Двадцять років пошуків та звершень

БО «ЛІКАРНЯНА КАСА ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ» ВІДЗНАЧИЛА СВІЙ ЗНАКОВИЙ ЮВІЛЕЙ

27 липня 2020-го року виповнилося 20 років благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області». Нині це найбільш численна за кількістю своїх членів структура, яка об’єднала у своїх лавах  понад 203 тисячі осіб. Це – близько 17% населення Житомирщини. Два десятиліття, упродовж яких відбувалися становлення та розвиток  Лікарняної каси, були насичені багатьма подіями, які  мали потужний вплив на ситуацію в галузі охорони здоров’я Житомирщини. Фактично минулі 20 років можна вважати епохою, яка поки що отримала статус «перехідного періоду» від медицини радянських часів (її й досі  називають системою Семашка) до галузі охорони здоров’я, яка опинилася в умовах ринкової економіки. Всі двадцять років, від часу створення й донині, на чолі БО  «Лікарняна каса Житомирської області» перебуває її організатор –  голова правління, доктор медичних наук , професор Валентин Парій. Отож, наші запитання з приводу знакового ювілею в житті Лікарняної каси сьогодні адресовані заслуженому лікарю України В.Д.Парію.

УТВОРИЛИСЯ – НЕ ВІД ХОРОШОГО ЖИТТЯ

– Валентине Дмитровичу, наше перше запитання просте й логічне – чому в 2000-му році на Житомирщині постала потреба у створенні нової структури у сфері охорони здоров’я?

– Люди старшого покоління добре пам’ятають радянські часи, коли фінансування медичних та лікарняних закладів відбувалось за чітким і суворо обов’язковим принципом. Коли діяла непогана система профілактичних оглядів різних категорій населення, коли лікування пацієнта завершувалось  необхідною у ряді випадків реабілітацією у закладах санаторного типу. Однак із початку 90-х років минулого століття Україна, вже як суверенна та незалежна держава, обрала іншу модель економічного розвитку. Настали ринкові часи і досить швидко, за якихось три-п’ять років, виявилось, що фінансового ресурсу, аби забезпечувати галузь охорони здоров’я за колишніми стандартами, не вистачає. Ситуація з кожним роком лише ускладнювалась і люди, які мали проблеми зі здоров’ям і змушені були лікуватись, першими відчули кризу у фінансуванні медицини. Тобто пацієнт  змушений був покладатися на власні фінансові ресурси. Це у той час, коли масовими темпами зростав рівень безробіття, закривались фабрики й заводи, розвалювались сільськогосподарські підприємства й заробітньої платні дехто не отримував по три місяці, а то й – по півроку. Працівники медичних та лікарняних закладів першими відчули масштаби та розміри зменшення фінансування галузі охорони здоров’я й, зрозумівши системний характер такої кризи, змушені були першими шукати найшвидшого варіанту виходу з труднощів, які виникли.

-Тобто не політики, не партії й народні депутати прагнули покращити ситуацію у медицині, а саме представники галузі охорони здоров’я?

– В парламенті України було чимало лікарів зі статусом народного депутата, однак до створення «медичного лобі» ні тоді, ні (до речі) й зараз, справа не дійшла. І було зрозуміло, що найшвидший варіант порятунку людей (бо йшлося саме про порятунок) можна знайти на рівні безпосередньо  самої галузі охорони здоров’я. Найпершою приходила ідея створення добровільної страхової компанії, яка  залучатиме до своїх лав населення й допомагатиме людям через систему добровільного медичного страхування. Варто зауважити, що перші страхові компанії виникли на Житомирщині ще на межі 80-90-х років минулого століття. Однак послуги, які вони пропонували через медичні заклади, не влаштовували ні населення, ні керівників лікувальних установ. Слід зауважити, що податкова система у ринкових умовах України на той час тільки-тільки почала формуватися і страхові компанії опинились у несприятливих умовах податкового тиску. Це автоматично зменшувало фінансовий ресурс, який страховики могли спрямувати на медичні послуги.

– Тобто треба було негайно запроваджувати страхову медицину?

В ідеалі – так! Ринкові умови, які  несподівано виринули перед нашим суспільством, диктували запровадження страхової медицини. Але на практиці було по-іншому. Значна частина населення, низка політичних сил в Україні тривалий час упродовж 90-х років вважали, що адміністративно-планова система ще відновить свою роботу й це неодмінно позначиться на покращанні стану фінансування галузі охорони здоров’я. З іншого боку, обвал економіки й закриття десятків тисяч підприємств робили неможливим процес започаткування страхової медицини. Ледь не єдиним виходом у такій ситуації могли стати добровільні громадські об’єднання населення, які мали діяти на засадах громадсько-солідарної участі й таким чином забезпечили би своїх членів доступною та якісною медичною допомогою.

-Валентине Дмитровичу, виходило так, що радянська система охорони здоров’я у ринкових умовах «зашкутильгала» в Україні  «на обидві ноги», а страхова медицина через деформації, які одразу ж з’явилися у ринковій моделі української економіки,  не здатна була навіть зародитися?

– Ми шукали аналогічні випадки та ситуації в інших країнах, але звернули увагу на діяльність медичних кас взаєморозрахунків, які існували на території сучасної України в часи царської Росії. Їх називали лікарняними касами. Незадовго до революційного 1917-го року Державна Дума (парламент) Російської імперії ухвалила закон «Про соціальне страхування на випадок хвороби», який надав лікарняним касам статусу страхових установ. У подальшому, вже у радянську добу, про лікарняні каси й страхову медицину ніхто не згадував, бо модель розвитку галузі охорони здоров’я була принципово іншою. Але наприкінці 90- х років минулого століття ми змушені були шукати негайний вихід із ситуації, аби допомогти людині, яка має проблеми зі здоров’ям. Вибір випав на модель діяльності лікарняних кас, як громадських добровільних структур, що діють на засадах солідарної участі та взаємодопомоги.

– Двадцять років тому ситуація в Україні була не легшою за нинішню, але ж принципові відмінності між 2000-м і 2020-м роком все ж таки є..

– З цього приводу можу нагадати читачам «Суботи», що на той час ситуація з організацією БО «Лікарняна каса Житомирської області» ускладнювалась тим, що впродовж 90-х років минулого століття  люди бачили неодноразові спроби утворення всіляких організацій – «пірамід», які здобули недобру славу шахраїв та авантюристів. У такій атмосфері суспільних настроїв, в недовірі й пересторогах, ми робили перші кроки благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». Відтоді минуло двадцять років, але на пам’ять приходять перші місяці й роки нашої роботи. Засновниками благодійної організації стали громадські організації, які  охоплювали спільноту медичних працівників. Саме ця спільнота краще і швидше зрозуміла мету та головний  замисел утворення Лікарняної каси. Нині вона має гарний досвід і найкращі результати та показники своєї роботи в масштабах усієї України, хоча перші Лікарняні каси з’явились у Миколаївській та Кіровоградській областях.

– Тобто ми запозичали досвід інших областей?

-Поїхали, вивчили, обговорили. Звісно ж, справа нова і без підтримки колег, найпершим чином обласного управління охорони здоров’я, конструктиву та вагомих і переконливих результатів досягти було б дуже важко. Я можу так казати, дивлячись на підсумки нашої роботи впродовж двох десятиліть і порівнюючи такі ж показники в тих областях, куди ми їздили за досвідом. Можу з гордістю сказати, що саме БО «Лікарняна каса Житомирської області» нині є беззаперечним лідером у питаннях обслуговування та забезпечення своїх членів медичними послугами та виробами медичного призначення.

НАЙПЕРШИЙ ЕЛЕМЕНТ НАШОГО УСПІХУ –  БЕЗДОГАННИЙ МЕНЕДЖМЕНТ!

 –  Членами Лікарняної каси стали більше двохсот тисяч жителів нашої області – процесом обліку та обслуговування такої кількості членів ЛК займатись  не так уже й легко.

– Сьогодні ми маємо досвід, знання й команду справжніх професіоналів та менеджерів.  На початку нашого становлення  виконавча дирекція Лікарняної каси складалась із людей, які працювали в ній за сумісництвом. Але вже на рубежі 10-ти тисяч членів ЛК стало очевидним, що без постійно діючого апарату виконавчої дирекції ми не зможемо ефективно працювати й дбати про свій розвиток. Тоді ж було знайдено досвідченого керівника, який пройшов гарну управлінську школу – на посаду директора виконавчого БО «Лікарняна каса Житомирської області» ми запросили  Володимира Станіславовича Мишківського.

-Валентине Дмитровичу, в деталях важко відтворити всі етапи розвитку БО «Лікарняна каса Житомирської області», бо  двадцять років – це справді великий шлях. Однак хотілося б виділити важливі кроки, які дали змогу Лікарняній касі вийти на рівень потужної та гармонійно організованої діяльності з обслуговування п’ятої частини населення області…

– Досить швидко стало зрозуміло, що зростання кількості членів організації слід гармонізувати та узгодити з розвитком економіки держави, області й кожного її регіону. Адже процес управління потоками коштів та фінансових ресурсів, як і процес раціонального використання медикаментів, а також – контроль за якістю надання медичних послуг членам нашої благодійної організації, потребував  активного й системного  запровадження  автоматизованих технологій у діяльності Лікарняної каси. На старті нам допомогла група програмістів та інженерів із обласного медичного консультативно-діагностичного центру, яким я тоді керував. Вже в 2005-му році БО «Лікарняна каса Житомирської області» спільно з лікарнями, аптечними мережами запровадила за допомогою комп’ютерних програм автоматизований моніторинг дотримання протоколів лікування та раціонального призначення лікарських засобів при наданні медичної допомоги. Досьогодні  цей напрямок роботи ми тримаємо на рівні найсучасніших вимог.

    Ще одним кроком, який ми ініціювали на певному етапі своєї діяльності стала стандартизація медичних технологій, які вдалося запровадити за допомогою лікарського формуляру та клінічних протоколів. До речі, саме зусилля та зорієнтованість  нашої благодійної організації  мали найбільший вплив на те, що  медична галузь Житомирщини стала першою в Україні, де був розроблений лікарський формуляр за методологічної підтримки USDI. Аби досягти повного розуміння причин нашого впевненого поступу, я відзначу, що на чолі управління охорони здоров’я Житомирської ОДА завжди  були справжні фахівці, які розуміли значимість Лікарняної каси. Дуже сприятливими виявились рішення Житомирської облради та низки міських рад стосовно підтримки та сприяння діяльності БО «Лікарняна каса Житомирської області». Адже таке ставлення дозволяло людям краще зрозуміти засади та механізми нашої діяльності й однозначно підвищувало в очах людей наш статус.

–Але ж, Валентине Дмитровичу, найкращим аргументом для отримання позитивного іміджу в очах  вже сотень тисяч людей є дієва допомога членам Лікарняної каси, стан здоров’я яких спонукав звернутися до лікарняних та медичних закладів чи установ?

–  Безумовно, ми  найпершим чином на це орієнтуємось. Адже вдумайтесь лише в один показник: упродовж двадцяти років БО «Лікарняна каса Житомирської області» лише на ліки для своїх членів витратила 530 мільйонів гривень. Лише за 6 місяців поточного року коштами Лікарняної каси було забезпечено медикаментами для лікування на стаціонарі 17 тисяч  осіб, на що витрачено 12,6 млн.грн. У цей же час Лікарняна каса сплатила  аптекам 5,6 млн.грн. за ліки для пацієнтів, котрі лікуються в амбулаторних умовах. Крім того, витрачено за півроку 4 мільйони гривень на проведення  лабораторних та інструментальних  обстежень.

-Десь наприкінці минулого року у народі (на Житомирщині – точно) почалися розмови про те, що із впровадженням  реформи охорони здоров’я, послуги Лікарняної каси будуть неактуальними, а сама БО «Лікарняна каса Житомирської області» ледь не віджила себе. Валентине Дмитровичу, що думаєте з такого приводу?

– Не будемо говорити про причини появи таких розмов чи чуток. Але загалом людей, напевно, ввело в оману те, що в процесі реформи нашої галузі виринула Програма медичних гарантій. Значна частина людей вважала, що відтепер держава забезпечить коштами всі витрати на пацієнтів лікарень чи хворих, які лікуються амбулаторно. Але вже сьогодні очевидно, що недостатність фінансування закладів охорони здоров’я поки що існує, а в розрахунках вартості медичних послуг допущено значні недоліки, якщо не перекоси. Тому БО «Лікарняна каса Житомирської області» без роботи не залишиться. На рівні первинної ланки Лікарняна каса, як і раніше, оплачує амбулаторне лікування понад сотні захворювань, а сімейні лікарі можуть виписувати рецепти на майже 300 найменувань  ліків. Члени БО «Лікарняна каса Житомирської області», як і раніше, можуть зробити за рахунок ЛК більше 70-ти лабораторних обстежень у медзакладах усіх рівнів та в лабораторії  «INVIVO». При цьому ми не оплачуємо тих обстежень (загальний аналіз крові, сечі, визначення рівня глюкози крові, холестерину), які фінансуються згідно з Програмою медичних гарантій. Для стаціонарного лікування більшості захворювань Лікарняна каса й надалі надаватиме майже 600 лікарських засобів. При цьому варто враховувати, що медичні заклади забезпечуються згідно з Програмою медичних гарантій лише тими ліками, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів. Однак цей перелік досить скромний, тож БО «Лікарняна каса Житомирської області» буде купувати для мешканців області, котрі перебувають в організації, лікарські засоби, не передбачені Національним переліком. Ну, а решта пацієнтів змушені будуть шукати гроші на медикаменти  власними силами.

І на завершення, щоб вичерпно  відповісти на ваше запитання, можу аргументовано сказати: успішний досвід БО «Лікарняна каса Житомирської області» є унікальним і важливим для подальшого вдосконалення вітчизняної системи охорони здоров ‘я. Найперше – для запровадження ефективної системи медичного страхування. Не зайвим було б звернути увагу й на управлінський досвід, здобутий системною працею потужного колективу сучасних менеджерів і дуже відповідальних людей, котрих я щиро вітаю з  нашим  20-річним ювілеєм , зичу гарного настрою, щастя і, звісно ж – нових успіхів!

Записав Віктор Герант, “Субота” – №31 від 29 липня 2020 року.

БЛАГОДІЙНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ «ЛІКАРНЯНА КАСА ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ» – 20 РОКІВ!

27 липня благодійній організації “Лікарняна каса Житомирської області” виповнилось 20 років. Більше 203 тисяч осіб (близько 17% населення області) перебувають в ЛК й отримують необхідні медикаменти, вироби медичного призначення, реактиви для діагностики, стаціонарного й амбулаторного лікування багатьох захворювань. Протягом 20 років Лікарняною касою витрачено на ліки понад 530 млн. грн. Від дня заснування й донині організація забезпечує медичні заклади всім необхідним для надання членам ЛК високоякісної медичної допомоги. Для БО “Лікарняна каса Житомирської області” головне – допомогти мешканцям області бути здоровими, зберегти їхні життя.

Тож щиро вітаємо працівників Лікарняної каси зі святом! Нехай ваша плідна праця набуває нового змісту, збагачується досвідом та отримує визнання й гідну оцінку суспільства. Наша з вами робота потребує високого рівня відповідальності за прийняті рішення. І важливо, щоб ці рішення були зумовлені професіоналізмом, турботою про здоров’я людей та особистою порядністю. Нехай найвищою нагородою для вас завжди будуть Боже благословення та людська шана!

Зі щирою повагою – правління та виконавча дирекція ВГО «Асоціація працівників лікарняних кас України»

20 років діяльності лікарняної каси Житомирщини – який досвід стане в нагоді для нинішніх реформ?

20 років діяльності лікарняної каси Житомирщини – який досвід стане в нагоді для нинішніх реформ?

Історія формування системи лікарняних кас, яка функціонує в багатьох країнах світу, в Україні досі не знайшла логічного завершення. Однак є успішні приклади їх діяльності на регіональному рівні, де вдалося не лише забезпечити доступність медичної допомоги населенню, а й налагодити належний контроль за наданням послуг та їх якістю, а також впровадити нові технології й елементи доказової медицини.

Чи може досвід лікарняних кас стати підмогою для впровадження медичного страхування на рівні держави? Про це – розмова з Головою правління БО «Лікарняна каса Житомирської області», доктором медичних наук, професором, Заслуженим лікарем України Валентином Парієм.

Лікування «вскладчину» – не від хорошого життя

ВЗ Лікарняна каса Житомирської області є однією з перших в Україні?

Валентин ПАРІЙ, Голова правління БО «Лікарняна каса Житомирської області», доктор медичних наук, професор, Заслужений лікар України

– Так, якщо не розглядати цей процес в історичному ракурсі. Подібні організації досить успішно функціонували в Україні й, зокрема, у місті Житомирі понад сто років тому і навіть мали можливість організовувати й утримувати лікарні. Загалом у дореволюційний період в Україні створили власну систему страхової медицини. Однак після жовтневого перевороту 1917 року в нашій державі були ліквідовані всі лікарняні каси. Але реалії 90-х років минулого століття, пов’язані з недостатнім фінансуванням медичної галузі та неможливістю залучення додаткових коштів на її потреби, сприяли відродженню лікарняних кас. В тому числі й у Житомирі. Хоча спочатку виникла ідея добровільного медичного страхування. На той час у Житомирській області існували певні страхові компанії, однак послуги, які вони пропонували, не влаштовували ні населення, ні лікувальні заклади: тогочасна податкова система не давала можливості повною мірою спрямовувати фінансові ресурси страховиків на медичні послуги. Та й пропоновані страхові тарифи (з урахуванням платоспроможності населення) могли покривати тільки окремі медичні послуги. До того ж кожна страхова компанія – це комерційна структура, мета якої отримувати прибуток. Тож виникла гостра потреба у такому об’єднанні населення, яке готове самостійно, на засадах громадсько-солідарної участі, забезпечувати своїх членів доступною і якісною медичною допомогою. На той час на Миколаївщині та Кіровоградщині вже діяли подібні організації. За дорученням МОЗ України ми вивчили їхній досвід і зрозуміли, що у такій справі потрібен системний підхід. Це й стало поштовхом до створення регіональної лікарняної каси (ЛК) на Житомирщині.

Лікарняна каса – посередник і гарант

ВЗ Досвід підхопили в інших регіонах?

– З часом утворилася асоціація лікарняних кас України, яка до 2010 року вже налічувала понад сто організацій. Але вони були малочисельними й не дуже впливовими. Згодом їх кількість значно зменшилася. Ми ж подбали про регіоналізацію своєї лікарняної каси, що, по-перше, дало змогу збільшити кількість її членів, а, по-друге, підвищити доступність медичної допомоги не тільки на рівні міста, району чи області, а й далеко за їх межами: лікарняна каса супроводжує лікування пацієнта в будь-якому закладі держави, з яким укладено договір. На початку найтяжче було здобути довіру населення, тож першими членами ЛК стали працівники медичних закладів області. Для оптимізації роботи організації була створена автоматизована система управління ресурсами та процесами з використанням стандартизації медичних технологій та клінічного аудиту. Лікарняна каса виступала посередником між закладом та пацієнтом і гарантом якості лікувально-діагностичного процесу. Створюючи лікарняні каси, ми очікували, що за умови повного забезпечення медичних закладів ліками система запрацює як годинник. Однак згодом зрозуміли: не все так просто. Витрати постійно збільшувались, але вагомих результатів не було – кошти витрачались на ліки, які не мали належної доказової бази. Тож ми переорієнтували систему надання медичної допомоги на впровадження таких елементів стандартизації медичних технологій, як лікарський формуляр та клінічні протоколи лікування. Пишаємося тим, що медична галузь Житомирщини стала першою в Україні, де був розроблений такий формуляр – за методологічної підтримки проекту USAID. Також було зроблено акцент на якість медичної допомоги.

Медична реформа – не ноу-хау

ВЗ Складається враження, що медична реформа на Житомирщині розпочалася вже давно.

 – Принаймні, заклади, які співпрацювали з нашою лікарняною касою, виявилися найбільше готовими до змін. Адже більшість елементів нинішньої медичної реформи ми використовуємо у своїй роботі вже не перший рік. Зокрема, давно напрацювали досвід «єдиного медичного простору», де кошти «ходять за пацієнтом», як це й передбачено нинішньою реформою. За сприяння лікарняних кас у медичних закладах області активно впроваджуються сучасні підходи до лікування на основі доказової медицини. Та й електронна система охорони здоров’я, що нині функціонує на державному рівні, для Житомирщини не така вже й новина. Завдяки використанню розроблених лікарняною касою комп’ютерних програм з 2005 року здійснюється автоматизований моніторинг дотримання протоколів лікування та раціонального призначення лікарських засобів. Звичайно, за 20 років багато чого змінилося, передусім в організаційних аспектах, законодавстві. Залежно від цих змін лікарняна каса трансформувала стратегічні та договірні відносини, адаптувалася до нових вимог. Наприклад, свого часу держава виділяла вкрай недостатньо коштів на екстрену медичну допомогу, не було навіть ліків для лікування невідкладних станів. Тому лікарняні каси забезпечувала ними «швидку» для надання допомоги нашим підопічним. Зараз така необхідність відпала. Також маємо досить цікавий досвід розвитку сімейної медицини, коли сімейні лікарі та члени ЛК укладали двосторонні угоди (на зразок нинішніх декларацій), а лікарняна каса забезпечувала все необхідне для надання медичної допомоги

Програми медичних гарантій не вистачить на все

ВЗ Чи вплине зміна механізмів фінансування закладів на перспективи лікарняних кас?

– Недостатнє фінансування закладів охорони здоров’я, а також окремі недоліки у розрахунках вартості медичних послуг не залишать лікарняну касу без роботи і не полегшать навантаження на неї. Для лікарень Житомирщини допомога лікарняних кас й надалі буде вельми актуальною, адже 23% пацієнтів цих закладів – члени нашої організації. Зокрема, за 6 місяців нинішнього року понад 17 тисяч осіб було забезпечено медикаментами для лікування у стаціонарних умовах (на суму більш як 12,6 млн грн) саме коштом нашої ЛК. Крім того, аптекам було сплачено близько 5,6 млн грн за ліки для амбулаторних пацієнтів (за понад 30 тисяч рецептів). А на проведення лабораторних та інструментальних обстежень було витрачено більше 4 млн грн. На первинці лікарняна каса, як і раніше, забезпечує амбулаторне лікування понад 100 захворювань: сімейні лікарі можуть виписувати рецепти на майже 300 найменувань ліків. Коштом ЛК члени організації мають можливість пройти понад 70 лабораторних обстежень у медзакладах усіх рівнів та приватних лабораторіях. Однак лікарняна каса не оплачує обстеження, які входять до Програми медичних гарантій. Також лікарняна каса не забезпечує лікування пацієнтів, для яких передбачено відповідні державні програми, наприклад, трансплантацію, лікування СНІДу тощо. Для стаціонарного лікування більшості захворювань ЛК й надалі надаватиме майже 600 лікарських засобів. Адже згідно з Програмою медичних гарантій заклади забезпечуються лише тими ліками, які включені в Національний перелік основних лікарських засобів. Враховуючи те, що цей перелік досить обмежений, члени ЛК отримуватимуть значну частину медикаментів коштом нашої організації. В той час, як решта пацієнтів будуть змушені шукати інші джерела фінансування. У разі позитивних результатів запровадження медичної реформи ми готові розширювати перелік програм, що забезпечуються коштом нашої організації.

80% респондентів вважають лікарняні каси потрібними

ВЗ Вітчизняна система охорони здоров’я готується до запровадження загальнообов’язкового медичного страхування. Лікарняні каси стануть зайвими?

– Мене запитують про це вже багато років. Але варто проаналізувати досвід інших країн. Практично в усіх державах світу, де запроваджено медичне страхування, існує співоплата з кишені пацієнта. Програма медичних гарантій в Україні також визначає перелік послуг, які можна отримати безоплатно, але залишаються й такі, які не входять до ПМГ. Тобто держава визнає, що не може покрити на 100% усіх потреб у медичній допомозі. Так буде й у разі запровадження загальнообов’язкового державного медичного страхування. Тож лікарняні каси й надалі залишаться опорою малозабезпечених верств населення, які не зможуть оплатити додаткову страховку за системою добровільного страхування. Ми проводили опитування й з’ясували: понад 80% респондентів вбачають доцільність існування лікарняних кас і рекомендуватимуть їх своїм родичам та знайомим. У регіонах, де такі каси існують, населення буде більше захищене від тягаря спів оплати, адже додаткове джерело фінансування у вигляді ЛК покриватиме вартість медичних послуг, котрі не може забезпечити система медичного страхування. Можливо, для цього навіть не потрібно збільшувати членські внески, натомість краще спрямовувати кошти ЛК в інноваційні технології. Адже, наприклад, попри інфляцію та неодноразові підвищення цін на ліки й витратні матеріали впродовж останніх років, наша лікарняна каса 2 роки поспіль не збільшує суму внесків і при цьому залишається фінансово стійкою. Це втішає. Хоча в статуті організації прописано, що членський внесок може становити до 3% мінімальної зарплати, насправді він не перевищує 60 грн. При цьому сума витрат, на яку може розраховувати кожен член ЛК при лікуванні, не залежить від того, скільки він сплатив. В середньому вона становить 20 тис грн. Забезпечити стабільність ЛК допомагає система моніторингу та управління ресурсами. І це при тому, що серед наших підопічних – 18% дітей і 27% громадян непрацездатного віку. Також лікарняна каса постійно забезпечує медичний супровід понад 400 дітей, позбавлених батьківського піклування – їм надана медична допомога на суму понад 350 тис грн. За рахунок лікарняних кас проліковані майже 700 інвалідів війни (витрати понад 167 тис грн). З 2014 року за кошти ЛК проліковано майже 500 учасників АТО/ ООС (на суму більше 800 тис грн). Наша лікарняна каса є найпотужнішою в Україні, адже охоплює 16,8% населення області, а це понад 200 тис осіб, лише 55% з яких – працездатного віку.

Програма медичних гарантій в Україні також визначає перелік послуг, які можна отримати безоплатно, але залишаються й такі, які не входять до ПМГ. Тобто держава визнає, що не може покрити на 100% усіх потреб у медичній допомозі. Так буде й у разі запровадження загальнообов’язкового державного медичного страхування. Тож лікарняні каси й надалі залишаться опорою малозабезпечених верств населення.

Плюси – не лише економічні

ВЗ Чи можна вважати діяльність ЛК значущою виключно в соціальному аспекті?

– У тому-то й справа, що ні. Не менш важливий медичний аспект. Запровадження інформаційних технологій в управління медичними ресурсами, формуляру та протоколів лікування, проведення фармакоекономічного аналізу – всього цього вдалося досягти завдяки діяльності лікарняної каси. Зокрема, за результатами аудиту, показник дотримання протоколів при наданні медичної допомоги членам ЛК становить 94%. Також постійно проводиться АВС-VEN аналіз використання лікарських засобів, вжито чимало заходів щодо зменшення частки другорядних препаратів у процесі лікування. Водночас частка витрат на життєво-важливі ліки зросла до 83%. Важко переоцінити й економічний ефект. На основну діяльність ЛК витрачає понад 82% своїх коштів. А за весь період існування нашої організації заклади, які з нею співпрацюють, отримали медикаментів, реактивів, виробів медичного призначення на суму понад 440 млн грн. Лише в стаціонарних умовах було проліковано майже мільйон осіб на суму понад 300 млн грн. Всього ж – майже 6 млн випадків звернень на суму понад 500 млн грн. І це результати діяльності лише однієї регіональної лікарняної каси! Тому я переконаний, що вітчизняний досвід успішних лікарняних кас є унікальним і важливим для запровадження ефективної системи медичного страхування в нашій державі. Тільки б управлінці й реформатори звернули на нього належну увагу.Запровадження інформаційних технологій в управління медичними ресурсами, формуляру та протоколів лікування, проведення фармакоекономічного аналізу – всього цього вдалося досягти завдяки діяльності лікарняної каси. Зокрема, за результатами аудиту, показник дотримання протоколів при наданні медичної допомоги членам ЛК становить 94%. 

Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»

Відбулось засідання правління благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області»

Зібрання у режимі відеоконференції провів голова правління – д.мед.н., професор Валентин Дмитрович Парій.

Зі звітом виконавчої дирекції про діяльність благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» та виконання кошторису за перше півріччя 2020 року виступив директор виконавчий Володимир Станіславович Мишківський.

Так, за його інформацією, станом на 1 липня в Лікарняній касі перебували 203 112 жителів області, що становить 16,8% від загальної кількості населення Житомирщини. Протягом 6 місяців цього року до ЛК приєднались 2 061 особа (найбільше – в місті Житомирі, Новоград-Волинському районі та місті Коростені). Відновили перебування в Лікарняній касі за цей період 490 осіб.  

Щодо колективного вступу директор виконавчий відзначив, що новими колективними членами ЛК протягом звітного періоду стали 15 нових організацій, у яких до ЛК приєднались 22 нових громадян, 57 перейшли з індивідуальної на колективну сплату. На 1 липня цього року з ЛК співпрацювали 978 підприємств (із них 243 – в Житомирі). В організаціях, які перебувають в ЛК, додатково вступили 288 нових громадян. В.С.Мишківський відзначив, що з закінченням карантину, запровадженого в країні у зв’язку з пандемією захворювання на COVID-19, очікується підвищення показника вступу колективів до Лікарняної каси. Тож, повернувшись незабаром до активної роботи з колективами, ЛК буде детально інформувати їх про переваги колективного вступу до організації.    

Директор виконавчий повідомив учасникам зібрання про фінансовий стан БО «Лікарняна каса Житомирської області» за перше півріччя 2020 року. Фактичні надходження у вигляді добровільних пожертвувань та пасивних доходів упродовж цього періоду становили 38,4 млн. грн. Сума витрат склала 31,3 млн. грн., із них на забезпечення основної діяльності (медикаменти, реактиви та вироби медичного призначення) – 25 млн. грн. (75%). Витрати на адміністративно-господарську діяльність становили 6,3 мільйонів гривень (16,4%, що відповідає Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»). 

В.С.Мишківський деталізував витрати на забезпечення основної діяльності Лікарняної каси. Так, на закупівлю ліків та виробів медичного призначення шляхом централізованого постачання витрачено 15,0 млн. грн. Надано членам ЛК за амбулаторними рецептами через аптечну мережу, а також із аптек для стаціонару ліків та виробів медичного призначення на суму 6,6 млн. грн. Оплачено послуг із обстеження членів ЛК у Житомирській області, надання медичної допомоги за межами області на суму 3,4 млн. грн.

Крім того, БО «Лікарняна каса Житомирської області» активно сприяла наданню медичної допомоги пацієнтам із COVID-19. Так, станом на 01.07.2020 року 68 членів ЛК, котрі мали ускладнення від коронавірусної інфекції, отримали медичну допомогу в умовах стаціонарів медичних закладів області за рахунок Лікарняної каси на суму майже 153 тис. грн.

Також ЛК придбала захисний одяг для медпрацівників на суму майже 72 тис. грн. Його було передано медичним закладам, у яких від ускладнень коронавірусної інфекції лікується найбільша кількість членів ЛК: КНП «Бердичівська міська лікарня» Бердичівської міської ради, КНП «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради, КНП «Коростенська міська лікарня» Коростенської міської ради і КНП «Центральна районна лікарня» Житомирської районної ради, а також – до обласної організації Товариства Червоного Хреста України.

Видано направлень для отримання медичної допомоги за межами області в лікувальних закладах м.Києва 20 особам, фактично отримали ліки або відшкодування витрат у зв’язку з невідкладними станами за рішенням правління 34 члени Лікарняної каси.

Для забезпечення інформаційної підтримки членів ЛК відправлено 69 254 СМС-повідомлення про витрати на амбулаторне лікування, заборгованість зі сплати щомісячних добровільних пожертвувань, запрошення отримати посвідчення тощо.

Під патронатом Лікарняної каси наразі перебувають 423 дитини, позбавлені батьківського піклування (протягом звітного періоду 45 із них скористались можливістю лікування за рахунок ЛК), інваліди війни (проліковано 4 особи) та учасники АТО (надана допомога 80 особам).

– Тож ми продовжуватимемо свою роботу за відпрацьованими напрямками діяльності, – наголосив В.С.Мишківський. – Адже Лікарняна каса й надалі залишатиметься надійним партнером медичних закладів із забезпечення ліків, а в разі позитивних результатів запровадження медичної реформи готова розширювати перелік програм, які забезпечуються за рахунок нашої організації.

Учасники зібрання детально проаналізували проект фінансового плану роботи ЛК на друге півріччя 2020 року, з яким виступила головний бухгалтер БО «Лікарняна каса Житомирської області» Людмила Миколаївна Пастушенко.

Так, дохідна частина планується в розмірі 39 409 379 грн. Видаткова частина – в розмірі 38 682 892 грн., із них видатки на основну діяльність становитимуть 31 306 530 грн., що складає 79,4% від запланованих надходжень.

Видатки на адміністративно-господарську діяльність заплановані в розмірі 7 376 362 грн. Всі статті витрат були проаналізовані та мінімізовані й складуть не більше 18,7% від надходжень, що відповідає Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

Згідно з поданим проектом фінансового плану на друге півріччя 2020 року сума щомісячного добровільного пожертвування підвищуватись не буде.

Детально обговоривши запропонований проект фінансового плану роботи Лікарняної каси на друге півріччя 2020 року, члени правління затвердили його.

Про прийняття та поновлення громадян у БО «Лікарняна каса Житомирської області», а також про виключення громадян із Лікарняної каси за несплату ними щомісячних добровільних пожертвувань та згідно з поданими заявами поінформував присутніх заступник директора виконавчого Сергій Миколайович Грищук. Після розгляду та обговорення пропозицій членами правління ухвалено відповідні рішення.

Заступник директора виконавчого С.М.Грищук також виступив із пропозицією про внесення змін до «Тимчасового положення про відновлення громадян у благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області». Так, запропоновано дозволити здійснювати відновлення перебування в ЛК за умови сплати річної суми добровільних пожертвувань. Розглянувши пропозицію, члени правління ухвалили затвердити зміни до положення.

Завідувач відділу аудиту та контролю якості ЛДП Раїса Володимирівна Артюх ознайомила учасників зібрання з заявами 32 членів Лікарняної каси про повернення їм коштів, витрачених при обстеженні та лікуванні за межами області. Після детального обговорення їх членами правління позитивні рішення були прийняті за 27 заявами.

Учасниками зібрання були розглянуті також інші питання діяльності благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», за якими прийняті відповідні рішення.

На завершення В.Д.Парій привітав учасників зібрання з прийдешнім 20-річчям організації, відзначивши, що БО «Лікарняна каса Житомирської області» чесна в своїй роботі.

– Для нас головне – допомогти мешканцям області бути здоровими, зберегти їхні життя, – наголосив він. – Звісно, наша успішна діяльність можлива завдяки тісній співпраці з медичною спільнотою Житомирщини. Ми пишаємось спільною роботою зі справжніми професіоналами сфери охорони здоров’я області й сподіваємось і надалі розширювати поле нашої взаємодії – щоб приносити максимальну користь населенню нашої області.

Спочатку медичне страхування – потім реформа, чи навпаки?

БО «Лікарняна каса Полтавщини» – допомога продовжується

Щорічно БО «Лікарняна каса Полтавщини» надає всім медичним закладам, із якими співпрацює, благодійну допомогу обладнанням, необхідним для обстеження та надання медичних послуг.

Тож цього разу в кінці червня ЛК передала благодійну допомогу Полтавському обласному клінічному шкірно-венерологічному диспансеру, понад 30 працівників якого є власниками картки БО «Лікарняна каса Полтавщини», електрокардіограф “ЮКАРД 100” з пристроєм приймання-передавання даних.

Такий же електрокардіограф передала Лікарняна каса комунальному підприємству «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради».  Понад 157 працівників закладу є власниками картки БО «Лікарняна каса Полтавщини». Вони можуть отримувати допомогу за рахунок організації в 84 лікувальних закладах Полтавської області та за її межами.

В КП «Полтавський обласний клінічний протитуберкульозний диспансер Полтавської обласної ради» 85 медпрацівників також є власниками картки БО «Лікарняна каса Полтавщини» й мають право на допомогу ЛК. А цими днями Лікарняна каса надала благодійну допомогу й самому закладу. Сюди теж передано електрокардіограф “ЮКАРД 100” з пристроєм приймання-передавання даних, а також 10 пульсоксиметрів.

БО «Лікарняна каса Полтавщини» й надалі допомагатиме медичним закладам, із якими співпрацює, щиро дякуючи медпрацівникам за роботу.

Нам пишуть вдячні пацієнти

Я в благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» перебуваю вже досить давно – вступила ще в 2004 році. Й за всі ці роки не раз і не двічі доводилось мені звертатись за медичною допомогою до лікарень і Новограда-Волинського, й обласного центру. До того ж – не лише мені, а й моїм рідним. Й завжди – чи лікувались ми амбулаторно, а чи в стаціонарних умовах – за рахунок Лікарняної каси отримували необхідні для лікування медикаменти, проходили обстеження.

Так, свого часу оперувалась в одному з обласних лікувальних закладів – і медикаменти, й витратні матеріали надавала Лікарняна каса. В Житомирі народжувала свою дитину – все необхідне для пологів забезпечувала ЛК. Лікувалась на стаціонарі у Новоград-Волинському міськрайТМО – ліки видавали мені за рахунок Лікарняної каси. Що ще треба? Мене в роботі БО «Лікарняна каса Житомирської області» все влаштовує.

Мої батьки також користуються допомогою ЛК. Так, батько лікував двічі запалення легень – за рахунок Лікарняної каси. Ви знаєте, скільки довелось би заплатити за медикаменти, якби довелось їх купувати власним коштом? Так отож – подивіться на ціни в аптеках! Мама лікувалась у кардіології – візьміть-но побігайте по аптеках та пошукайте ліки, а так – необхідні препарати принесли їй у палату. Ми повністю задоволені – говорю це, не кривлячи душею ні на мить.

З дитиною потрапляла у інфекційне відділення – ви можете зрозуміти, що то таке, коли твоїй дитині зле, а ти ще маєш бігати по місту – купувати медикаменти! Мені завжди видавались усі ліки – приносили в палату без зволікань. Від Лікарняної каси.

Й, до речі, коли виникали якісь питання щодо лікування за рахунок Лікарняної каси, я зверталась безпосередньо у філію ЛК у Новограді-Волинському до лікаря-експерта Наталії Іванівни Лібіченко. Ще не було такого, щоб вона відмовила в допомозі. Тож щиро дякую – я задоволена Лікарняною касою!

Леся Ленчинська, м. Новоград-Волинський Житомирської області (подяка надіслана через Facebook).