Warning: Use of undefined constant style - assumed 'style' (this will throw an Error in a future version of PHP) in /home/virtwww/w_likkasa-com_401567c9/http/wp-content/themes/likkasa/functions.php on line 247

September, 2019

Відбулось засідання лікарів-експертів філій БО “Лікарняна каса Житомирської області”

Провів засідання директор виконавчий Лікарняної каси Володимир Станіславович Мишківський.

Він зауважив, що урядом визначено перелік платних послуг, які можуть надаватись у державних та комунальних закладах охорони здоров’я (назва переліку – в редакції Постанови Кабінету Міністрів №989 від 11.07.2002 року, також Постановою Кабінету Міністрів №648 від 22.09.2016 року внесено зміни до переліку). Тож згідно зі вказаними законодавчими актами певні лабораторні, діагностичні та консультативні послуги за зверненнями громадян без направлення лікаря населення має оплачувати за встановленими місцевими виконавчими органами тарифами. Для членів БО «Лікарняна каса Житомирської області» проведення лабораторних обстежень за направленням лікаря здійснюється за рахунок Лікарняної каси. Директор виконавчий наголосив лікарям-експертам, що варто нагадати про це лікарям на місцях.

Також В.С.Мишківський охарактеризував фінансовий стан за 8 місяців цього року. Так, станом на перше вересня сума надходжень склала 54 405 191 гривня. Витрачено коштів протягом 2019 року – 50 872 941 гривня.

Про стан надання медичної допомоги членам Лікарняної каси впродовж 7 місяців цього року поінформувала учасників зібрання  заввідділом аудиту та контролю якості ЛДП Раїса Володимирівна Артюх.

Протягом цього періоду за рахунок Лікарняної каси надали медичну допомогу в 274 544 випадках. Проліковано 89 068 громадян – членів ЛК. Причому стаціонарно проліковано 29 162 пацієнти, амбулаторно-поліклінічним лікуванням охоплено 59 906 пацієнтів, котрі перебувають у Лікарняній касі, в умовах денного стаціонару проліковано 11 645 пацієнтів, в умовах стаціонару вдома проліковано 545, в амбулаторних умовах проліковано 47 716 осіб. Кількість обстежених сягнула 176 129 осіб.

Загалом на суму до 1 тисячі гривень упродовж 2019 року проліковані 54 533 особи, від 1 до 3 тисяч гривень проліковані 7 789 осіб, від 3 до 5 тисяч гривень – 978 осіб, від 5 до 14,7 тисяч гривень – 443 особи, від 14,7 до 21,6 тисячі гривень – 5 осіб, троє пацієнтів, котрі перебувають у Лікарняній касі, були проліковані на суму понад 21,6 тисяча гривень.

Виступаюча наголосила на необхідності більш активної співпраці лікарів-експертів Лікарняної каси з лікарями на місцях щодо дотримання ними протоколів лікування. Адже внаслідок недотримання протоколів певна частина коштів витрачається на другорядні препарати. Як засвідчив проведений VEN-аналіз, це відзначається в Народицькому, Хорошівському, Коростишівському, Ємільчинському, Малинському, Овруцькому, Романівському районах.

Проблемним також залишається підміна при планових оперативних втручаннях антибіотикопрофілактики антибіотиколікуванням, необґрунтоване застосування високовартісних антибіотиків, не використання ступеневої терапії, що суперечить відповідному наказу МОЗ України (№502 від 29.08.2008 року). Однією з причин нераціонального використання антибіотиків є неврахування або несвоєчасна корекція лікування за результатами посівів на флору та чутливість до антибіотиків. Антибіотики для профілактики і лікування призначаються в більшості випадків емпірично, без врахування бактеріального паспорта відділень. Тож наразі вивчається питання щодо дослідження чутливості до антибіотиків на базі обласного перинатального центру.

Крім того, за словами Р.В.Артюх, лікуючими лікарями не завжди дотримуються оптимальні терміни антибіотикотерапії (деякі препарати призначаються в кінці лікування, на 1-2 дні, перед випискою хворого). В багатьох випадках лікарі «перестраховуються», призначаючи одночасно декілька антибіотиків тривалим курсом.

Тож за цим напрямком потрібно ще багато працювати – лікарям-експертам ЛК нагадувати лікуючим лікарям алгоритми дій за протоколами лікування.

Як відзначила доповідачка, члени Лікарняної каси активно отримують направлення для отримання медичної допомоги в лікувальних закладах м.Києва через ВГО «Асоціація працівників Лікарняних кас України». Цьогоріч видано 49 направлень, ними скористались 26 осіб.

Характеризуючи звернення за телефоном «гарячої лінії», Р.В.Артюх зауважила, що вони в основному стосуються сплати щомісячних добровільних пожертвувань, заборгованості, вступу до ЛК, сплати комісійних у банки. За словами доповідачки, наразі збільшується кількість питань щодо призначення лікарями препаратів, які відсутні в уніфікованих клінічних протоколах лікування.

Усні звернення громадян стосуються втілення реформи та ролі й місця Лікарняної каси в ній, сплати щомісячних добровільних пожертвувань, призначення ліків, які відсутні в протоколах лікування, що вказує на наявність подвійних стандартів або незнання лікарями уніфікованих протоколів лікування, термінів лікування, лікування цукрового діабету тощо.

– Тож у лікарів-експертів Лікарняної каси дуже багато спільної роботи з лікарями медичних закладів усіх рівнів надання медичної допомоги, – підсумував В.С.Мишківський. – Так, зокрема, ми плануємо провести телеконференцію з сімейними лікарями з залученням у подальшому обласних спеціалістів та проведенням навчальних циклів.

Крім того, спільно з керівниками комунальних неприбуткових підприємств первинного рівня надання медичної допомоги ми проведемо повторне тестування лікарів цих закладів щодо знання наказу Міністерства охорони здоров’я України №499 від 16.07.2014 року «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при грипі та гострих респіраторних інфекціях» та вмінні втілювати його концепцію в життя. Такий захід співпраці зараз на часі й стане в пригоді лікарям, адже настала холодна пора, а з нею – можливість цих захворювань.

Тобто робота з лікарями на місцях – і, зокрема, сімейними – має активізуватись. Первинна ланка – найперша, куди звертаються люди по допомогу. Отже саме вони – сімейні лікарі – насамперед мають бути зацікавленими, щоб населення отримувало якісну медичну допомогу – що й пропагує та додатково до гарантованої державою забезпечує Лікарняна каса. І якщо цією ідеєю переймуться сімейні лікарі, вони зацікавлять населення поповнювати лави Лікарняної каси, які зараз нараховують 206 055 осіб (упродовж нинішнього року до ЛК вступили понад 4 тисячі мешканців області). Так, кожна людина самостійно вирішує, чи перебувати їй у Лікарняній касі. Але саме ми повинні показати, що в нашій роботі, у співпраці з лікарями всіх рівнів надання медичної допомоги головне – пацієнт, мешканець області, котрому ми готові забезпечити обстеження та лікування за високим європейським рівнем.

Read More

Шановні працівники фармацевтичної галузі!

Прийміть найщиріші вітання з чудовим професійним святом – Днем фармацевтичного працівника!

Ніде в світі самовіддану і благородну працю фармацевта не відзначено таким високим визнанням. Джерелом натхненної праці для вас є любов до обраної професії, прагнення служити людині та її здоров’ю. Тож нехай це свято наповнить ваші серця гордістю за фармацію, нехай збуваються ваші мрії і надії на світле майбутнє України. Сподіваємось, що конструктивний діалог між усіма учасниками фармацевтичного ринку буде сприяти розквіту українців, а добробут та благополуччя, здоров’я та щастя назавжди залишаться супутниками вашого життя!

З повагою – правління та виконавча дирекція ВГО «Асоціація працівників лікарняних кас України».

Read More

Провідні експерти наголошують на важливості розвитку eHealth для продовження реформи охорони здоров’я


Провідні експерти наголошують на важливості розвитку eHealth для продовження реформи охорони здоров’я

Продовження розпочатої трансформації системи охорони здоров’я України має бути пріоритетним завданням для Міністерства охорони здоров’я, новому керівництву якого слід приділити увагу системі eHealth, вважають опитані агентством “Інтерфакс-Україна” експерти.

Експерти зійшлися на думці, що eHealth є важливою складовою трансформації системи охорони здоров’я, тому вона має бути побудована за прикладами кращої світової практики, щоб Україна мала можливість інтегруватись до міждержавного інформаційного обміну медичними даними.

Директор департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА Віктор Лисак, в свою чергу, зазначив, що реалізація в Полтавській області пілотного проекту щодо фінансування лікарень по моделі діагностично-споріднених груп (ДСГ) без інформаційних технологій, які впроваджуються тут з 2006 року, в принципі була б неможлива. Модель ДСГ (Diagnostic-related group, DRG) передбачає оплату лікарням не за затвердженим кошторисом, а відповідно до кількості пролікованих хворих та рівня складності кожного випадку. 

“Завдяки міжнародним консультантам і національним інвесторам, які допомогли нам, ми охопили інформаційною системою FinHealth всі стаціонарні установи, маємо можливість повністю моніторити результати і якість госпітальної роботи, маємо автоматизований аудит достовірності даних лікарень, аналізуємо зміну показників їх роботи в умовах фінансування за ДСГ і контролюємо своєчасність подання лікарнями звітів для НСЗУ. Ми вже достатньо переконалися, що надійна, безвідмовна і добре реалізована інформаційна система є базою для реформування системи охорони здоров’я в цілому і запорукою успішної зміни моделі фінансування установ, зокрема. Особливо важливо відзначити, що інформаційна система повинна бути так побудована, що б допомагала персоналу медустанов у його роботі, а не сприймалася ним, як додаткове навантаження”, – сказав він.

Координатор напрямку eHealth з боку президента України Яніка Мерило повідомила агентству “Інтерфакс-Україна”, що вже найближчим часом нова виконавча влада проаналізує стан напрацювань eHealth і сформує бачення шляхів подальшого розвитку системи електронного здоров’я.

Разом з тим, CEO компанії Advanter Health Ярослав Сірий зазначив, що незважаючи на відсутність в Україні комплексного підходу до формування eHealth в масштабах держави, в Полтавський області зусиллями компанії реалізована регіональна система eHealth, архітектура якої враховує рекомендації експертів Світового банку, ЄС і USAID та є прикладом реальної роботи електронної екосистеми охорони здоров’я в цілому регіоні. В рамках пілотного проекту з фінансування лікарень за моделлю ДСГ, що реалізується в Полтавській області, система FinHealth з 1 квітня 2019 року забезпечує  Національну службу здоров’я України (НСЗУ) достовірною інформацією для проведення оплати лікарням за кожного пролікованого пацієнта.

“Таким чином, з практичної точки зору вже є готовий продукт в сфері eHealth і досвід його застосування, який чекає свого масштабування на всю територію України”, – сказав він.

Голова правління громадської організації “Платформа здоров’я” Тимофій Бадіков вважає, що на даному етапі трансформації системи охорони здоров’я “кілька стратегічних процесів можуть і повинні відбуватися паралельно”, зокрема, комплексний аудит вже існуючої системи електронного здоров’я (із залученням національних і міжнародних експертів), розробка довгострокової Національної стратегії розвитку eHealth, затвердження архітектури, протоколів обміну центрального компонента (eHealth) і МІСів (медичних інформаційних систем), а також стандартів обміну медичною інформацією.

“І останнє, але не менш важливе: має бути передбачено стабільне і належне державне фінансування роботи електронної системи охорони здоров’я України”, – підкреслив Бадіков.

Глава правління асоціації “ECO здоров’я України” Євген Прилипко зазначив, що побудова ефективної системи охорони здоров’я неможлива без реальних потоків медичних, статистичних та економічних даних для прийняття зважених управлінських рішень на всіх рівнях, які дозволяє отримувати виключно цілісне середовище eHealth.

“Особливо це важливо на стадії реформування системи охорони здоров’я, коли кожний наступний етап реформування, спеціалізації чи перепрофілювання медичного закладу в т.ч. зміна моделі фінансування, має базуватися на достовірних та оперативних даних. Впровадження систем і інструментів, які можуть забезпечити цей процес, є складним і кропітким завданням. І не тільки з технічної або організаційної точки зору . Це навчання і зміна свідомості користувачів – медичних працівників, управлінців, економістів і статистиків і, безумовно, пацієнтів “, – сказав він.

На думку Є.Прилипко, запровадження прозорого, ефективного та доступного для населення медичного страхування в будь-якій формі є цілком досяжною метою в найближчому майбутньому тільки на основі створеної ЕКО-системи eHealth. “Грамотний підхід, на основі міжнародного експертного досвіду, до створення ЕКО-системи eHealth при сучасному рівні розвитку інформаційних та комунікаційних технологій і справді може відбутися досить швидко в Україні, в порівнянні з шляхом, який долали інші країни раніше”, – сказав він.

Експерт з питань політики фінансування та управління у сфері охорони здоров’я, Володимир Рудий зазначив, що еHealth “є потужним інструментом для зміцнення системи охорони здоров’я, яке, в свою чергу, є одним з обов’язкових умов забезпечення універсального охоплення населення послугами охорони здоров’я на основі принципів справедливості, якості, орієнтованості на потреби пацієнтів, ефективності, сталого розвитку та здатності протистояти кризовим викликам “.

Цей інструмент повинен бути побудований таким чином, щоб забезпечувати в режимі реального часу необхідними якісними даними всіх учасників системи охорони здоров’я України: пацієнтів, медичних фахівців, менеджерів та адміністраторів охорони здоров’я, полегшуючи прийняття ними відповідних рішень, характер яких залежить від тієї функції, яку кожен з зазначених учасників виконує в межах цієї системи – споживача, провайдера чи управлінця “, – сказав він.

У свою чергу завідувач відділом Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій і систем Національної академії наук України, професор Олександр Коваленко вважає, що створення електронної медицини вимагає реалізації декількох важливих складових, без яких така програма не може існувати. Зокрема, обов’язковим є використання методів і засобів обробки інформації і даних (отримання даних про пацієнта, електронні медичні записи і документи, їх зберігання, обробка, аналіз і обмін).

“Всі ці інформаційні процеси базуються на міжнародних стандартах, які вже існують в світі. В Україні також створена система стандартизації у сфері інформаційних технологій, куди входить і медична інформатика. Таким чином, стандарти є певною “спільною мовою”, за допомогою якої можна створити єдиний інформаційний простір не тільки для всієї електронної системи охорони здоров’я України, але й з партнерами за кордоном. Застосування стандартів медичної інформатики є вкрай важливим першим кроком при побудові електронної системи охорони здоров’я нашої країни “, – сказав він.

На думку керівника проекту “Ліки контроль” Наталії Гуран, новому керівництву МОЗ необхідно провести аудит всіх розробок по eHealth.

“Щоб продовжити впровадження змін в системі охорони здоров’я, необхідно буде провести повний аудит всього розробленого зараз в сфері e-Health. Технічна складова є дуже важливою для продовження реформи”, – сказала вона в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.

У свою чергу розробник медичної інформаційної системи (МІС) Хмельницької обласної лікарні Роман Міщенко, підкреслив, що частиною реформування системи охорони здоров’я повинна стати двокомпонентна модель e-Health, що складається з центрального компонента від НСЗУ і МІС.

“Для створення проекту – шаблону для МІС підходить єдиний формат обміну медичними даними, який вже впроваджується командою МОЗ. Вимоги, які були поставлені МІС, складають всього 5 % від такого формату, а його розширення напряму пов’язано із якістю надання медичних послуг», – сказав він.

Зі свого боку заступник директора держустанови “Центр медичної статистики Міністерства охорони здоров’я”, консультант проектів ЄС, Світового банку, USAID та ВООЗ Сергій Дяченко звернув увагу, що “в фундаменті eHealth повинні бути закладені сильні мотивуючі чинники для всіх учасників системи і відповідні правила інформаційної взаємодії (стандарти) медустанов всіх форм власності, органів управління системою охорони здоров’я та жителів України “. Такий підхід дозволить розбудовувати середовище eHealth, що має найважливіший інформаційний компонент для управління системою охорони здоров’я Health Management Information System (HMIS). Саме така концепція побудови eHealth та HMIS була закладена міжнародними та національними експертами в 2012-2015 рр. в рамках підготовки проекту Світового банку. Сподіваюся, що у нас буде ще можливість повернутися до цього підходу»

“Ряд регіонів і міст України успішно проводить системні заходи щодо розвитку регіональних eHealth, відповідно до рекомендацій міжнародних і національних експертів. Міжнародні експерти неодноразово наполягали, що, у такій великій країні, як Україна, тільки сильні регіональні системи є запорукою сильної eHealth в державі в цілому. Тому важливо застосувати в розвитку національної електронної системи охорони здоров’я кращий досвід розвитку регіональних eHealth», – сказав він

https://ua.interfax.com.ua

Read More

Які послуги, обстеження та аналізи для профілактики та лікування серцево-судинних захворювань можна отримати безоплатно?

https://nszu.gov.ua/novini/yaki-poslugi-obstezhennya-ta-analizi-dlya-profilaktiki-ta-li-77

Кожен пацієнт, що подав декларацію про обслуговування у сімейного лікаря, терапевта чи педіатра, має право на безоплатний гарантований державою пакет медичних послуг на первинній ланці.

Перелік послуг, які входять до цього пакету, чітко визначений і затверджений наказом МОЗ №504. Отримати ці послуги пацієнт може безоплатно. За нього заплатила Національна служба здоров’я України за договором з медичними закладами. Карту медичних закладів, які надають первинну медичну допомоги та мають договір з НСЗУ, можна побачити на нашому сайті.

Повний перелік послуг, аналізів та обстежень, які входять у безоплатний пакет послуг на первинній допомозі можна побачити тут.

У цьому пакеті ціла низка послуг, обстежень та аналізів передбачені для профілактики та лікування серцево-судинних захворювань, а також для попередження їхніх гострих станів. До таких послуг входять:

  • правильне та регулярне вимірювання артеріального тиску. Постійний моніторинг тиску – особливо важливий для пацієнтів з групи ризику – курців, людей з ожирінням та підвищеним рівнем ліпідів в крові, недостатньою фізичною активністю, спадковістю;
  • вимірювання окружності талії. Зайві сантиметри впливають на індекс маси тіла та можуть свідчити про потрапляння до групи ризику;
  • оцінка загального серцево-судинного ризику за шкалою SCORE (систематична оцінка коронарного ризику або ризику смерті протягом 10 років), ;
  • електрокардіограма;
  • аналіз крові на загальний холестерин;
  • швидкий тест на тропонін. Це специфічний маркер інфаркту міокарду, що у поєднанні з результатами ЕКГ, або методами діагностичної візуалізації, допомагає у виявленні гострого стану;
  • консультація щодо відмови від ризикованих звичок та поведінки та  формування здорового способу життя;
  • направлення для проведення інших аналізів та досліджень до закладів вторинного рівня;
  • медична допомога пацієнтам у невідкладному стані;
  • призначення лікарських засобів з оформленням документів відповідно до законодавства;
  • підготовка медичної документації для направлення осіб з ознаками стійкої втрати працездатності на медико-соціальну експертизу та на медико-соціальну реабілітацію;
  • оформлення довідок, форм, листків непрацездатності.

Крім того, дієвим способом контролю серцево-судинних захворювань є безперервне медикаментозне лікування. Саме для цього працює урядова програма реімбурсації «Доступні ліки», яку адмініструє НСЗУ. Лікар виписує електронний рецепт, пацієнт – отримує потрібні йому ліки безоплатно або з невеликою доплатою. НСЗУ – відшкодовує аптекам вартість відпущених лікарських засобів.
Окрім забезпечення безперервного лікування людей, що живуть з серцево-судинними захворюваннями, програма реімбурсації також сприяє їх фінансовому захисту.

15 серпня 2019 року затверджений новий Реєстр лікарських засобів, що підлягають реімбурсації. З 254 лікарських засобів, що входять до програми «Доступні ліки», 195 призначені для лікування серцево-судинних хвороб. З них 61 лікарський засіб можна отримати безоплатно. Перелік лікарських засобів, що підлягають реімбурсації за програмою «Доступні ліки» можна переглянути тут.

Олег Петренко, голова НСЗУ: «Зміни, які зараз відбуваються в системі охорони здоров’я, передбачають запровадження Програми медичних гарантій – тобто переліку безоплатних медичних послуг, які  держава гарантує пацієнту. Ми почали з первинної ланки, де сьогодні доступні пацієнту консультації лікаря, певні аналізи та обстеження. Ці послуги – безоплатні для пацієнта. За них уже з його податків заплатила держава в особі Національної служби здоров’я. І цей перелік однаковий і для комунальних, і для приватних медичних закладів, які мають договір з НСЗУ. Якщо з пацієнта вимагають гроші за послуги, аналізи та обстеження, які входять до пакету на первинній допомозі, він може звернутися на контакт-центр НСЗУ за номером 16 77. Ми розглянемо його звернення ми і вживатимемо відповідних заходів».

Серцево-судинні захворювання перебувають на першому місці в структурі смертності українців. Близько 70% причин смертності припадають на інфаркти, інсульти, серцеву недостатність, ішемічну хворобу серця. Це одні з найвищих у світі показників. Згідно зі статистикою Асоціації кардіологів України, близько 20 мільйонів дорослих мешканців України страждають на ті чи інші серцево-судинні захворювання.

Важливо! Якщо з пацієнта вимагають кошти за послуги, які входять до гарантованого пакету на первинній допомозі, він може звернутися контакт-центр НСЗУ за коротким номером 1677. Пацієнт не повинен платити ще раз за те, що з його податків уже оплатила Національна служба здоров’я України.

https://nszu.gov.ua/novini/yaki-poslugi-obstezhennya-ta-analizi-dlya-profilaktiki-ta-li-77

Read More
Login