Міркування про лікування: погляд на медичну реформу.
09.12.2016
Після інформаційного штурму всіх засобів масової інформації представниками міністерства охорони здоров’я України про запровадження обов’язкового медичного страхування з 1 січня 2017 року серед населення виникло багато суперечностей та непорозумінь.
Як вплине реформування охорони здоров’я МОЗУ та запровадження Державного гарантованого пакету медичної допомоги, який поширюватиметься на всіх громадян України, на БО «Лікарняна каса Полтавщини» та інші лікарняні каси України?
| Державний гарантований пакет медичної допомоги включає: | Вплив на діяльність лікарняних кас України |
| – первинну медичну допомогу (послуги первинної меддопомоги покриватимуться державним медстрахуванням повністю). | Лікарі первинної ланки використовують допомогу ЛК на ліки менше від 3% її загальної допомоги лікарням. |
| – екстрену медичну допомогу (у т.ч. в стаціонарі),
Послуги первинної та екстреної меддопомоги покриватимуться державним медстрахуванням повністю. |
Швидка та невідкладна допомога і на даний час фінансується повноцінно та ЛК їй майже не допомагає. |
| – основні види амбулаторних послуг за направленням лікаря первинної ланки (терапевта, педіатра, сімейного лікаря), | ЛК не допомагала на компенсацію медичної послуги (прийом, огляд, комунальні платежі, зарплата, та інші показники послуги – це була функція бюджету) |
| – основні види стаціонарної меддопомоги за направленням лікаря первинної ланки чи лікаря-спеціалісти.
Вартість послуг буде покриватися повністю або частково. Тарифи на оплату медпослуг будуть уніфіковані і єдині на всій території країни У випадку часткового покриття, пацієнт буде здійснювати офіційну спів-оплату за послугу або ліки. |
Пацієнт буде здійснювати офіційну спів-оплату за послугу: огляд та комунальні затрати
ЛК буде надавати допомогу на спів-оплату за ліки, які не надаватимуть за гарантованим пакетом медичної допомоги |
| – амбулаторні рецептурні лікарські засоби, вартість яких відшкодовується через механізм реімбурсації (з 1 квітня 2017 року такий механізм застосовується для лікування серцево-судинних захворювань, діабету ІІ типу та бронхіальної астми), | Може зменшити навантаження на БО «Лікарняна каса Полтавщини» по діагнозам: Серцево-судинні захворювання, Бронхіальна астма, Цукровий діабет, якщо пацієнти амбулаторно профілактично прийматимуть препарати та менше лікуватимуться стаціонарно. |
Дана реформа наводить на сумні висновки – ми бачимо багато цікавих, прогресивних ідей, але бачимо, що їх впровадження буде проходити – «як завжди у нас».
Проведення даної реформи та умовне обов’язкове медичне страхування на даному етапі це:
- Чергова потуга держави зміною назв показати буремну діяльність;
- Реорганізація системи контролю за лікарями та лікарнями:
- «Регулюватиме стосунки між лікарем та пацієнтом створений єдиний національний замовник, який плануватиме та закуповуватиме медичні послуги для громадян, напряму контрактуватиме медичні заклади, оцінюватиме та контролюватиме якість послуг, підтримуватиме електронну систему збору та обміну медичною інформацією тощо.» Не зрозуміло, навіщо створювати нову структуру, якщо дані функції вже виконують департаменти та відділи охорони здоров’я в областях та районах, які мають працівників, досвід, напрацювання, комп’ютерні системи. Вони не дієві? Чи потрібно поставити нових людей?
- Замилювання очей пацієнтам щоденними виступами, що до кінця 2020 року все буде «класно», але зараз потрібно трошки потерпіти:
- Буде можливість вибрати кращого лікаря та підписати з ним контракт, але хто Вам гарантує, що кращий лікар прийде до Вас по виклику з іншого кінця міста?
- «Гроші йдуть за пацієнтом». «Йдеться про чітко визначений набір медичних послуг та ліків, право на отримання якого матимуть всі без винятку громадяни України. Гарантований пакет медичної допомоги щороку переглядатиметься та публікуватиметься». Гарантований пакет медичних послуг (огляд, можливо частково обстеження, комунальні платежі, оренда приміщення (кабінету лікаря), заробітна плата лікаря, іншого медичного персоналу та інше.) за рахунок держави зніме навантаження з лікарні і з пацієнта в залучені «благодійних внесків». Але референтні ціни на ліки під 3 діагнози не зможуть зняти фінансове навантаження з пацієнта при гострих та невідкладних станах при стаціонарному лікуванні, адже для пацієнта це найбільше навантаження та проблема. Чому це не роз’яснено пацієнтам?
- Гарячі обіцянки лікарям заробітну плату спочатку 19-50 тисяч грн., потім 15-30 тисяч грн., тепер 10-12 тисяч грн. За три місяці обіцяна зарплата зменшилась в четверо. Що буде по факту через півроку?
- Висловлювання всіх керівників МОЗУ, що «додаткових відрахувань не буде» – каже лише про те, що потоки коштів будуть перенаправлятися тепер через нову структуру «Національний замовник (новий центральний орган виконавчої влади)». Який в цьому сенс – лише їм відомо, а ми можемо лише здогадуватися.
МОЗ України на даний час не має загального переліку послуг та їх вартості, не має можливості надати інформації по можливому медикаментозному забезпечені при стаціонарному лікуванні пацієнта по кожному діагнозу.
У відповідності до Дослідження стану здоров‘я населення України та задоволеності наданням йому медичних послуг, яке було проведене Київським міжнародним інститутом соціології у співпраці з Фондом «Соціальні індикатори» завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження» (http://uacrisis.org/ua/50463-indeks-zdorovya):
- Витрати громадян на ліки – ще один фактор оцінки функціонування галузі охорони здоров’я. У середньому, при амбулаторному зверненні лікар призначав пацієнтам 4 лікарські препарати. Компенсацію за них від страхової компанії отримували лише 2% опитаних, від лікарняної каси – 1%, від держави – 2%. Середня вартість придбаних ліків складала 822 гривні (найнижчий показник у Житомирській області – 238 гривень, найвищий у Рівненській – 1001 гривня).
- Пацієнтам на стаціонарі призначали у середньому 6 препаратів. Лише 17% тих, кому призначали ліки у стаціонарі, отримали бодай частину препаратів безкоштовно; 83% опитаних мали купувати усі призначені препарати самостійно. Середній розмір сумарних витрат на ліки (придбаних в лікарні або куплених самостійно в аптеці) у випадку госпіталізації становив 2892 гривні.
Згідно цих даних на медикаментозне забезпечення населення у держави вистачає коштів лише для 2% українців, інші 2% мають можливість застрахувати своє здоров’я в страховій компанії, 1% – є членами лікарняних кас по Україні.
При щомісячному внеску до лікарняної каси – 50 грн. в місяць, або 600 грн. за рік та середній вартості медикаментозного забезпеченні – 822 грн. чи стаціонарному -2892 грн. незрозуміло відношення 95% населення України до свого здоров’я.
А раціональне контрольоване використання ліків для членів лікарняної каси чудово видно по різниці в 4 рази середнього випадку по Житомирській області – 238 грн. (де працює найбільша в Україні Лікарняна каса – 210 тисяч осіб) та Рівненській області -1001 грн..
Загальні підсумки:
2017 рік – «реформа» продовжується:
- Невідкладна допомога забезпечена ліками.
- Лікарі первинної ланки готують реєстр пацієнтів та намагаються підписати з ними угоди.
- Референтні ціни на препарати від Артеріальної гіпертензії, Цукрового діабету, Бронхіальної астми – пацієнт зможе їх придбати для амбулаторного, щоденного вживання дешевше, адже певну частину компенсує держава.
2018 – 2019 рік :
Реформування вторинної та третинної ланки медичної допомоги
За відвідування лікаря держава сплатить кошти лікарні – за медичну послугу (комунальні платежі, оренда, зарплати та ліки для невідкладної допомоги)
На даний час бюджет виконує дану функцію в такому ж об’ємі, але з 2018 року кошти будуть проводитися через нову структуру – Національний замовник –Агенцію.
На 3 етапі (2020 рік) – налагодження повноцінного функціонування нової системи фінансування охорони здоров’я, при якому добровільне приватне страхування (Послуги ЛК в тому числі) може використовуватись для фінансування спів-оплати за послуги, більша частина вартості яких покривається державою (комунальні платежі, зарплати, ремонти, оренди).
Лікарняні каси, які забезпечують членів організації при лікуванні медикаментами, продовжують повноцінно працювати на теренах України та допомагати лікувальним закладам для фінансування спів-оплати за медичну послугу (в межах медикаментозного забезпечення)
Додаткових коштів на ліки для всіх жителів на всі випадки лікування у держави не має.
Приєднуйтеся до руху благодійної діяльності «Лікарняної каси Полтавщини»!
Ставши власником картки БО «Лікарняна каса Полтавщини», перевівши 600 грн. на рік (50 грн. щомісячно) – Ви надаєте можливість отримати медикаменти при лікуванні хворіючій зараз людині та маєте впевненість в медикаментозній допомозі у випадку захворювання особисто.
Маємо надію лише не себе.
Потрібна допомога для самих слабкіших та найменше захищених українців!
Об’єднуємося та захищаємо себе самі!
Виконавчий директор БО «Лікарняна каса Полтавщини»
В.Шевченко.