Коментар до статті Р. Ахметшина «Больничные кассы: преступление или наказание», опублікованої в газеті «Новости медицины и фармации».
9.9.2010 – Публікація в газеті «Новости медицины и фармации» статті Р.Ахметшина «Больничные кассы: преступление или наказание» свідчить, на нашу думку, про буквальне розуміння автором (що характерно для багатьох громадян) поняття «лікарняна каса», яке трактується як «каса при лікарні», , і що, на жаль, має місце в багатьох лікувальних закладах. Ми поділяємо з автором його стурбованість з приводу моральних та правових аспектів діяльності «больничных касс» у випадку, коли внески в касу лікарні фактично є платою за надану медичну послугу, але це немає нічого спільного з діяльністю тих лікарняних кас, що працюють в рамках чинного законодавства і фактично на сучасному етапі є альтернативою медичного страхування.
Що таке «лікарняна каса» в правильному розумінні? Лікарняна каса (ЛК) — це членська благодійна організація або громадське об’єднання, що функціонує у правовому полі, створеному відповідно до Законів України “Про благодійництво та благодійні організації”, “Про об’єднання громадян” та “Основи законодавства України про охорону здоров’я”, Указу Президента України № 963/2000 “Про додаткові заходи щодо поліпшення медичної допомоги населенню України” від 08.08.2000 р., Наказу Міністерства охорони здоров’я України № 400 “Про взаємодію лікарняних кас, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та закладів охорони здоров’я” від 11.08.2005 р. Метою діяльності ЛК є забезпечення пацієнта ліками, лабораторними дослідженнями, а у разі оперативного втручання – витратними матеріалами.
Система лікарняних кас – це додаткове джерело фінансування сфери охорони здоров’я за рахунок солідарно накопичених цільових персоналізованих внесків юридичних і фізичних осіб. ЛК стали одним із напрямів реформування системи охорони здоров’я, що виник як реакція населення на обмежені можливості державного фінансування щодо забезпечення якісної та доступної медичної допомоги. Сьогодні ЛК – це громадські об’єднання, що готові самостійно на засадах громадсько-солідарної участі забезпечувати надання доступної і якісної медичної допомоги для членів організації. Створення ЛК у вигляді самостійних структур визначає можливості контролю за використанням коштів та якістю медичного обслуговування. У своїй діяльності ЛК використовують страхові технології, що значно знижує фінансові затрати населення під час звернення за медичною допомогою.
Автор розглядає діяльність ЛК досить спрощено, відводячи їм роль лише як збирачам коштів, хоча насправді ЛК виконують роль своєрідних центрів по підготовці як пацієнтів, так і лікарів до роботи в умовах страхової медицини. Більш як десятирічна історія діяльності лікарняних кас засвідчила, що без впровадження в медичну практику елементів стандартизації (лікарські формуляри, стандарти, протоколи надання медичної допомоги) неможливе впровадження страхової медицини, якої так очікує автор та на яку покладає великі надії та очікування суспільство.
Приємно, що МОЗ України не стоїть осторонь та не відмежовується від лікарняних кас, а спільно з «Асоціацією працівників ЛК України» розробляє та вдосконалює методичні рекомендації по організаційних та функціональних основах діяльності регіональних лікарняних кас. Для кращого розуміння суті діяльності лікарняних кас у правильному трактуванні рекомендуємо автору, а також всім бажаючим вивчити досвід діяльності лікарняних кас Німеччини, Ізраїлю, а в Україні – благодійних організацій «Лікарняна каса Житомирської області», «Лікарняна каса Полтавщини», та багатьох інших.
Мишківський В.С., Грищук С.М., к.мед.н., благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області»
–
Read More