Warning: Use of undefined constant style - assumed 'style' (this will throw an Error in a future version of PHP) in /home/virtwww/w_likkasa-com_401567c9/http/wp-content/themes/likkasa/functions.php on line 247

May, 2011

“Негативну рекламу роблять самі лікарі”

p>31.05.2011

Заслужений лікар України, голова правління благодійної організації “Лікарняна каса Полтавщини” Леонід КУРОЄДОВ

Медики Полтавщини тісно співпрацюють з німецькими колегами. Під час однієї з поїздок до Німеччини побачили, що там медичне страхування грунтується на лікарняних касах, і впровадили в себе цю справу. Як же прижився закордонний досвід? Про це ми попросили розповісти головного лікаря Полтавської міської клінічної лікарні №4, голову правління благодійної організації “Лікарняна каса Полтавщини” Леоніда Куроєдова.

– Леоніде Федоровичу, нещодавно у вас побувала делегація німецьких фахівців на чолі з президентом Палати лікарів землі Баден-Вюртемберг Клаусом Баєром. Як німці оцінили діяльність “Лікарняної каси Полтавщини”?

– Позитивно. Навіть вручили мені відзнаку Палати лікарів землі Баден-Вюртемберг. Про нас написали німецькі газети. За кордоном розуміють значення лікарняних кас. Пора й українцям це зрозуміти.

До речі, свого часу перенести німецький досвід у Полтаву було не так легко. Тільки після того, як у Житомирі створили лікарняну касу і я повіз туди депутатів облради, щоб на власні очі все побачили, ми отримали підтримку. Тож наша лікарняна каса повноцінно працює з 2004 року. Нині її членами є 30 тисяч осіб. Можливо, було б значно більше, якби на рівні місцевої влади нам більше допомагали.

– А які вони, переваги лікарняної каси?

– Нині медицина платна, бо в лікарнях не вистачає коштів. Усі працюючі сплачують податки, але хто скаже, який відсоток із них іде на медицину? А через лікарняну касу можна контролювати кожну копійку, яку людина внесла на охорону свого здоров’я. Вся наша діяльність, у тому числі фінансова, простежується через комп’ютер. Люди сплачують по 20 грн членських внесків через банки, ми не працюємо з готівкою. Зате завжди знаємо, скільки людина сплатила коштів, на яку суму отримала ліків…

Бувало, що видавали безкоштовно матеріалів і медикаментів на тисячі гривень. Аби не “прогоріти”, створили спеціальний резервний фонд. Торік накопичили певну суму на депозитному рахунку. Всі члени лікарняної каси застраховані в Києві і за потреби можуть лікуватися в столиці.

– В основному забезпечуєте -хворих вітчизняними медпрепаратами?

– Намагаємось. Але в ситуаціях, коли людині вкрай потрібний саме імпортний препарат, збирається консиліум лікарів, який визначає, що потрібно хворому, і ми йому це надаємо.

– У лікарні, яку ви очолюєте, працює 800 осіб. І майже 25% з них не вступили до лікарняної каси. Чому?

– Бо ми нікого не примушуємо, це справа добровільна. До речі, часто люди згадують про лікарняну касу тільки тоді, коли вже захворіли. І серед моїх знайомих є такі. Лише опинившись у скрутній ситуації, запитують: “Ти щось там говорив про лікарняну касу?”

Скажу відверто, негативну рекламу лікарняній касі роблять… самі лікарі. Буває, що людина приходить до медика, показує документ про членство в лікарняній касі, а лікар їй виписує рецепт і посилає в аптеку: іди ось сюди і купи ось це…

Та ідея створення першої в світі лікарняної каси саме й полягала в тому, що люди об’єднувалися, аби заплатити за послугу лікаря. Не за медикаменти. Тож ми на Полтавщині зараз хочемо провести експеримент на базі амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Наша лікарняна каса укладе договори з трьома медиками, яким платитимемо за лікування членів ліккаси, а також за роз’яснювальну роботу серед населення. Побачимо, що з цього вийде.

Олександр ДАНИЛЕЦЬ

ДОСЬЄ “УК”

Леонід КУРОЄДОВ. Народився 1950 р. у Полтаві. Закінчив Полтавський державний медичний стоматологічний інститут (нині академія). Тривалий час працював корабельним лікарем на флоті, вивчав медичний досвід багатьох країн світу. Нині – головний лікар Полтавської міської клінічної лікарні №4, голова правління благодійної організації “Лікарняна каса Полтавщини”.

http://www.ukurier.gov.ua/

Read More

Дело немецких врачей ожило в Интернете

30.05.2011 – Чтобы пресечь кривотолки, в страховых компаниях сразу заявили: речь не идет о составлении некого врачебного рейтинга, определяющего худших и лучших медиков Германии. Но по факту так и получилось: у 30 миллионов немцев появилась возможность выбрать того специалиста, которого предыдущие пациенты оценили выше его коллег.

Создатели портала отмечают, что разного рода дискриминация запрещена: для того, чтобы выставить оценку, пользователь должен официально зарегистрироваться. Врачам предоставлена возможность через тот же портал отвечать на критику. «Интернет-ресурс разработан для пациентов, а не против врачей», — уверяет Юрген Граальманн, представитель AOK. В том же духе высказался и Рольф-Ульрих Шленкер из Barmer GEK: «Речь ни в коем случае не идет о «цифровом линчевании». Эти реплики можно расценивать и как реакцию на дебаты двухлетней давности.

Узнав о создании медицинского экспертного сайта, врачи принялись бурно возмущаться, говоря о «виртуальном способе сведения счетов»: какой бы квалифицированной работа ни была, излечить удается далеко не все болезни. Сейчас, впрочем, отношение к виртуальному сервису оказалось более спокойным. Во всяком случае, вице-президент союза немецких врачей Франк Монтгомери заявил в интервью газете Die Welt, что этот проект может позитивно сказаться на качестве медицинского обслуживания. Реакция немецкой блогосферы на появление медицинского портала оказалась в целом позитивной. «Идея хороша, но как пациент может оценивать курсы лечения, которые бывают чрезвычайно сложны?» — вопрошает один.

«Речь о том, чтобы пациент определил, насколько хорошо врач справился с ситуацией и сумел ли ему помочь, — возражает другой, — а такие вещи пациенту вполне по плечу». Временами, правда, реплики комментаторов напоминают жалобную книгу: одному ошибочно наложили на ногу гипс, другому прописали дорогостоящее лечение от рака кожи вместо того, чтобы просто удалить бородавку, третьему пришлось побывать у пяти специалистов, прежде чем ему удалось выяснить истинную причину недомогания. У пациентов масса претензий к немецким врачам. Стоматологи в Германии любят предлагать особенную зубную пасту, которую не купишь в обычном магазине; хирурги-травматологи охотно рекомендуют дорогостоящие обследования; обладателю дешевой государственной страховки куда сложнее записаться на прием к врачу, чем владельцу дорогой медицинской карточки частного страхового общества. Система здравоохранения в Германии хоть и именуется социальной, однако ни для кого не секрет, что равенства среди пациентов нет, а скоро не останется и его видимости.

Собственно, это проблема систем здравоохранения во всех европейских странах, испытывающих общие сложности: острую нехватку финансирования вкупе с устаревшим администрированием. О «тайной рационализации» медицины заявил на днях президент союза немецких врачей Йорг-Дитрих Хоппе. Правда, он винит в этом государство, которое вкладывает мало денег в превентивные программы: многие бедны, потому что больны, а больны, потому что бедны. По статистике, бедняки в Германии живут на 15 лет меньше обеспеченных слоев населения. «Как только появляется возможность за наличные продать пациентам услуги, которые государственными больничными кассами не оплачиваются, так врачи сразу превращаются в горячих поклонников свободного рынка, — едко высказался обозреватель телеканала ARD. — Но как только речь заходит о конкуренции качества среди врачей, так медики становятся заметно сдержаннее».

Две трети врачей в Германии, по сведениям газеты Rhein-Zeitung, регулярно выслушивают жалобы пациентов на их коллег из конкурирующих учреждений. По данным института Роберта Коха, ежегодно в стране только официально регистрируется около 12 тысяч врачебных ошибок. «В целом у нас хорошая медицинская система, а в мировом отношении даже одна из лучших, — заявила в интервью газете Die Welt Дорис Пфайфер, руководитель союза немецких больничных касс. — Но у нас слишком много врачей, имеющих свою практику, и слишком много больниц. Их взаимодействие сложно организовать». Более сдержано о немецком здравоохранении отзывается журнал Spiegel. Он утверждает, что неверны 15% диагнозов, которые ставят пациентам немецкие врачи. «В искусстве исцеления многие врачи терпят поражение — они не прислушиваются к пациентам.

Плохая коммуникация и курс на специализацию услуг ведут к неверным диагнозам и бессмысленным курсам лечения. Медикам пора вновь научиться видеть в пациентах людей», — говорится в статье на первой полосе. Насколько типична эта ситуация в глобальном смысле, авторы утверждать не берутся: не хватает данных. Создатели нового портала признают, что систему оценок еще предстоит усовершенствовать, однако рассчитывают, что к началу 2012 года к его работе будут подключены и другие компании, занимающиеся медицинским страхованием.

Пока не совсем понятно, каким образом отсеивать недостоверные сведения и вычислять попытки манипулирования общественным мнением. А в том, что манипуляции возможны, сомневаться не приходится. В конце прошлого года в Германии много говорили о систематическом завышении оценок на интернет-порталах для путешественников. В Европе существуют целые агентства, которые специализируются на «оценочном ассистировании»: постояльцам гостиницы автоматически рассылают электронные письма с просьбой выставить оценку.

Если она высока, то вслед за анкетой отправляется и просьба разместить оценку на крупных экспертных порталах. Стоит отметить, что сейчас в немецкоязычном Интернете можно выставить свою оценку практически по любому поводу. Достаточно вспомнить скандал вокруг сайта spickmich, где школьникам позволили оценивать своих учителей: оскорбленные педагоги дважды пытались судиться с владельцами сайта и оба раза безуспешно. Более того, отсутствие виртуальных мнений о каком-либо специалисте вызывает подозрения. Как заметил один немецкий блогер, «я покупаю товары на сайте Amazon, потому что могу узнать, что о них думают другие». Субъективизм этих оценок его не пугает. В принципе, любой виртуальный рейтинг может быть лживым.

В Интернете курсируют объявления о поиске сотрудников, которые должны «оценивать и описывать товары на интернет-форумах». Цена вопроса — 3-4 евро за отзыв. Формированием виртуальной репутации занимается множество фирм. Берлинская Seosmart, например, часто получает заказы от компаний, оказавшихся под критическим обстрелом прессы. Задача пиарщиков, как говорит основатель Seosmart Маркус Позор, «не дать поисковым системам выдать негативные результаты уже на первой странице». По опросам, 56% немецких интернет-пользователей готовы купить товар, всего лишь прочтя о нем хороший отзыв неизвестного комментатора.

http://www.internetua.com/delo-nemeckih-vracsei-ojilo-v-internete

Read More

Прем’єр-міністр України Микола Азаров представив колективу МОЗ України нового Міністра – Олександра Аніщенка

 Збільшити ... 24.05.2011

Прем’єр-міністр України Микола Азаров представив апарату Міністерства охорони здоров’я України нового очільника відомства – Олександра Аніщенко.

Задачі перед Міністерством стоять глобальні, особливо на етапі реформування системи охорони здоров’я. Саме на цьому етапі було прийняте рішення призначити людину, яка пройшла всі етапи від простого лікаря до керівника управління охорони здоров’я і яка знає всі складові медицини. Про це зазначив Микола Азаров під час представлення Міністра.

 Збільшити ... “Олександр Володимирович – людина не нова в системі охорони здоров’я, він працював з вами в якості першого заступника протягом майже півроку. Перед Міністром стоять надскладні завдання і, безумовно, Уряд країни допомагатиме йому. Сьогодні ж ситуація в медичній галузі поліпшується, і вже з 1 липня планується збільшення розміру посадового окладу медикам”, – повідомив Прем’єр-міністр України.

 Збільшити ... “Президент України Віктор Янукович поставив перед Міністерством охорони здоров’я та перед галуззю конкретні і ясні цілі. Ми повинні розвивати не тільки систему охорони здоров’я, але й вітчизняну фармацевтичну галузь. Ми маємо проаналізувати всі позитивні моменти і напрацювання і звести їх в нову концепцію реформування системи охорони здоров’я. Існує необхідність зробити цю систему більш ефективною та зконцентрувати сили і засоби на цьому. У нас є три основні проблеми: дефіцит кадрів, недостатнє фінансування та не достатньо розвинена діагностична база. Відштовхуючись від цього, ми чітко накреслимо конкретні шляхи, конкретні механізми реалізації поставлених перед нами задач і найближчим часом вже буде прийнято низку рішень”, – сказав Міністр охорони здоров’я Олександр Аніщенко.

Ілля Ємець подякував колективу за сумісну роботу та зазначив, що за п’ять місяців роботи на посаді Міністра здобув колосальний досвід, який стане в нагоді у його подальшій роботі.

Прес-служба МОЗ України

Фото Прес-служби Кабінету Міністрів України

http://www.moz.gov.ua

Read More

Житомирщина має шосте видання Лікарського формуляру

23.05.2011 – За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) раціональне використання лікарських засобів вимагає, щоб пацієнти отримували медикаменти відповідно до своїх клінічних потреб у дозах, які відповідають їх індивідуальним вимогам (вірно вибрана доза, чіткі  інтервали між уведенням та необхідна тривалість). Всі лікарські засоби мають бути належної якості, а також наявні та доступні, за найнижчою вартістю для пацієнтів і суспільства. Механізмом забезпечення доцільності призначення та застосування лікарських засобів у медичній практиці  це, по суті, формулярна система, яка  базується на критеріях доказовості. Вона забезпечує раціональне витратно-ефективне використання ліків.

Житомирщина має багаторічний досвід впровадження формуляру, адже перший в Україні формуляр був виданий саме у нашій області у 2000 році. З врахуванням цього досвіду був розроблений Державний формуляр. Нещодавно вийшло нове видання Лікарського формуляру. Чим він відрізняється від попередніх, наскільки важливим є втілення формулярної системи в Україні та в Житомирській області наша розмова із заступником начальника управління охорони здоров’я Житомирської облдержадміністрації Олександром Яковичом Гусаком:

– Проблема недостатньої якості медичної допомоги та відсутності умов для впровадження раціональної фармакотерапії, що постала перед організаторами охорони здоров’я багатьох країн світу, спонукала ВООЗ провести низку клінічних досліджень у пошуках адекватної системи управлінських методик, яка могла б сприяти використанню ефективних, допустимо безпечних та економічно виправданих лікарських засобів.

Метою впровадження формулярної системи є забезпечення пріоритетного використання ефективних, безпечних, економічно доступних лікарських засобів; розробка та впровадження ефективної і рентабельної системи, яка включає послідовні стандартні протоколи лікування, державний формуляр, регіональний і локальний формуляри; забезпечення максимальної безпеки лікарських засобів на основі моніторингу та оцінки їх застосування у медичній практиці з метою максимального попередження виникнення побічних реакцій на лікарські засоби та помилок при їх застосуванні.

Очікувані результати – це подальше впровадження формулярної системи, що  допоможе у виявленні реальної практики призначення лікарських засобів і можливості адекватного впливу на неї – опосередкований продуктивний вплив на структуру фармацевтичного ринку з оптимізацією його обсягів у натуральному та грошовому еквівалентах; у визначенні об’єктивних потреб галузі в лікарських засобах. Також вона дасть можливість зменшити кількість лікарських помилок через проведення аналізу існуючої практики фармакотерапії та належне інформування медичних фахівців про сучасні підходи до призначення лікарських засобів. Виявлення реальної ситуації щодо побічних реакцій при використанні лікарських засобів, оптимізація їх призначень за кількістю  (протидія поліпрагмазії – це теж очікувані результати від застосування формулярної системи).

–  Розкажіть, будь ласка, про нормативну базу втілення формулярної системи?

– Основи нормативно-правового статусу формулярної системи в Україні закладені в Постанові КМУ від 25 липня 2003 р. N 1162 «Про затвердження Державної програми забезпечення населення лікарськими засобами на 2004-2010 роки», основною метою якої є «поліпшення здоров’я населення шляхом забезпечення його ефективними, безпечними і якісними лікарськими засобами». Перегляд та оновлення формуляру здійснювалось відповідно до рекомендацій ВООЗ щодо створення національного формуляру та наказу МОЗ України від 22.07.2009 р. №529 «Про створення формулярної системи забезпечення лікарськими засобами закладів охорони здоров’я», наказу управління охорони здоров’я Житомирської облдержадміністрації від 21 березня 2011 року №223 «Про шосте перевидання лікарського формуляру» на основі третього випуску Державного формуляру лікарських засобів.

Регіональний формуляр лікарських засобів розроблений формулярним комітетом управління охорони здоров’я Житомирської обласної державної адміністрації на основі Державного формуляру лікарських засобів у вигляді міжнародних непатентованих назв лікарських засобів із врахуванням чинних галузевих стандартів, протоколів медичної допомоги та наявних ресурсів.

Державна формулярна система України впроваджує в медичну практику формуляри трьох рівнів.

Так. По-перше – це Державний формуляр лікарських засобів (формулярний довідник); по-друге – Регіональний формуляр лікарських засобів; по-третє – Локальний формуляр лікарських засобів закладу охорони здоров’я.

Основою регіональних формулярів лікарських засобів та локальних формулярів лікарських засобів є Державний формуляр лікарських засобів.

-Будь ласка, охарактеризуйте детальніше шосте видання Лікарського формуляру.

-Шостий випуск регіонального лікарського формуляру в Житомирській області спрямований на подальший розвиток формулярної системи лікарських засобів.

Метою розробки регіонального формуляру лікарських засобів є впровадження основних принципів раціональної фармакотерапії – безпечного, ефективного та раціонального застосування ліків, що дозволить покращити якість і підвищити клінічну та економічну ефективність медичної допомоги.

Регіональний формуляр застосовується при закупівлі, розподіленні, призначенні та прийомі лікарських засобів у закладах державної та комунальної власності. Основою Регіонального формуляру є Державний формуляр лікарських засобів.

Регіональний формуляр – це перелік лікарських засобів із найбільшою доказовою базою щодо їх ефективності, безпеки та економічно вигідного використання в даному регіоні, затверджений наказом управління охорони здоров’я обласної державної адміністрації.

Лікарські засоби, не включені до Регіонального формуляру, призначаються хворим відповідно до чинного законодавства.

Регіональний формуляр складається з міжнародних непатентованих назв за фармакотерапевтичними групами, визначеними у Державному формулярі лікарських засобів.

Порядок розгляду фармакотерапевтичних груп і окремих лікарських засобів щодо включення/виключення до/з Регіонального формуляру складається з таких етапів:

1. Аналіз статистичних даних про поширеність захворювань у регіоні обслуговування.

2. Аналіз чинних документів зі стандартизації медичної допомоги (медичних стандартів, уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги).

3. Аналіз попередньої діяльності закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності, які функціонують у даному регіоні, результатів лікування в даних закладах.

4. Аналіз інформації про безпеку лікарських засобів, отриманої шляхом надання повідомлень із закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності, які функціонують у даному регіоні.

5. Аналіз результатів моніторингу ефективності та безпеки лікарських засобів у стаціонарах закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності, які функціонують у даному регіоні.

6. Співставлення результатів аналізів, визначених підпунктами 1 – 5 пункту 7 цього Положення, та обґрунтування включення кожного з лікарських засобів до Регіонального формуляра.

7. Оприлюднення проекту Регіонального формуляру, отримання і аналіз коментарів від фахівців у сфері охорони здоров’я, пацієнтів та інших зацікавлених осіб у регіоні обслуговування.

8. Аналіз пропозицій і зауважень стосовно переліку лікарських засобів проводиться на основі заявки щодо включення/виключення лікарського засобу до/з Регіонального формуляру (далі – Заявка), форма якої наведена у додатку, та завершується прийняттям Формулярним комітетом умотивованого рішення.

-З яких розділів складається шосте видання Лікарського формуляру?

У зв’язку з діяльністю в області благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» (ЛК), яка є суттєвим джерелом позабюджетного фінансування галузі охорони здоров’я Житомирщини, основні розділи поділені на дві частини.

Перша частина – «Лікарські засоби, які можуть закуповуватися за бюджетні кошти та кошти ЛК», друга частина – «Лікарські засоби, корті можуть закуповуватися за бюджетні кошти». Препарати, які наведені в другій частині, ЛК не закуповуються згідно з Положенням «Про порядок використання благодійних внесків на медичне забезпечення членів ЛК».

Розділи формуляру структуровані за групами лікарських засобів, які застосовуються в медикаментозному лікуванні хвороб і станів відповідно до напрямків медицини, в яких переважає консервативна терапія. Препарати, котрі вказані у розділах «Протимікробні та  антигельмінтні засоби» та «Імуномодулятори  та протиалергічні засоби»  можуть використовуватися у всіх клінічних розділах у разі їх наявності в локальних клінічних протоколах.

При лікуванні захворювань хірургічного профілю потрібно користуватися алфавітним переліком ліків.

Лікарські засоби у розділах наводяться за міжнародними непатентованими та торговими назвами з вказанням виробника.

Додатки включають інформацію про середні добові дози антибіотиків для дітей, взаємодію лікарських засобів, невідкладну допомогу при гострих отруєннях. Структурно Додатки розроблені у вигляді таблиць, у крайній лівій колонці яких розміщено українському мовою в алфавітному порядку список ЛЗ (монопрепаратів), включених до Державного формуляру,  в інших колонках – тематична інформація.

Завершується формуляр алфавітним переліком торгових назв лікарських засобів, які можуть закуповуватися за рахунок бюджетних коштів і коштів ЛК,і з  вказанням виробника та міжнародної непатентованої назви.

-Чи відрізняється від попередніх шосте видання Лікарського формуляру?

-Шостий випуск формуляру суттєво відрізняється по своїй структурі від попередніх. Провідні обласні фахівці спільно з спеціалістами благодійної організацієї «Лікарняна каса Житомирської області» включили препарати, які мають певну доказову базу, та виключили з формуляру неефективні другорядні лікарські засоби.

Хочеться наголосити,  що постійний моніторинг використання лікарських засобів показує, що частка витрат на закупівлю другорядних препаратів становить 25%. Необхідно відмітити, що в області намітилися тенденції щодо зміни підходів лікарів і пацієнтів щодо лікування. Впроваджуються локальні клінічні протоколи терапевтичного, педіатричного та хірургічного профілів, що значно покращує якість надання медичної допомоги. Разом із цим, реклама лікарських препаратів, маркетингова політика окремих фармацевтичних фірм не дозволяє виключити в повній мірі препарати, ефективність яких не доведена.

Препарати, які не ввійшли до формуляру, можуть призначатися та закуповуватися за кошти пацієнта, але не за ресурси бюджету чи благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області».

Процес впровадження формулярної системи в медичній галузі України є не тимчасовою кампанією, а стратегічним програмним напрямком щодо забезпечення необхідних умов для системних якісних перетворень в галузі на принципах раціонального використання ліків та відповідної економії коштів за прикладом інших цивілізованих країн світу.

Світлана Михалюк

http://likkasa.com.ua

Read More

Германия – Кассовый кризис

20.05.2011 – Впервые за всю историю современной немецкой системы здравоохранения одна из страховых касс Германии объявила о своём банкротстве.


На прошлой неделе официально признана неплатёжеспособной медицинская страховка City BKK. Для её клиентов это означает необходимость искать нового «патрона», который смог бы гарантировать бесперебойное врачебное обслуживание, а для 430 сотрудников самой кассы – новую работу.

Спасти City BKK от банкротства не смогли ни планы Федерального фонда здравоохранения (Gesundheitsfonds, GF) по санации бюджета кассы, ни повышение дополнительного взноса для застрахованных с восьми до 15 евро в месяц. Результат последней меры, на которую погрязшее в долгах руководство City BKK пошло в начале апреля, не заставил себя ждать: более 10% клиентов покинуло её, воспользовавшись правом бессрочной смены кассы в случае увеличения страховых взносов. «Экономическая рентабельность City BKK на продолжительный срок не гарантирована» – такой приговор подписало Федеральное ведомство по страхованию (BVA), приняв процедуру банкротства как «единственный выход».

City BKK появилась на свет в 2004 году в результате слияния BKK Berlin и BKK Hamburg, а также двух совсем мелких штутгартских касс. На момент банкротства её услугами пользовались 168 тысяч человек, из них 92 тысячи берлинцев. Руководство City BKK объясняет трагический исход местом проживания своих клиентов: якобы застрахованные в ней обитатели больших городов, таких как Берлин и Гамбург, «чаще болеют и старше по возрасту», чем в среднем по стране. К тому же «плотность врачебного обеспечения и наличие крупных университетских клиник создают основу для увеличения расходов – как собственно медицинских, так и по менеджменту». То есть, получается, City BKK, в последние годы собиравшую рекордный по Германии обязательный страховой взнос в 17,4%, погубили собственные клиенты – пожилые и больные жители метрополий.

Впрочем, уверяют в руководстве BVA, как раз таки у клиентов нет особых причин беспокоиться: застрахованные в обязательном порядке могут искать для себя новую «крышу» до 14 июля, то есть после официального закрытия City BKK у них будет на это ещё две недели, а у застрахованных добровольно – даже три месяца. За безработных и пожилых людей проблему обязаны решить местные ведомства по труду и пенсионные страховки. Этим категориям населения будет предложено вернуться под крылышко кассы, которой они пользовались до перехода в City BKK. Вот тут и возникает пара явных недоговорок, комментировать которые в верхах BVA отказываются. Первое: не исключено, что бывшая касса за время отсутствия в рядах её клиентов некоего гражданина успела ввести так называемый дополнительный месячный взнос (это уже сделали DAK, KKH-Allianz, Deutsche BKK, BKK advita, BKK fr Heilberufe, BKK Hoesch, BKK Phoenix, BKK Publik и BKK Gesundheit). В таком случае центры по трудоустройству могут и не согласиться оплачивать завышенные расходы на охрану здоровья безработного и предложат ему кассу попроще – без покрытия расходов на такие «услуги класса люкс», как санаторное лечение, замену суставов, доплату на массаж и лечебную гимнастику и т. д. Второе: уже выставленные City BKK счета за посещения врача, зубное протезирование и послеоперационную реабилитацию, обещает BVA, будут оплачены другими «производственными» кассами – так предусмотрено в уставе Федерального фонда здравоохранения. Однако оплачены они будут, согласно официальной формулировке, «по большей части». А что с «меньшей»? И вообще, не означает ли в перспективе перекладывание расходов банкрота на чужие плечи и повышения взносов для клиентов остальных страховочных касс?

Стратегия федеральных властей в области здравоохранения показывает, что сокращение числа медицинских касс в ФРГ ими вполне приветствуется. Можно судить хотя бы по тому, что на момент создания GF таковых было 202, сейчас осталось 151, а оптимальным для рентабельности числом было бы 40–50 (и расходов на управленческий аппарат меньше, и контроль проще). Впрочем, естественно, что более приятный путь сокращения – слияние мелких касс в крупные, а не банкротство как таковое, поскольку процедура его сама по себе обходится дорого. Даже в случае с такой «малюткой», как City BKK, это 135–150 миллионов евро.

Сразу после сообщения о неплатёжеспособности City BKK руководство Федерального ведомства по страхованию устами своего спикера Тобиаса Шмидта (Tobias Schmidt) заверило в «единичности и исключительности» негативного случая в немецкой системе здравоохранения. Однако следом за этим появились сообщения, что такая же невесёлая судьба ждёт кассу Vereinigte IKK со штаб-квартирой в Дюссельдорфе: на балансовом счету у неё минус в 126 миллионов евро, а клиентов на порядок больше, чем в City BKK, – 1,7 миллиона человек. Кроме того, о своём банкротстве готова объявить кёльнская касса GBK: миллионные долги её руководство объясняет расходами на лечение… двух пациентов, страдающих раком крови. Всего в кассе застрахованы 30 тысяч человек.

http://www.rheinskaja-gazeta.de/2011/19/6a.shtml

Read More

Як зараз сплатити внескки до Лікарняної каси без комісійних

19.05.2011 – До офісу виконавчої дирекції благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області » віднедавна телефонують, пишуть листи стосовно того, що при сплаті членських внесків банки почали брати комісію.

Тому хочеться пояснити цю ситуацію. Справа в тому, що з 1 травня 2011 року згідно з рішенням правління Лікарняної каси комісійну винагороду банкам сплачують платники. Розмір комісійних встановлюється банком, і може становити від 2 до 10 грн. за платіж.

Щоб у вас відрахували членські внески без комісії, ми рекомендуємо сплачувати за декілька місців наперед або користуватися платіжною карткою у центрах самообслуговання «Приватбанку» чи «Райфайзен банку Аваль».

Крім цього, це можна зробити швидко, без черг і сплати комісійних там, де встановлені термінали «Приватбанку» за допомогою платіжної картки будь-якого банку:

в офісі БО «Лікарняна каса Житомирської області» (вул. Пушкінська ,1),

у Житомирській обласній клінічній лікарні ім. О. Ф. Гербачевського,

в Бердичівській центральній міській лікарні,

в Баранівській центральній районній лікарні,

в Коростенській центральній міській лікарні,

в Новоград-Волинському міськрайТМО,

в Малинській центральній районній лікарні,

в Овруцькій центральній районній лікарні,

в Попільнянській центральній районній лікарні,

в Романівській центральній районній лікарні,

в Червоноармійській центральній районній лікарні,

в Чуднівській центральній районній лікарні,

в Черняхівському рай ТМО.

Крім цього, клієнти «Приватбанку» можуть у його відділеннях написати заяву, на підставі якої з їх платіжної картки будуть проводитися автоматизовані перерахування внесків до ЛК.

Світлана Михалюк

http://likkasa.com.ua

Read More

Германия – Больничная касса AOK не справляется с наплывом новых клиентов

18.05.2011

Государственная больничная касса AOK Берлин-Бранденбург принесла извинения за неприятности, причиненные членам обанкротившегося конкурента City BKK, которые намерены поменять медицинскую страховку в пользу AOK. Хотя количество отказов в заключение медицинской страховки свелось к нулю, проблемы сохранились.

В настоящее время все заинтересованные жители немецкой столицы, которые намерены вступить в ряды AOK направляются в один из ее филиалов, расположенный на окраине города в районе Вайсензее, где выстраиваются длинные очереди. Подобная  организация приема в больничную кассу новых членов, не располагает к заключению с ней стразового договора на медицинское обслуживание. Уже прозвучали обвинения в том, что такое положение вещей руководство AOK создало предумышленно. Цель – воспрепятствовать принятию в больничную кассы пожилых и людей с хроническим заболеваниями, которые не могут выстаивать длинные очереди, чтобы заключить медицинскую страховку.

По словам главного исполнительного директора AOK Франка Михалака, его сотрудники принимают в эту страховую компанию ежедневно 500 новых членов обанкротившейся City BKK. «Все филиалы AOK в Берлине перегружены, чтобы не нарушать текущую работу с уже существующими клиентами, нам пришлось создать для приема новых членов центральный пункт», – сообщил он сегодня. Хотя часы его работы продлены, а количество персонала удвоено, очереди не исчезают.

Конкуренты City BKK опасаются банкротства

http://rusinfo.de

Read More

Допомога лікарням

16.05.2011

Сьогодні  Полтавський міський клінічний пологовий будинок отримав від БО “Лікарняна каса Полтавщини”  благодійну допомогу в вигляді “Шприцьового дозатора ЮСП -100” для надання невідкладної допомоги членам організації – жителям міста Полтава.

Допомогу отримали завіддуючий відділенням анестезіології – Пісня Сергій Миколайович та головна акушерка лікарні Гасан Наталія Іванівна.

Офтальмологічне відділення Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В.Скліфосовського сьогодні також отримали благодійну допомогу для покращення обслуговування жителів міста та області.

Завідуюча відділенням Олена Миколаївна Залудяк отримала від виконавчого директора БО “Лікарняна каса Полтавщини” Віталія Владиславовича Шевченка інструментарій для мікрохірургії ока.

За період з жовтня 2010 року по травень 2011 року лікарням Полтавської області було надано благодійну допомогу в вигляді обладнання на загальну суму 307 650 грн.:

  • Міські лікарні м.Полтави отримали на 66764,8 грн.
  • Міські лікарні м.Кременчука на 51935,4 грн.
  • Районні лікарні на 113560 грн.
  • Обласні лікарняні заклади на 75393,13 грн.

Попередня допомога:

Допомога лікарням – Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер

Допомога лікарням – ДЗ “Відділкова клінічна лікарня станції Полтава СТГО “Південна залізниця”

Допомога лікарням – Диканська ЦРЛ.

Допомога лікарням – Полтавський обласний клінічний кардіологічний диспансер

Допомога лікарням – Чутівська ЦРЛ.

Допомога лікарням – Гребінківська ЦРЛ, Лохвицька ЦРЛ

Всесвітній День здоров’я – Допомога БО “Лікарняна каса Полтавщини”

Допомога лікарням – Лохвицька ЦРЛ

Допомога лікарням – Шишацька ЦРЛ

Допомога лікарням – Глобинська ЦРЛ

Допомога лікарням – Новосанжарський район, Нехворощанська районна лікарня №2

Допомога лікарням – Карлівська ЦРЛ, Миргородська ЦРЛ

Допомога лікарням – Семенівська ЦРЛ

Допомога лікарням – Решетилівська ЦРЛ

Допомога лікарням – Козельщинська ЦРЛ

Допомога лікарням – Полтавська ЦРЛ

Допомога лікарням.

Акція допомоги лікарням буде продовжуватися по можливостям організації. Лише спільними зусиллями можна захистити самих себе.

Запрошуємо всіх до лав організації та будемо разом змінювати охорону здоров’я на краще!

Read More

Спільний гаманець для хворих

p>14.05.2011 – Мирослав Буркович

Два роки на Львівській залізниці діє лікарняна каса. За цей період у своєму розвитку вона зробила перші кроки. Для того, щоб оцінити їх і визначити перспективи на майбутнє, відбувся круглий стіл за участю членів лікарняної каси, її правління, наглядової ради, ревізійної комісії, дорпрофсожу.

Були актуальними виступи тих, хто скористався її послугами. Так, технік ЕЧ-1 Володимир Пастернак розповів, що йому довелося перенести тяжке захворювання, яке потребувало нейрохірургічного втручання. Оперували його у столичній лікарні. Щоб оплатити вартість операції, яка становила 120 тис. грн, гроші збирала вся родина. Дуже довго прооперованому довелось би віддавати борги, якби на допомогу не прийшла лікарняна каса. Вона відшкодувала половину вартості операції.

Повністю вартість операції, яка становила 7,5 тис. грн, лікарняна каса відшкодувала налагоджувальнику ПЧ­1 Мирославу Лепецькому. Оперували його у Львівській обласній лікарні швидкої медичної допомоги. В міській лікарні проводив коронографію слюсар­ремонтник локомотивного депо Львів-Захід Олег Пахольчук. Вона обійшлася йому у 2,5 тис. грн. Застрахований отримав повну компенсацію цих грошей. У 2010 р. компенсацію більше 10 тис. грн отримало 12 осіб, понад 5 тис. грн — 27 чоловік.

Як розповів виконавчий директор лікарняної каси Юрій Костюченко, її членами є близько 58 тис. осіб., 90 % з яких — залізничники.

На утримання апарату лікарняної каси витрачено 3,5 % коштів, а 96,5 % — на виконання програми надання медичної допомоги.  З літа минулого року максимально спрощена система перевищення виділених лімітів на лікування. Відтак, фінансування лікування хворого відбувається аж до його видужання. Не обмежена і кількість ліжко-днів, надання стаціонарної допомоги, не регламентуються діагнози хвороб, на лікування яких надаються кошти. Такий підхід до використання коштів застрахованих дозволив зробити запас ліків.

Водночас перед лікарняною касою стоїть ряд питань, які треба буде вирішувати. На сьогодні її членами є лише 0,6 % пенсіонерів. Збільшення цього відсотка залежить від умов, на яких їх до неї надалі прийматимуть. Слід прийняти рішення, чи закупляти медичне обладнання за умов невизначеності подальшого перебування медичних закладів у відомсті залізниці, внести доповнення у розширення програми лікування. Вирішальне слово з цих питань мають сказати делегати конференції лікарняної каси, що відбудеться найближчим часом.

http://www.magistral-uz.com.ua/articles/spilnij-gamanec-dlja-hvorih.html

Read More

Германия – Банкротство City BKK это только начало

13 мая 2011

По причине стремительного роста расходов на медицинское страхование все больше государственных больничных касс испытывают значительные трудности. Вслед за City BKK сегодня стало известно о том, что больничная касса BKK für Heilberufe находится также под угрозой банкротства и ищет партнера для слияния. В противном случае к концу года ожидаются крупные убытки.

По сообщению газеты “Financial Times Deutschland, если совет директоров BKK für Heilberufe (Больничная касса для медиков) в ближайшее время не найдет партнера для слияния, то к концу этого года эта больничная касса не сможет оплачивать счета 130 тысяч ее клиентов. Всего в ней застрахованы без малого 2 миллиона человек. По сообщению пресс-секретаря BKK für Heilberufe Ульриха Розендаля, для Объединения больничных касс для профессиональных групп, в которое входит BKK für Heilberufe, такое развитие событий будет стоить дорого, но обойдется все-таки дешевле, чем закрытие этой больничной кассы.

Заметим, что в BKK für Heilberufe застраховано около 1,7 млн. человек, что делает ее второй по величине больничной кассой для профессиональных групп. В тоже время количество клиентов BKK für Heilberufe в десять раз превышает этот показатель обанкротившейся City BKK. По мнению экспертов в области финансирования медицины, не зависимо от того как будут развиваться события вокруг BKK für Heilberufe, эта больничная касса обязательно введет дополнительный взнос.

http://rusinfo.de

Read More
Login