’єднаними територіальними громадами ми здійснюватимемо співпрацю щодо покращення доступності медичної допомоги населенню та вступу до ЛК. Також плануємо збільшення медикаментозного забезпечення населення при амбулаторному лікуванні шляхом розширення кількості нозологій, переліку лікарських засобів і мережі аптечних пунктів, із якими укладені угоди, та поліпшення доступності до високоспеціалізованих методів інструментальної і лабораторної діагностики укладенням угод про співпрацю з приватними медичними закладами.

Заслухавши та обговоривши виступ виконавчого директора БО «Лікарняна каса Житомирської області» В.С.Мишківського, учасники зібрання оцінили роботу ЛК в 2017 році задовільною.

Також вони розглянули питання про внесення змін до положення «Про амбулаторне лікування членів ЛК» та «Переліку лікарських засобів та виробів медичного призначення, які забезпечуються за рахунок ЛК при амбулаторному лікуванні». Членами правління ЛК прийнято рішення про розширення переліку захворювань, які лікуються амбулаторно за рахунок ЛК. Тож і до переліку лікарських засобів та виробів медичного призначення, які забезпечуються за рахунок ЛК при амбулаторному лікуванні, додано 21 препарат.

Розглянули учасники зібрання й інші питання – про прийняття та поновлення громадян у БО «Лікарняна каса Житомирської області», про виключення громадян із ЛК та інші. Після детального обговорення були прийняті відповідні рішення.

Read More

Шановні, милі, ніжні, чарівні жінки!

8 БЕР.-2

ЩИРО ВІТАЮЧИ ВАС ЗІ СВІТЛИМ СВЯТОМ ВЕСНИ, НИЗЬКО ВКЛОНЯЄМОСЬ ПЕРЕД ВАМИ

Й ВІД УСЬОГО СЕРЦЯ ДЯКУЄМО ЗА ДОВІРУ ТА СПІВПРАЦЮ,

ЗА ТЕ, ЩО СВОЄЮ ПОВСЯКДЕННОЮ РОБОТОЮ ПРИМНОЖУЄТЕ ДОБРУ СЛАВУ РІДНОЇ ЗЕМЛІ, ЗДОБУТКИ ДЕРЖАВИ.

НЕ ВИПАДКОВО ВЕСНА РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ СВЯТОМ УСЬОГО ЖІНОЦТВА,

АДЖЕ САМЕ ВИ НЕСЕТЕ У СВІТ НІЖНІСТЬ, КРАСУ, РАДІСТЬ ТА КОХАННЯ!

ВИ НАПОВНЮЄТЕ БУДНІ ЯСКРАВИМИ ФАРБАМИ, СПОНУКАЄТЕ ДО ШЛЯХЕТНИХ ВЧИНКІВ І ДОБРИХ СПРАВ!

НЕХАЙ ЦЕЙ ДЕНЬ ПОДАРУЄ ВАМ ТЕПЛО СОНЯЧНИХ ПРОМЕНІВ ТА НІЖНИЙ ПОДИХ ВЕСНЯНИХ КВІТІВ.

СПАСИБІ ЗА НЕЛЕГКУ ПРАЦЮ ТА ВАШУ ЛЮБОВ!

ЩИРО БАЖАЄМО, ЩОБ ЩЕДРОЮ БУЛА ЖІНОЧА ДОЛЯ КОЖНОЇ З ВАС!

БУДЬТЕ, ДОРОГІ НАШІ, ЗАВЖДИ УСМІХНЕНІ, СПОВНЕНІ НАДІЙ ТА ОПТИМІЗМУ!

БУДЬТЕ ЗДОРОВІ ТА ЩАСЛИВІ!

З повагою – правління ВГО “Асоціація

працівників лікарняних кас України”.

Read More
Login