April, 2018

«Забезпечення надання якісної медичної допомоги членам Лікарняної каси – головне в нашій роботі!»

http://likkasa.com.ua/?p=10816

1На цьому наголосив виконавчий директор благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» Володимир Станіславович Мишківський, відкриваючи зібрання лікарів-експертів філій ЛК, яке відбулось нещодавно.

Учасники засідання розглянули та обговорили низку питань стосовно діяльності організації, першим із яких було – про стан надання медичної допомоги членам ЛК впродовж 2 місяців 2018 року. Про це поінформувала завідуюча відділом аудиту та контролю якості ЛДП Раїса Володимирівна Артюх.

– Протягом цього періоду надано медичну допомогу за рахунок ЛК у 89 238 випадках на суму 10,7 млн. грн., – повідомила вона, деталізувавши, що стаціонарно було проліковано 29 044 особи, амбулаторно-поліклінічно – 19 453 особи, кількість обстежених становила 57 260 випадків звернень. – Причому 1 915 членів Лікарняної каси отримали за її рахунок медичну допомогу на суму понад тисячу гривень. Також упродовж двох місяців цього року було видано 17 направлень членам ЛК для отримання медичної допомоги в лікувальних закладах м. Києва через ВГО «Асоціація лікарняних кас України».2

Виступаюча також звернула увагу учасників зібрання, зокрема, на непоодинокі випадки, коли лікарі медичних закладів антибіотикопрофілактику при планових оперативних втручаннях замінюють антибіотиколікуванням, не завжди застосовують ступеневу терапію, що суперечить наказу МОЗ України від 29.08.2008 року №502 «Про затвердження клінічного протокоду з антибактеріальної профілактики в хірургії, травматології, акушерстві та гінекології». Крім того, Р.В.Артюх відзначила, що антибіотики для профілактики й лікування призначаються в більшості випадків емпірично, не завжди дотримуються оптимальні терміни антибіотикотерапії (деякі препарати призначаються вкінці лікування, перед виписуванням хворого зі стаціонару, або ж – у багатьох випадках – одночасно декілька антибіотиків тривалим курсом).

– Необхідно активніше співпрацювати з лікарями медичних закладів, нагадуючи їм про дотримання протоколів лікування, – закликала Р.В.Артюх. – Адже саме недотримання їх призводить до значної кількості звернень членів ЛК на «гарячу лінію» з медичних питань – зокрема, стосовно призначення ліків, які відсутні в протоколах лікування та ЛФ, що вказує на наявність подвійних стандартів або незнання лікарів уніфікованих протоколів лікування та нового ЛФ, термінів лікування, інфузійної терапії в терапевтичних відділеннях та денних стаціонарах, лікування ЦД тощ4о. Тож необхідно налагоджувати тіснішу співпрацю з лікарями, адже це сприятиме наданню якісної медичної допомоги членам Лікарняної каси.

Заступник виконавчого директора Сергій Миколайович Грищук поінформував учасників зібрання про взаємодію лікарських засобів. Він наголосив, що й цей напрямок також потребує активнішої взаємодії лікарів-експертів ЛК з лікарями медичних закладів. Адже вивчення якості надання медичної допомоги, наданої членам Лікарняної каси, зокрема, засвідчило непоодинокі випадки призначення несумісних препаратів, що може призвести до негативних наслідків.

– Тож у цьому контексті надзвичайно корисно було прослухати цикл тематичних лекцій «Актуальні питання управління якістю медичної допомоги», які провели нещодавно фахівці кафедри менеджменту охорони здоров’я НМУ імені О.О.Богомольця, – повідомила лікар-експерт відділу аудиту та контролю якості ЛДП Ірина Антонівна Білоус. – Викладачі кафедри констатували, що наразі в Україні існує адміністративно-командний підхід до забезпечення якості медичної допомоги, який потрібно замінити на принцип управління процесом.

Так, нинішня бюрократична мета поліпшення клінічного стану пацієнта та показників здоров’я населення загалом, дотримання відповідних нормативів має бути замінена задоволенням потреб пацієнтів, персоналу та інтересів держави, суспільства. Тобто важливими стають не лише процес та структура, як досі, а ще й – результат, до того ж – постійний. Механізмами управлінської дії повинні виступити програма безперервного поліпшення якості, самооцінка організації, система організації, система освіти, клінічний аудит – на відміну від нинішніх обліку та аналізу клінічних випадків із несприятливим результатом, консиліумів, контролю, статистичного обліку та звітів, стандартизації, сертифікації, ліцензування, акредитації. Відповідальність за результат має нести весь персонал закладу, адміністрація, держава, пацієнт – нині ж відповідальність покладена лише на медперсонал та адміністрацію. Мотивацію персоналу з визнання професіоналізму пацієнтами й колегами, покарання, декваліфікації, зниження рівня акредитації, позбавлення ліцензії необхідно змінити на професійне самоствердження, відмову від покарань.

5Як повідомила виступаюча, існує шість категорій вимірювання якості. Головна з них полягає в тому, що центральна роль відведена пацієнту – тобто медична допомога надається кожному пацієнту відповідно до його індивідуальних потреб та цінностей, а також забезпечення того, щоб цінності пацієнта спрямовували всі політичні рішення. Наступна категорія – безпечність – показує, наскільки пацієнти убезпечені від шкоди під час отримання ними медичних послуг. Категорія ефективності засвідчує базування забезпечуваних послуг на наукових знаннях. Категорія раціональності оцінює уникання зайвих витрат, у тому числі витрат оснащення та всіх видів ресурсів. Забезпечення допомоги, яка не відрізняється за якістю для різних хворих за такими особистими характеристиками, як вік, етнічна належність, географічне положення чи соціально-економічне становище оцінюються за категорією справедливості. Скорочення черг, а іноді й небезпечних затримок для отримувачів та надавачів послуг засвідчують своєчасність надання медичних послуг.

Основними механізмами управління якістю, за словами виступаючої, є ліцензування, акредитація, стандартизація, сертифікація та атестація як шлях до безперервного професійного розвитку. Інструментами ж мають бути клінічні настанови, уніфіковані та локальні протоколи, клінічний аудит, сертифікація системи управління якістю, табель оснащення, державний та локальний формуляр лікарських засобів, реєстр індикаторів якості, експертна оцінка, ретроспективний аналіз документації, спостереження, опитування, інформаційно-аналітичні системи.

– Доводиться констатувати, що медичні працівники не зацікавлені в об’єктивній оцінці їхньої діяльності, оскільки для них експертиза якості носить «каральний» характер, – відзначила І.А.Білоус, – Проте, як сказав Едвард Демінг: «Даремно шукати якість серед верстатів. Вона народжується в коридорах влади». Тобто забезпеченням якості надання медичної допомоги треба управляти на всіх рівнях керівництва галуззю.

В зв’язку з цим зрозумілими є мета та основні положення медичної реформи в Україні. Про дослідження обізнаності населення з ними поінформував учасників зібрання заступник виконавчого директора С.М.Грищук. Дослідження було проведене в І кварталі 2018 року студентами комунального вищого навчального закладу «Житомирський медичний інститут» Житомирської обласної ради. За розробленою спеціальною анкетою здійснювалось опитування медичного персоналу та пацієнтів закладів охорони здоров’я, розташованих у м.Житомирі, студентів-бакалаврів та магістрів Житомирського медичного інституту. Відбір респондентів відбувався у випадковому порядку. Всього було опитано 407 громадян. За результатами дослідження встановлено досить низький рівень обізнаності населення з основними положеннями Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Середній показник обізнаності становив 3,4 бали з 10 можливих. Із усієї кількості опитаних 71,5% вважають, що медицина в Україні потребує реформування. Лише 36,6% вважають, що з упровадженням медичної реформи можливість отримання саме якісної й доступної медичної допомоги зросте, 27,3% вважають, що зменшиться, 19,9% – не зміниться. Причому на запитання, чи буде доцільно з упровадженням медичної реформи сплачувати додаткові внески до Лікарняної каси, фондів добровільного медичного страхування, близько 44% респондентів відповіли ствердно (варто відзначити, що частка медпрацівників, котрі дали позитивну відповідь, становила 51,4%).

6- Тож роз’яснювальна робота як серед медпрацівників, так і серед пацієнтів, котрі перебувають у Лікарняній касі, залишається одним із основних пунктів діяльності лікарів-експертів ЛК. Адже мета впроваджуваних реформ співзвучна з нашим головним завданням – забезпечення надання якісної медичної допомоги, – наголосив, підсумовуючи зібрання, виконавчий директор Володимир Станіславович Мишківський. – Саме тому ми активно шукаємо шляхи вирішення проблем, породжених часом і не залежними від нас обставинами, які виникають у членів ЛК при обстеженнях, лікуванні. Так, оскільки з 01.04.2018 року КУ «Обласний медичний консультативно-діагностичний центр» Житомирської обласної ради припинив співпрацю з БО «Лікарняна каса Житомирської області», ми уклали відповідну угоду з обласною клінічною лікарнею імені О.Ф.Гербачевського. За угодою для членів ЛК за направленням сімейного лікаря за рахунок організації проводять лабораторні дослідження на визначення рівня гормонів щитоподібної залози, а також – певні УЗ-дослідження. В подальшому перелік наданих послуг буде розширено.

Крім того, лабораторне обстеження щитоподібної залози, а також онкомаркери, інфекційні, імунологічні, біохімічні, гематологічні, загальноклінічні, цитологічні дослідження здійснюють приватні лабораторії – ТОВ «Малікс-Мєд» («ІNVIVO») та ТОВ «Медичний центр Асклепій плюс». Єдина умова для проведення обстежень – наявність направлення сімейного лікаря. Для зручності в обслуговуванні пацієнтів та економії їхнього часу ТОВ «Малікс-Мєд» («ІNVIVO») та ТОВ «Медичний центр Асклепій плюс» мають забірні пункти біологічного матеріалу майже в кожному медичному закладі.

Мамографічне обстеження за рахунок Лікарняної каси за направленням лікаря проводяться в обласному онкодиспансері.

Тобто забезпечення надання якісної медичної допомоги – основа основ нашої діяльності й ми докладаємо всіх зусиль для вирішення цього питання!

Read More

ДОРОГІ ДРУЗІ! ПРИЙМІТЬ НАЙЩИРІШІ ВІТАННЯ З ВЕЛИКОДНЕМ – СВІТЛИМ СВЯТОМ ВОСКРЕСІННЯ ГОСПОДНЬОГО!

ВЕЛИКДЕНЬ-2

Великдень нагадує про справжні цінності, які близькі для всіх нас. Це свято є свідченням того, що любов, добро та радість – основа щасливого життя кожної людини та суспільства в цілому. Цього дня ми спільно молимо Бога наповнити наші серця благословенням, просимо захистити Україну та дякуємо Всевишньому за те, що в часи випробувань відчуваємо Його підтримку.

Тож бажаємо вашим оселям щасливого дитячого сміху й солодкої свяченої паски. Всім щиро зичимо міцного здоров’я та гарної долі. Нехай ці радісні Великодні дні стануть початком нових звершень і перемог на шляху нашої великої й сильної української родини!

ХРИСТОС ВОСКРЕС – ВОСКРЕСНЕ УКРАЇНА!

З повагою – правління ВГО «Асоціація

працівників лікарняних кас України».

Read More

У 2017 році послугами Лікарняної каси Львівської залізниці скористалося майже 17 тис. залізничників, членів їхніх сімей та ветеранів магістралі на суму понад 34 млн гривень

Громадська організація «Лікарняна каса Львівської залізниці» прозвітувала про підсумки діяльності впродовж 2017 року. Нині членами Лікарняної каси є понад 42 тис. осіб, 94,4 % з них – працівники регіональної філії «Львівська залізниця» та інших підрозділів ПАТ «Укрзалізниця», решта – члени їхніх родин та ветерани магістралі. За підсумками 2017-го року на рахунок Лікарняної каси надійшло 35 млн грн. членських внесків, витрачено – 34,5 млн грн. Майже (88,2% – на лікування членів каси, решта – на придбання медичного обладнання тощо). Загалом медичну допомогу в 2017 році отримали 16743 особи.


Члени Лікарняної каси впродовж року отримували медичну допомогу в 238 медичних закладах. За рік надійшло 2893 справи на компенсацію витрат за лікування членів каси в неуповноважених (незалізничних) медзакладах. Сукупно торік було виплачено 8,6 млн грн. компенсацій. Поряд із тим, за зверненням медичних закладів щодо лікування 638 осіб надано дозволи на понадлімітні витрати на загальну суму 1,5 млн грн., адже іноді сума коштів, потрібна для ефективного та повного лікування, сягала 20 тис. грн. і більше. У 2017-му майже 500 осіб отримали компенсацію в розміні понад 5 тис. грн., у тому числі 104 особи – понад 10 тис. грн., 65 осіб – від 20 до 35 тис. грн., 23 особи – від 35 до 75 тис. грн.

Внаслідок зростання цін на медикаменти, обстеження, вироби медичного призначення на 30,6% збільшилися витрати на медичне обслуговування. Тож із метою збереження належного рівня медичного обслуговування членів Лікарняної каси розмір щомісячних членських внесків у 2017-му збільшено до 75 грн. При цьому, кожен працівник чи пенсіонер магістралі згідно з колдоговором отримує часткову компенсацію членських внесків у розмірі 25 грн.

Завдяки збільшенню розміру членських внесків збільшено ліміти витрат на медикаменти та обстеження (від 25% – при захворюваннях терапевтичного і хірургічного профілю, до 75% – при кардіохірургічних втручаннях, проведенні хіміотерапії та лікуванні гепатитів). Введено компенсацію при амбулаторно-поліклінічному лікуванні на обстеження МРТ, КТ, УЗД.

Лікарняна каса – це соціальний проект, що запроваджений і успішно функціонує на Львівській магістралі із 2009 року. Його першочерговим завданням є покращення рівня медичної допомоги залізничникам, членам їхніх сімей та ветеранам транспорту. Тому в ході діяльності Лікарняна каса Львівської залізниці постійно вдосконалює програму надання медичної допомоги. За звітний період її розширено в частині проведення інтенсивної терапії, лікуванні очних захворювань зі застосуванням сучасних технологій, амбулаторного лікування тощо. Прийнято рішення щодо членства у касі дітей залізничників – членів Лікарняної каси. Крім того, до Лікарняної каси без сплати членських внесків прийнято членів сімей залізничників, які загинули в зоні АТО, їхніх дітей взято на обслуговування в дитячу поліклініку Львівської клінічної лікарні на залізничному транспорті.

Базовим закладом для лікування членів Лікарняної каси є Клінічна лікарня Львівської залізниці (м. Львів), але зі зміною статусу інших відомчих медичних закладів постало питання щодо подальшого обслуговування членів Лікарняної каси в районах та інших областях. Для вирішення цієї проблеми Лікарняна каса уклала договори із комунальними лікарнями практично у всіх регіонах діяльності магістралі, а всі уповноважені медзаклади забезпечені електронною базою даних членів каси. Крім того, Лікарняна каса уклала договори з медичними закладами та аптечними установами на безготівковий відпуск медикаментів для членів Лікарняної каси, що лікуються в уповноважених закладах, якщо такі медикаменти відсутні в лікарні.

Медичні установи, із якими укладені договори:

Львівська обл.: Стрийська і Самбірська (колишні залізничні) лікарні, Самбірська центральна районна лікарня, обласна клінічна лікарня, обласний кардіологічний центр;

Тернопільська обл.: обласна університетська лікарня, Тернопільський міський лікувально-діагностичний центр (колишня залізнична лікарня);

Рівнненська обл.: Рівненська міська (колишня залізнична) лікарня №2, Здолбунівська центральна районна лікарня;

Волинська обл.: Луцька міська клінічна лікарня, Ковельське міське територіальне медичне об’єднанням, Ковельська обласна поліклініка (колишня залізнична лікарня), Сарненська районна (колишня залізнична) лікарня;

Івано-Франківська обл.: Івано-Франківська центральна міська клінічна лікарня і міська клінічна лікарня №1, Івано-Франківська міська поліклініка №5 (колишня залізнична лікарня), Івано-Франківський обласний госпіталь ветеранів війни (м. Коломия, колишня залізнична лікарня);

Чернівецька обл.: Чернівецька міська (колишня залізнична) лікарня, обласна лікарня швидкої медичної допомоги.

Закарпатська обл.: Ужгородська центральна міська університетська лікарня, Ужгородська районна (колишня залізнична) лікарня, Мукачівська міськрайонна, Воловецька і Виноградівська районні лікарні, Чопська міська (колишня залізнична) лікарня.

Посилання: http://railway.lviv.ua/info/press-center/news/article/2018/april/1558/

Read More

ДОСЛІДЖЕННЯ ОБІЗНАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ З ОСНОВНИМИ ПОЛОЖЕННЯМИ МЕДИЧНОЇ РЕФОРМИ

було проведене в І кварталі 2018 року студентами комунального вищого навчального закладу «Житомирський медичний інститут» Житомирської обласної ради.

http://likkasa.com.ua/

За розробленою спеціальною анкетою здійснювалось опитування медичного персоналу та пацієнтів закладів охорони здоров’я, розташованих у м.Житомирі, студентів-бакалаврів та магістрів Житомирського медичного інституту. Відбір респондентів відбувався у випадковому порядку. Всього було опитано 407 громадян.

За результатами дослідження встановлено досить низький рівень обізнаності населення з основними положеннями Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Середній показник обізнаності становив 3,4 бали з 10 можливих.

Отож із усієї кількості опитаних 71,5% вважають, що медицина в Україні потребує реформування. Лише 36,6% вважають, що з упровадженням медичної реформи можливість отримання саме якісної й доступної медичної допомоги зросте. 27,3% вважають, що зменшиться, 19,9% – не зміниться.

Причому на запитання, чи буде доцільно з упровадженням медичної реформи сплачувати додаткові внески до Лікарняної каси, фондів добровільного медичного страхування, близько 44% респондентів відповіли ствердно. Варто відзначити, що частка медпрацівників, котрі дали позитивну відповідь, становила 51,4%.

(для детального перегляду – натисніть курсором на таблицю)

таблица опрос

Read More
Login