Warning: Use of undefined constant style - assumed 'style' (this will throw an Error in a future version of PHP) in /home/virtwww/w_likkasa-com_401567c9/http/wp-content/themes/likkasa/functions.php on line 247

April, 2013

Кількість лікарняних кас – членів Асоціації зростає!

К Всеукраинской общественной организации «Ассоциация  работников больничных касс Украины» присоединилась Членско-благотворительная организация «Городская больничная касса»(ГБК) г.Красный Лиман Донецкой области.

Справка:

Членско-благотворительная организация «Городская больничная касса»(ГБК) г.Красный Лиман работает с 2002 года.

Членами ГБК могут быть граждане  Украины с 18 лет, а также юридические лица, которые поддерживают цели и задачи ГБК, предоставляют ей материальную или другую помощь, которая не противоречит действующему законодательству Украины.

Лица, возрастом до 18 лет, а также, учащиеся дневной формы обучения в высших учебных заведениях, средне-специальных и  профессионально-технических заведениях, пользуются правом членства в ГБК при условии оплати членских взносов одним из родителей.

Главная цель деятельности «Городской больничной кассы»

– обеспечение членов ГБК медикаментами, изделиями медицинского назначения во время лечения в стационаре Краснолиманской ЦРБ или  в условиях дневного стационара и стационара на дому центра первичной медицинской помощи;

– улучшение качества лечебно-диагностического процесс

-усовершенствование медицинской помощи населению.

Касса работает по принципу солидарности и взаимопомощи.

Предусмотрены две формы вступления в больничную кассу: коллективная и индивидуальная.

В первом случае членами  больничной кассы становятся работники предприятий,  организаций, учреждений – по договору с предприятием, членские взносы отчисляются за работников из средств предприятия.

При индивидуальной форме вступления необходимо с паспортом и индивидуальным кодом обратиться в исполнительную дирекцию больничной кассы (Краснолиманская  ЦРБ, каб.№ 40).

Вступительный взнос – 3грн.

Ежемесячный взнос – 20грн.

Членско-благотворительная организация «Городская больничная  касса» является самостоятельной организацией и не входит в состав  лечебных учреждений.

ГБК заключила договора о сотрудничестве с Краснолиманской ЦРБ и Центром первичной медико-санитарной помощи им.М.И.Лядукина.

Став членом членско-благотворительной организации «Городская больничная касса» г.Красный Лиман и регулярно внося ежемесячные членские взносы,  Вы можете через 6 месяцев 2 раза в год за счет средств ГБК пройти лечение:

– в круглосуточных стационарах Краснолиманской ЦРБ

– в дневных стационарах или стационаре на дому Центра первичной     медицинской помощи

За счет ГБК обеспечивается лечение острых, неотложных состояний и обострение хронических заболеваний согласно Фармацевтического формуляра (перечня медикаментов).

Фармацевтический формуляр сформирован согласно протоколов Министерства здравоохранения Украины.

Сумма стоимости лечения за счет средств ГБК не ограничена .

В 2012году было пролечено 630 членов больничной кассы на сумму  253334грн. Средняя стоимость лечения 1-го больного составила в круглосуточных стационарах  ЦРБ – 451,17грн., в дневных стационарах центра первичной медицинской помощи – 340,40грн.

Во время лечения, Вы можете посещать физиотерапевтическое отделение ЦРБ.

Для лечения бронхитов, бронхиальной астмы и заболеваний верхних дыхательных путей больничная касса приобрела галогенератор в кабинет галотерапии.

При поддержке городской больничной кассы в Краснолиманской ЦРБ   оборудован кабинет лечебной физкультуры, где Вы под руководством опытного медицинского работника:

– сможете пройти реабилитацию после травм;

– заняться лечебной гимнастикой для спинальных  больных (остеохондроз, хронический радикулит);

– лечебной гимнастикой для больных после инсульта, инфаркта;

– привести своих детей на лечебную гимнастику  для детей с нарушением осанки и сколиозом.

Городская больничная касса принимает активное участие в привлечении средств для улучшения материально-технической базы Краснолиманской ЦРБ и Центра первичной медицинской помощи.

По инициативе Правления, ГБК приняла участие в конкурсе грантов С.П.Клюева «Вместе сделаем жизнь лучше», выиграла грант и осуществила проект по благоустройству парковой зоны ЦРБ.

Теперь во время лечения Вы можете отдохнуть в благоустроенной паркой зоне Краснолиманской ЦРБ.

Приглашаем всех объединиться и совместными усилиями защитить свое здоровье!

Наш адрес: 84401, ул. Фрунзе, 64 (ЦРЛ), г .Красный Лиман, Донецкая обл. ЧБО “Городская больничная касса».

Напоминаем, что граждане – члены больничных касс, которые являются членами Ассоциации, могут получать медикаментозное сопровождение во время лечения в медицинских учреждениях г. Киева, Житомирской,  Полтавской, Ровенской, Донецкой, Днепропетровськой, Запорожской, Львовской и ряда других областей.

Read More

Лікарняна каса набирає популярності на Прикарпатті

У Коломиї створили лікарняну касу. Вже найближчим часом медики, які входять у раду об’єднання, матимуть можливість познайомитися з роботою подібних організацій у Житомирі та Полтаві. Така ініціатива – не нова, а запозичена. Лікарняна каса діє у Житомирі та Львові.

Нерідко її учасниками стає вся родина. Лікарі наголошують: медичне страхування – справа добровільна. Жодну копійку із каси не спрямують не за призначенням. Мешканці самостійно зможуть контролювати потік своїх фінансів.

Нагадаю, така практика фінансової допомоги у центральній міській клінічній лікарні Івано-Франківська уже діє понад півроку. Кошти з лікарняної каси спрямовують на забезпечення хворого ліками, під час лабораторних досліджень. А у випадку оперативного втручання — оплачують витратні матеріали. Лікарняні каси можна розглядати як варіант добровільного медичного соціального страхування.

Служба новин Вежа FM

Read More

“Лікарняна каса Полтавщини” – партнер місцевого самоврядування

17 квітня відбулося чергове засідання Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові Хорольської районної ради, яке провів її очільник Олександр Хрипко. У зібранні взяла участь заступник голови райдержадміністрації Ірина Штейнберг.

Питання поглиблення співпраці органів місцевого самоврядування району з благодійною організацією “Лікарняна каса Полтавщини” та відповідних переваг для населення актуалізував перед аудиторією голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я, головний лікар Хорольської центральної районної лікарні Михайло Виноград.

Про важливість питання співпраці органів місцевого самоврядування з правоохоронними органами району щодо здійснення контролю за режимом роботи закладів громадського харчування у своїй доповіді зазначив виконуючий обов’язки начальника РВ УМВС України в Полтавській області Олександр Мартиш. Своє бачення шляхів покращення роботи в даному напрямку висловили Михайло Виноград, міський голова Ігор Свириденко, Трубайцівський сільський голова Валентина Сушко.

Начальник служби у справах дітей районної державної адміністрації Яна Лучинська проінформувала присутніх про посилення відповідальності за стан виконання вимог законодавства з питань опіки та піклування.

Багато питань щодо порядку державної реєстрації об’єктів нерухомості та земельних ділянок надійшло від сільських голів та секретарів сільських рад до заступника начальника КП “Лубенське МБТІ” Наталії Щербини, начальника реєстраційної служби Хорольського районного управління юстиції Ігоря Цвіркуна, начальника відділу Держземагенства у Хорольському районі Світлани Коваль.

Про створення трудових архівів в умовах дії нової нормативно-законодавчої бази доповіла заступник голови районної ради Тетяна Качаненко.

Заступник директора центру зайнятості Леся Тютюнник ознайомила присутніх про фінансування оплачуваних громадських робіт у 2013 році.

Голова районної ради Олександр Хрипко окремо обговорив зі сільськими головами механізми вирішення питання щодо співфінансування районної газети “Вісті Хорольщини”, оплати праці голів первинних ветеранських організацій.

З усіх питань, що розглянуто на Координаційній раді, прийняті відповідні рішення.

Детальніше

Read More

Вдячність та повага пацієнтів – це найвища оцінка і найдорожча нагорода з усіх відзнак

Найбільше відповідальності беруть на себе люди, які пов’язують своє життя із медичною галуззю, адже нема нічого дорожчого в світі, як здоров’я людини. Ні для кого не є секретом, що вдячність пацієнтів та висока оцінка послуг будь-якого медичного закладу є найкращим підтвердженням того, що медичний персонал рухається у правильному напрямку і змінює уявлення про те, якою повинна бути сучасна медична допомога. Один з найстаріших, найпотужніших, найвідоміших і найславетніших медичних закладів області – обласна клінічна лікарня ім.О.Ф.Гербачевського постійно доводить, що якісна медична допомога дійсно існує. Лікувально-діагностичний процес в закладі організований таким чином, що жодному хворому не відмовляється в наданні медичної допомоги. В зв’язку з цим кількість пролікованих хворих щороку зростає. В обласній лікарні створені комфортні умови для перебування пацієнтів. Своєчасному наданню висококваліфікованоїмедичної допомоги, покращання якості життя хворих, сприяє тіснаспівпраця обласної клінічної лікарні з благодійною організацією«Лікарняна каса Житомирської області».

Read More

Обмін досвідом. Херсон

11 квітня до Благодійної організації “Лікарняна каса Полтавщини” завітали представники Благодійної організації “Лікарняна каса Херсонської області” – в.о. виконавчого директора Строєва Тетяна Олександрівна та медрегістратор Капустіна Олена Павлівна.

Гості ознайомилися з механізмом та умовами роботи Полтавської організації, з документами, медичною звітністю.

В плідній бесіді було обговоренно про необхідність повноцінного впровадження в лікарнях Херсонській області формулярної системи, про співпрацю благодійної організації з органами місцевого самоврядування, про донесення до медичних працівників інформації про необхідність більш дієвої їх співпраці з благодійною організацією ( згідно  Н А К А ЗУ № 400 “Про взаємодію лікарняних кас, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та закладів охорони здоров’я” від11.08.2005).

Обласна благодійна організація може бути в регіоні великим помічником лікарням для повноцінного забезпечення членів організації – жителів Херсонської області медикаментами при їх лікуванні.

Маючи більш дієву підтримку Херсонської обласної ради та Головному управлінню охорони здоров’я, дана організація допомагала б уникати проблем при лікуванні жителів області, допомагала б навчати медичних працівників основам медичного страхування та впровадженню формулярної системи в регіоні.

Маємо надію, що Лікарняна каса Херсонської області і надалі буде повноцінно працювати та виконувати свої зобов’язання перед членами організації, чисельно зростати та розширювати свої можливості.
Виконавчий директор ЛК Віталій Шевченко

Read More

Ветерани отримуватимуть безкоштовні медикаменти

На розгляд Київради винесуть проект щодо забезпечення цієї категорії          громадян ліками за рахунок бюджету

Столична влада продовжує вживати заходи, аби звести до мінімуму витрати    малозабезпечених киян на лікарські засоби. Так, до 8 березня 64 киянки, які  цього дня стали мамами, отримали безкоштовні набори медикаментів.  Надалі таку практику планують поширити на інші верстви населення,  зокрема — ветеранів, чорнобильців та пенсіонерів.
Для цього на розгляд Київради винесуть проект, який передбачає забезпечення медикаментами незахищені категорії громадян при стаціонарному лікуванні. Передбачається, що він реалізовуватиметься на базі Міської лікарняної каси (МЛК).
Як зазначив директор стратегічного розвитку МЛК Володимир Завгородній, запропонована форма — це перший елемент соціального страхування, який передбачає солідарну участь суспільства, влади та медичної спільноти. “Та ініціатива, яка проголошена головою КМДА, — долучити до цього процесу через лікарняну касу саме соціально незахищені верстви населення — є дуже вдалою. Адже ця категорія громадян найбільше страждає через дорожнечу медикаментів”,— розповів “Хрещатику” пан Завгородній.
На зустрічі з представниками ветеранських організацій очільник міськадміністрації Олександр Попов повідомив, що наразі всі деталі ініціативи обговорюються з медичною спільнотою та київськими фахівцями. “Це справді дуже широкомасштабний та соціально важливий проект, оскільки закладає основи страхової медицини. Він передбачає, що, якщо при стаціонарному лікуванні вам будуть потрібні медикаменти, діагностика, ви одразу їх отримаєте. Не за власні кошти, за це заплатить міський бюджет. Зараз ми доопрацьовуємо всі деталі, й найближчим часом проект буде винесений на розгляд депутатів Київради”, зазначив під час зібрання Олександр Попов.

Наостанок голова КМДА відповів на низку запитань ветеранів, а також закликав цих поважних людей показати приклад молодому поколінню та, якщо дозволяє здоров’я, долучитися до загальноміської толоки, яка відбудеться в місті вже завтра.
Нагадаємо, раніше Олександр Попов заявляв, що з 1 травня повний пакет медикаментів, які необхідні для проведення пологів, отримуватимуть породіллі столиці. Згодом до цього проекту долучать ветеранів, чорнобильців, пенсіонерів та працівників бюджетної сфери. Він зазначив, що на ці цілі з міського бюджету планують виділити близько 100 млн грн — це кошти, які столиця планує отримати з податку на прибуток підприємств

Олександра ГУНІНА “Хрещатик”. Фото Бориса КОРПУСЕНКА

http://www.kreschatic.kiev.ua

Read More

Очередной подарок

Очередной подарок ко Всемирному дню здоровья городским больницам №№ 1 и 9 сделало ЧБО «Больничная касса «Азовсталь» (председатель наблюдательного совета А.С. Кривунь, председатель правления С.И. Коробкин) совместно с профкомом ПАО «МК «Азовсталь» (председатель Н.П. Лехов).

Об этом сообщила директор больничной кассы «Азовсталь» Наталья Артюх. Учитывая сложное финансовое положение учреждений медицины, больницам были приобретены воздушный стерилизатор, камера для хранения стерильного инструмента, бактерицидный облучатель, проявочная машина в рентген-кабинет.

http://pr.ua/index.php

Read More

Справжньої страхової медицини в Україні найближчим часом не буде

Щоб зробити безоплатну на папері медицину страховою, держава повинна визначитись, кому довірити розпоряджатись коштами страхувальників
В Україні вже давно точаться дискусії про доцільність введення страхової медицини. З цього приводу існують різні думки, які інколи суперечать одна одній. Створення «лікарняних кас» мало стати першим кроком на цьому шляху, але як відомо справа далі так і не пішла. Щоб з’ясувати, наскільки «каси» відповідають завданням страхової медицини, журналісти нашого видання поспілкувалася з директором «Лікарняної каси Полтавщини» Віталієм Шевченко.
— Віталій Владиславовичу, що являє собою ваша організація?
— Можна сказати, що це об’єднання потенційних пацієнтів для взаємодопомоги. Створена «каса» була в 2003 році. За цей час було 125 тисяч випадків надання допомоги членам організації, які звертались за медичною допомогою на загальну суму більше 25 мільйонів гривень.
— Які внески сплачують члени Вашої організації?
— Вступний внесок, який сплачується одноразово, складає 3 гривні, і потім щомісячно — по 20 грн.
— Який об’єм допомоги Ви надаєте? Допомога надається у 100% випадків, чи існують якісь обмеження?
— Безумовно, обмеження є. Ми працюємо по законодавчій базі Міністерства охорони здоров’я, і не маємо права створювати якісь свої закони чи накази. У Міністерстві є такі поняття, як протоколи та стандарти лікування, згідно з якими повинно призначатись лікування пацієнтам. Усі ці протоколи відомі лікарям, але, на жаль, не всі вони їх дотримуються. Щоб лікарям було легше працювати, ми разом з обласними спеціалістами розробили фармацевтичний формуляр, куди включені всі діагнози, лікування за якими забезпечує «Лікувальна каса»; плюс — усі групи препаратів, які необхідні при даному діагнозі згідно з «Протоколами лікування». Це перше обмеження. Тобто не всі існуючі 15 тисяч медикаментів, що зареєстровані в Україні, входять до нашого формуляру. Причина цього очевидна — одна складова може використовуватись у ста препаратах, а за цінами вони різні. Візьміть одні й ті самі ліки вітчизняного виробництва та зарубіжні. Діюча речовина в них одна й та сама. Але імпорті завжди коштуватимуть дорожче…
— Доводилося чути, що в перелік ліків, якими забезпечують членів організації, входять лише дешеві препарати, такі як анальгін з димедролом. А більш дорогі хворим все одно доводиться купувати самостійно. Що скажете?
— Розумієте, є препарати дорогі, рекламні, але другорядні, які мають значення лише для фірм виробників, аптек та лікарів, які неформально на них працюють. Вони на цьому мають непогані гроші, а пацієнту для здоров’я все одно, для гаманця — важче. У реальності пацієнту при будь-якому діагнозі призначають 5 основних препаратів і 5 другорядних, які при цьому коштують у 5 раз дорожче, ніж ті, що необхідні. Тому у нас середнє лікування обходиться не в 300 гривень, а в 1000 чи навіть 1500 гривень. Ці медикаменти не нашкодять людині (вони — метаболіти: у чомусь навіть допомагають, хоча досі не доведено, що лікують…) Але їх прорекламували, привчили всіх медпрацівників, і їх використовують при будь-якій патології.
— Назвіть хоча б один для прикладу…
— Можу і не один. Наприклад, у нас перший за продажем в Україні — «Актовегін». Він використовується як при інсультах, так і при травмах, але зараз його виключають з державного формуляру тому, що його ефективність не доведена. І коли виробника запитали, навіщо ті його виробляють і не проводять дослідження, відповідь була така: «Він подобається людям». При цьому, яким саме, — пацієнтам, лікарям чи може аптекарям — не уточнювалося. А за статистикою кожна 50 людина в Україні раз на рік його купує, і при цьому за тією ж статистикою у нас найбільша в Європі смертність від інсультів та серцево-судинних патологій. Висновок: треба вживати необхідні препарати регулярно, а не раз на рік прокапатись святою водою. Тому ми намагаємось включити необхідний перелік препаратів, щоб перекрити всі можливі захворювання. В Україні 5 заводів виробляють ліки із зарубіжної сировини, і внаслідок того, що в нас більш дешева робоча сила вони за ціною дешевші. То чи логічно прописувати людині імпортний препарат, який коштує 500 гривень, коли на вітчизняний ціна — 50 гривень? Тому останні 2 роки ми робимо акцент на вітчизняного виробника, а іноземні ліки замовляємо лише тоді, коли вони в нас не виробляються. Але запевняю Вас: усі групи препаратів перекриті. У нашому формулярі 600 українських і 150 зарубіжних препаратів.
— А операції входять у цей перелік?
— Уся гостра хірургічна патологія — так. Невідкладні — також. Планові забезпечується тим людям, які два роки є членами «Лікарняної каси».
— Як щодо операцій стосовно травматології?
— Надаємо усе, крім трансплантатів та імплантатів. У наших документах з моменту відкриття «Лікарняної каси» було вказано, що цього ми проплатити не можемо. Тобто якщо людині потрібно поміняти суглоб, то, якщо вона відноситься до пільгової категорії, отримує допомогу за державні кошти або оплачує за власні. Ми забезпечуємо медикаменти для проведення операції. Тобто за 20 гривень давати ще й імплантати поки що нереально. У Німеччині, де вони входять до переліку, внесок складає 160 євро. Порівняти і зробити висновки я думаю неважко.
— А стоматологія?
— Стоматологія також не входить до переліку послуг. Зубів, як відомо 32, і в кожному поміняти за 20 гривень пломбу, яка коштує 150 гривень, нереально. Такі види, як стоматологія, онкологія (крім оперативних втручань), ВІЛ-СНІД та туберкульоз ми не забезпечуємо. Усе інше до нашого переліку входить. Ми забезпечуємо 12 днів перебування людини в стаціонарі або 10 днів амбулаторного лікування. Виключення становить лікування в реанімації — там людина залишається стільки, скільки потрібно. Сума обмежується необхідним об’ємом допомоги.
— Як, на Ваш погляд, страхова медицина в Україні можлива?
— Ми чекаємо на неї з розпростертими обіймами. Ви ж розумієте, що будь-яка послуга коштує грошей. Ті кошти, які виділяються на комунальне забезпечення лікарні (освітлення, обігрів, ремонт), — це одне. Заробітна плата медперсоналу — друге. І коли людина поступає в лікарню і отримує послугу у вигляді огляду лікаря, призначення ліків і безпосередньо самі ліки, — це, взагалі, третє. І, як ми бачимо, коштів у держави на це все не вистачає. Зараз бюджету вистачає тільки на надання допомоги в першу добу лікування, а далі люди самі купують медикаменти. Щоб змінити ситуацію, потрібен закон про страхову медицину. Я особисто читав вже шість проектів, жоден з яких поки що не пройшов. Так відбувається з двох причин: перша — не всім, хто має його приймати, він потрібен. І друге — не знають, через кого його проводити: через комерційні структури чи якісь фонди і т.д. Тобто верхівка не може визначитись, хто буде розпоряджатися цими коштами.
— Яким буде страховий внесок у випадку прийняття закону?
— Візьмемо за приклад ту ж Німеччину — 160 євро, це 16% від середньої заробітної плати в цій країні.
— Але ж наші зарплати у порівнянні з німецькими, м’яко кажучи, дещо менші…
— У них зарплата середня 1500 євро, і страховий внесок 16% від неї. Якщо взяти 16% від нашої середньої зарплати — це 160 грн. Але якби у нас внесок був би навіть 50 грн., то ми б прибрали всі обмеження крім онкології і трансплантації органів. В інших випадках якщо їх використати ефективно, і лікарі призначали б лікування по протоколам, а не обслуговували якісь фармацевтичні фірми. Обсяг допомоги можна було б значно підвищити.

Владислав ЄВТУШЕНКО, «Полтавщина»

Read More
Login