Warning: Use of undefined constant style - assumed 'style' (this will throw an Error in a future version of PHP) in /home/virtwww/w_likkasa-com_401567c9/http/wp-content/themes/likkasa/functions.php on line 247

July, 2017

Благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» – 17 років!

ВІТАЄМО-ЛИСТІВКАДорогі друзі!

Благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» виповнилось 17 років!

Із першого дня свого існування 27 липня 2000 року й донині вона працює для забезпечення надання якісної медичної допомоги майже 210 тисячам мешканців Житомирщини (17% від усієї кількості населення області), котрі перебувають в ЛК. Важливість цих зусиль неможливо переоцінити – професіоналізм фахівців Лікарняної каси, їх уміння знаходити оптимальні рішення повертають людям здоров’я, додають упевненості у власних силах та віри в життя.

Звісно, наша успішна діяльність можлива завдяки тісній співпраці з медичною спільнотою Житомирщини. Ми пишаємось спільною роботою зі справжніми професіоналами сфери охорони здоров’я області й сподіваємось і надалі розширювати поле нашої взаємодії – щоб приносити максимальну користь населенню нашої області.

Тож, вітаючи зі святом, щиро бажаємо всім, хто перебуває в ЛК, міцного здоров’я, життєвого оптимізму, щастя, добробуту та родинного благополуччя!

Фахівцям же Лікарняної каси дякуємо за відданість справі, чуйність і доброту, терпіння й милосердя. Нехай ваша плідна праця набуває нового змісту, збагачується досвідом та отримує визнання й гідну оцінку суспільства. Наша з вами робота потребує високого рівня відповідальності за прийняті рішення. І важливо, щоб ці рішення були зумовлені професіоналізмом, турботою про здоров’я людей та особистою порядністю. Переконані, що ваша відданість справі, фаховий досвід, глибокі знання і динамізм завжди поєднуватимуться зі щирим співчуттям до людей, милосердям та благодійністю у кращих гуманітарних традиціях. Нехай найвищою нагородою для вас завжди будуть Боже благословення, людська шана й повага. Хай ніколи не згасає в нас бажання творити добро!

Правління та виконавча дирекція

БО «Лікарняна каса Житомирської області».

http://likkasa.com.ua/?p=8323

Read More

Як лікують в США: забудьте про “швидку” і запам′ятайте черги

https://tsn.ua/blogi/themes/health_sport/yak-likuyut-v-ssha-zabudte-pro-shvidku-i-zapam-yatayte-chergi-959728.html′′

Медицина як бізнес спочатку ошелешує – проте американська система охорони здоров’я все одно у рази ефективніша за українську.

В Україні нині відбуваються бурхливі дискусії щодо майбутної медичної реформи – вона має як палких прихильників, так і категоричних противників. Але всі погоджуються, що ми маємо наслідувати тут розвинені країни. Що ж на практиці являє собою омріяна нами медицина – розповідають українці, які живуть за кордоном і знають про неї не з чуток.

До переїзду в США мої уявлення про американську медицину були світлі й оптимістичні. Я подивилася всі сезони “Доктора Хауса”, тож вірила у діагностику за 15 хвилин, привітних балакучих лікарів, лікарський професіоналізм і увагу до кожної висипки. Й власне сам шпиталь видавався мені теплим місцем, де інколи можна полежати у компанії крапельниці.

Напевне я знала лише одне – нашій родині з двома дуже рухливими дітьми потрібна хороша страховка, аби й отримати допомогу вчасно, й не зробити велику дірку у родинному бюджеті. Чутки ж про безбожні ціни на лікування, які наздогнали мене вже в Америці, лякали більше за смертельний діагноз. Мій переляк давно минув, і тому я спробую на прикладі наявних у свідомості українців міфів пояснити, де та правда у казках і жахачках про медицину в США.

ГОЛОВНІ МІФИ

Міф №1: якщо є страховка, вона все покриває

Оскільки ми їхали за робочою візою чоловіка, то страховку надала його компанія. Роботодавець в нашому випадку сплачує 75% пакету свого працівника. Отже, з родинної кишені на чоловіка доплата щомісяця становить лише 70 дол. Я і діти – йдуть із чоловіком причепом, але без жодних знижок. Тож за мене треба платити 400 дол., за синів – 380. Тобто на страховку, хворіє хтось чи ні, ми за місяць витрачаємо з сімейного бюджету 850 дол. + ще окремо 100 дол. за стоматологію. Скажу чесно – для більшості родин у США це дорого. Про порядок цифр і чому вони такі, напишу детальніше трохи далі.

Поки що головне про нашу страховку – вона передбачає сімейного лікаря як першого, до кого ми маємо йти на консультацію навіть із вивернутою щелепою. Він вирішує, куди далі у разі потреби. Кожний візит до нього стає нам у 35 умовних одиниць. Лікар, як то кардіолог чи ортопед, тобто не сімейний, стане в 65 дол. Це додатково з бюджету родини. Усе інше доплачує страхова. Скільки це – по кожному прізвищу може бути різна цифра.

В одного лікаря, наприклад, вартість консультації становить 140 дол., і тоді наші 35 дол. – це лише 25%, інші 75% покриє страхова. Десь страхова заплатить 90%, а десь може лише 50%. Коштує консультація від нуля і до цифр із трьома нулями. Кожен лікар сам собі встановлює ціну й домовляється зі страховими компаніями. Загалом люди, які мають такий тип страхування (із сімейним лікарем), сплачують від 20 до 40 дол. за один візит до нього.

Тепер цікаве. Якщо хворіють у родині часто, то треба уважно дивитися страхову угоду. Там прописується deductible – сума, передбачена на оплату візитів до лікаря. Наприклад, 700 дол. на рік. Це означає, що за перші 20 походів до лікаря ми віддаємо свої 35 дол., а далі все повністю буде сплачувати страхова. Інколи платити все одно доводиться, навіть після виплати deductible – максимум економії в таких випадках, це знижка 10-15 дол. на візит. Це випадки, коли ви захотіли почуту думку ще одного лікаря. Страхова вам скаже – а чого це ви ходите зі своїм гастритом по колу і проводите соцопитування? Ви не помираєте, це лікування не на життя чи смерть, то ми не хочемо сплачувати ваші походеньки. Або ви будете наполягати на аналізі чи обстеженні, яке за протоколом не є обов’язковим для цієї хвороби – то це будь ласка, але не коштом страховиків. Або лише частково їхнім коштом.

Те саме з аналізами і обстеженнями. Є певна сума на рік, лише після сплати якої наступає “безкоштовне життя” до кінця платіжного року. З новим роком все починається наново.

Міф №2: чим більше платіж у місяць, тим краще

Більше не значить краще, це якщо тезисно. Ви можете платити лише 70 дол. на місяць на родину з двох, але все одно отримати гідне обслуговування – бо більшу частину витрат бере на себе ваш роботодавець. В США це типова практика. Хороша страховка – це і показник піклування про співробітників, і забезпечення стабільності бізнесу за рахунок відданості людей, які не залишають компанію роками.

Друзі нашої родини вже не перший рік тримаються за роботу дружини, бо за трьох дітей + трьох дорослих (батьки й бабуся) вони платять 300 дол. на місяць і користуються послугами з мінімальними платежами з власного гаманця. Наприклад, за один візит з отитом дитині випишуть краплі за 80 дол, а батьки сплатять лише 5, все інше покриє страхова. Американці дуже тримаються за таких роботодавців і такі страховки.

Міф 3: Потрапити по страховій можна до будь-якого лікаря

Американська медицина стримана й консервативна. А ми, українці, звикли ходити по лікарях. У нас у крові колядувати й щедрувати. Обійти п’ять кабінетів й кожному занести. Нам важко повірити одному лікарю, хоча я знаю, що на те є причини: нерідко аби здихатися пацієнта, його за секунду спрямують у тривалий тур травматологією по всіх, хто там сидить – від ортопеда до хірурга.

В Америці ж аби потрапити до вузького спеціаліста, знадобиться неабияка акторська майстерність. Вам доведеться яскраво описувати симптоми й майже вимагати направлення, якщо на погляд вашої сімейної лікарки нічого несумісного з життям, що би вимагало, приміром, хірурга чи гастроентеролога, вона у вас не бачить.

Тут головний принцип лікарів – “не нашкодити”. Але не треба тішити себе ілюзіями щодо криштальної фахової поведінки американських медиків. Продиктований цей принцип у першу чергу судовими позовами від пацієнтів. В США працює прецедентне право, тому засудити лікаря чи втратити лікарську ліцензію досить легко.

Міф 4 і останній: без сімейного лікаря страховки не буде

Буде. Жодних проблем обрати страховку й стати самим собі педіатром. З плюсів – ви не чекаєте два місяці на прийом до вузького спеціаліста після візиту до сімейного лікаря, так само ви не будете змушені йти до когось конкретного за його порадами. Проте, є ряд негативних моментів. Як випише вам дерматолог крем за 150 дол. – то йдете ви його купувати за власні гроші. Та й місячний платіж зазвичай у таких страховок найбільший.

ДАТСЬКЕ КІНО ЗАМІСТЬ ГОЛЛІВУДСЬКОГО ЕКШНА

За чотири з половиною роки у США я вивчила головне – ніхто не буде прагнути тут вас залікувати. Якщо у вас ангіна і за протоколом ви маєте лікуватись таким-то антибіотиком – беріть і лікуйтесь. Дитині ще й морозиво видадуть безкоштовно. Тому що ангіна, морозиво й антибіотик – сумісні речі на цьому континенті. А ось усілякі рідкі засоби пройшли повз американську цивілізацію, полоскати горло точно не запропонують.

Дитину з температурою 39,5 вам стовідсотково доведеться везти до сімейного лікаря й чекати прийому – в черзі з іншими пацієнтами, ще й невідомо скільки! Велике щастя потрапити у той самий день, коли малеча захворіла. Бо препарати без лікаря вам взяти ніяк: в США вам не продадуть без рецепту жодних ліків, серйозніших за льодяники для горла. Огляд буде хвилин 5, дитину будуть розпитувати, що саме вона відчуває. Не дорослого, а саме малечу, за умови, що вона вже може говорити сама. Візьмуть мазок з носа-горла, за 15 хвилин скажуть, що це, певно, просто вірус.

Дитину з температурою 39,5 вам стовідсотково доведеться везти до сімейного лікаря й чекати прийому

І головне: температура 39,5 – не привід прогулювати школу на наступний день. Дитині скажуть пити ліки, не напружуватися і йти вчитися. Терапевтичний ефект школи для хворої дитини я особисто ще не зрозуміла до кінця. Але заблокований ніс, вірус, “щось стріляє у вухо” – в США точно не привід сидіти вдома.

“Швидкої” в вашому житті теж більше не буде. Або буде, але дуже задорого. Одразу після приїзду мій чотирирічний син розбив голову на ігровому майданчику в великому торгівельному центрі. Охоронець, почувши волання й побачивши голову в крові, оперативно викликав бригаду. Вони приїхали за 5 хвилин, оглянули на місці й рекомендували їхати у шпиталь шити. Медики поцікавилися, чи є в нас страховка і чи ми веземо малого самі або з ними.

У нас була страховка, але ми щойно переїхали й жили міфом, що страховка закриє всі платежі. Відтак, чоловік поїхав з молодшим сином у кареті швидкої, а я зі старшим сином у машині за ними. Перейду одразу до фіналу. За тиждень нам прислали рахунок, де ми мали сплатити 680 дол. за трихвилинну поїздку до шпиталю. Платите ви з власної кишені, страхова відшкодує витрати лише у випадку, якщо у “швидкій” ви їхали як чоловічок з LEGO – голова чи ноги окремо від тіла.

Зашити голову нам стало у 250 дол. Стандартна ціна у разі звернення до термінової допомоги від 100 до 300 дол., і немає жодного значення, промиють вам шлунок, зашиють рану чи виріжуть апендицит. Це якщо ви везете себе самі. І коштуватиме це не лише грошей, а й півдня вашого життя. Це в українському травмпункті ви в черзі годину, а потім вам безкоштовно роблять рентен, гіпс чи прості маніпуляції. Тут треба розбитися на молекули в автомобільній аварії, аби з твоєю каталкою влетіли до термінової допомоги красиво, як в кіно. Ми ж всі одні й ті самі фільми дивилися, в яких рятують за секунди!

В житті ви потрапите в сучасне датське кіно – філософське й неспішне. Мій чоловік порвав дві зв’язки на коліні, практично втрачав свідомість від болю, а ми сиділи у черзі понад годину. Поруч у жінки років 55-ти годину з носа йшла кров, вона теж була на межі, але чекала й лише ганяла сина-підлітка за серветками.

Отже, в США вам не дадуть померти. Але люди бідні, які страховки не мають, зазвичай використовують швидку допомогу як прийом до лікаря. І всі в одній черзі, бо нікому не відмовляють. Інша справа, що лікар сам назве суму і повідомить в регістратуру: так, він погоджується на оплату в 50 дол. за цей візит, бо більше в людини просто немає. Але з аналізами, ліками й подальшим лікуванням питання буде відкритим.

І наостанок, дуже стисло про переваги страхової медицини.

Ви завжди маєте право змінити сімейного лікаря. Це не дільничний за пропискою – це та людина, якій ти довіряєш.
Ви суттєво економите на ліках за умови дотримання протоколу. Протокол ніколи не передбачає “профілактику” препаратами.
Якщо 200 дол. за травмпункт забагато, беріть страховку, де 100 дол. Рівень послуг у “швидкій” все одно однаковий і черга та сама для всіх.

У підсумку мушу сказати: медицина як бізнес спочатку ошелешує. Окрім США, я маю невеликий досвід із дітьми в лікарнях Польщі та Італії. В кожній країні були черги, години очікування. Але не було безглуздих призначень десяти препаратів, не було купи аналізів, власне, й не було натовпу медиків – як це є в Україні. Жодна з систем не ідеальна, проте американська, із якою я знайома вже дуже добре, таки у рази ефективніша за українську. Тому медичній реформі треба хоча б дати шанс.

Більше читайте тут: https://tsn.ua/blogi/themes/health_sport/yak-likuyut-v-ssha-zabudte-pro-shvidku-i-zapam-yatayte-chergi-959728.html

Read More

Як лікують у Франції: розкішне страхування і нешвидка допомога

https://tsn.ua/blogi/themes/health_sport/yak-likuyut-u-franciyi-rozkishne-strahuvannya-i-neshvidka-dopomoga-950025.html

Система охорони здоров’я у Франції просто не може не вражати – як зі знаком плюс, так і зі знаком мінус.

В Україні нині відбуваються бурхливі дискусії щодо майбутної медичної реформи – вона має як палких прихильників, так і категоричних противників. Але всі погоджуються, що ми маємо наслідувати тут розвинені країни. Що ж на практиці являє собою омріяна нами медицина – розкажуть українці, які живуть за кордоном і знають про неї не з чуток.

За сім років життя у Франції з тутешньою медициною я зіткнулась не раз, причому досвід був як дуже позитивний, так і вкрай негативний.

Інтеграція у французьку систему охорони здоров’я починається з обов’язкового страхування. Для цього треба отримати Carte Vitale (дослівно – “життєво важлива картка”), яку мені зробили одразу після прибуття у примусовому порядку. Для студентів (а я якраз приїхала вчитися), яким ще немає 20 років, соціальне страхування безкоштовне. З 21 року воно коштує 215 євро на рік і має бути сплачене на початку навчального року. Коли починаєш працювати, система відрахувань і сума змінюється, якщо схематично, то щомісяця на страхування із зарплати автоматично знімаєтся 20-30 євро.

Переважна більшість медиків у Франції працює у невеликих відділення (4-5 спеціалістів на “кабінет”, – як їх називають у Франції), розташованих на перших поверхах житлових будинків. Записатися на прийом можна телефоном, в інтернеті або ж прийти спонтанно і чекати на “вікно” у розкладі лікаря. У всіх таких кабінетах є кімната очікування з кріслами, журналами і кулером. Здавалося б, дрібниці, але цей мінімальний комфорт кардинально змінює досвід походу до лікаря. Наголошу, що йдеться не про приватні ВІП-центри, а про звичайні медичні кабінети.

Пацієнт може обрати спеціаліста своїм провідним терапевтом (сімейним лікарем), і тоді записати на прийом взагалі можна, подзвонивши лікарю на мобільний. До лікаря загальної практики я звернулася через місяць після переїзду до Парижа. Обрала варіант запису по інтернету, і знайшла спеціаліста у радіусі двох кілометрів від свого гуртожитка на ранок наступного дня.

Тариф на базову консультацію фіксований по всій країні – 25 євро (зріс на два євро за останні 5 років), його сплачує сам пацієнт. Потрібно обов’язково дати лікарю дані своєї Carte Vitale, завдяки чому ви впродовж двох тижнів отримаєте компенсацію у розмірі 15 євро. Для того, щоб вам повернули решту витрачених на консультацію грошей, має бути додаткова страховка (необов’язкова, але, як показав досвід, дуже корисна), яка коштує від 20 євро на місяць. Тоді я отримала консультацію і надзвичайно приємні враження від французької системи охорони здоров’я.

До речі, спочатку я вирішила, що обійдусь без додаткового страхування, і навіть факт його наявності у 95% французів, мене не зупинив. Та минуло два місяці, і я на своєму досвіді переконалась, що жадібний таки дійсно платить двічі. Того разу мені знадобився алерголог. Наївна і безтурботна, я була переконана, що зможу записатися на прийом так само швидко, як і до лікаря загальної практики. Однак на мене чекало повне розчарування – вільної дати до певних спеціалістів потрібно чекати від двох тижнів до 6 місяців (у випадку окуліста і невролога).

За консультацію в алерголога, що працює за “вільним тарифом”, я виклала 80 євро, а потім ще 100 євро за аналіз крові

Друзі підказали мені альтернативу – йти у приватний центр, де будуть завищені тарифи, але зазвичай є вільні дати мало не наступний день. В результаті за консультацію в алерголога, що працює за “вільним тарифом”, я виклала 80 євро, а потім ще 100 євро за аналіз крові, на який він мене відправив. Минуло два тижні, і мені повернулися 15 євро за консультацію у лікаря, чий “вільний тариф” обов’язкове страхування не цікавить, і 60 євро за аналіз крові.

Якби ж на той момент у мене було додаткове страхування, то за консультацію – попри те, що центр приватний – я б отримала решту компенсації, а за аналіз крові взагалі наперед платити не довелося б – для дорогих процедур у Франції в рамках додаткової страховки існує система “tiers-payant” (оплата третьою стороною). Несподівані витрати красномовніше за будь-які пояснення переконали мене, що 95% французів все ж мають рацію.

З віком і зростанням потреб французи переходять на дедалі дорожчі страховки, які покривають чимало коштовних медичних послуг. Важливий момент: кожен роботодавець у Франції зобов’язаний запропонувати своїм співробітникам додаткове страхування, при цьому половину або більше його вартості він муситиме взяти на себе. Співробітнику залишається лише сплачувати 30 євро за індивіальну страховку або 70 євро за родинну, які автоматично списуються з його зарплати щомісячно – на додаток до 20 євро за обов’язкове страхування. Українцям це задоволення може здатися дорогим, але, по-перше, для французьких зарплат це незначні гроші, по-друге, завдяки такій страховці можна усю родину “вдягнути” в окуляри, вилікувати зуби, повернути гроші за придбані ліки і пройти у разі потреби найдорожче обстеження – якщо оплачувати це самотужки, вийде набагато, набагато дорожче за 70 євро.

Після цієї оди системі страхування час перейти до набагато менш гламурної сторони медицини у Франції. Про неї я дізналися одного сонячного ранку, коли збори на роботу були перервані страшенним болем, схожим на запалення апендикса. Розігнутися я не могла зовсім, сил вистачило лише дотягнутся до телефона і викликати швидку.

На мій великий подив у відповідь пролунало: “Вільних машин немає, буде швидше, якщо ви самі приїдете”. З нелюдськими зусиллями я змогла спуститися на вулицю і, у все ще напівзігнутому стані, дочекатися таксі. Прийом у лікарні був млявий і байдужий. Мій випадок не оцінили як пріоритетний, хвилин через 20 очікування мені вкололи сильне знеболювальне (усе це, знаючи, що у мене, можливо, апендицит), і сказали чекати. Чекала я п’ять годин.

Час від часу до лікарні надходили більш “пріоритетні” пацієнти, а моя черга усе не підходила і не підходила. Врешті-решт, знайшовся вільний лікар, який взяв у мене аналізи, вколов ще знеболювального, бо спазми повернулись, і сказав чекати УЗД. Його я чекала ще дві години. В результаті все скінчилось добре – хоча запалення дійсно виявили, обійшлося без операції.

Мій досвід багатогодинного очікування – не єдиний приклад того, наскільки повільна у Франції “швидка” допомога

Мій досвід багатогодинного очікування – не єдиний приклад того, наскільки повільна у Франції “швидка” допомога. Чимало друзів ділилися схожими історіями, у якій основними відповідями лікарів на будь-які скарги було знеболювальне або парацетамол.

Єдина гарна новина у тому, що у випадку шпиталізації пацієнт з додатковим страхуванням не платить ані за ліки, ані за палату, ані за процедури. Те саме стосується пологових будинків, в яких у певних випадках (і з гарною страховкою) вас абсолютно безкоштовно розмістять в індивідуальній палаті. На брак медичного обладнання і медикаментів у Франції теж жалітися не доводиться.

Загалом додаткове медичне страхування у Франції – це цілий світ можливостей, серед яких безкоштовне лікування на термальних курортах за направленням лікаря, допомога у лікуванні від нікотинової та інших залежностей і навіть пластична хірургія. Для цього потрібно лише обрати гарну страховку і сімейного лікаря, який погодиться виписувати відповідні направлення.

Додам на останок, що найкрасномовнішою демонстрацію того, наскільки французи довіряють власній системі медицини, для мене став той факт, що коли минулої осені у колишнього президента Жака Ширака виявили запалення легенів, його поклали на стаціонар у звичайний державний шпиталь.

Більше читайте тут: https://tsn.ua/blogi/themes/health_sport/yak-likuyut-u-franciyi-rozkishne-strahuvannya-i-neshvidka-dopomoga-950025.html

Read More

Роз’яснення щодо запровадження оновленого Національного переліку основних лікарських засобів

http://www.moz.gov.ua/ua/portal/pre_20170719_b.html

 Збільшити ...

1 липня 2017 року набула чинності постанова КМУ від 16 березня 2017 р. № 180 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою у новій редакції було затверджено Національний перелік основних лікарських засобів.До переліку включили якісні та безпечні лікарські засоби з доведеною ефективністю, необхідні для забезпечення першочергових потреб медичної допомоги населенню в закладах охорони здоров’я для лікування за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Дія зазначеної постанови стосується державних закупівель лікарських засобів, що здійснюються на всіх рівнях закладами та установами охорони здоров’я, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, іншими центральними органами виконавчої влади, які здійснюють закупівлі за бюджетні кошти.

Постанова не поширюються на випадки, у яких не здійснюється витрачання бюджетних коштів: на сферу роздрібної реалізації лікарських засобів через аптеки, коли купівля препаратів здійснюється за кошти громадян. Таким чином, лікарі не обмежені Національним переліком при виписуванні рецептів своїм пацієнтам.

Виключення становить відпуск лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування, що здійснюється безоплатно та на пільгових умовах у відповідності до постанови КМУ від 17 серпня 1998 р. № 1303 (розповсюджується виключно на лікарські засоби, включені до Національного переліку).

З огляду на вступ Постанови в силу з 1 липня державні закупівлі, що здійснюються закладами та установами охорони здоров’я, які повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, повинні проводитися відповідно до нового Національного переліку.

З 1 липня постанова КМУ від 5 вересня 1996 р. № 1071 «Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами охорони здоров’я, що фінансуються з бюджету», відповідно до якої до цього здійснювались державні закупівлі, втратила чинність.

Вимога про закупівлю лікарських засобів з Національного переліку не поширюється на централізовані закупівлі препаратів Міністерством охорони здоров’я України, які здійснюються через спеціалізовані міжнародні організації, а також до 1 січня 2019 р. не поширюється на дію пілотного проекту по реімбурсації препаратів інсуліну.

Постановою також встановлено, що після задоволення 100% потреби в лікарських засобах, включених до Національного переліку, замовниками зможуть закуповуватися лікарські засоби, що не включені до нього. При цьому перевага повинна буде надаватися препаратам, включеним у галузеві стандарти у сфері охорони здоров’я. Тобто покриття потреб закладів охорони здоров’я у препаратах, що не увійшли до Національного переліку, буде здійснюватися за самостійним рішенням замовників після закупівлі 100% своєї потреби.

Наказом МОЗ України від 11.07.2017 р. №782 затверджено Порядок визначення обсягів потреби в закупівлі лікарських засобів закладами і установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, у відповідності до якого повинен проводитися розрахунок потреби в лікарських засобах для закупівель, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів на 2018 та подальші бюджетні роки.

Щоб надати можливість замовникам завершити всі тендерні процедури, Уряд України ухвалив 4 липня 2017 р. постанову КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року № 333», якою передбачається наступне:

1. Перенесення на 1 вересня 2017 р. дати, з якої заклади і установи охорони здоров’я, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, повинні розпочати здійснювати державні закупівлі зареєстрованих в Україні лікарських засобів, включених до Національного переліку.

2. Відстрочка до 1 січня 2018 р. введення в дію положення стосовно зобов’язання замовників першочергово задовольняти в повному обсязі потребу в зареєстрованих лікарських засобах, включених до Національного переліку.

3. Процедури закупівлі лікарських засобів, зареєстрованих в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, що розпочаті замовниками до 1 вересня 2017 р., завершуються відповідно до порядку та вимог, що діяли до цієї дати. Тобто в цей період зможуть закуповуватися будь-які зареєстровані в Україні препарати.

Після вступу в силу всіх вимог Постанови, починаючи з 1 січня 2018 р., 100% пацієнтів, які проходять лікування в стаціонарних умовах, повинні будуть отримувати необхідні їм лікарські засоби, що включені до Національного переліку. Контроль за дотриманням такої вимоги буде покладено на керівників закладів і установ охорони здоров’я.

Читайте також відповіді на запитання про оновлений Нацперелік: https://goo.gl/n16fhJ

Read More

ЛК – це «рятувальний круг» для людини, котра захворіла

Представники благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» активно проводять зустрічі з трудовими колективами організацій, підприємств Житомирщини.

Так, зокрема, впродовж квітня-червня заввідділом аудиту та контролю якості ЛДП Раїса Володимирівна Артюх та менеджер по корпоративній роботі Ольга Володимирівна Катирло відвідали ДП «Житомирський бронетанковий завод», ТОВ «Завод огороджувальних конструкцій», Житомирські дошкільні навчальні заклади №15, №29 та «Журавлик», КП «Житомирське ТТУ», Житомирський торгово-економічний коледж, ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія», Житомирський комбінат силікатних виробів, музичні школи №1, №2 та №3, ВЖРЕП №15, ТОВ «Тусмо», КП «Зеленбуд». Загалом понад півтисячі працівників були поінформовані про діяльність БО «Лікарняна каса Житомирської області».

Крім того, вони мали можливість обговорити з представниками ЛК питання, з якими вони стикались при зверненні за медичною допомогою. Зокрема: як ЛК забезпечує медикаментами, витратними матеріалами та виробами медичного призначення при оперативному лікуванні, пологах; чому членам ЛК доводиться часто купувати якісь іще – крім передбачених для забезпечення Лікарняною касою – препарати; чому при зверненні за медичною допомогою пацієнтам пропонують (а по суті – у них вимагають) сплатити благодійні внески; як вступити до ЛК тощо.

– Відзначу, що людей зацікавила отримана інформація, – констатувала менеджер по корпоративній роботі. – От, наприклад, що ЛК медикаментозно забезпечує амбулаторним лікуванням понад 100 хвороб упродовж 5-10 днів (до того ж препарати можна отримати за рахунок ЛК в аптеці, яка розміщена безпосередньо в поліклініці) й до 9 днів при лікуванні в денному стаціонарі. Під час зустрічей із колективами ми надаємо віддруковані документи стосовно діяльності ЛК та запрошуємо прочитати на сайті організації багато інформації, яка не лише зацікавить людей, а в першу чергу знадобиться їм при зверненні до медичних закладів.

– Також ми наголошуємо, що в ЛК діє цілодобова «гаряча лінія» з питань медичної допомоги, – зауважила Р.В.Артюх, – для того, щоб до нас звертались, коли виникають якісь негаразди при проведенні обстежень, самого лікування. Ми працюємо для людей, аби скорегувати наші дії для отримання ними якісної медичної допомоги. Бо ж не секрет, що, попри задекларовану безкоштовну медичну допомогу, насправді лікування оплачують самі пацієнти. Перебуваючи ж у ЛК та сплативши добровільне пожертвування за рік у сумі 588 гривень (за місяць – лишень 49 гривень), маєш змогу пролікуватись до 14 700 гривень – на сьогоднішній день сума досить значна. Для людей дуже важливо, що дійсно можна не просто отримати ліки за рахунок ЛК, а й бути певним, що допомога, яку забезпечує ЛК, базується на наданні виключно тих медикаментів, які мають доказову базу й передбачені Регіональним формуляром лікарських засобів (переліком медикаментів, який розроблявся обласними спеціалістами), Державним формуляром лікарських засобів та уніфікованими протоколами лікування, затвердженими Міністерством охорони здоров’я України. Згідно з законодавством, усі лікарі повинні дотримуватись протоколів і призначати передбачені ними препарати – це постійно контролюють лікарі-експерти філій Лікарняної каси, котрі працюють у всіх медичних закладах області. Тобто благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» є отим, як мовиться, «рятувальним кругом» для людини, котра, захворіла. Адже зручно й вигідно, коли при лікуванні (чи то амбулаторному, чи стаціонарному) необхідні медикаменти, вироби медичного призначення надаються за рахунок ЛК – заощаджуються й час, і гроші пацієнта. А це важливо для отримання якісної медичної допомоги й – відтак – одужання людини.

http://likkasa.com.ua/?cat=47

Read More

“Фінансуватись має медична послуга!”

Проблеми медицини й освіти в Житомирі обговорювали в прямому ефірі програми «Віч-на-віч» 21 червня 2017 року журналіст Житомирської регіональної дирекції філії ПАТ «НСТУ» Леонід Харшан та заступник Житомирського міського голови Матвій Хренов.

– Ганебна система фінансування ліжка повинна змінитись – фінансуватись має медична послуга! – переконаний гість студії. – Друге: медичні заклади повинні бути автономними – мати свій глобальний бюджет і з цього виходити: розвиватись їм, чи ні. А не бути «на гачку» влади, міста, яка вирішує, скільки грошей і на які потреби виділити. Медичні заклади повинні володіти коштами й планувати, які їх використати. Третя складова – сильна первинна ланка.

Прозвучала думка (пропозиція) телеглядачів про те, щоб зробити Житомирщину «пілотною» областю з упровадження проекту з надання якісної медичної допомоги. На це ведучий зауважив і телеглядачам, й учаснику прямого ефіру Матвію Хренову…

http://likkasa.com.ua/?cat=47

Read More

Чому потрібна реформа системи охорони здоров’я?

Чи взагалі потрібна вона? Дискусій, думок багато. Одна з них – в.о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун: «За роки незалежності було розроблено 21 законопроект про страхування, змінилось понад 20 міністрів, а українців стало на 10 мільйонів менше. Це ціна, яку заплатило суспільство за велику брехню, що в Україні є «безоплатна» медична допомога».

Журналіст Житомирської регіональної дирекції філії ПАТ “НСТУ” Леонід Харшан запросив до обговорення цієї в програмі «Віч-на-віч» від 15 червня 2017 року головного лікаря ЦМЛ №1 міста Житомира Анатолія Вусика, викладача Житомирського інституту медсестринства, депутата міської ради Наталію Леонченко, заступника головного лікаря з поліклінічної роботи ЦМЛ №2 міста Житомира Людмилу Бондаренко.

Але така реформа можлива за умови, зокрема, впровадження медичного страхування. Прообразом її на Житомирщині є благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області».

http://likkasa.com.ua/?p=8069

Read More

92% українців бояться фінансової катастрофи у разі хвороби

https://medprosvita.com.ua/92-ukrayintsiv-boyatsya-finansovoyi-katastrofi-u-razi/

konferentsiya-v-Londone

Держава витрачає на здоров’я 7% ВВП, за роки незалежності Україні так і не вдалося її реформувати.
Про це розповіла У. Супрун підчас конференції у Лондоні, що біла присвячена питанням реформ в Україні.

Пані в.о. міністра розповіла, що 92% українців бояться фінансової катастрофи у разі хвороби, 97% самі платять за своє лікування у стаціонарах, а 50% взагалі не звертаються до лікарів, бо не може це собі дозволити. Як результат – українець живе на 11 років менше за європейця.

«Цифри показують, що ми не маємо часу коливатися. Час починати радикальні зміни. Ми всі повинні розглядати реформування охорони здоров’я як питання національної безпеки», – підсумувала доктор Супрун.

Read More

Поширення недостовірної інформації про лікаря у ЗМІ

https://medprosvita.com.ua/poshirennya-nedostovirnoyi-informatsiyi-pro-likarya-zmi/

Трапляються випадки, коли у засобах масової інформації публікують різного роду статті, в яких часто вміщено ряд завідомо неправдивих та негативних тверджень, які завдають шкоди честі, гідності та діловій репутації лікаря та й діловій репутації медичного закладу в цілому.

Як правило, такі статті містять голослівні обвинувачення, цькування та завідомо неправдиву інформацію, яка жодним чином не підтверджена та не перевірена.

Такі публікації суперечить вимогам чинних норм права, зокрема, абзацу 2 частини 2 статті 3 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» (відповідно до якого забороняється використання друкованих засобів масової інформації для завдання шкоди честі і гідності особи), а наслідком такої публікації має бути розміщення спростування недостовірної інформації (стаття 277 Цивільного кодексу України, стаття 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»).

При цьому, спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (частина 7 статті 277 Цивільного кодексу України); повинно бути набрано тим же шрифтом і поміщено під заголовком «Спростування» на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, яке спростовується (частина 3 статті 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»).

Відповідно до частини 2 статті 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, вона зобов’язана на вимогу заявника опублікувати спростування їх у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації або опублікувати його за власною ініціативою.

Редакція зобов’язана в строк, що не перевищує одного місяця з дня надходження  вимоги, опублікувати спростування і письмово повідомити заявника про строк і час публікації спростування у разі затримки або про відмову в його публікації, зазначивши підстави відмови.

У випадку відмови опублікувати спростування розміщеної недостовірної негативної інформації, заявник може звернутися за захистом своїх прав до суду, зокрема, за відшкодуванням завданої внаслідок поширення такої неперевіреної та недостовірної інформації шкоди.

Read More

У лікарів будуть відбирати ліцензії за порушення протоколів

https://medprosvita.com.ua/likariv-budut-vidbirati-litsenzii-porushennya/

Як уже розповідала Медпросвіта, з 2017 року кожен український лікар має отримати ліцензію на професійну діяльність. Тепер лікарі будуть зобов’язані кожні два роки підвищувати професіоналізм та  доводити свою профздатність.

Suprun_1-1

Також для лікарів встановлять конкретні протоколи-інструкції, яких медики зобов’язані неухильно дотримуватися. А у разі, якщо того не відбудеться – ліцензію просто відберуть.

Про це розповіла в.о. міністра У. Супрун.

«Ми будемо вимагати, щоб лікарі дотримувалися протоколів. Це питання може дуже добре врегулювати ліцензування — тоді лікарі підписувалися б під ліцензією, вони будуть дотримуватися кращих протоколів. Якщо вони цього не роблять — можна відібрати ліцензію», — розповіла міністр.

Read More
Login