June, 2012

Медицина в Німеччині: без страховки не обійтися

Система охорони здоров’я в Німеччині спирається на обов’язкове медичне страхування громадян, яке, у свою чергу, функціонує на принципах соціальної солідарності. Модель була заснована наприкінці 19-го століття тодішнім німецьким канцлером Отто фон Бісмарком і пізніше не раз зазнавала реформ. Лише за останні 20 років до законів, які регулюють систему медстрахування, зміни вносили 15 разів. Найбільша за останнє десятиліття реформа була ухвалена у 2007 році і впродовж наступних двох років втілена в життя. Її необхідність була зумовлена погіршенням демографічної ситуації в країні, зростанням числа безробітних та інших отримувачів соціальної допомоги, що призвело до майже повного банкрутства системи медичного страхування, якій щороку бракувало кількох мільярдів євро.

Щоб зрозуміти суть реформи, розглянемо спочатку основну схему, за якою працює система охорони здоров’я у ФРН. З 2009 року кожен, хто постійно живе в Німеччині, зобов’язаний бути застрахованим на випадок хвороби. До набуття чинності цього закону з 82 млн жителів країни без медичного страхування, за даними статистики, були майже півмільйона осіб. Тепер їх число оцінюють у 40 тис. Послуги медичного страхування надають так звані лікарняні каси, 87% з яких є державними і 13% – приватними. Державних нині нараховується близько 200, приватних – 400. Кожен найманий працівник, якщо він заробляє не більше 48,6 тис. євро на рік, автоматично страхується в державній лікарняній касі. Щомісячний внесок з 1 січня 2011 року дорівнює 15,5% від заробітної плати, з яких 7,3% платить працедавець, а 8,2% – сам працівник. Дія страховки поширюється на неповнолітніх дітей працівника і його/її дружину/чоловіка, якщо та/той не працює. На пільговий умовах у державних касах страхують студентів (до 30 років). Нині відвідувачі вишів та профучилищ платять у місяць у середньому 75 євро. Право на державне медстрахування мають безробітні та пенсіонери.

Послугами приватних лікарняних кас можуть користуватися наймані працівники, які заробляють понад 48,6 тис. євро на рік, та ті, хто має власну справу. Але в цьому випадку щомісячний внесок залежить від статі, віку та стану здоров’я людини і становить у середньому 200-300 євро. Сума зменшується, якщо клієнт погоджується на те, що з кожного рахунку лікаря певний відсоток сплачуватиме з власної кишені. До речі, пацієнти, застраховані у приватних касах, спочатку самі сплачують медичні рахунки, а пізніше цю суму повністю або частково (залежно від тарифу) їм повертає страховик. Громадянин, застрахований у держкасі, рахунків навіть не бачить.

Страховки, як правило, покривають усі види медичних послуг, включаючи профілактику, санаторне лікування та ліки. Страхувальник має право вільно обирати клініку та лікарів. З 2004 року клієнти державних лікарняних кас зобов’язані під час чергового візиту до лікаря щокварталу сплачувати додатково 10 євро. До такого кроку чиновники вдалися для того, аби зменшити число часто безпідставних візитів до лікаря. Причина в тому, що пацієнти, застраховані в держкасах, не бачать рахунків і навіть не замислюються над вартістю медичного обслуговування.

З 2009 року державне медичне страхування фінансується з єдиного фонду, куди надходять внески працедавців, найманих робітників та допоміжні кошти з держбюджету. З цього фонду гроші перераховуються в державні лікарняні каси з огляду на кількість застрахованих, їх вік, стать, стан здоров’я та наявність хронічно хворих. Якщо касам грошей бракує, вони можуть вимагати від своїх членів додаткових внесків, але не більше 1% від зарплати. Реформа довела свою ефективність: 2011 рік фонд закінчив з плюсом у майже 10 млрд євро, тоді як у 2009 це був мінус у 2,9 млрд.

Члени державних та приватних кас за законом мають право на однакове медичне обслуговування. Але на практиці перші часто відчувають себе пацієнтами “другого сорту”. Це пояснюється тим, що приватні страховики платять лікарям вагоміші гонорари. Через це ті зацікавлені насамперед у приватних пацієнтах. Останнім приділяють більше уваги та часу. Хоча тарифи власне на медпослуги у всіх німецьких лікарів однакові. Розрахунки ведуться за єдиною системою DRG (Diagnosis Related Groups), яка є стандартизацією хвороб та терапевтичних заходів.

Одним з останніх нововведень у сфері охорони здоров’я стало запровадження Німеччиною наприкінці минулого року електронних медичних карток. На такій пластиковій карті знаходяться не лише персональні дані власника та контакти лікарняної каси, а й фотографія, що має зменшити випадки зловживання документом. Таку картку пацієнт повинен пред’являти під час кожного візиту до лікаря. У неї вмонтовано електронний носій, який зберігає історію хвороб, інформацію про зроблені щеплення, бажання стати донором тощо. Для зчитування цих даних лікарні та лікарські приймальні були обладнані спеціальними пристроями за рахунок держави.

Ганна Снігур-Грабовська, БЕРЛІН. 1 червня 2012 року.

http://www.ukrinform.ua/ukr/news/meditsina_v_nimechchini_bez_strahovki_ne_obiytisya_1731393

Read More

ПРОГРАМА «ВОЛИНЬКАРД» ВІДТЕПЕР ДІЄ І У ВОЛИНСЬКИХ СЕЛАХ

Відтепер програма «Волинькард-здоров’я вашого серця» доступна кожному сільському мешканцю. У ФАПах усіх районів області працюють пересувні лабораторні пункти зі спеціально навченим медперсоналом на визначення серцево-судинних ризиків у волинян. Про це повідомив Дмитро Глазунов, голова правління ВОГО «Волинська обласна лікарняна каса». З цього приводу сьогодні відбулася робоча нарада в обласному управлінні охорони здоров’я облдержадміністрації, у якій взяли участь представники центральних районних лікарень. Головна мета проведеної зустрічі, зі слів Андрія Ягенського, професора, керівника Обласного центру кардіоваскулярної патології та тромболізису, якісно організувати процес обстеження та діагностики населення завдяки пересувним лабораторіям, зробити це доступно і зручно для кожного сільського мешканця. У Луцьку програма «Волинькард-здоров’я вашого серця» діє вже з 5 червня. Координаційну роботу і фінансову підтримку Програми забезпечують ВОО Партії Регіонів, благодійний фонд Бориса Клімчука «Рідна Волинь», ВОГО «Волинська обласна лікарняна каса». Нагадаємо, що завдяки пересувному лабораторному пункту здійснюють забір крові громадян на визначення рівня цукру, холестерину; замірюють артеріальний тиск та описують інші параметри. Все здійснюється у зручний для мешканців чи працівників підприємства час, а головне – безкоштовно.

http://radio.simya.com.ua/?mi=1&id=14186

Read More

“Нові лікарні будують для піару” – рецепт як покращити медицину

Міністерство охорони здоров’я займається закупівлями обладнання, ліків, а повинне розробляти політику в цій галузі. Терміново необхідно прийняти закон “Про заклади охорони здоров’я як самостійні неприбуткові підприємства”. Керуючись ним, влада повинна укладати договір із ними на той чи інший об’єм медичної допомоги. Наприклад, заклад охорони здоров’я може пролікувати тисячу пацієнтів з певною патологію. З ним укладають контракт, держава оплачує вартість медичної допомоги. А решта хворих, які хочуть там лікуватися, робитимуть це за гроші. Це може бути добровільне страхування, лікарняна каса чи в якийсь інший спосіб.

Потрібно міняти терапевтів на сімейних лікарів. Сімейний лікар — це лікар загальної практики. Якщо взяти вартість обстеження у нього і в терапевта, то це буде в сім-десять разів дешевше. Бо вузький спеціаліст знає тільки свій фах, а лікар загальної практики знає більше.

Треба розвивати групову сімейну практику лікарів: педіатр, терапевт і акушер-гінеколог. В інституті на шостому курсі варто ввести підготовку субординатури із загальних спеціальностей: лікар загальної практики, педіатр, гінеколог, терапевт, лікар-хірург. Спершу студенти проходять субординатуру по базових спеціальностях. А після 6-го курсу направляються в інтернатуру по тих спеціальностях, в яких сьогодні є потреба в держави. Лікарі загальної практики мають готуватися не менше трьох-чотирьох років по протоколах і стандартах, які є в Європі й Америці.

Сьогодні люди самі платять за лікування й обстеження. А треба щоб галузь фінансувалась для забезпечення проблем пацієнта. На первинну допомогу витрачається не більше 5 відсотків коштів, які виділяються з бюджету на медицину, а має бути хоча б 30 відсотків.

Швидка допомога зараз реагує на всілякі необґрунтовані виклики, а повинна обслуговувати справді хворих. Там мусять працювати не медики-лікарі, а фельдшера. Вони мають надати першу невідкладну допомогу на місці пригоди і доставити пацієнта в лікарню. Чим краще працюватиме сімейний лікар, тим менше буде викликів швидкої допомоги.

Не потрібно будувати нових лікарень. Приміщень і так достатньо, треба їх лише відремонтувати. А в нас навпаки: будують багато перинатальних центрів, витрачають туди гроші, бо вони під чиїмось патронатом. Закупівлі ліків теж ідуть під певним патронатом. Витрачають гроші на дороговартісне обладнання. Це ж дуже престижно — “погляньте, ми будуємо!”.

Микола Поліщук, доктор медичних наук, екс-міністр охорони здоров’я з лютого по вересень 2005 року


http://gazeta.ua

Read More

Правління Лікарняної каси інформує

Майже 12  років благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» на теренах нашого краю піклується про збереження найбільшого людського скарбу – здоров’я.
Нещодавно на засіданні правління Лікарняної каси, яке відбулося під головуванням д. мед. н., професора, заслуженого лікаря України Валентина Дмитровича Парія та за участю начальника управління охорони здоров’я Житомирської обласної державної адміністрації Олександра Михайловича Торбаса розглядалися такі питання: звіт ревізійної комісії про результати перевірки діяльності ЛК у 2 півріччі 2011 року (доповідач – голова ревізійної комісії Володимир Іванович Хренов); затвердження кошторису на 2 півріччя 2012 року (доповідач – головний бухгалтер Людмила Миколаївна Пастушенко); стан надання медичної допомоги членам ЛК за 4 місяці 2012 року (доповідач – завідуюча відділом аудиту якості лікувально-діагностичного процесу Раїса Володимирівна Артюх); розгляд звернення правління «Лікарняної каси м. Бердичева», відзначення лікарів до Дня медичного працівника, затвердження маркетинг-плану діяльності БО «Лікарняна каса Житомирської області» (доповідач – виконавчий директор БО «Лікарняна каса Житомирської області» Володимир Станіславович Мишківський); розподіл благодійної допомоги серед лікувальних закладів Коростенського району, прийняття, поновлення та виключення громадян із благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» (доповідач – заступник виконавчого директора  Сергій Миколайович Грищук).
Голова ревізійної комісії В. І. Хренов
ознайомив присутніх із актом перевірки ревізійною комісією діяльності БО«Лікарняна каса Житомирської області» у 2 півріччі 2011 року (опублікований у засобах масової інформації).
Головний бухгалтер Л. М. Пастушенко поінформувала про дохідну та видаткову частину фінансового плану на 2-ге півріччя 2012року:

-Розмір дохідної частини на 2-ге півріччя 2012р. планується у сумі 19 512 525 грн., видаткової частини – 18 354 574,57 грн., із них видатки на основну діяльність становитимуть 15 055 375,00 грн. (77,2%), на адміністративно-господарську діяльність – 3 299 199,57 грн. (16,9,0% від надходжень, що відповідає закону України „Про благодійництво та благодійні організації”).  Фонд оплати праці – в розмірі 2 838 235,57 грн.(14,5%) та кількість працюючих – 504 особи.
Загальногосподарські видатки розраховані згідно з поданими заявками від філій та центрального офісу на суму 460 964,00 грн.
Згідно з поданим проектом фінансового плану на 2-ге півріччя 2012р. очікується профіцит бюджету у розмірі 1 157 950,43 грн. (5,9%)
В.С. Мишківський зазначив, що профіцит буде можливий за умови відсутності зростання цін на ліки, адже у 2012 році уже відбулося зростання вартості фізрозчинів і реактивів.
Р. В. Артюх повідомила, що за 4 місяці 2012 року надано медичну допомогу за рахунок ЛК у 109 811 випадках (118 703 у 2011 році) на суму 9 974 042,42 грн. Під патронатом Лікарняної каси майже 900 дітей-сиріт. За рахунок ЛК продовжується лікування інвалідів Великої Вітчизняної війни, проліковано  14 осіб на суму 3448,54 грн.
За 4 місяці 2012 року в ЛПЗ області проліковано 40 795 громадян, середня вартість лікування – 191,36 грн., зокрема, в цілодобовому стаціонарі – 280,03 грн.
Лікарняна каса дає змогу отримати медичну допомогу не залежно від того, скільки добровільних пожертвувань сплачено.  Проліковано 600 пацієнтів на суму понад 1000 грн. Ці цифри – свідчення того, що в  систему охорони здоров’я населення області зроблені значні громадські інвестиції, а перебування в благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» – ефективний шлях у підтримці здоров’я людей, особливо соціально незахищених.
Члени ЛК,  можуть отримувати гарантовану, якісну медичну допомогу на всіх етапах її надання, адже їх лікування проводиться відповідно до локальних клінічних протоколів, затверджених наказом УОЗ №754 від 30.12.08 року «Про затвердження локальних клінічних протоколів надання медичної допомоги жителям Житомирської області», та Лікарського формуляру. Відділ аудиту та контролю якості постійно перевіряє листки лікарських призначень кожного члена ЛК, який звертався за медичною допомогою.
Через недотримання протоколів лікування за 4 місяці 2012 року необґрунтовано витрачено 122 171,45 грн. Найбільший показник недотримання протоколів лікування в  Житомирській центральній дитячій міській лікарні – 16%; Радомишльській ЦРЛ – 11%; Бердичівській ЦМЛ – 8%; Романівській ЦРЛ – 8%; Коростенській ЦРП – 8%; Лугинській ЦРЛ – 8%; Народицькій ЦРЛ – 8%; Червоноармійській ЦРЛ – 8%; Новоград-Волинському міськрайТМО – 6%. Члени правління звернули увагу керівників зазначених лікувальних закладів на цей факт.
Уже протягом багатьох років ЛК прагне максимально задовольнити потребу громадян (членів організації) в отриманні високоспеціалізованої медичної допомоги. Укладена угода з «Асоціацією працівників лікарняних кас України». За 4 місяці 2012 року видано 44 направлення членам ЛК для отримання медичної допомоги в лікувальних закладах м. Києва. Скористалися можливістю 11 пацієнтів,  на їх лікування витрачено 19 052,80 грн. Решта отримує медичну допомогу згідно з термінами госпіталізації та рекомендаціями фахівців.

«Лікарняна каса Житомирської області» плідно співпрацює з управлінням охорони здоров’я  Житомирської ОДА. Один із напрямків спільної роботи – якість лікувально-діагностичного процесу. Працівники Лікарняної каси взяли участь у підготовці матеріалів для  контрольно-експертної комісії  стосовно якості лікувально-діагностичного процесу у Коростенській ЦМЛ, Андрушівській ЦРЛ, Житомирському обласному онкодиспансеру. За дорученням управління охорони здоров’я  Житомирської ОДА проведена експертна оцінка доцільності переводу пацієнтів Житомирської обласної клінічної лікарні із хронічною нирковою недостатністю (ХНН) на гемодіаліз. Проведено VEN-аналіз застосування препаратів при хронічних гепатитах і його результати обговорено на зібранні лікарів-експертів.
Введена в дію програма обліку ліків по відділеннях у лікарнях та розпочато навчання лікарів-експертів із проведення аудиту надання медичної допомоги пацієнтам. Виконавча дирекції провела зустріч із пацієнтами та медичними працівниками  Брусилівської ЦРЛ.
Р.В. Артюх наголосила, що у 2012 році буде продовжена робота з контролю за якістю лікувального процесу членів ЛК. Особлива увага приділятиметься дотриманню інструкцій щодо введення різних препаратів і вікових протипоказань при призначенні лікарських засобів. Проводитиметься аудит за окремими нозологічними формами, зокрема, виразкової хвороби, втілюватиметься в практику ступенева терапія. Результати роботи ЛК та проблеми, які виникають при наданні медичної допомоги, розглянуті на товаристві заступників із лікувальної та поліклінічної роботи.

Виконавчий директор В.С. Мишківський ознайомив присутніх із зверненням благодійної організації «Лікарняна каса м. Бердичева» стосовно об’єднання з БО «Лікарняна каса Житомирської області» з метою покращення надання медичної допомоги жителям м. Бердичева.
Правлінню Бердичівської ЛК було запропоновано провести ліквідацію організації відповідно до чинного законодавства та надати списки членів ЛК для зарахування їх до БО «Лікарняна каса Житомирської області». З прийнятим рішенням ознайомлене керівництво ЛК м. Бердичева.

На правлінні підводилися підсумки конкурсу на визначення кращих лікарів, які надають медичну допомогу членам ЛК, в котрому взяли участь 2265 фахівців усіх клінічних спеціальностей, які з 01.05.2011 по 30.04.2012 року пролікували 120526 членів ЛК. Серед них умовам конкурсу (кількість пролікованих понад 100 громадян і рівень дотримання протоколів понад 95%) відповідали  221 лікар, із них100% дотримання вимог локальних клінічних протоколів – 6 лікарів.
Переможці конкурсу визначалися за такими критеріями:
- рівень дотримання локальних клінічних протоколів лікування не менше ніж 95 %;
- відсутність обґрунтованих скарг за період із 01. 09. 2011 по 30. 05. 2012 року;
-при досягненні однакових показників дотримання протоколів лікування, бралася до уваги кількість пролікованих.
Прийняте рішення за досягнення найкращих результатів у лікуванні пацієнтів Лікарняної каси, відданість справі, високий рівень професіоналізму, активну громадську позицію, особистий внесок у розвиток і діяльність благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», враховуючи положення «Про диплом» і «Про грамоту» БО «Лікарняна каса Житомирської області»двадцять лікарів лікувально-профілактичних закладів області відзначити нагородами.

Правління значну увагу приділяє покращенню організаційної діяльності з метою створення більше «комфортного» перебування громадян у ЛК.
Для цього з 1 травня 2012 року в мережі аптек «Санітас» і «Фармавіта» – члени ЛК мають знижку на всі ліки та вироби медичного призначення.
66 пацієнтів – членів благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», котрі страждають на бронхіальну астму та ХОЗЛ і беруть участь у спільному проекті Лікарняної каси та програми «Оранж Кард», отримують Серетид за доступною ціною – від 50 до  70 грн. (20 % від ринкової вартості).
Наразі тим, хто перебуває в організації, надається 10% знижка на стоматологічне лікування в приватній клініці «Омега – дент».
У працівників колективів, які вступають до Лікарняної каси та вже перебувають  у ній, є можливість зробити вакцинацію від грипу.

Завдяки програмі «Потурбуйся про батьків» пільгові умови вступу та можливість відразу користуватися послугами ЛК мають батьки, якщо дорослі діти сплачують добровільні пожертвування за них за 3 місяці авансом.

З’явилися нові варіанти сплати добровільних пожертвувань до Лікарняної каси, які є зручнішими та дозволяють економити час і кошти: через термінали самообслуговування «Приватбанку», «Райффайзен Банку Аваль» (при наявності платіжних карток цих банків); безготівково – з допомогою послуги «Регулярні платежі» ПриватБанку (для цього потрібно звернутися до будь-якого відділення ПриватБанку та оформити цю послугу – при наявності платіжної картки ПриватБанку; через платіжні термінали, які є у всіх філіях міських і районних лікувальних закладах при наявності платіжної картки будь-якого банку (без сплати комісії); з допомогою сайту «Приват 24» при наявності платіжної картки ПриватБанку та за умови реєстрації на цьому сайті.

Швидко отримати вичерпні консультації та відповіді на запитання стосовно діяльності ЛК, всі, хто перебуває в організації, можуть із допомогою цілодобової «Гарячої лінії» та на 18 форумах різних обласних сайтів, на сторінках ЛК у соціальних мережах.

За словами В. С. Мишківського, виконавча дирекція БО «Лікарняна каса Житомирської області» постійно вдосконалює форми та методи роботи, щоб члени організації, сплачуючи 25 грн. добровільних пожертвувань, отримували якнайбільший обсяг медичних послуг.

Заступник виконавчого директора С. М. Грищук ознайомив членів правління з проектом розподілу благодійної допомоги в розмірі 27213 грн., виділеної рішенням попереднього правління лікувальним закладам Коростенського регіону. Для поліпшення лікувально-діагностичного процесу всіх пацієнтів Коростенська ЦМЛ отримала 12001 грн., Коростенська ЦРП – 5660 грн., Коростенська відділкова лікарня – 4681 грн., Коростенський обласний діагностичний центр – 4871 грн.

-Станом на 01.06.2012 року членами ЛК є 197 620 громадян. За лютий-травень 2012 року до ЛК приєдналося 3856 осіб, – поінформував С. М. Грищук.
Мешканці нашого краю,  турбуючись про стабільність і впевненість у завтрашньому дні, звертаються до БО «Лікарняна каса Житомирської області» з проханням про відновлення у членстві в цій організації. На засіданні правління було позитивно вирішено  прохання  колективу Бердичівської ЦРЛ щодо поновлення 12 співробітників, а також 291 індивідуальну заяву. За несплату внесків та згідно із заявами виключено 3134 осіб.

До Всесвітнього дня донора крові Житомирській обласної організації Товариства Червоного Хреста України надано благодійну допомогу у розмірі 5000 грн., яка буде спрямована на розвиток безоплатного донорства.

Як наголосив О.М. Торбас, Лікарняна каса наразі гарантує стабільність для мешканців нашого краю, адже вони завдяки перебуванню в організації мають при необхідності сучасні медикаменти, можуть зробити потрібні діагностичні обстеження. Солідарна участь населення у співоплаті витрат на медичну допомогу у формі лікарняних кас дозволяє забезпечити доступність тих видів медичної допомоги, які недостатньо фінансуються за рахунок бюджетних коштів, збільшити їх об’єм та якість.

Завчасно потурбуйтесь про своє здоров’я та приєднуйтесь  до Лікарняної каси!

Світлана Михалюк

Read More

За три місяці членами лікарняної каси стали понад 3 тисячі харків’ян

За три місяці членами лікарняної каси стали понад 3 тисячі харків’ян

Заявки на членство в громадській організації «Харківська муніципальна лікарняна каса» подали 3148 осіб.

Про це сьогодні, 15 травня, повідомив голова правління громадської організації В’ячеслав Федорков.
Він зазначив, що каса почала працювати з середини лютого. За цей час представники організації провели 86 зустрічей з трудовими колективами комунальних, державних і приватних підприємств.
Зокрема, відбулися зустрічі з працівниками КП «Харківський метрополітен», «Харківські теплові мережі», «Харківводоканал», «Харківміськліфт», ВАТ «Турбоатом», ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД», Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, фірми Кулиничі».
«Завод «ФЕД» – перше підприємство, яке буде оплачувати частину внесків працівників», – зазначив В’ячеслав Федорков.
Також представники лікарняної каси вже уклали 19 договорів з лікувальними установами, які надаватимуть медичні послуги членам каси.
За словами В’ячеслава Федоркова, приєднатися до організації може кожен харків’янин. Детальну інформацію про участь, особливості лікарняної каси можна отримати за телефонами: 097 307-07-87, 066 552-97-97, 093 958-89-89.
Нагадаємо, муніципальна лікарняна каса створена, щоб забезпечити додаткове фінансування медичної допомоги для харків’ян. На сьогодні сума вступного внеску – 70 грн, щомісячного – 40 грн.

http://www.city.kharkov.ua/uk/news/za-tri-misyatsi-chlenami-likarnyanoyi-kasi-stali-ponad-3-tisyachi-harkiv-yan-13695.html

Read More

В лікарнях України готуються облаштувати лікарняні каси

В усіх лікарнях України невдовзі обіцяють облаштувати прообраз страхової медицинилікарняні каси. Таким чином держава готується до експерименту – введення страхової медицини.

Про це йшлося в «Огляді дня» на телеканалі ZIK.

Клінічна лікарня Львівської залізниці – одна із найперших на Львівщині познайомилася зі страховою медициною. Заощаджувати кошти на можливе лікування тут почали ще одинадцять років тому.

Працівники залізниці та медики, які завчасно забезпечені медикаментами, зізнаються: аби зберегти життя, двадцять гривень із зарплати щомісяця до страхової скарбниці – не шкода.

«Члени лікарняної каси, незважаючи скільки разів в рік вони можуть захворіти, лягають в лікарню і лікуються, оперуються, уже не доплачуючи. Кожен відділ має певну суму – на все кошти є», – розповідає старша медсестра Залізничної лікарні міста Львова Анна Коцан.

І, справді, запровадження страхової медицини по всій Україні, впевнені економісти, – гарантія довгого життя людей. Нічого поганого вітчизняній медицині нововведене страхування не наврочить, – запевняють фахівці з економіки, навіть навпаки: збільшить державні надходження.

«По-перше – це зменшення корупції серед медичних закладів, працівників медичних закладів, по-друге – це запровадження, так званих, лікарняних кас, потужний інвестиційний ресурс, це гарантія для людей, що їм буде надане якісне медичне забезпечення», – вважає економіст Андріян Фітьо.

Про необхідність страхової медицини завіряє і пані Марина Якушева: доньку, яка потрапила в аварію рік тому, вона лікує ще досі. Скільки грошей віддала медикам за дорогі препарати та операції, каже жінка, уже й недорахується. Марина впевнена: жила б за кордоном, за лікування дитини платили би страховики.

«Навіть при пологах, коли ви звертаєтеся по якійсь хворобі, є поліс по якому вас обслуговують, є лікарі, які зацікавлені в тому, щоб до нього прийшов пацієнт з тим полісом, бо їм рахується зарплата», – каже жінка.

Натомість начальник управління охорони здоров’я Львова В. Зуб в нагальній потребі страхової медицини в Україні не впевнений. Пан Зуб зізнається: ні люди, ні медики до провадження страхової медицини сьогодні ще не готові. Аби запровадити таку новацію, каже головний лікар Львова, спочатку треба довести до ладу сучасну систему медицини.

«З введенням страхової медицини нічого не поміняється, стіни які були, такі і будуть, медикаментів, як не було, так і не буде, обладнання як не було, так і не буде, низька зарплата як була низькою, так і залишиться», – переконаний він.

Страхова медицина – це привід для махінацій, – впевнені правозахисники. Українці ніколи уважно не читають укладених договорів, тому, розповідає пан Олег, в трикутнику між лікарем, пацієнтом і страховиком, завжди криється диявол. Юрист приводить приклад: якщо ви курець, то лікувати запалення легенів страховики вам відмовляться, якщо зловживаєте фаст-фудами, то виразку шлунку чи гастрит лікуватимете з власної кишені.

«Будуть зловживати білі комірці зі страхових компаній, які будуть штучно занижувати будь-який страховий випадок, виключати його, особливо, якщо громадянин не прочитав договору, що було неодноразово з кредитними договорами», – пояснює юрист Олег Мицик.

Потрібна чи усе ж не зовсім сьогодні для України страхова медицина, уже найближчим часом обіцяють вирішити в Міністерстві охорони здоров’я. Готують до експерименту і медичні заклади України: в усіх лікарнях невдовзі обіцяють облаштувати прообраз страхової медицини – лікарняні каси.

http://zik.ua/ua/news/2012/06/18/354290

Read More

Лікарняна каса: запитання та відповіді

15.06.2012

9 років працює на теренах Полтавської області Благодійна організація «Лікарняна каса Полтавщини».

Багато змін пройшло за цей період в Україні, багато змін в охороні здоров’я.

Країна рухається до обов’язкового медичного страхування, впроваджуючи нові реформи, нові механізми фінансування галузі.

Організація разом з країною пройшла всі етапи становлення, пережила кризу 2008 – 2009 років та продовжує свою роботу на користь членам організації, допомагаючи пацієнтам та медичним закладам в скрутний час.

На сьогоднішній день до організації сплачують членські внески 28 тисяч осіб, з яких 25 тисяч – регулярно, біля 3 тисяч з періодичними запізненнями.

- Які загальні умови організації?

Принцип надання допомоги членам ЛК – солідарний, тобто, у випадку захворювання член організації отримує допомогу на лікування та обстеження в об’ємі – необхідному йому на лікування даного діагнозу, незалежно від суми сплачених внесків.

  • Згідно положень ЛК: допомога за рахунок організації надається на лікування та обстеження гострих станів, невідкладних станів та загострення хронічних процесів згідноФармацевтичного формуляру.
  • Лікування одного випадку в стаціонарних умовах за рахунок ЛК до 12 днів, в амбулаторних – до 10 днів.
  • Кількість разів лікування залежить від загострень хвороби.

- Які досягнення в ЛК за період роботи?

  • За рахунок ЛК пройшло більше 120 тисяч випадків обстеження та лікування членів організації.
  • Для покращення обстеження членів ЛК організація допомагає і лікарням медичним обладнанням.
  • Організація проводить активну громадську позицію в реформуванні медичної галузі не лише в Полтавській області:

Направлялися пропозиції в Формулярний комітет МОЗ України при обговоренні виданняДержавного формуляру лікарських засобів.

В напрямку розвитку референтних цін в Україні за дорученням МОЗ України ЛК приймала участь в анкетуванні аптек Полтавської області.

Всі групи препаратів, які будуть використовуватися в пілотному проекті по артеріальній гіпертензії – включені в Фармацевтичний формуляр ЛК.

  • Розроблений спільно з обласними фахівцями Головного управління охорони здоров’яФармацевтичний формуляр ЛК надавався як зразок для користування в інші області України.
  • Програмний комплекс «Лікарняна каса» також використовують інші лікарняні каси по Україні.
  • Щорічно для членів ЛК, які більше 2 років в організації, ми збільшуємо перелік обстежень чи діагнозів, на які надається допомога медикаментами. З початку року – це коронарографія та артеріографія, планове оперативне лікування очей, медикаменти на операцію при заміні суглобу.
  • Як член ВГО «Асоціація працівників лікарняних кас України» члени БО «Лікарняна каса Полтавщини» мають можливість при захворюванні отримати допомогу і за межами Полтавської області.

- Яка співпраця закладів охоронів здоров’я області і Вашої організації?

ЛК і Головне управління ОЗ Полтавської ОДА мають Угоду про співпрацю. Також підписані договори з усіма обласними, міськими та районними лікарнями області про спільну діяльність. Згідно даних договорів ЛК є платником за медикаменти, які лікарня замовляє на лікування членів ЛК.

В Полтаві створюється єдина медична комп’ютерна мережа, мета якої об’єднати медичну інформацію про пацієнтів в єдину систему з можливістю отримання інформації в любій лікарні та своєчасному наданні допомоги пацієнту з урахуванням цих даних.

БО «Лікарняна каса Полтавщини» вже має свою базу даних пацієнтів та створює свою комп’ютерну мережу для контролю за поступленням та використанням членських внесків. Планується спільна база з медичною системою міста Полтава.

ЛК намагається допомагати лікувальним закладам обладнанням. 14 червня допомогу отримав обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер, сьогодні Полтавська центральна районна лікарня отримала Дефібрилятор, а Котелевська центральна районна лікарня – Апарат високочастотний електрохірургічний ЕХВА-350М/120Б”Надія-2”(модель 350), готується обладнання для палати інтенсивної терапії неврологічного відділення 1 міської клінічної лікарні м Полтава, яка надає цілодобову допомогу хворим з інсультами.

- Які проблеми при роботі в області?

Перша проблема – з 2008 року в зв’язку з економічною нестабільністю частина людей втратила роботу і перестала сплачувати членські внески та була виключена з організації. З січня 2012 року внесені зміни до положень і є можливість цим людям поновити своє членство в організації. Всі умови можна отримати в організації, на сайті організації, або взявши буклет у відділенні «Приватбанку». Поновлення проходить лише після виконання умов положень.

Друга проблема – загальноукраїнська – зневіра населення в нашу медицину. Ми маємо чудових лікарів, маємо чудове обладнання, але чомусь люди звикли лікуватися самостійно і звертатися до лікарні «коли грім гряне». Кращим за лікаря є реклама по телебаченню та провізор в аптеці, а це невірно. Мало хто займається профілактичним лікуванням, мало хто звертає увагу на своє здоров’я до початку хвороби. Як приклад, багато бажаючих заплатити вступний та членські внески до організації сьогодні та відразу ж отримувати лікування за рахунок організації. За умовами організації посвідчення отримується через 61 день від початку сплат членських внесків і з того ж дня можна отримувати допомогу на лікування.

- Почалася зміна членських посвідчень ЛК?

В даний час почалась централізована зміна посвідчень членів організацій на нові з штрих – кодом. Магнітний захист на картці має обмежений період дії. Дана процедура проходить комплексно по регіонам. Спочатку посвідчення будуть замінюватися колективним членам організації, а поступово індивідуальним по районам. До кінця року по області будуть діяти картки 2 зразків, а з 1 січня 2013 року лише нового зразку.

Запрошуємо індивідуальних членів організації м.Полтава уточнити своє внески до організації по телефону та в плановому порядку переоформити картку в офісі організації, а по регіонах з 1 липня 2012 року уточнювати у відповідальних осіб по ЦРЛ.

- Як стати членом організації?

Вступний внесок до організації 3 грн. (одноразовий) і щомісячний 20 грн.(2,5 % від мінімальної заробітної плати).

Бажаючі стати членами організації можуть сплатити вступний та перші членські внески в офісі організації через термінал «Приватбанку» з зарплатної чи пенсійної картки будь-якого банку (комісія банку 3 грн.). Також буклети є у відділеннях «Приватбанку», де можна сплатити внески без комісії, внески приймають «РайфайзенБанкАваль» та «ПолтаваБанк». Зразок заяви та положення є на сайті організації.

Співпрацюючи з іншими лікарняними касами по Україні, розширюючи межі допомоги членам організації, працюючи за Формулярною системою та згідно протоколів лікування МОЗ України, використовуючи елементи добровільного медичного страхування – лікарняні каси впроваджують перші кроки до обов’язкового медичного страхування.

Потурбуйтеся за своє здоров’я завчасно, а ми забезпечимо Ваше обстеження та лікування в лікарні..

Звертайтеся за адресою: Полтава, вул..Залізна, 17, тел..63-74-56, м.Кременчук, вул..Жовтнева, 10, тел..2-31-82, сайт: www.poltavalk.com.ua

Виконавчий директор ЛК  В.Шевченко

Read More

Свято в Полтавському районі

15.06.2012

З нагоди Дня медичного працівника відбулась урочистості в актовому залі Полтавської районної державної адміністрації .

На свято завітали медичні працівники Полтавського району, голова Полтавської районної державної адміністрації Володимир Іванович Павленко та заступник голови Полтавської районної ради Микола Михайлович Кальченко, начальник відділу ОЗ Полтавської РДАМикола Олександрович Рощак, заступник начальника Головного управління охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації Юрій Васильович Курилко та виконуючий обов’язки головного лікаря Полтавської ЦРЛ Олег Анатолійович Мехедько.

Керівництво району та області подякували самовідданим працівникам медичної галузі за їх нелегку найгуманнішу працю  – рятувати життя і привітало всіх присутніх зі святом, побажавши професійних успіхів, щастя, здоров’я.

Адміністрація Полтавського району подарувала Амбулаторіям ЗПСМ та лікарні сумки з медичним обладнанням, електрокардіограф, холодильник для збереження медикаментів, а Головне управління ОЗ Полтавської ОДА виділило кошти на флюорограф.

БО “Лікарняна каса Полтавщини” подарувала Полтавській ЦРЛ -кардіо-дефибрилятор, для покращення обслуговування членів організації – жителів Полтавського району.

Медичним працівникам району з нагоди свята вручили грамоти та грошову допомогу.

Музичний супровід свята колективом “Відділ кадрів” підтримав гарний настрій та став чудовим подарунком для всіх присутніх.

Read More

Допомога лікарням – Полтавський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер

14.06.2012.

В приміщенні Полтавського обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру м.Полтава виконавчий директор БО “Лікарняна каса Полтавщини” Шевченко Віталій зустрівся з колективом медичного закладу.

Привітавши медичних працівників з їх професійним святом  та подякувавши медичним працівникам за їх плідну роботу, за чуйне ставлення до пацієнтів, він вручив головному лікарю лікарні Каменєву Володимиру Івановичу благодійну допомогу.

Для покращення надання медичної допомоги членам ЛК – жителям Полтавської області лікарня отримала Аквадистилятор-ДЕ-5.

Для створення обласної комп’ютерної мережі та встановлення бази ЛК було надано комп’ютер, що допоможе у веденні медичної документації головній медичній сестрі закладу.

Маємо надію, що дане обладнання допоможе в обстеженні та лікуванні жителів області.

Загальна інформація про лікарню: за період 2004-2011 роки Полтавський обласний клінічний шкірно – венерологічний диспансер м.Полтави надав допомогу членам БО “Лікарняна каса Полтавщини” при обстеженні та лікуванні в 284 випадках на загальну суму 35820 грн. За 5 місяці 2012 року – 45 випадків на 6418 грн.

Read More

Дякую за порятунок Лікарняній касі та медичним працівникам

На сторінках газети хочу висловити слова безмежної вдячності за можливість мати всі потрібні для лікування медикаменти благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області». Нещодавно я лікувалася в хірургічних відділеннях ЦМЛ №2 м. Житомира, куди потрапила через важку патологію. Я  переконана в тому, що Лікарняна каса надзвичайно підтримує людей у важкі хвилини хвороби, бо в моєї родини не було скільки грошей для мого порятунку – близько шести тисяч гривень – саме на таку суму ЛК надала медикаментів для мене. Низький уклін усім, хто працює в такіій потужній організації, хто стояв біля витоків її створення, лікарю-експерту ЛК ЦМЛ №2 Світлані Степанівні Єрмаченковій, яка цікавилася станом мого здоров’я та підтримувала добрим словом.

Слова великої вдячності завідуючому хірургічним відділенням №2 Анатолію Олександровичу Мельничуку, завідуючому хірургічним відділенням №1 Василю Андрійовичу Безпальку,  лікарям Василю Савовичу Невмержицькому, Геннадію Павловичу Борисенку, Василю Анатолійовичу Голішевському, старшій медичній сестрі відділення хірургії №2 Наталії Миколаївні Ясінській,  всьому середньому та молодшому  медичному персоналу, колективу відділення реанімації за високий професіоналізм, увагу, турботу, відповідальність. Ви приходите на допомогу в найбільше важкі хвилини, робите інколи неможливе, берете на себе відповідальність за найцінніший дар людини – її здоров’я та життя.

З нагоди Дня медичного працівника бажаю всім миру, добра, благополуччя, успіхів у Вашій нелегкій, але такій важливій і почесній суспільній місії – служінні людям!

Мосійчук Світлана Анатоліївна

м. Житомир

15 червня 2012 року

Read More
Login