Відповідь Асоціації працівників лікарняних кас страховщикам
28.03.2011 – Останнім часом в засобах масової інформації з’являються статті, в яких співробітники страхових компаній в негативному світлі протиставляють лікарняні каси страховим компаніям. На жаль, не завжди це відбувається обґрунтовано і коректно. Шкода, що журналісти подають ці факти, не розібравшись досконало в ситуації.
Нашу увагу привернули увагу публікації «Лікарняні каси чи медичне страхування» (розміщена на сайті «Споживач») та «Страховщики не одобряют действия «Укрзалізниці». На відміну від авторів цих інформацій, ми не будемо критикувати діяльність страхових компаній.
Ми постараємося дати роз’яснення на основні зауваження щодо роботи лікарняних кас, які прозвучали в обох публікаціях, на прикладі роботи найбільших в Україні регіональних лікарняних кас Житомирської та Полтавської областей, які об’єднують 35% членів всіх лікарняних кас в Україні. З урахуванням їх досвіду створена і «Муніципальна лікарняна каса м.Києва».
Необхідно відмітити, що принципи діяльності страхових компаній і лікарняних кас подібні. Але в будь-якому випадку мета діяльності страхових компаній, на відміну від лікарняних кас, – отримання прибутку. Тому страхові компанії зацікавлені у залученні працездатної малохворіючої частини населення (корпоративне страхування).
Коментарі до тверджень про лікарняні каси, що наведені в публікаціях.
«Приміром на Житомирщині ще років 10 тому започаткували подібну. Але й досі можна почути багато плюсів і мінусів в її роботі. І найперший – платять всі, а от кому дістається право на лікування, у кого ліки закуповують, в яких умовах лікують – таємниця за сімома замками.»
Таємниць у роботі лікарняних кас немає, діяльність їх прозора та відкрита. «кому дістається право на лікування» – За рахунок лікарняної каси проводиться забезпечення при лікуванні в умовах цілодобового, денного, домашнього стаціонару, амбулаторних умовах, а також обстеження за направленням лікаря. Наприклад, у Житомирській області за 2010 рік забезпечено понад 319 тис. звернень за медичною допомогою. Сума витрат та кількість звернень не обмежується та не залежить від розміру сплачених внесків.
«у кого ліки закуповують» – Закупівля ліків проводиться в найбільших оптових фірмах, які доставляють ліки безпосередньо у лікувальні заклади. Інформація наводиться у щорічних звітах ревізійної комісії.
«в яких умовах лікують» – лікарняна каса не лікує, а забезпечує медикаментами. Членам лікарняних кас не надаються послуги додаткового комфорту.
Анатолій Чубинський відмітив: «В лікарняних касах відсутня адресність надання медичної допомоги і це найголовніша ознака. Лікарняна каса – це всього на всього форма акумулювання коштів людей, і на мій погляд, не дуже коректна. Сьогодні застосовується «добровільно-примусовий» збір коштів, який начебто буде направлений на підтримку матеріально-технічної бази лікарень, на саме лікування. Але цього не достатньо. Та й визначений надто обмежений перелік хвороб, які можна лікувати за кошти лікарняних кас»
Абсолютне некоректне твердження. У лікарняних касах діє адресний принцип допомоги, а також проводиться моніторинг витрат по кожному пацієнту-члену лікарняної каси.
Перебування у лікарняних касах абсолютно добровільне, наприклад, до лікарняної каси Житомирської області щомісячно вступає близько 1000 громадян (без обмеження віку та стану здоров’я). Знову ж, не думаю, що всі 200 тисяч залізничників, які застраховані у компанії «Нафтагазстрах», добровільно виявили бажання сплачувати внески.
На сплачені кошти проводиться закупівля ліків та виробів медичного призначення за цінами на 30-40% нижче ринкових.
Перелік захворювань, які не лікуються за рахунок лікарняної каси, значно менший порівняно з страховими компаніями. Це нескладно порівняти.
Страхові компанії вже оволоділи технологіями страхування та надання медичної допомоги; є методики контролю за грошима застрахованих і останнє, діє звітність та проводиться експертиза щодо наданої медичної допомоги. Тобто, є те, чого ніколи не буде в лікарняних касах.
Тут автор знову ж таки помиляється. У регіональних лікарняних касах ці технології використовуються майже 10 років. Діяльність лікарняних кас не була б успішною без використання цих методів. Наявність системи контролю за якістю надання медичної допомоги дозволяє проводити забезпечення без обмеження розміру витрат та кількості випадків лікування, сприяє впровадженню стандартизації при наданні медичної допомоги.
І на завершення, інформація щодо роботи страхових компаній.
Джерело – газета «Дело» від 24.03.2011 року.
Страховые компании закончили прошлый год с внушительной кредиторской задолженностью: по КАСКО она составила 90 млн.грн., по «автогражданке» – 31 млн.грн. и по имущественному страхованию 10 млн.грн. Об этом сообщила Лига страховых организаций Украины (ЛСОУ).
По данным ЛСОУ, 80% этой задолженности составляют долги перед частными лицами, в большинстве своем – владельцами авто.
В Лиге прогнозируют дальнейший рост кредиторской задолженности. К концу 2011 года она по КАСКО увеличится в сравнении с 2008 годом почти втрое (с 38 до 105 млн.грн.), по имущественному страхованию – ровно в три раза (с 3 до 15 млн.грн.), а по ОСАГО больше чем в 4 раза (с 9 до 39 млн.грн.).
Висновки з вищенаведеного пропоную робити самостійно.
С.М. Грищук, виконавчий директор ВГО «Асоціація працівників лікарняних кас України», к. мед.н.
Read More