З НАШОЇ ПОШТИ
Здрастуйте, шановні! Пише вам Желізко Ольга Анатоліївна з Житомирської області.
А звертаюсь ось із якого приводу: хочу висловити слова подяки на адресу благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». Коли запитують, наскільки для мене важливе перебування в ній, завжди відповідаю: «Важливе, як саме життя, адже вона допомагає його зберегти». А на питання, чи, мовляв, не змушували вступати до ЛК, стверджую: «Це був мій добровільний обдуманий крок, усвідомлене бажання!» Бо ж, хоча й перебуваю в ній іще небагато часу – трохи більше року – проте враження від такої нашої співпраці лише приємні: скільки вже зверталась до лікаря – жодного разу не відмовили в допомозі ЛК.
А звертаюсь часто – діти ще надто невеликі віком (донечці 13 років, синочку – 5), тож не раз бувало, що от зранку вони здорові, а до вечора дивись – то якась застуда до них учепиться, то нежить, то кашляє дитина, то вушко заболіло. Йдемо до лікаря Іршанського центру ПМСД Оксани Едуардівни Набоки – жаліємось, на що захворіли – завжди вона нам виписує рецепт на бланку ЛК й ми отримуємо в аптеці всі необхідні препарати безкоштовно. Тому я не жалкую про те, що сама перебуваю в ЛК і дітей туди записала. Ми їй вдячні.
Доводилось чути, як дехто з членів ЛК – напевно, розбалувані – нарікає, мовляв, ЛК забезпечує своїх пацієнтів лише найдешевшими препаратами (а вони хоч бачили їх вартість в аптеках? От цікаво це знати!). Я скажу так, що лікар призначає той медикамент, який потрібен, незважаючи на те, чи дороговартісний він, а чи дешевий. На прикладі моїх дітей розповім, що ті ж відхаркуючі засоби, від кашлю, антибіотики, які сьогодні лікар призначив, можуть коштувати гривень 90-100 чи й більше. Я ж не завжди їх можу купити – а ЛК мені їх виписує.
Тож чи порадила б вступати до БО «Лікарняна каса Житомирської області»? Так, звичайно ж – усім радила й раджу. Й буду радити. Сестричку свою он агітую – думаю, що в скорому часі прийде до лікаря, щоб заповнити заяву, бо морально вже готова до цього. А є подруги, котрі за моєю порадою вже вступили в ЛК. На жаль, дехто зі знайомих, котрим порадила вступити до ЛК, але вони цього не зробили, згадують про неї вже тоді, коли «припече» – дуже шкодують про незроблений крок. Я й сама свого часу, потрапивши до лікарні (ще не перебуваючи в ЛК), переконалась, що лікування за власні кошти «обходиться» дуже дорого – в той час, як ЛК надавала моїм «колегам» по палаті реальну допомогу. Їм приносили необхідні медикаменти просто в палату, а мені потрібно було вставати після операції й іти кудись шукати аптеку. От тоді я й вирішила вступити в ЛК.
І ще скажу так, що дехто говорить, мовляв, гроші, які щомісяця сплачую внесками до ЛК, буду відкладати, а якщо раптом знадобляться для лікування – використаю. Звичайним пересічним громадянам треба зрозуміти й усвідомити, що ці їх наміри все-таки, як не прикро – нереальні. Тому що достатки наші бажають бути більшими. Я думаю, що краще заплатити отой мінімум (40 гривень «дорослий» внесок та 15 за дітей – то сума, погодьтесь, надто вже невелика!) – й за необхідності скористатись допомогою ЛК в будь-який момент, аніж потім каратись, мучитись і каятись, коли трапляється така ситуація, що для лікування потрібна велика сума, а її просто-напросто немає. Не варто заощаджувати на такому мінімумі – щоб потім не бігати й не кричати: «Допоможіть!» Бо ж реально ЛК – допомагає!
Желізко Ольга Анатоліївна, селище Іршанськ Хорошівського району Житомирської області.