Warning: Use of undefined constant style - assumed 'style' (this will throw an Error in a future version of PHP) in /home/virtwww/w_likkasa-com_401567c9/http/wp-content/themes/likkasa/functions.php on line 247

Молоде покоління треба привчати до здорового способу життя з дитсадочка

p>Розробники Стратегії розвитку Києва ставлять за мету профілактику захворюваності, збільшення тривалості життя киян та зменшення кількості хворих. Як для цього потрібно реформувати систему охорони здоров’я, у програмі “Столиця. Спецпроект” розповів голова Асоціації працівників лікарняних кас України Валентин Парій.

— Пане Валентине, ви працюєте у приватній медичній клініці, займаєтеся благодійним проектом “Муніципальна лікарняна каса”, є членом громадської ради при КМДА. Яку мету ви поставили, коли приєдналися до фахівців, які працюють над розробленням Стратегії?
— Про реформи в галузі охорони здоров’я, які насправді поліпшать якість життя і лікування, ми говоримо вже років двадцять. Однак увесь цей час, на мою думку, були наміри Міністерства охорони здоров’я, місцевих органів охорони здоров’я, але не було політичної волі влади. Тепер вона з’явилася. Торік голова КМДА Олександр Попов виступив з ініціативою реформ, зокрема і стосовно лікарняних кас. Ми вважаємо, що цей сегмент допоможе реформувати охорону здоров’я, тож приєдналися до проекту. Працюючи вже майже півроку над його розробленням, ми побачили, що такий системний підхід до проблеми збереження здоров’я, життя дасть свої результати, які й закладено в документі до 2025 року.

Формування здорового способу життя — з дитсадочка

— У Стратегії прописано дві речі, завдяки яким киянин поздоровшає. Перша — це розбудова інфраструктури, друга — реформування первинної та вторинної медичної допомоги. Фахівці констатують, що киянин переважно проводить час на дивані перед телевізором, мало ходить до спортзалів та прогулюється містом. Звісно, це все дуже спрощено. Але скажіть, будь ласка, як такого середньостатистичного киянина підняти з ліжка?
— Якщо говорити про реальну перспективу збільшення середньої тривалості життя, то її потрібно починати з дитсадочка. Спорт — невід’ємна складова життя. Щоб ми були європейською країною, наше молоде покоління має сформувати нові стереотипи. З садочка, зі школи слід привчати дітей дбати про своє здоров’я. Насамперед це активний спосіб життя, спорт. Це здорове харчування, відмова від алкоголю, бо кажуть, що молодь в Україні стала “пивною”. Жахливо. Колись у Європі всі ходили з пляшкою пива. Нині там такого немає, як курців на вулицях не побачиш. У нас це явище є.

— Україна б’є рекорди із вживання тютюнових та алкогольних виробів, на жаль, і серед молоді. Скажіть, як донести до молоді загальновідомі речі, що пити й курити шкідливо для здоров’я?
— Непросте питання, лише адміністративними методами його не вирішити. Це насамперед питання культури сім’ї, адже вона виховує дитину. Починати треба із садочка, школи, сім’ї. Особливо з урахуванням того, що нині на телебаченні постійно рекламують пиво. Молодь повинна розуміти, що здоров’я — це можливість бути успішним. Гадаю, Київ сьогодні має можливість стати піонером в Україні, показати приклад на кшталт багатьох європейських столиць.

Доступність спорту — кожному

— Поговорімо про соціальну розбудову спортивної інфраструктури. Чи матиме киянин можливість у зручний час займатися на обладнаному майданчику, біговій доріжці в парку? Наскільки доступність спорту збільшить шанси подовжити життя і навчити своїх дітей здорового способу життя?
— На мою думку, це найголовніша проблема, яку потрібно розв’язувати в Києві першочергово. Коли бачиш у місті, як ентузіасти на велосипедах їдуть між потоками автомобілів, стає страшно, адже людина піддає себе ризику. Слід обладнати спеціальні доріжки, а також майданчики в парках, скверах. Ми не говоримо, що мають бути величезні інвестиції та цілі стадіони. Має бути так, щоб людина могла спокійно потренуватися на турніку чи біговій доріжці.

— Кожен п’ятий мешканець Європи потерпає від нічного шуму, який може серйозно зашкодити здоров’ю. Вважаю пріоритетним завданням для Києва забезпечити тишу вночі. Чи можна заборонити нічні дискотеки на території Гідропарку, які влітку тримають у напруженні Русанівку, Березняки та Печерськ? (Запитання від глядачки Надії)
— Дуже слушне запитання. Одним із важливих компонентів здорового способу життя є спокійний сон. Якщо вікна не захищають від шуму, то це не відпочинок, безсоння спричинює різні розлади. Існують припустимі норми шуму, розважальні заклади і нічні клуби мають їх виконувати.

Переваги амбулаторій та автоматизація медичних технологій

— Київ уже почав реформу первинної ланки медицини, відкриває сімейні амбулаторії. Скажіть, як довго триватиме ця реформа?
— На сьогодні в Києві відкрито 15 амбулаторій сімейного типу, і до кінця року їх має з’явитися до 90. Величезну роботу щодо підтримки цього проекту проведено з Національним медичним університетом. Це підготовка кадрів. Думаю, закріплення лікарських кадрів у межах лікарської амбулаторії дасть свої досить позитивні результати. Насамперед киянин матиме свого лікаря. Коли вам невропатолог, кардіолог призначає багато ліків, хто повинен розібратися? Звичайно, сімейний лікар. Сьогодні кожен хоче якісний сервіс. Саме завдяки лікарській амбулаторії киянин зможе прийти до лікаря у зручний час, не чекати в черзі, як у поліклініках.

— Коли ви говорили про переваги амбулаторій, то зауважили про комфорт. Керівник Олександрівської лікарні Роман Василишин запропонував запровадити в Києві електронний запис на прийом до лікаря. Наскільки реальною є така перспектива?
— Я підтримую Романа Василишина. З досвіду приватної клініки, де я працюю, є автоматизація медичних технологій, тобто автоматизація запису, електронних карток. Це величезний крок уперед. Можна буде реально оцінити стан речей, використання фінансових, кадрових та інших ресурсів. Вважаю, що процеси повинні тривати паралельно. Справді, сімейний лікар у наш час повинен мати електронну базу даних.

Ефективні лікарі отримуватимуть більше

— Помріємо про те, що киянин перестав хворіти на тяжкі хронічні недуги, як нині. Скажіть, з чого треба починати реформування вторинної медичної допомоги, які головні кроки треба здійснити?
— Усі ми повинні дбати про те, щоб недуги не ускладнювалися, що залежить від виховання кожного з нас, від профілактики. Чим більше навантаження на первинну ланку, тим менше навантаження на вторинну. Проблеми реформування вторинної і третинної медичної допомоги в Києві доволі серйозні. Вони полягають у величезній інфраструктурі, яку за багато років сформував госпітальний сектор, це проблеми відомчої медицини, академічних вишів. І ще ціла низка структур, де сьогодні сконцентрована висока технологічна медична допомога. Реформа потребує часу та розуміння передусім медичних працівників, яким слід певною мірою змінювати профіль. У першу чергу питання вирішуватимуть на користь пацієнта, в другу — щоб не викликати соціального напруження серед медичної громадськості. І так сьогодні лікарі, на жаль, обділені через низьку заробітну плату.

— У який спосіб можна реформувати соціальну допомогу для лікарів та збільшити їм зарплатню?
— Певні кроки роблять на рівні держави, збільшується тарифна сітка. На мою думку, потрібно (і проектом це передбачено) змінити систему оплати праці. Послуга, зокрема і соціальна, медична, повинна мати вартісне вираження, де має бути закладено і частку гонорару для лікаря. Коли ця система паралельно функціонуватиме, тоді лікар зароблятиме гроші. Сьогодні ситуація така, що, наприклад, є два кабінети. Ви, скажімо, працюєте ефективно, а я — так собі, але ми обидва отримуємо однакову зарплатню. Диференціація заробітної плати дасть можливість переорієнтуватися і навіть за певного дефіциту реально збільшити зарплату. Мінімум 20 відсотків киян сьогодні користуються послугами приватних сімейних лікарів і ніколи до державної клініки вже не підуть. У такій ситуації це дасть змогу за рахунок економії коштів збільшити надбавки тим лікарям, які більше працюють.

Підготувала Марія БЄЛЯЄВА, “Хрещатик”

http://www.kreschatic.kiev.ua

Read More

Comments are closed.




У реабілітації поранених воїнів допомагають німецькі партнери

Днями в обласній клінічній лікарні імені М. Скліфосовського розвантажили ще один великий автофургон із благодійною допомогою з Німеччини. Він надійшов у межах співпраці провідного медичного закладу регіону з клінікою Altmuhlseeklinik Hensoltshone — одним із найбільших реабілітаційних центрів Німеччини. Цей проєкт має назву «Партнерство між лікарнями — партнери зміцнюють здоров’я» і втілюється за підтримки БО «Лікарняна […]

Детальніше
Читати блог »

2023. Допомога Кременчуцькому обласному клінічному шпиталю для ветеранів війни

До Кременчуцького обласного клінічного шпиталя для ветеранів війни БО "Лікарняна каса Полтавщини" передала благодійну допомогу: напівавтоматичний сечовий аналізатор, тест-смужки, аналізатор добового АТ ...

Чим живе зараз “Лікарняна каса Житомирської області”?

Коли  заходить мова про ситуацію у вітчизняній медицині і покращення рівня  обслуговування пацієнтів у  закладах охорони здоров’я,  часто виринає тема, ...

Login