Warning: Use of undefined constant style - assumed 'style' (this will throw an Error in a future version of PHP) in /home/virtwww/w_likkasa-com_401567c9/http/wp-content/themes/likkasa/functions.php on line 247

January, 2017

З НАШОЇ ПОШТИ

http://likkasa.com.ua/?p=6583

Здрастуйте, шановні читачі!

Я – Валентина Іванівна Дворецька з Житомира – лікувалась нещодавно в обласній клінічній лікарні імені О.Ф.Гербачевського.

Була виконана лапароскопічна пластика діафрагмальної грижі. Спочатку я вагалась – іти на операцію, чи ні. Проте зараз радію, що зважилась на неї – почуваюсь дуже добре.

Тож хотіла б щиро подякувати завідуючому хірургічним відділенням Віктору Петровичу Перепелиці та лікарю-хірургу Андрію Вікторовичу Сироткіну – вони чудово оволоділи цією (новою для Житомирщини) методикою й проводять операції просто на «відмінно»! А ще додає пацієнтам сили на одужання чудова психологічна атмосфера, яка панує в цьому відділенні. Я й сама медпрацівник, знаю специфіку роботи багатьох відділень, тому розумію, наскільки це важливо для пацієнтів, коли лікарі – от такі привітні, людяні. Тому хочеться сказати їм дуже багато гарних слів подяки.

Крім того, щира вдячність благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» – за допомогу та підтримку. Ви знаєте, я колись довго розмірковувала, чи варто вступати до організації. Але з віком зрозуміла: не просто варто – необхідно! От я лікувалась минулоріч від пневмонії й бачила, як пацієнтам доводилось іти в аптеку й купувати антибіотики, інші препарати – й платити великі гроші. Принаймні, для мене то були б великі суми! А мені всі необхідні медикаменти приносили просто в палату. Скажу більше: я навіть відмовилась від номера стаціонарного телефону (щоб зайве не платити ще й за користування ним, бо ж усе одно більше користуюсь мобільним) і натомість спрямувала ці гроші на те, щоб платити щомісячні внески до благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». Тобто хочу сказати, що вступила до ЛК – і не прогадала! Я небагато часу перебуваю в організації – лише три роки, але за допомогою зверталась до неї часто – й обстежувалась, і лікувалась. У мене проблеми зі щитовидною залозою – здавала аналізи на рівень гормонів. Й ендоскопічні обстеження не раз робила – тому що зі шлунково-кишковим трактом маю проблеми. І з пневмонією лікувалась, і з пієлонефритом. Думаю, що ЛК витратила більше коштів на мої обстеження, лікування, ніж я загалом за три роки сплатила внесків. Бо на операції, обстеження грошей треба й треба. Тому раджу іншим людям, котрі вагаються стосовно ЛК, щоб усе-таки вони подумали над цим питанням.

Зі щирою повагою – Валентина Іванівна Дворецька.

Read More

З НАШОЇ ПОШТИ

http://likkasa.com.ua/?p=6660

Доброго дня всім!

Пишу вам, бо хочу подякувати благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області». Я в ній перебуваю вже років зо п’ять (а, може, й більше) і весь цей час користуюсь її допомогою. Й непогано користуюсь – які медикаменти потрібні, коли, занедужавши, звертаюсь до лікаря, завжди мені їх виписують, нічого не купую. От багато хто жаліється, мовляв, ЛК дає лише найдешевші препарати, а як тільки лікар призначає щось дорожче, то треба йти в аптеку й купувати за свої гроші. Ну, не знаю – мені, наприклад, антибіотики он які дороговартісні надали, коли нещодавно лікувалась у районній лікарні в Коростишеві! Я на свою пенсію їх не змогла б купити.

Ще доводилось чути, що ці гроші, які щомісяця платиш внеском, можна наскладати «на чорний день» і – коли треба буде – взяти. А, оце таке – нереально! Ну, якщо людина лікується раз у три роки в стаціонарі, то, може, й збере певну суму. Мені ж, наприклад, це не вдасться, бо ж хворію часто (от цього разу довелось тривалий час провести в лікарні, бо ж і бронхіальна астма у мене, й аритмія серця, ще й рівень цукру підвищений). То вже коли потрапляю в лікарню – все надають за рахунок ЛК.

Тож чи порадила б вступати до благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області»? Так, і подругам своїм у селі кажу, й родичам, і всім: «Вступіть в ЛК, бо це – вигідно!»

З повагою – Роговська Тетяна Антонівна

з села Осиковий Копець Коростишівського району Житомирської області.

Read More

Гроші — за пацієнтом: чарівний клубок чи український лабіринт?

http://www.vz.kiev.ua/groshi-za-patsiyentom-charivnyj-klubok-chy-ukrayinskyj-labirynt/

Дискусійний клуб

money-patientПринцип, за який усі боролися як за еталон справедливого фінансування медичної галузі, оголошено основою майбутніх реформ і наріжним каменем медичного страхування в Україні. Нарешті кошти таки підуть за пацієнтами, а ті своєю чергою — за контрактами з первинкою. Питання в іншому: на що вистачить тоненького бюджетного гаманця сімейної медицини? Із чим піде хворий до стаціонару, якщо «медичного траншу» туди не призначено? І головне — чи передбачає принцип «гроші — за пацієнтом» логічне продовження «бонуси — для лікаря»?

vz-01-02_2017_stranytsa_08_yzobrazhenye_0002
Володимир МИШКІВСЬКИЙ, виконавчий директор БО «Лікарняна каса Житомирської області»

Міністерство охорони здоров’я України анонсувало низку новацій, які будуть запроваджені у 2017 році. Зок­рема, пропонується надати громадянам право самос­тійно обирати сімейного лікаря й укладати з ними угоди, у яких буде визначено обсяг послуг, гарантованих та оплачених державою. Відтак робота лікарів первинної ланки оплачуватиметься за подушним нормативом — залежно від кількості укладених ними угод і дотримання медичних протоколів лікування та діагностики. Міністерство планує максимально чітко розподілити ролі: держава має страхувати громадян, медичні працівники — лікувати, а місцеві громади — забезпечувати медичну інфраструктуру. Така система охорони здоров’я діє в Європі, США, Канаді, де впроваджено принцип «гроші йдуть за пацієнтом». Прообразом такої моделі є лікарняні каси (ЛК). Більше того, гроші, які акумулюються в ЛК, «ідуть» за пацієнтом на будь-який рівень надання медичної допомоги, а також забезпечують доступність лікарських препаратів з доведеною ефективністю, передбачених у формулярах, настановах лікування та клінічних протоколах. Нині це серйозна проблема для України — як домогтися раціонального використання коштів в охороні здоров’я.

Наша благодійна організація має багато напрацювань, які повинні лягти в основу того, що планує зробити МОЗ України. Лікарняна каса Житомирської області накопичила практичний досвід, який допоможе реформувати галузь у запропонованому напрямі, оцінити всі ризики й позитиви того, із чим доведеться зіткнутися в процесі реформування.

По-перше, ЛК на договірних засадах забезпечує медичні заклади медикаментами, виробами медичного призначення для надання екстреної, невідкладної, амбулаторно-поліклінічної (денний стаціонар, амбулаторне лікування, обстеження) та стаціонарної медичної допомоги. Відповідні договори укладено з медичними закладами всіх рівнів, аптеками, оптовими фірмами-постачальниками, банками, «Укрпоштою» (із якою співпрацюємо у сільській місцевості, де немає фінансових установ), підприємствами, організаціями, Асоціацією працівників лікарняних кас України. Завдяки такій співпраці кожен член ЛК може отримати медичну допомогу в будь-якому закладі охорони здоров’я (у тому числі й за межами області, й у високоспеціалізованих клініках Києва — коли пацієнт із певних причин не може одержати необхідну допомогу за місцем проживання). Тобто діє єдиний медичний простір, де кошти дійсно «ходять за пацієнтом», що й передбачено майбутньою реформою медичної галузі. Це набуває особ­ливого значення у зв’язку з утворенням нових територіальних громад і формуванням різних бюджетів. Бо коли член ЛК звертатиметься за направленням сімейного лікаря до лікувального закладу вторинного чи третинного рівня, жодних фінансових проблем з наданням йому медичної допомоги не виникатиме — гроші підуть за ним. Це стосується лікування практично всіх гострих патологій (крім грипу та вірусних інфекцій), хронічних захворювань у стадії загост­рення, допомоги під час пологів та планових оперативних втручань, медичного супроводу членів ЛК з онкологічними захворюваннями після хіміотерапії чи операцій. Єдине, чим не опікуються ЛК, це лікуванням туберкульозу, ВІЛ-інфекції/СНІДу, проведення хіміотерапії, щеплень, оскільки за цими напрямками діють відповідні державні програми.

Сьогодні виникає багато дискусій з приводу того, які саме кошти «ідуть за пацієнтом» і на що їх вистачить? Так от на прикладі нашої ЛК можу сказати: заплативши протягом року 483 грн, член ЛК має право пролікуватися на 12 тис. грн, що дорівнює сумі благодійних внесків за 25 років! Утім, ми не обмежуємося цими видатками, коли виникає загроза переривання курсу лікування, а разом із тим — і життю людини.

Мало, щоб «гроші ходили за пацієнтом», потрібно, аби їх ефективно використовували і забезпечували належну якість лікування. Тож важливим моментом нашої роботи є оперативне управління ресурсами — для цього створено автоматизовану систему управління, яку впроваджено в кожному представництві ЛК (а в окремих лікувальних закладах — навіть на рівні відділень), та здійснюється автоматизований облік ліків, виробів медичного призначення на складі й у відділеннях. Отже, ми можемо чітко сказати, скільки в тому чи іншому закладі використовують шприців, систем, антибіотиків, серцево-судинних препаратів тощо. А це дає змогу ефективно управляти наявними ресурсами. Також ми задіяли автоматизовані програми ведення персоніфікованого обліку членів організації та надход­ження коштів, контролю за їх використанням, дотриманням вимог уніфікованих протоколів надання медичної допомоги, завдяки чому за останні п’ять років зросла частка застосування життєво необхідних препаратів із 31 до 35%, необхідних — із 45 до 48%, натомість використання другорядних ліків суттєво зменшилося — з 24 до 17%.

Велику увагу приділяємо контролю якості лікувального процесу, який відбувається на чотирьох рівнях. На першому рівні пацієнт має підписати листок лікарських призначень і підт­вердити отримання ліків. На другому — лікар-експерт лікувального закладу розглядає всі медичні проблеми, що виникають у пацієнтів. Третій рівень — відділ аудиту якості лікувально-діагностичного процесу виконавчої дирекції, і четвертий — контроль­но-експертні комісії управління охорони здоров’я облдерж­адміністрації, куди ми подаємо результати аудиту дотримання уніфікованих клінічних протоколів. На засіданнях комісій заслуховуємо інформацію лікувальних закладів (чи окремих лікарів) стосовно виявлених недоліків. Також для контролю якості медичної допомоги використовуємо програмний модуль «Лікар-експерт», який дає можливість в автоматизованому режимі аналізувати лікарські призначення на відповідність клінічним протоколам, визначати вартість лікування, фактичне використання та прогнозовану потребу в лікарських засобах по відділеннях, лікарях і нозологічних формах.

Тобто наразі в діяльності ЛК передбачені практично всі елементи, на яких ґрунтуватимуться майбутні медичні реформи в Україні. ЛК не є альтернативою сучасної системи охорони здоров’я, це — прообраз солідарної системи надання медичної допомоги нашим громадянам.


vz-01-02_2017_stranytsa_09_yzobrazhenye_0001
Дмитро ЩЕГЛОВ, директор ДУ «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України», доктор медичних наук

«Гроші йдуть за пацієнтом» — цілком прийнятний принцип. Питання в тому, про яку суму йдеться та хто її сплачуватиме. На жаль, ці питання в Україні не вирішені, принаймні, щодо вторинного і третинного рівнів надання медичної допомоги.

Вартість високоспеціалізованих операцій дуже висока. В умовах економічної кризи та девальвації навряд чи наша держава зможе їх повністю оплатити (або хоча б значну частку необхідних коштів). До того ж, вартість таких послуг ніхто не рахував, та й зробити це на сьогодні неможливо. Зрештою «ціна» лікування однієї й тієї самої хвороби різна. Наприклад, інсульт в одному випадку — це розрив аневризми, в іншому — гіпертензійна геморагія або ж ішемія може бути наслідком як атеросклерозу судин, так і тромбоутворення через вади серця тощо. Тож і витрати на лікування — різні. Порахувати можна лише «інструментальну вартість» операції, 70-80% якої сьогодні пацієнти оплачують самотужки, оскільки держава виділяє медичним закладам лише 30% від таких потреб. Усі розуміють: той самий інсульт можна лікувати, застосовуючи високоспеціалізовані технології і, відповідно, витрачаючи великі кошти. А можна — з мінімальними затратами, госпіталізувавши хворого в неврологічне відділення ЦРЛ і приз­начивши йому ліки за принципом «виживе — не виживе, як Бог дасть».

Якби держава чітко окреслила, яку суму вона виділяє (наприклад, 100 грн за лікування хворого з інсультом ендоваскулярним методом, хоча насправді воно коштує від 100 тис. грн), тоді пацієнти розуміли б, що на них чекає, і лікарі не працювали б в умовах нормативно-правового хаосу. Але ж оголошувати такі речі ніхто не збирається — звідси загальна фраза про «гроші за пацієнтом». А чи врятують вони його — невідомо. Це половинчасті рішення, які породжують безлад у галузі. Потрібно, щоб держава озвучила, скільки вона готова виділити на одного хворого за лікування тієї чи іншої хвороби.

Залучення страхових компаній до відшкодування вартості лікування також не вирішить проблеми. А на цій «ниві» з’явиться ще кілька олігархів. Адже на утримання страхових компаній також потрібні кошти. Оскільки вони — посередники між лікарняною установою, пацієнтом та фірмою-виробником, за наших корупційних схем це «додасть» до вартості операцій іще 100%. До речі, у США, де «процвітає» страхова медицина, — найдорожчі у світі хірургічні інструменти. І коли екс-президент США Барак Обама намагався змінити страхову систему, йому це не вдалося — усе залишилося на своїх місцях.

У країнах ЄС страхова медицина також існує, але не домінує. Там вартість витратних матеріалів на операцію держава або повністю відшкодовує (наприклад, у Франції), або ж виділяє певні кошти (наприклад, в Угорщині — приблизно 20 тис. Євро на одного інсультного хворого, у Грузії — 5 тис. дол. на лікування одного випадку аневризми судин головного мозку, а за ці кошти хворого можна прооперувати мікрохірургічним методом або навіть більш сучасно — із застосуванням ендоваскулярного втручання, якщо патологія нетяжка, коли ж потрібні складніші втручання, то пацієнт доплачує з власної кишені).

Тож наша держава має бути чесною відносно громадян і визнати, що неспроможна забезпечити їх безкоштовне лікування, але при цьому чітко визначити, які напрями може взяти на себе. Не потрібно гадати, що буде, коли не вкласти жодної копійки в медицину. І не варто тиснути на лікарів, щоб вони надавали медичну допомогу європейського рівня безкоштовно чи за ті копійки, які начебто прийдуть за пацієнтом. Особлива фінансова підтримка необхідна установам НАМН України, де зосереджений інтелект медицини, наукові кадри, а також проводиться лікування із застосуванням високотехнологічного обладнання.


vz-01-02_2017_stranytsa_09_yzobrazhenye_0002
Олексій УСТЕЛЕНЦЕВ, завідувач Дніпровської амбулаторії, лікар загальної практики-сімейної медицини КЗ «Чернігівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги», член Всеукраїнської асоціації сімейних лікарів

Ідея «гроші ходять за пацієнтом» у цілому правильна, але модель організації надання первинної медичної допомоги, запропонована нинішнім керівництвом Міністерства охорони здоров’я України, однозначно не підходить. Теоретично всі ми знаємо, що 80% медичних послуг має надаватися на первинному рівні і лише 20% — на вторинному та третинному, але як це здійснити технічно і тактично, ніхто не уявляє. Адже логічно, що за такий високий відсоток медичної допомоги, який візьме на себе первинка, вона має отримати й значне фінансування, достатнє для надання усіх послуг. А його немає. Водночас запропонована нині концепція реформування первинної ланки набагато жорсткіша порівняно з моделями, анонсованими попередниками, які робили акцент на створенні центрів первинної медико-санітарної допомоги. Тобто спочатку мали б створити мережу таких центрів з організаційно-методичною, адміністративною та господарською службами, бухгалтерією. І лише потім, коли сімейні лікарі будуть готові до самостійної роботи, впровадили б приватне ліцензування. Сьогодні більшість із них не витримують «самостійного плавання». Тож МОЗ дещо випереджає події, нав’язуючи адміністративну модель, котра не запрацює. Інститут сімейних лікарів в Україні лише створюється, більшість із них, перенавчені із терапевтів, педіатрів та інших спеціалістів, поки не в змозі надавати комплексну допомогу, як це передбачено реформою. У них зазвичай немає ані належних приміщень, ані необхідного обладнання, та й з логістикою його розміщення, методикою використання вони не ознайомлені, тобто апріорі не можуть здійснювати весь комплекс надання допомоги. Сімейний лікар ще не увійшов у нову систему, а його вже кидають займатися приватною практикою.

Взяти на обслуговування багато населених пунктів і набрати велику кількість пацієнтів для сільського лікаря — не проблема, адже маємо дефіцит кадрів. Тому хочеш не хочеш, а декому доводиться й без того обслуговувати близько 3,5 тис. мешканців. Однак із такою кількістю пацієнтів схему багатопрофільної медичної допомоги не запустиш, лікар зможе вирішувати лише нагальні проблеми хворих, і запропонована система надання первинної допомоги знову пробуксовуватиме.

До того ж, відтепер сімейному лікарю доведеться займатися не лише лікуванням, а й організаційно-методичними, адміністративними, господарськими, бухгалтерськими та дрібними технічними питаннями. Він сам най­матиме медсестру, фельдшера, водія, а це і техніка безпеки, і бухгалтерія, і вирішення юридичних та соціальних питань. Наприклад, як він оплачуватиме лікарняний фельдшеру і медичній сестрі? Або хто ремонтуватиме авто­мобіль, закуповуватиме бензин і, головне, за які кошти? А ще йому потрібно оплатити оренду приміщення, закупити обладнання для надання комплексної допомоги. І все це за ті невеликі кошти, виділені з фонду соціального страхування? Навіть коли сімейний лікар якось та придбає й орендує таке обладнання, він повинен навчитися на ньому працювати. Із таким навантаженням впорається лише невелика частина підготовлених фахівців, які співпрацюють у складі експериментальних груп з МОЗ України, міжнародними фондами, займаються науковою роботою, мають навич­ки та знання у різних напрямках медицини, використовують у роботі певне діагностичне та лікувальне обладнання.

У нашій амбулаторії, котра за обладнанням є однією з кращих в Україні, практично всі прилади (а також автомобіль) придбані за рахунок грантів або ж премій, які я отримав на конкурсах. Але таких прикладів — одиниці, особливо коли це не стосується столичного регіону (та й там не густо), система ж у цілому не готова до таких навантажень і випробувань. Окрім того, значний відсоток сімейних лікарів — люди пенсійного віку, і навряд чи вони захочуть перенавчатися й оформляти ліцензію. Що із цим робитимемо? Залишимо половину населення країни без первинної допомоги взагалі?

Утім, фінансування первинки — це лише один бік медалі, інша проблема — її взаємодія із вторинною ланкою. Хто платитиме за спеціалізовані медичні послуги: сімейний лікар чи державний бюджет? За логікою це має робити сімейний лікар. Наприклад, у країнах Балтії робочий день такого фахівця починається з оплати рахунків за виклики швидкої, лікування хворих у стаціонарі та консультації вузьких спеціалістів. Як це виглядатиме у нас, поки що не зрозуміло — ані механізму, ані калькуляції цін за окремі послуги ніхто не бачив.

В Україні доклали багато зусиль до створення центрів ПМСД (я бачив це й на прикладі нашого центру), і вони нарешті отримали транс­порт, по крихтах зібрали обладнання, відпрацювали схеми роботи, і ось маємо — знову все потрібно зруйнувати. Якісь нелогічні дії. Наш Центр ПМСД готовий працювати за новими технологіями, наприклад, плануємо проводити скринінгові обстеження жінок на рак молочної залози, вирішуємо питання придбання термографа, маємо намір ввести посаду лікаря-ендоскопіста, тобто хочемо працювати автономно. Але ж надайте лікарям сімейної медицини можливість самим вирішувати, як працювати: у складі центру ПМСД або самостійно у якості приватного підприємця, і розвивайте ці дві форми надання первинної допомоги паралельно. Гроші за пацієнтом мають йти туди, де його краще обслуговуватимуть.


vz-01-02_2017_stranytsa_09_yzobrazhenye_0003
Юрій Лазарчук, головний лікар комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради

Запровадити принцип «гроші йдуть за пацієнтом» в Україні цілком реально, але механізму його реалізації поки що не запропоновано. Натомість чуємо лише гасла. Відповідні законопроекти щодо змін в охороні здоров’я досі перебувають на розгляді Верховної Ради України, лише один з них («Про автономізацію лікувальних закладів») пройшов перші слухання. Ті кошти (210 грн), що планується «відправити» за пацієнтом, отримає лише первинна ланка, і на них не можна повноцінно обстежити хворого, проконсультувати у фахівців вторинного чи третинного рівня. Тому ці гроші, як і раніше, підуть на утримання первинної ланки: на зарплату лікаря загальної практики-сімейної медицини, його помічників, оплату комунальних послуг.

Як усе має бути насправді? Пацієнт звертається до сімейного лікаря, той вирішує, чи зможе самостійно надати всю необхідну допомогу, чи хворому потрібна консультація вузького спеціаліста. Якщо впорається сам, виписує пацієнту ліки (при цьому працює система реімбурсації). Коли ні — направляє його до вузького спеціаліста, консультацію якого відшкодовуватимуть зовсім з інших джерел, а не за рахунок згаданих 210 грн. Цим зай­матиметься Національна служба здоров’я України. Однак цього не можна зробити, не порахувавши вартості медичних послуг на вторинному та третинному рівнях. Натомість до цього часу навіть відповідної методики не затверджено, тому всі гадають, що ж можна зробити для пацієнта за ті 210 грн, які «за ним прийдуть». Та нічого!

Ще у 2011 році наказом МОЗ України було затверджено порядок організації медичного обслуговування та направлення пацієнтів до закладів охорони здоров’я, що надають вторинну і третинну високоспеціалізовану допомогу, де чітко прописано, у яких випадках хворого спрямовують на вищий рівень за направленням лікаря. Коли ж пацієнт сам вирішив звернутися до вузького фахівця, то за його консультацію він має сплатити самос­тійно. Тож потрібно чітко розмежувати, які послуги держава гарантує як безоплатні, які співфінансує, а що ляже на плечі пацієнта. На сьогодні терміни «безоплатна» і «безкош­товна» медична допомога в Україні чомусь стали синонімами, хоча це два різні поняття. Безоплатно — не означає безкоштовно. Тому гроші за пацієнта держава має спрямовувати туди, куди він звертається — незалежно від того, це державний, відомчий чи приватний медичний заклад. У своїй лікарні ми запровадили і вже застосовуємо власну систему розрахунку платних послуг, плануємо розширення їх переліку. Впевнені, що із запровадженням системи відшкодування вартості медичних пос­луг розпочнеться вихід галузі з кризи.

Read More

Житомирщина – лідер реформування галузі охорони здоров’я.

http://oz.zt.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=6182:zhitomirshhina-lder-reformuvannya-galuz-oxoroni-zdorovya&catid=3:2009-06-22-11-43-53&Itemid=8

20 січня з робочим візитом на Житомирщині перебували в.о. Міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун та заступник Міністра Павло Ковтонюк.

2017_01_23_01

Разом із заступником голови облдержадміністрації  Ярославом Лагутою Павло Ковтонюк зустрівся з головними лікарями та представниками управлінь охорони здоров’я.

Головним питанням на сьогодні є реформування медицини, зокрема, створення госпітальних округів, введення страхової медицини та впровадження системи сімейних лікарів.

За словами Уляни Супрун, 2017 рік є роком первинної ланки, будується фундамент медицини. «Наша команда працює 24 години 7 днів на тиждень. Тому що пацієнт може захворіти у будь-який час. Сьогодні у нас цим пацієнтом є система охорони здоров’я», – зазначила в.о. Міністра.

2017_01_23_02

Зміни, які відбуваються в охороні здоров’я, направлені насамперед на комфорт людей.

«Для чого ми створюємо госпітальні округи? Не для того, щоб щось закривати і скорочувати. Просто людина має знати, що якщо з нею станеться щось серйозне, то вона максимум за годину може потрапити до кваліфікованого лікаря», – розповів Павло Ковтонюк.

Звертаючись до представників сфери охорони здоров’я, заступник Міністра наголосив, що зараз час, коли можна будувати потужну систему медицини на місцях. Люди самі будуть вирішувати, до якого лікаря їм іти. І, звісно ж, обиратимуться кваліфіковані лікарі та комфортні медичні заклади.

2017_01_23_03

Павло Ковтонюк ознайомився з роботою першої в Житомирі  амбулаторії загальної практики сімейної медицини. За словами заступника міського голови Матвія Хренова, в роботі амбулаторії значна увага приділятиметься профілактичним заходам, спрямованим на зниження захворюваності серед населення та виявлення захворювань на ранніх стадіях (перш за все онкологічних захворювань, хвороб серцево-судинної системи, туберкульозу).

«Через двадцять днів буде відкриватися друга амбулараторія, яка булу профінансована з місцевого бюджету. Зараз там завершуються будівельні роботи. Це у районі Богунії, вулиця Героїв Десантників. В принципі, там не було належної доступності до поліклінік, люди вимушені були їздити на Лесі Українки в поліклініку. У цій амбулаторії будуть обслуговуватись як дорослі, так і діти», – зазначив Сергій Сухомлин.

2017_01_23_04

Уляна Супрун та Павло Ковтонюк  взяли участь у презентації сучасної системи електронної реєстрації, яка відбулась у поліклініці № 2 КУ «Центральна міська лікарня №1 м. Житомира». У заході також взяли участь Житомирський міський голова Сергій Сухомлин, його заступник Матвій Хренов, представники виконавчих органів міської ради та керівники закладів охорони здоров’я міста.

«Житомир є передовим містом із реформи системи охорони здоров’я. Адже саме те, що відбувається у вашому місті є тим, що ми плануємо впровадити у всій Україні. Ми хочемо, щоб первинна ланка була сильною. Дуже важливо, щоб електронна система охорони здоров’я діяла і на рівні пацієнтів, і на рівні взаємодії всіх амбулаторій, лабораторій та інших медичних закладів. Всі ті зміни, які відбуваються у вас мають стати прикладом для інших міст», – наголосила в.о. Міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун.

2017_01_23_05

Впродовж року міська влада планує комп’ютеризувати медичну мережу міста. У липні 2016 року було закуплено 37 комп’ютерів та сервер. Упродовж вересня змонтовано комп’ютерну локальну мережу, в листопаді 2016 року було підписано договір на постачання та впровадження програмного забезпечення «Доктор Елекс» у кількості 17 примірників (робочих місць), що встановлені в реєстратурі, лабораторії, рентгенологічному відділенні та кабінетах сімейних лікарів поліклініки № 2.

«Медична електронна система – це, в першу чергу, зручно для лікаря та пацієнта. У минулому році досить серйозна увага була приділена від влади приймальним відділенням наших лікарень. Зараз, із впровадженням електронної медичної картки, пацієнт, який потрапляє у приймальне відділення, зможе максимально швидко отримати діагноз. Це ефективна система, яка допоможе надавати медичні послуги максимально зручно для пацієнтів та лікарів. Саме від запиту пацієнта будується вся політика з питань охорони здоров’я у місті Житомир», – зауважив міський голова Сергій Сухомлин.

2017_01_23_06

Медична електронна система дозволить пацієнту мати доступ до свої медичної карти у медустановах міста.

Мета програми – створення єдиного медичного простору, автоматизація всіх ключових позицій роботи медичного закладу: реєстратури, лікарів, лабораторії, діагностики, звітів, управління тощо.

Програма «Поліклініка» розділена на ІІІ етапи, під час яких автоматизовано реєстратуру, внесено інформацію про персонал медичного закладу, первинну інформацію про пацієнтів, web-доступ до електронної черги пацієнтів, створено можливість запису на прийом до лікаря через Інтернет.

На заміну старої комп’ютерної техніки (існуюча – 2000, 2001 років випуску), придбання серверу, а також на створення сучасної комп’ютерної локальної мережі в 2016 році із міського бюджету було виділено кошти на загальну суму 677,52 тис. грн.

2017_01_23_07

У 2017 році на впровадження програми планується витратити 2,5 млн грн.

«У кожного лікаря є свій список пацієнтів і за кожного пацієнта держава буде платити. Не просто на лікарню дасть якусь суму грошей, з якої тут по тарифній сітці дадуть лікарю зарплату, а в залежності від кількості людей, які самостійно та добровільно цього лікаря обирають. Лікар, у якого є пацієнти, зможе дуже нормально заробляти. У кого пацієнтів немає – мусить думати, що робити, щоб вони у нього були. У цьому і полягає принципова суть реформи», – говорить заступник Міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

«Ми б хотіли, щоб Житомир був прикладом для усієї України, як можемо впроваджувати реформи, вони будуть доступні і допомагати пацієнтам. Пацієнт має бути у центрі уваги і для лікарів, врешті, мають бути такі умови праці, щоб вони працювали вільно, надавати послуги. І ці зміни, які зараз відбуваються у вас, вони саме ті зміни, які будуть покращувати систему охорони здоров’я», – зазначила в.о. Міністра охорони здоров’я.

Цього ж дня Уляна Супрун та Павло Ковтонюк провели прес-конференцію для регіональних мас-медіа, яка відбулася в обласній клінічній лікарні ім. О.Ф.Гербачевського. У заході взяли участь заступник голови облдержадміністрації Ярослав Лагута та начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації Олександр Торбас.

2017_01_23_08

За словами Уляни Супрун, приписна кампанія з сімейним лікарем розпочнеться навесні 2017 року. Кожна область отримає свій час початку укладання договорів з лікарями залежно від готовності. В середньому навантаження на сімейного лікаря становитиме 2 тис. пацієнтів. Наступним кроком після приписної кампанії стане придбання ліків за рецептами та відшкодування державою вартості ліків. Міністр наголосила, що  2017 рік – це рік реформи первинної ланки медицини, 2018 рік – вторинної ланки, а 2019 – третинної.

«Саме в Житомирі вже відбувається та реформа системи охорони здоров’я ще до того, як вона почалася офіційно в Україні після прийняття концепції щодо зміни фінансування реформи охорони здоров’я, громадського здоров’я, реформування системи на первинній ланці. У Житомирі вже відкриваються амбулаторії, де працюють сімейні лікарі, педіатри разом, де є доступність до пацієнтів, щоб вони могли на первинній ланці мати ті послуги, які їм потрібні, та можливість обрати свого лікаря», – сказала Уляна Супрун.

За словами в.о. Міністра, Житомир є одним із найбільш підготовлених міст до впровадження реформи. Житомирщина одна із 12 областей, які подали проекти госпітальних округів, що відповідають методиці їх формування.

«Госпітальні округи – це побудова мережі стаціонарів по всій області, з урахуванням двох важливих критеріїв: достатня навантаженість на лікаря та обладнання та доїзд. За одну годину людина повинна доїхати до місця, де їй нададуть лікування у випадку ДТП, інфакту, інсульту», – розповів заступник Міністра охорони здоров’я України Павло Ковтонюк.

2017_01_23_09

Згідно з нормативними документами, до складу госпітального округу повинно входити не менше однієї багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування першого та (або) другого рівня та інші заклади охорони здоров’я. Багатопрофільна лікарня першого рівня має обслуговувати не менше 120 тис. осіб, другого рівня – не менше 200 тис. осіб.

Після прес-конференції, Уляна Супрун та Павло Ковтонюк зустрілися з житомирськими лікарями. Близько 300 лікарів (переважна більшість лікарі загальної практики-сімейної медицини) з усієї області зібралися  в актовому залі обласної клінічної лікарні ім. О.Ф.Гербачевського для того, щоб поспілкуватися з першими особами галузевого Міністерства.

Уляна Супрун та Павло Ковтонюк презентували програму реформування галузі, вели жвавий діалог з аудиторією та відповідали на велику кількість запитань, зокрема, щодо впровадження сімейної медицини. Уляна Супрун наголосила, що кожний пацієнт, кожний громадянин повинен знати свого сімейного лікаря і укласти з ним угоду.

На тверде переконання в.о. Міністра, велику роль в успішному перебігу реформи первинної ланки відіграють комунікації медиків з громадськістю та ЗМІ. З цією метою МОЗ України проаналізувало та оприлюднило відповіді на най поширені запитання, що надійшли на його адресу.

2017_01_23_010

1. Як обрати свого лікаря?

Основний принцип вибору лікаря: вільне рішення людини. Залежно від того, наскільки вона задоволена послугами цього лікаря (якістю, знаннями, уважністю, ввічливістю тощо), а також наскільки зручно користуватися саме цією медичною практикою (розташування, доступність, комфорт). Кожен має вибрати того лікаря, якому зможе довіряти.

Не соромтеся запитувати потенційного лікаря про його освіту, досвід та інші професійні ознаки, які Вас цікавлять.

На перших етапах реформи громадяни при виборі сімейного лікаря будуть спиратись здебільшого на власний досвід, особисті враження та рекомендації знайомих. Однак із часом з’являтиметься все більше об’єктивної інформації для вибору або зміни сімейного лікаря. В електронній системі E-Health зберуть чимало даних про лікарів (освіта, досвід) та їх діяльність (наприклад, середня тривалість консультацій, частота відмов від цього лікаря серед пацієнтів, охоплення приписаного населення профілактичними процедурами, перевищення середніх показників призначення антибіотиків тощо). На основі цих об’єктивних параметрів згодом з’являться рейтинги лікарів та медичних практик, на які зможуть орієнтуватись пацієнти у своєму виборі.

Важливий фактор у рішенні про вибір лікаря – розуміння, що це рішення можна буде змінити в майбутньому.

2017_01_23_011

Навіть якщо ви відчуваєте, що інформації недостатньо, все одно варто обов’язково вибрати свого лікаря якомога швидше (і змінити його, якщо співпраця не складеться). По-перше, тому що лікарі матимуть обмежену квоту на обслуговування певної кількості пацієнтів, і варто не «спізнитися» втрапити до хорошого фахівця. По-друге, навіть якщо зараз ви не відчуваєте проблем зі здоров’ям, пам’ятайте, що в обов’язки сімейного лікаря входитиме набір профілактичних процедур і обстежень, які важливі для вашого здоров’я.

2. Коли почнеться приписна кампанія з сімейним лікарем? Скільки часу вона триватиме?

Можливість почати приписну кампанію регіони отримають навесні, виконавши перед цим кілька обов’язкових підготовчих кроків. Залежно від готовності областей, визначать і час початку приписної кампанії. Від того моменту кампанія триватиме постійно, але бажано зробити свій вибір протягом весни, щоб ваше рішення вплинуло на обсяг фінансування відповідного лікаря уже влітку.

2017_01_23_012

3. Договір буде у паперовому вигляді чи електронному? Який юридичний статус цього договору?

Пацієнт і лікар підписуватимуть декларацію про вибір лікаря пацієнтом – це буде швидкий і зручний для пацієнта процес. У документі будуть вказані реквізити сторін: основні дані про пацієнта (ім’я, прізвище, дата народження, контактні дані, номер паспорту), про лікаря (ім’я, прізвище, інформація про освіту і кваліфікацію, контактні дані тощо), а також про заклад, де працює лікар, чи лікар з приватною практикою (код, інформація про ліцензію тощо).

При підписанні декларації кожен пацієнт зможе отримати копію Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого МОЗ. Цей Порядок чітко описуватиме, на яку гарантовану первинну медичну допомогу зможе розраховувати пацієнт і якими є обов’язки сімейного лікаря.

Усю інформацію щодо декларації внесуть до електронної системи, але свій примірник пацієнт (за бажання) може отримати в паперовому вигляді.

– Під час реформи первинної медичної допомоги уже цього року планують скасувати велику кількість паперової статистичної звітності (частину даних вноситимуть електронно, а деякі мають скасувати взагалі, оскільки їх майже не використовують на практиці і це лише забирає час на заповнення різних форм). Відповідно, внаслідок реформи кількість друкованих бланків та витраченого паперу значно скоротиться.

– Декларація про вибір лікаря пацієнтом буде підставою для отримання лікарем коштів за обслуговування пацієнта (у разі дотримання лікарем встановленого Порядку надання первинної медичної допомоги).

4. Де можна ознайомитися з договором? Що в ньому буде?

Наразі уже розробили як проект Декларації про вибір лікаря пацієнтом, так і проект Порядку надання первинної медичної допомоги. Ці документи винесуть на обговорення з широкою професійною спільнотою та місцевими органами влади у лютому. Відразу після затвердження цих документів, їх оприлюднять на сайті міністерства та місцевих державних адміністрацій, а також активно поширюватимуть серед громадськості.

Порядок надання медичної допомоги визначатиме обов’язки лікаря і те, яку саме первинну медичну допомогу гарантовано нададуть пацієнту і оплатять із бюджету.

Передусім визначать принципи надання первинної медичної допомоги. Наприклад, що цю допомогу надають усім громадянам, незалежно від їх соціального статусу, доходу, національності і віросповідання. Також що допомога повинна забезпечувати персональний підхід до кожного пацієнта і адаптуватися до індивідуальних потреб. Що лікар має гарантувати повну конфіденційність даних про здоров’я пацієнтів. А також діяти виключно на основі доказової медицини: тобто, використовувати лише ті методи лікування та діагностики, ефективність яких довели в наукових клінічних дослідженнях.

Порядок надання первинної допомоги також міститиме перелік функцій, виконання яких має гарантовано забезпечити лікар. Цей перелік визначить, які конкретні види допомоги лікар має надати у разі потреби і на що може розраховувати пацієнт. Наприклад, цей перелік включатиме обов’язкове надання допомоги хворим з гострими захворюваннями, травмами, отруєннями, надання першої медичної допомоги, надання (у разі медичної потреби) допомоги вдома, проведення щеплень тощо. Крім того, до нього увійде проведення простих аналізів із використанням швидких тестів, збір біологічного матеріалу для виконання складніших лабораторних досліджень.

5. Як буде приходити на виклик лікар, якщо він працює в іншому районі міста?

Порядок надання медичної допомоги та відповідні протоколи встановлюватимуть перелік показань, коли лікар зобов’язаний надати допомогу з виїздом до пацієнта. В усіх інших випадках лікар сам визначатиме доцільність відвідування ним чи медсестрою хворого.

Якщо пацієнт розраховує на добровільну додаткову увагу лікаря і не отримує її через те, що живе в іншому районі, він може змінити лікаря або відвідувати його, використовуючи особистий транспорт.

6. Хто обслуговуватиме пацієнтів, якщо лікар захворів або у відпустці?

Однією з вимог до надавача медичних послуг є гарантоване забезпечення пацієнта іншим лікарем (тимчасово), якщо обраний постійний лікар хворіє, перебуває у відпустці або відсутній з інших причин. Як правило, лікарі домовляються між собою щодо заміщення свого колеги.

7. Як поміняти лікаря в сільській місцевості, якщо там немає вибору?

У селі медична допомога має свою специфіку (демографічну, географічну, кадрову). Однак у громад з початком медичної реформи є унікальна можливість суттєво покращити первинну допомогу:

Громади зможуть залучати перспективних сімейних лікарів, створюючи для них гарні умови життя і праці. Нещодавнє опитування МОЗ засвідчило, що кваліфіковані сімейні лікарі готові працювати в сільських громадах, якщо на додаток до хорошої зарплати вони матимуть житло з водопостачанням і опаленням, обладнане місце роботи та відшкодування витрат на пальне для службового транспорту. Якщо ж мешканці відчуватимуть, що лікар, який користується наданими благами, не виправдовує їх очікувань, вони можуть вимагати його заміни.

Нова модель фінансування створює стимули для лікарів у сільській місцевості активно обслуговувати якомога більшу кількість пацієнтів, в тому числі із інших громад. Дохід не буде розподілятися на видатки за кошторисом, заклад або лікар з приватною практикою зможуть самі вирішувати, куди витрачати свої кошти.

8. Де обслуговуватимуть людину, якщо вона не підписала договір?

На першому етапі реформи, якщо у людини виникла потреба звернутися до лікаря, а декларацію ще не уклали, не варто хвилюватись: слід звертатись до відповідного закладу і отримати допомогу. Однак підписання декларації не слід відкладати, аби отримати фінансування на медичну допомогу в майбутньому.

Якщо ж людина свідомо відмовляється підписувати декларацію, їй доведеться з власної кишені сплачувати лікування у сімейного лікаря (терапевта, педіатра).

9. Як поміняти лікаря, якщо якість його роботи не задовольняє? І як перенаправлятимуть гроші, якщо за договором він вже отримав фінансування за пацієнта?

Зміна лікаря відбуватиметься автоматично шляхом підписання декларації про вибір іншого лікаря. Факт вибору нового лікаря автоматично анулює декларацію про вибір попереднього. Така процедура буде можливою внаслідок використання електронної системи.

Якщо пацієнт підписує декларацію з іншим лікарем, то відповідні кошти надходитимуть туди, де працює цей новий лікар, починаючи з наступного періоду (кварталу), і більше не перераховуються туди, де пацієнта обслуговували раніше.

10. Чи має право лікар відмовитись підписувати або розірвати договір з пацієнтом?

Лікар не має права відмовитись, якщо кількість його пацієнтів менша за визначену норму. Водночас для нього встановлять верхню межу на кількість людей, яких він може обслуговувати. Відповідно, якщо лікар вичерпав свій ліміт на приписаних пацієнтів, він не зможе підписати декларацію з пацієнтом.

Лікар може залишити практику або втратити можливість обслуговувати своїх пацієнтів з інших об’єктивних причин. У такому випадку його пацієнтам необхідно буде обрати іншого лікаря і підписати з ним нову декларацію про вибір.

11. Хто вноситиме інформацію про пацієнта в електронну картку і скільки на це треба часу?

Процедура внесення інформації про пацієнта в електронну систему буде дуже простою і не потребуватиме багато часу і глибоких технічних знань.

Внесення інформації про пацієнта в електронну систему буде обов’язком медичної практики, в якій працює обраний пацієнтом сімейний лікар (центру ПМД, амбулаторії тощо). Хто саме з працівників буде це робити – внутрішнє рішення цього підприємства.

12. Як оплачуватимуть роботу лікаря, поки він не набрав 2000 пацієнтів?

Під час короткого перехідного періоду всі надавачі первинної медичної допомоги будуть отримувати певний рівень «базового фінансування», незалежно від того, яку кількість пацієнтів вони встигли приписати. Однак рівень цього «базового фінансування» буде меншим, ніж дохід тих, хто активно провів приписну кампанію і вчасно перейшов на страхову модель фінансування первинної допомоги. Разом з тим, існуватиме чітка дата, після якої базове фінансування припинять і весь дохід первинних медичних практик визначатиметься виключно за тарифом на одного приписаного пацієнта.

13. Чи має право лікар обслуговувати більше пацієнтів, ніж встановлює норма?

Загалом лікар не матиме такого права. Адже завелика кількість пацієнтів може призвести до ситуацій, коли у нього не буде достатньо часу і уваги для їх обслуговування. Водночас будуть передбачені окремі випадки і обставини, за яких можливі винятки з цього правила (наприклад, якщо в окремих сільських районах через брак медичних кадрів лікар вимушений обслуговувати кілька сіл).

14. Чи будуть приймати пацієнта на вторинному рівні без направлення, якщо там ще не працює страхова медицина?

Реформу вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги почнуть запроваджувати з 2018 року. Вона відбуватиметься поетапно. До цього часу обслуговування громадян в лікарнях та у лікарів-спеціалістів на амбулаторному рівні здійснюватимуть без змін, на основі чинної моделі. Пацієнтів будуть приймати, як і раніше.

15. Куди скаржитись на лікаря, якщо виник конфлікт? Хто перевірятиме якість його роботи і правильність призначень?

Перевіряти, чи робота лікаря відповідає вимогам Порядку надання первинної медичної допомоги, будуть територіальні органи Національної служби здоров’я (НСЗ). До її створення ці функції виконуватимуть працівники обласних департаментів охорони здоров’я, в чиї обов’язки це введуть, і які матимуть відповідну кваліфікацію і ресурси. Територіальний орган відповідатиме за виконання угод між лікарем і пацієнтом у межах відповідної території.

Пацієнти зможуть надавати скарги в територіальне управління НСЗ, для чого запровадять спеціальні зручні канали (гарячі лінії тощо).

Використання електронної системи обліку медичної інформації зробить процес перевірки діяльності сімейних лікарів значно швидшим і ефективнішим. Працівники НСЗ бачитимуть у режимі реального часу випадки підозрілих відхилень від середнього в показниках роботи сімейних лікарів (наприклад, вищу від середнього по країні частоту призначення антибіотиків або нижчу від середнього по країні частоту здійснення певних лабораторних аналізів). Це дозволить спрямовувати перевірки в найбільш проблемні місця і оперативно вирішувати питання.

16. Яке обладнання буде у сімейного лікаря? Хто його має цим забезпечити?

У сімейного лікаря має бути те обладнання, яке йому необхідно, щоб виконати Порядок надання первинної медичної допомоги. Потрібно усунути зайві вимоги до оснащення і спростити критерії ліцензування медичної практики, водночас забезпечивши спроможність лікарів виконувати свої обов’язки.

Надання первинної медичної допомоги не повинно передбачати використання високоспеціалізованого обладнання. Очікується, що більшість устаткування буде відносно недорогим. Більш спеціалізовані процедури та лабораторні аналізи надаватимуть у спеціалізованих закладах і це оплачуватимуть окремо.

Обладнання, необхідне сімейному лікарю, має забезпечити власник медичної практики, де цей лікар працює (громада, місцева влада) або ж сам лікар, якщо він веде приватну практику. Власник закладу або лікар із приватною практикою можуть використовувати для таких інвестицій різні джерела, в тому числі частину коштів, отриманих у вигляді тарифу за діяльність.

17. Що робити пацієнту, якщо він «вичерпав» ліміт послуг, які включені до гарантованого пакету послуг? (багато аналізів, додаткове УЗД чи кардіограма)

В межах гарантованого пакету первинної медичної допомоги пацієнт отримуватиме все безкоштовно, незалежно від того, скільки відповідних процедур чи аналізів призначив лікар.

1       8. Чи повинен сімейний лікар обслуговувати всю родину? Чи дитина може бути записана окремо до педіатра?

При бажанні кожен член родини може бути записаний до іншого лікаря (в тому числі діти).

19. Якщо людина протягом року живе у різних місцях, зі скількома лікарями можна підписати договір?

Пацієнт може підписати декларацію лише з одним лікарем, але передбачена можливість міняти цей вибір. Разом із тим, часта зміна лікаря – це не лише неефективно, але й знижує якість допомоги: сімейний лікар повинен добре знати людину, історію її здоров’я та лікування.

Екстрену медичну допомогу надаватимуть за місцем перебування пацієнта незалежно від того, де він проживає і де перебуває його сімейний лікар. Якщо людині стає зле під час кількамісячного відрядження чи подорожі, вона зможе викликати швидку там, де стався цей випадок. Якщо ж ситуація не вимагає виклику «швидкої», сімейний лікар зможе надати консультацію у будь-який час телефоном. Ця консультація буде найбільш ефективною, якщо її надаватиме лікар, добре знайомий з історією хвороби людини.          Більшість непередбачуваних ситуацій можна вирішити таким чином без зміни сімейного лікаря.

Представники Міністерства закликали лікарів, ЗМІ, громадськість долучатися до реформування медицини, вказувати на позитивні і негативні моменти реформи, аби разом зробити її досконалою.

Read More

У Парламенті зареєстровано черговий законопроект про лікарняні каси

У Парламенті зареєстровано черговий законопроект про лікарняні каси19 січня 2017 р. у Парламенті за № 5664 зареєстровано проект Закону Украї­ни «Про лікарняні каси». Ініціатором законопроекту виступили народні депутати, члени депутатської групи «Партія «Відродження» Антон Яценко та Віктор Бондар. Також у роботі над проектом документа взяли участь представники існуючих лікарняних кас України.

Як зазначається в супровідних документах до законопроекту, він спрямований на створення умов для активізації інвестиційної діяльності в сфері охорони здоров’я шляхом концентрації ресурсів у напрямку надання медичної допомоги відповідного регіону та гарантує державну підтримку і створює умови для діяльності лікарняних кас відповідно до законодавства України.

Згідно з проектом документа лікарняна каса — добровільне неприбуткове об’єднання фізичних та/або юридичних осіб приватного права, діяльність якого ґрунтується на засадах захисту суспільних інтересів у сфері охорони здоров’я, утворене у формі юридичної особи з метою задоволення потреб у лікуванні та/або медичному обслуговуванні її членів (осіб, що мають права члена лікарняної каси).

Нагадаємо, протягом останніх двох років А. Яценко неодноразово реєстрував у Парламенті законопроекти «Про лікарняні каси». Однак всі вони були відхилені.

Новий проект документа містить ряд уточнень і відмінностей порівняно з попередніми. Зокрема, щодо фінансування лікарняних кас законопроектом виключено положення, в якому зазначалося, що майно лікарняної каси формується за рахунок внесків засновників, а також що лікарняні каси, які існують лише на членські внески і добродійні пожертвування, звільняються від сплати податків та інших платежів до бюджету і спеціальних фондів.

Крім того, уточнено, що лікарняні каси в Україні утворюються виключно у формі благодійних організацій або громадських об’єднань зі статусом юридичної особи. Також вказано, що, окрім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств, установ, організації, що фінансуються з бюджету, не можуть бути засновниками лікарняних кас і політичні партії та юридичні особи, єдиним засновником яких є одна й та сама особа.

Уточнено і положення щодо найменування лікарняних кас, яке складається із загальної назви, в якій обов’язково повинна зазначатися організаційно-правова форма — «громадська організація» або «благодійна організація», власної назви, де зазначається термін «лікарняна каса», та індивідуальної назви, яка не повинна бути тотожною назвам інших зареєстрованих лікарняних кас. Також лікарняна каса може мати скорочене найменування, яке вказується у її статуті.

Відмінністю нового законопроекту є те, що він містить положення щодо створення, ведення Реєстру лікарняних кас (далі — Реєстр), а також уточнено, які відомості він повинен мі­стити. Так, визначено, що функціонування Реєстру забезпечується Асоціацією лікарняних кас (далі — Асоціація), яка буде недержавною неприбутковою самоврядною організацією зі спеціальним статусом, що об’єднуватиме всі лікарняні каси України. Лікарняні каси набуватимуть права здійснювати свою діяльність лише після включення їх до Реєстру. Відомості до Реєстру необхідно буде подати протягом 30 днів з дати початку його функціонування. Підставами ж для виключення лікарняної каси з Реєстру є невідповідність її діяльності вимогам чинного законодавства та її статуту або виключення (вихід) з членів Асоціації.

Відомості Реєстру будуть доступними та відкритими з урахуванням встановлених законом обмежень щодо інформації з обмеженим доступом і розміщуватимуться на сайті Асоціації.

Також визначається, що всі лікарняні каси підлягатимуть акредитації, яку здійснюватиме Асоціація. Першу акредитацію необхідно провести через 2 роки від дати державної реєстрації лікарняної каси. Наступні акредитації проводитимуться через кожні 5 років.

Проект документа містить і положення, що стосуються правил надання адресної цільової допомоги (далі — Правила), яка надається на користь члена лікарняної каси на його лікування та/або медичне обслуговування за рахунок коштів лікарняної каси. Так, Правила повинні бути затверджені рішенням вищого органу управління лікарняної каси й обов’язково повинні містити:

  • порядок і умови надання адресної цільової допомоги (далі — цільова допомога);
  • строк прийняття рішення про надання цільової допомоги;
  • випадки, у разі яких вона надається;
  • перелік документів, що підтверджує настання випадку, у разі якого надається цільова допомога;
  • вимоги до осіб, яким вона надається;
  • порядок визначення розмірів (сум) цільової допомоги та інше.

Правила, які реєструватимуться вперше, підлягають реєстрації в Реєстрі одночасно із включенням відомостей (інформації) про лікарняну касу до Реєстру.

У разі прийняття проекту документа він набуде чинності з дня, наступного за днем його опуб­лікування.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»
Read More

«Лікарняна каса» – організація надійна й стабільна!»

Ця думка була провідною під час засідання правління благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», яке відбулось нещодавно. Провів зібрання голова правління – д.мед.н., професор Валентин Дмитрович Парій.

IMG_7725

Головним питанням для розгляду було затвердження фінансового плану на І півріччя 2017 року, який представив виконавчий директор ЛК Володимир Станіславович Мишківський. Він наголосив, що при формуванні документа був врахований насамперед фінансовий стан організації на даний час.

IMG_7729

– На 1 грудня 2016 року баланс між надходженнями й видатками мав позитивне сальдо й складав 70,3 тисяч гривень, що дало змогу закрити дефіцит коштів, який відзначався в першому півріччі, – сказав він. – Хочу зазначити, що наразі спостерігається зміна структури вступників. Так, кількість осіб, котрі вступили до ЛК індивідуально, становить понад 80%, колективно – близько 18%. А це призвело до зміни вікової структури – кількість членів ЛК, які отримують медичну допомогу в перші три місяці після вступу до організації, сягає 60-65%. Тобто відзначається зростання кількості звернень пацієнтів за медичною допомогою.

IMG_7750IMG_7749

Збільшуються видатки на амбулаторне лікування. Так, лише, зокрема, в листопаді аптеками відпущено ліків для амбулаторного лікування членів ЛК на суму 923 тисячі гривень. Тобто ми говоримо про те, що набагато зросла доступність медичної допомоги членам ЛК – кожен із них має кращу можливість користуватись допомогою організації.

Другий чинник, який ми розглядали при формуванні фінансового плану – зростання розміру мінімальної заробітної плати до 3200 гривень. Оскільки за положенням «Про членство в благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» розмір щомісячного добровільного пожертвування має становити до 3% від розміру мінімальної зарплати, ми пропонуємо затвердити з першого лютого 2017 року розмір щомісячного добровільного пожертвування для дорослих громадян 49, дітей – 20, студентів – 25 гривень. Запропонована сума становить 1,5% від розміру мінімальної зарплати (досі цей показник становив 2,4%). Відповідно й дохідну частину фінансового плану пропонуємо розглянути з урахуванням цих змін.

IMG_7737IMG_7781

Стосовно підвищення розміру щомісячного добровільного пожертвування зауважу, що причиною такого кроку – крім зростання розміру мінімальної заробітної плати – є фактичне збільшення (від 3 до 30%) вартості на препарати в 2016 році та можливе зростання її в 2017 році.

Члени правління, детально обговоривши, затвердили пропозицію про встановлення нового розміру щомісячного добровільного пожертвування.

– Отож, виходячи з затвердженого розміру щомісячного добровільного пожертвування, дохідна частина в першому півріччі 2017 року за умови щомісячного вступу 750 осіб прогнозовано становитиме 33,9 млн.грн., – продовжив В.С.Мишківський. – Із цієї суми 28,7 млн.грн. (а це 84,6% від прогнозованої суми дохідної частини) спрямовуватимуться на забезпечення основної діяльності – придбання медикаментів та виробів медичного призначення (що на 2,1 млн.грн. більше, ніж у другому півріччі 2016 року).

Отримала схвалення членів правління пропозиція завідуючої відділом аудиту та контролю якості ЛДП Раїси Володимирівни Артюх про внесення змін до положення «Про порядок використання добровільних пожертвувань до благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» (в розділі «Медикаментозне забезпечення за межами області»). Отож у зв’язку зі збільшенням розміру щомісячного добровільного пожертвування розмір відшкодування при лікуванні за межами області збільшено до 2500 гривень (досі сума становила дві тисячі гривень).

IMG_7767IMG_7772

Крім того, запропоновано в розділі «Благодійна допомога юридичним та фізичним особам» цього ж положення додати, що благодійна допомога за рішенням правління в окремих випадках може надаватись також при проведенні контактної літотрипсії та лікування в центрі ендокринної хірургії в розмірі одного прожиткового мінімуму.

З пропозицією про внесення змін до «Тимчасового положення про вступ до ЛК учасників антитерористичної операції» виступив заступник виконавчого директора Сергій Миколайович Грищук. Згідно з цим положенням допомогою ЛК учасники АТО користуються на пільгових умовах – із наступного дня після оплати вступного та добровільного пожертвувань у розмірі не менше, ніж за один місяць. Наразі 142 учасники АТО скористались такою можливістю, пролікувавшись на суму 198 тисяч гривень. Зараз цій категорії населення видаються посвідчення учасника бойових дій, тому запропоновано внести зміни до положення, згідно з якими прав та обов’язків членів ЛК на пільгових умовах набувають громадяни, які мають документальне підтвердження учасника бойових дій – учасника АТО (за умови, що посвідчення видано не раніше 01.01.2014 року). Також запропоновано продовжити дію положення до 31 грудня 2017 року. Пропозиції були одностайно прийняті членами правління.

IMG_7769

IMG_7756

Були розглянуті й інші питання діяльності ЛК – про прийняття та поновлення громадян у БО «Лікарняна каса Житомирської області», виключення громадян із ЛК, відшкодування коштів, витрачених членами ЛК на лікування за межами області – за якими прийняті відповідні рішення.

– Відрадно, що мешканці області з розумінням ставляться до діяльності ЛК, – підсумував Валентин Дмитрович Парій, – вступаючи до організації, поновлюючи членство. Так, упродовж 2016 року до ЛК вступили 7 194 особи, поновили членство в організації 1 446 мешканців області. Такий виважений крок засвідчує усвідомлення ними, що БО «Лікарняна каса Житомирської області» – надійна, стабільна. А збільшення видатків ЛК на амбулаторне лікування показує, наскільки вдало відпрацьована співпраця з аптечними закладами, що забезпечує доступність членів організації до якісної медичної допомоги. На часі – налагодження співпраці з об’єднаними територіальними громадами, які утворюються, адже ЛК зберігає єдиний медичний простір, а багато членів цих громад перебувають в ЛК. Отже роботи у нас і надалі буде чимало – попри будь-які процеси й перипетії в суспільстві благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» надавала допомогу й надаватиме! Додаткових коштів для забезпечення медикаментами всіх жителів на всі випадки лікування держава не має. Й члени ЛК розуміють це – єдина надія на ЛК, яка допомагає лікувальним закладам для фінансування співоплати за медичну послугу в межах медикаментозного забезпечення. Адже ті елементи, про які нині говорять, як про складові впроваджуваної реформи, передбачені в діяльності БО «Лікарняна каса Житомирської області»: застосовуються лише препарати з доказовою базою (отже кошти в частині доступу до ліків використовуються максимально ефективно); сформований «єдиний медичний простір» (відтак кошти дійсно «ходять за пацієнтом»); здійснюється стаціонарне та амбулаторно-поліклінічне лікування практично всіх гострих патологій (крім грипу й вірусних інфекцій) та хронічних захворювань у стадії загострення, при пологах та планових оперативних втручаннях, медичний супровід із онкологічними захворюваннями після хіміотерапії чи масивних оперативних втручань; лікарі-експерти ЛК є в усіх лікувальних закладах і в кожному представництві ЛК створена автоматизована система оперативного управління ресурсами тощо. Тобто я хочу сказати, що впровадження державного медичного страхування в країні – це справа не одного дня й року, а БО «Лікарняна каса Житомирської області» працює за цими принципами вже 16 років свого існування.

Read More

Реформа охорони здоров’я у запитаннях і відповідях.

 Збільшити ...

У рамках інформування громадськості про підготовку та перебіг реформи первинної ланки, МОЗ України відповідає на найпоширеніші запитання, що надійшли на адресу міністерства. Наступний блок інформації щодо напрацювань у сфері реформування розмістимо найближчим часом.

http://moz.gov.ua/ua/portal/pre_20170119_a.html

1. Як обрати свого лікаря?

Основний принцип вибору лікаря: вільне рішення людини. Залежно від того, наскільки вона задоволена послугами цього лікаря (якістю, знаннями, уважністю, ввічливістю тощо), а також наскільки зручно користуватися саме цією медичною практикою (розташування, доступність, комфорт). Кожен має вибрати того лікаря, якому зможе довіряти.

Не соромтеся запитувати потенційного лікаря про його освіту, досвід та інші професійні ознаки, які Вас цікавлять.

На перших етапах реформи громадяни при виборі сімейного лікаря будуть спиратись здебільшого на власний досвід, особисті враження та рекомендації знайомих. Однак із часом з’являтиметься все більше об’єктивної інформації для вибору або зміни сімейного лікаря. В електронній системі E-Health зберуть чимало даних про лікарів (освіта, досвід) та їх діяльність (наприклад, середня тривалість консультацій, частота відмов від цього лікаря серед пацієнтів, охоплення приписаного населення профілактичними процедурами, перевищення середніх показників призначення антибіотиків тощо). На основі цих об’єктивних параметрів згодом з’являться рейтинги лікарів та медичних практик, на які зможуть орієнтуватись пацієнти у своєму виборі.

Важливий фактор у рішенні про вибір лікаря – розуміння, що це рішення можна буде змінити в майбутньому.

Навіть якщо ви відчуваєте, що інформації недостатньо, все одно варто обов’язково вибрати свого лікаря якомога швидше (і змінити його, якщо співпраця не складеться). По-перше, тому що лікарі матимуть обмежену квоту на обслуговування певної кількості пацієнтів, і варто не «спізнитися» втрапити до хорошого фахівця. По-друге, навіть якщо зараз ви не відчуваєте проблем зі здоров’ям, пам’ятайте, що в обов’язки сімейного лікаря входитиме набір профілактичних процедур і обстежень, які важливі для вашого здоров’я.

2. Коли почнеться приписна кампанія з сімейним лікарем? Скільки часу вона триватиме?

Можливість почати приписну кампанію регіони отримають навесні, виконавши перед цим кілька обов’язкових підготовчих кроків. Залежно від готовності областей, визначать і час початку приписної кампанії. Від того моменту кампанія триватиме постійно, але бажано зробити свій вибір протягом весни, щоб ваше рішення вплинуло на обсяг фінансування відповідного лікаря уже влітку.

3. Договір буде у паперовому вигляді чи електронному? Який юридичний статус цього договору?

Пацієнт і лікар підписуватимуть декларацію про вибір лікаря пацієнтом – це буде швидкий і зручний для пацієнта процес. У документі будуть вказані реквізити сторін: основні дані про пацієнта (ім’я, прізвище, дата народження, контактні дані, номер паспорту), про лікаря (ім’я, прізвище, інформація про освіту і кваліфікацію, контактні дані тощо), а також про заклад, де працює лікар, чи лікар з приватною практикою (код, інформація про ліцензію тощо).

При підписанні декларації кожен пацієнт зможе отримати копію Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого МОЗ. Цей Порядок чітко описуватиме, на яку гарантовану первинну медичну допомогу зможе розраховувати пацієнт і якими є обов’язки сімейного лікаря.

Усю інформацію щодо декларації внесуть до електронної системи, але свій примірник пацієнт (за бажання) може отримати в паперовому вигляді.

– Під час реформи первинної медичної допомоги уже цього року планують скасувати велику кількість паперової статистичної звітності (частину даних вноситимуть електронно, а деякі мають скасувати взагалі, оскільки їх майже не використовують на практиці і це лише забирає час на заповнення різних форм). Відповідно, внаслідок реформи кількість друкованих бланків та витраченого паперу значно скоротиться.

– Декларація про вибір лікаря пацієнтом буде підставою для отримання лікарем коштів за обслуговування пацієнта (у разі дотримання лікарем встановленого Порядку надання первинної медичної допомоги).

4. Де можна ознайомитися з договором? Що в ньому буде?

Наразі уже розробили як проект Декларації про вибір лікаря пацієнтом, так і проект Порядку надання первинної медичної допомоги. Ці документи винесуть на обговорення з широкою професійною спільнотою та місцевими органами влади у лютому. Відразу після затвердження цих документів, їх оприлюднять на сайті міністерства та місцевих державних адміністрацій, а також активно поширюватимуть серед громадськості.

Порядок надання медичної допомоги визначатиме обов’язки лікаря і те, яку саме первинну медичну допомогу гарантовано нададуть пацієнту і оплатять із бюджету.

Передусім визначать принципи надання первинної медичної допомоги. Наприклад, що цю допомогу надають усім громадянам, незалежно від їх соціального статусу, доходу, національності і віросповідання. Також що допомога повинна забезпечувати персональний підхід до кожного пацієнта і адаптуватися до індивідуальних потреб. Що лікар має гарантувати повну конфіденційність даних про здоров’я пацієнтів. А також діяти виключно на основі доказової медицини: тобто, використовувати лише ті методи лікування та діагностики, ефективність яких довели в наукових клінічних дослідженнях.

Порядок надання первинної допомоги також міститиме перелік функцій, виконання яких має гарантовано забезпечити лікар. Цей перелік визначить, які конкретні види допомоги лікар має надати у разі потреби і на що може розраховувати пацієнт. Наприклад, цей перелік включатиме обов’язкове надання допомоги хворим з гострими захворюваннями, травмами, отруєннями, надання першої медичної допомоги, надання (у разі медичної потреби) допомоги вдома, проведення щеплень тощо. Крім того, до нього увійде проведення простих аналізів із використанням швидких тестів, збір біологічного матеріалу для виконання складніших лабораторних досліджень.

5. Як буде приходити на виклик лікар, якщо він працює в іншому районі міста?

Порядок надання медичної допомоги та відповідні протоколи встановлюватимуть перелік показань, коли лікар зобов’язаний надати допомогу з виїздом до пацієнта. В усіх інших випадках лікар сам визначатиме доцільність відвідування ним чи медсестрою хворого.

Якщо пацієнт розраховує на добровільну додаткову увагу лікаря і не отримує її через те, що живе в іншому районі, він може змінити лікаря або відвідувати його, використовуючи особистий транспорт.

6. Хто обслуговуватиме пацієнтів, якщо лікар захворів або у відпустці?

Однією з вимог до надавача медичних послуг є гарантоване забезпечення пацієнта іншим лікарем (тимчасово), якщо обраний постійний лікар хворіє, перебуває у відпустці або відсутній з інших причин. Як правило, лікарі домовляються між собою щодо заміщення свого колеги.

7. Як поміняти лікаря в сільській місцевості, якщо там немає вибору?

У селі медична допомога має свою специфіку (демографічну, географічну, кадрову). Однак у громад з початком медичної реформи є унікальна можливість суттєво покращити первинну допомогу:

Громади зможуть залучати перспективних сімейних лікарів, створюючи для них гарні умови життя і праці. Нещодавнє опитування МОЗ засвідчило, що кваліфіковані сімейні лікарі готові працювати в сільських громадах, якщо на додаток до хорошої зарплати вони матимуть житло з водопостачанням і опаленням, обладнане місце роботи та відшкодування витрат на пальне для службового транспорту. Якщо ж мешканці відчуватимуть, що лікар, який користується наданими благами, не виправдовує їх очікувань, вони можуть вимагати його заміни.

Нова модель фінансування створює стимули для лікарів у сільській місцевості активно обслуговувати якомога більшу кількість пацієнтів, в тому числі із інших громад. Дохід не буде розподілятися на видатки за кошторисом, заклад або лікар з приватною практикою зможуть самі вирішувати, куди витрачати свої кошти.

8. Де обслуговуватимуть людину, якщо вона не підписала договір?

На першому етапі реформи, якщо у людини виникла потреба звернутися до лікаря, а декларацію ще не уклали, не варто хвилюватись: слід звертатись до відповідного закладу і отримати допомогу. Однак підписання декларації не слід відкладати, аби отримати фінансування на медичну допомогу в майбутньому.

Якщо ж людина свідомо відмовляється підписувати декларацію, їй доведеться з власної кишені сплачувати лікування у сімейного лікаря (терапевта, педіатра).

9. Як поміняти лікаря, якщо якість його роботи не задовольняє? І як перенаправлятимуть гроші, якщо за договором він вже отримав фінансування за пацієнта?

Зміна лікаря відбуватиметься автоматично шляхом підписання декларації про вибір іншого лікаря. Факт вибору нового лікаря автоматично анулює декларацію про вибір попереднього. Така процедура буде можливою внаслідок використання електронної системи.

Якщо пацієнт підписує декларацію з іншим лікарем, то відповідні кошти надходитимуть туди, де працює цей новий лікар, починаючи з наступного періоду (кварталу), і більше не перераховуються туди, де пацієнта обслуговували раніше.

10. Чи має право лікар відмовитись підписувати або розірвати договір з пацієнтом?

Лікар не має права відмовитись, якщо кількість його пацієнтів менша за визначену норму. Водночас для нього встановлять верхню межу на кількість людей, яких він може обслуговувати. Відповідно, якщо лікар вичерпав свій ліміт на приписаних пацієнтів, він не зможе підписати декларацію з пацієнтом.

Лікар може залишити практику або втратити можливість обслуговувати своїх пацієнтів з інших об’єктивних причин. У такому випадку його пацієнтам необхідно буде обрати іншого лікаря і підписати з ним нову декларацію про вибір.

11. Хто вноситиме інформацію про пацієнта в електронну картку і скільки на це треба часу?

Процедура внесення інформації про пацієнта в електронну систему буде дуже простою і не потребуватиме багато часу і глибоких технічних знань.

Внесення інформації про пацієнта в електронну систему буде обов’язком медичної практики, в якій працює обраний пацієнтом сімейний лікар (центру ПМД, амбулаторії тощо). Хто саме з працівників буде це робити – внутрішнє рішення цього підприємства.

12. Як оплачуватимуть роботу лікаря, поки він не набрав 2000 пацієнтів?

Під час короткого перехідного періоду всі надавачі первинної медичної допомоги будуть отримувати певний рівень «базового фінансування», незалежно від того, яку кількість пацієнтів вони встигли приписати. Однак рівень цього «базового фінансування» буде меншим, ніж дохід тих, хто активно провів приписну кампанію і вчасно перейшов на страхову модель фінансування первинної допомоги. Разом з тим, існуватиме чітка дата, після якої базове фінансування припинять і весь дохід первинних медичних практик визначатиметься виключно за тарифом на одного приписаного пацієнта.

13. Чи має право лікар обслуговувати більше пацієнтів, ніж встановлює норма?

Загалом лікар не матиме такого права. Адже завелика кількість пацієнтів може призвести до ситуацій, коли у нього не буде достатньо часу і уваги для їх обслуговування. Водночас будуть передбачені окремі випадки і обставини, за яких можливі винятки з цього правила (наприклад, якщо в окремих сільських районах через брак медичних кадрів лікар вимушений обслуговувати кілька сіл).

14. Чи будуть приймати пацієнта на вторинному рівні без направлення, якщо там ще не працює страхова медицина?

Реформу вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги почнуть запроваджувати з 2018 року. Вона відбуватиметься поетапно. До цього часу обслуговування громадян в лікарнях та у лікарів-спеціалістів на амбулаторному рівні здійснюватимуть без змін, на основі чинної моделі. Пацієнтів будуть приймати, як і раніше.

15. Куди скаржитись на лікаря, якщо виник конфлікт? Хто перевірятиме якість його роботи і правильність призначень?

Перевіряти, чи робота лікаря відповідає вимогам Порядку надання первинної медичної допомоги, будуть територіальні органи Національної служби здоров’я (НСЗ). До її створення ці функції виконуватимуть працівники обласних департаментів охорони здоров’я, в чиї обов’язки це введуть, і які матимуть відповідну кваліфікацію і ресурси. Територіальний орган відповідатиме за виконання угод між лікарем і пацієнтом у межах відповідної території.

Пацієнти зможуть надавати скарги в територіальне управління НСЗ, для чого запровадять спеціальні зручні канали (гарячі лінії тощо).

Використання електронної системи обліку медичної інформації зробить процес перевірки діяльності сімейних лікарів значно швидшим і ефективнішим. Працівники НСЗ бачитимуть у режимі реального часу випадки підозрілих відхилень від середнього в показниках роботи сімейних лікарів (наприклад, вищу від середнього по країні частоту призначення антибіотиків або нижчу від середнього по країні частоту здійснення певних лабораторних аналізів). Це дозволить спрямовувати перевірки в найбільш проблемні місця і оперативно вирішувати питання.

16. Яке обладнання буде у сімейного лікаря? Хто його має цим забезпечити?

У сімейного лікаря має бути те обладнання, яке йому необхідно, щоб виконати Порядок надання первинної медичної допомоги. Потрібно усунути зайві вимоги до оснащення і спростити критерії ліцензування медичної практики, водночас забезпечивши спроможність лікарів виконувати свої обов’язки.

Надання первинної медичної допомоги не повинно передбачати використання високоспеціалізованого обладнання. Очікується, що більшість устаткування буде відносно недорогим. Більш спеціалізовані процедури та лабораторні аналізи надаватимуть у спеціалізованих закладах і це оплачуватимуть окремо.

Обладнання, необхідне сімейному лікарю, має забезпечити власник медичної практики, де цей лікар працює (громада, місцева влада) або ж сам лікар, якщо він веде приватну практику. Власник закладу або лікар із приватною практикою можуть використовувати для таких інвестицій різні джерела, в тому числі частину коштів, отриманих у вигляді тарифу за діяльність.

17. Що робити пацієнту, якщо він «вичерпав» ліміт послуг, які включені до гарантованого пакету послуг? (багато аналізів, додаткове УЗД чи кардіограма)

В межах гарантованого пакету первинної медичної допомоги пацієнт отримуватиме все безкоштовно, незалежно від того, скільки відповідних процедур чи аналізів призначив лікар.

18. Чи повинен сімейний лікар обслуговувати всю родину? Чи дитина може бути записана окремо до педіатра?

При бажанні кожен член родини може бути записаний до іншого лікаря (в тому числі діти).

19. Якщо людина протягом року живе у різних місцях, зі скількома лікарями можна підписати договір?

Пацієнт може підписати декларацію лише з одним лікарем, але передбачена можливість міняти цей вибір. Разом із тим, часта зміна лікаря – це не лише неефективно, але й знижує якість допомоги: сімейний лікар повинен добре знати людину, історію її здоров’я та лікування.

Екстрену медичну допомогу надаватимуть за місцем перебування пацієнта незалежно від того, де він проживає і де перебуває його сімейний лікар. Якщо людині стає зле під час кількамісячного відрядження чи подорожі, вона зможе викликати швидку там, де стався цей випадок. Якщо ж ситуація не вимагає виклику «швидкої», сімейний лікар зможе надати консультацію у будь-який час телефоном. Ця консультація буде найбільш ефективною, якщо її надаватиме лікар, добре знайомий з історією хвороби людини. Більшість непередбачуваних ситуацій можна вирішити таким чином без зміни сімейного лікаря.

Read More

Наприкінці грудня в.о.міністра охорони здоров’я Уляна Супрун в інтерв’ю “Українській правді. Життя” розповіла про заплановану реформу і те, що буде зроблено вже найближчим часом.

http://life.pravda.com.ua/health/2017/01/16/222096/

Адже з 1 січня розпочались зміни первинної ланки меддопомоги, до 1 липня українці мають знайти свого сімейного лікаря та укласти з ним угоду.

Водночас, як все це працюватиме, попри пояснення заступників міністра і самої Уляни Супрун, не до кінця зрозуміло. Тому не дивно, що й запитань у всіх чимало.

Під час розмови з доктором Супрун, ми не встигли задати навіть половини запланованих запитань і уточнень, в.о. міністра погодилась дати відповіді на ті запитання, які виникнуть у читачів.

Редакція отримала обіцяні відповіді і наводить їх.

Анна Анастасьева: Що головне в вашій реформі? Зменшити витратні статті в бюджеті?

Головна мета наших реформ – забезпечення однакового доступу до якісних медичних послуг кожному українцеві. Наші зусилля спрямовані на те, щоб пацієнти отримували належне лікування та профілактику, аби уникати хвороб у майбутньому.

Ми не зменшуємо витратні статті. Навпаки видатки з держбюджету на сферу охорони здоров’я зростають. В 2017 році вони збільшилися на 18% у порівнянні з минулим роком.

Важливо за наявні гроші надати більше якісного обслуговування та здоров’я українцям. І ми знаємо, що це можна зробити, ефективніше використовуючи наявні ресурси. Потрібно створити умови за яких наявні гроші приноситимуть максимальний результат для пацієнта.

Уляна Супрун: “Потрібно створити умови за яких наявні гроші приноситимуть максимальний результат для пацієнта”

Анна Анастасьева: Скажіть, будь ласка, чому система Семашко вас не влаштовує ? Поясніть чим вона погана?

Світ не стоїть на місці. І потрібно засвоювати кращі зразки світової практики, моделі, які діють у світі. Ми не маємо озиратися на минуле та підлаштовуватися під здобутки перших десятиліть СРСР, коли була зовсім інша ситуація.

Ця модель не зосереджена на власне пацієнті, а спрямована на утримання великої кількості медустанов, слабо враховує реальні потреби.

За кількістю ліжкомісць ми впевнено лідируємо в Європі, поступаємося лише Білорусі. На моє глибоке переконання, пацієнти у лікувальних закладах мають не займати ліжкомісця, а отримувати належне лікування. А саме на нього грошей уже не вистачає.

Ще одним недоліком є нераціональне використання робочого часу лікарів.

Але не будемо говорити про абстрактні речі! Яскравим прикладом досягнень системи Семашко, згадка про яке кидає в холодний піт кожного українця, є поліклініка, яка вона є зараз – кілометрові черги в поліклініках та усвідомлення згаяного часу.

Чи справді багато пацієнтів задоволених тим, як все працює зараз?

Система зосереджена не на якості, а на кількості. Ми виступаємо за перехід до моделі, яка гарантуватиме контроль якості системи охорони здоров’я.

Анна Анастасьева: В чому полягає відповідальність лікаря?

В січні буде затверджено стандарт, в якому буде чітко описано: що має робити лікар; що входить до переліку його обов’язків; спектр діагностичних процедур, аналізів, які відносяться до сфери первинної допомоги, гарантованої державою.

Відповідальність лікаря полягатиме у дотриманні стандарту надання послуг.

Пацієнт у свою чергу буде відповідальним за дотримання призначень лікаря.

Gennadiy Gorbulin: Яка рейтингова система існує для оцінки діяльності лікаря? Якщо її не існує, чи планується її створення?

Як не дивно, але принцип “сарафанного радіо” дуже життєздатний. Адже зараз ним послуговуються багато пацієнтів, коли знайомі, рідні діляться інформацією про хороших спеціалістів.

На приватному ринку існує багато сайтів з рейтингами лікарів, де можна знайти вичерпну інформацію про кожного спеціаліста, а також відгуки пацієнтів. Із часом з’являться подібні сервіси з інформацією про сімейних лікарів.

Уляна Супрун: “Відповідальність лікаря полягатиме у дотриманні стандарту надання послуг”

Gennadiy Gorbulin: Де знаходиться список лікарів, серед яких можна обирати?

Усі лікарі, що працюватимуть за контрактом з Національною службою здоров’я України, будуть доступні в єдиній відкритій електронній базі, прив’язаній до мапи.

Maryna Zelenyuk: Як змінити сімейного лікаря, після дати N, якщо він тобі не сподобався? Як часто можна міняти сімейного лікаря протягом року? До кого звертатися з цього приводу? Чи треба писати заяву і на чиє ім’я?

Змінити лікаря можна буде, просто звернувшись до іншого фахівця і під час прийому уклавши новий договір.

Буде працювати електронна система, яка передбачає, що з укладенням нового договору в той же момент попередній договір втрачає чинність.

Якщо людина має підстави змінити лікаря, то їй необов’язково йти до нього особисто, щоб розірвати угоду.

Із запровадженням електронного реєстру пацієнтів це можна буде робити як завгодно часто. Процедура така ж як при укладанні першого договору. Потрібно буде звернутися з документом, який засвідчує особу. Це можна робити в кабінеті лікаря або онлайн, а потім завірити підписами.

Tetyana Obukhova: Хто буде видавати лікарняні?

Сімейні лікарі будуть видавати лікарняні листи, направлення, рецепти на ліки, які підпадають під програму реімбурсації (відшкодування вартості від держави) та будь-які медичні довідки.

Maria Datsiuk: Якщо лікар у відпустці чи на лікарняному, виходить, потрібно буде чекати на нього або звертатись до приватної клініки?

При укладанні договору із закладом та Національною службою здоров’я, заклад має чітко прописати механізми, куди звертатися пацієнту, якщо його лікар у відпустці, на навчанні або на лікарняному.

Пацієнт чітко знатиме: хто надасть йому медичну допомогу в разі потреби, чи це буде лікар в цьому закладі або в іншому, за якою саме адресою, а також куди звернутися вночі.

Уляна Супрун: “Заклад має чітко прописати механізми, куди звертатися пацієнту, якщо його лікар у відпустці, на навчанні або на лікарняному”

Tetyana Obukhova: Що робити якщо обраний лікар відмовляється брати пацієнта?

Лікар не може відмовитися від пацієнта на етапі запису. Однак він зможе це зробити в подальшому за наявності вагомих підстав, таких як: невиконання призначень лікаря, недотримання рекомендацій та відмова від обстежень.

Gennadiy Gorbulin: Якщо пацієнт підозрює, що його лікують не за протоколами, хто контролюватиме якість надання медичних послуг?

Контролювати якість надання медичних послуг буде Національна служба здоров’я, яка укладає договір з лікарем. Оскільки стандарт послуги гарантує держава, тому послуги будуть надаватися відповідно до медичних протоколів лікування.

Якщо, наприклад, лікар прописує пацієнтові антибіотики, які не відповідають медичним протоколам, про це одразу довідається Національна служба здоров’я. Діятиме електронна система, де буде інформація про призначення лікаря. Департамент в Національній службі здоров’я України, що здійснює перевірку, виявить та зафіксує порушення.

Софія Хемінгуей: Що означають 210 грн в рік на пацієнта?

Пацієнт обирає лікаря, а за медичні послуги платить держава. 210 грн – це державний тариф, який передбачає річне обслуговування одного пацієнта. Такий тариф дозволяє забезпечити лікаря фінансово та стимулювати догляд за всіма пацієнтами, з якими укладено договір.

Слід підкреслити, що це не накопичувальна система. Пацієнтові не слід боятися, що ця сума в 210 грн може вичерпатися під час першого ж візиту і надалі доведеться платити. За послуги, що входять до гарантованого пакету, ніяких додаткових коштів не потрібно.

Це страхова система. Громадяни вносять внески до загального оподаткування відповідно до можливостей, а медичну допомогу отримуватимуть відповідно до потреб.

В січні буде затверджено стандарт, де буде чітко прописано, що входить до стандарту допомоги, який забезпечується державними тарифами. Інформація буде доступна в інтернеті. Кожен пацієнт зможе ознайомитися самостійно, або йому розповість лікар.

“Українська правда. Життя”

Read More
Login