Likkasa.com

Фахівці стверджують, що саме в умовах недостатнього державного фінансування галузі охорони здоров’я діяльність лікарняних кас (ЛК) дає змогу забезпечити належну медичну допомогу населенню. Підтверджено це і на практиці. В Україні сьогодні функціонує понад 200 лікарняних кас, які об’єднують майже мільйон громадян. За своїми організаційно-методичними особливостями ЛК можуть бути прообразом добровільного медичного соціального страхування, що гарантує діагностичне та медикаментозне забезпечення.

Хворіти сьогодні — дороге “задоволення”. Тож медики вважають, що завчасно подбати про свій фінансовий стан на час захворювання дають змогу саме громадські об’єднання або членські доброчинні організації, більше нам знайомі як лікарняні каси. Досвід роботи ЛК у різних регіонах країни демонструє, що в разі хвороби людина, котра є членом об’єднання, може розраховувати на кошти, накопичені з добровільних регулярних членських внесків. На сьогодні найпотужнішою є благодійна організація “Лікарняна каса Житомирської області”, до якої входять понад 190 тисяч осіб, а це 15 % загальної кількості населення. Забезпечення ліками за рахунок ЛК щомісяця мають майже 10 тисяч пацієнтів. Активно функціонують також Лікарняна каса Полтавщини, Лікарняна каса “Азовсталь” у Маріуполі та інші. Нещодавно перший офіс такої каси відкрився і в Києві. “Механізм вступу до лікарняної каси дуже простий і надає певні гарантії майбутнім її учасникам,— розповідає Володимир Долот, виконавчий директор столичної благодійної організації “Муніципальна лікарняна каса”.— Достатньо з паспортом та ідентифікаційним кодом зайти до будь-якого відділення банку “Київська Русь”, написати заяву, яка й підтвердить майбутні договірні відносини між двома сторонами, зробити перший внесок у розмірі 30 гривень та отримати квитанцію. Її бланк уже закладено у програмі банку. Через три місяці після першого внеску можна розраховувати на надання медичної допомоги в разі хвороби”.
Про перелік послуг Муніципальної лікарняної каси можна дізнатися на сайті або отримати відповідь на особисті запитання в режимі он-лайн чи за телефоном 560-88-37. Медичні благодійні програми передбачають: діагностичні дослідження, амбулаторно-полiклiнiчну та стаціонарну допомогу і медикаментозне забезпечення. “Лікарняна каса забезпечуватиме медикаментами для лікування усіх гострих та невідкладних станів, загострення хронічних хвороб відповідно до формуляра — доволі великий список діагнозів та препаратів,— розповів Володимир Долот.— Тому простіше вказати лише перелік обмежень. А ось від алкоголізму чи венеричних хвороб потрібно лікуватися за власні чи державні гроші, а не коштом громади. За три місяці всі медичні працівники Києва отримають формуляри та будуть ознайомлені з переліком усіх хвороб”.
Лікарняні каси не покривають витрат, пов’язаних з такими захворюваннями і послугами, як виробничий травматизм, венеричні недуги, ГРВІ, грип (за винятком ускладнень). Не оплачується лікування захворювань, причиною яких є вживання алкоголю, наркотичних або токсичних речовин, а також хвороб, охоплених державною програмою (наприклад, цукровий діабет). До переліку послуг не входить обстеження та лікування у приватних медзакладах, з якими не укладено відповідних угод про співпрацю. Контроль за діяльністю лікарняних кас бере на себе влада, яка не є принаймні їхнім засновником. Тому в місті створено наглядову раду.
“Влада зацікавлена у створенні лікарняних кас,— сказав заступник начальника Головного управління охорони здоров’я Володимир Загородній.— Адже є серйозні проблеми з фінансуванням у лікарняних закладах. Дефіцит ресурсів змушує замислитися над реформуванням галузі навіть такі розвинені держави, як Англія, Канада, Німеччина, Швеція та інші. Кошти з державної скарбниці не встигають покривати цей дефіцит через постійне подорожчання ресурсів”.
Для задоволення та захисту законних соціальних, економічних, професійних та інших спільних інтересів членів лікарняних кас країни ще в 2007 році створено Всеукраїнську громадську організацію “Асоціація працівників лікарняних кас України”. До неї входять представники з 16 регіонів. У 2009 році лікарняні каси продовжували розвиватися як одне з додаткових джерел фінансування галузі, кошти переважно витрачали на поліпшення медикаментозного забезпечення членів цих організацій. Того ж року загальна кількість їх становила 751,3 тисячі осіб, сумарний обсяг коштів — 77,8 проти 59,7 млн грн у 2008-му. Можна сказати, що солідарна участь населення у співоплаті витрат на медичну допомогу в формі лікарняних кас стала одним із напрямків реформування галузі для поліпшення якості й доступності медикаментозного забезпечення.
Позитивний досвід діяльності ЛК дасть можливість нашій системі охорони здоров’я швидше та якомога безболісніше перейти на роботу в системі загальнообов’язкового медичного страхування. За короткий період функціонування Асоціації проведено три науково-практичних семінари — в Полтаві, Маріуполі, Житомирі, а також організовано курси тематичного вдосконалення для працівників ЛК. Активну діяльність українців у цьому напрямку відзначили в Німеччині. У липні 2008 року між Всеукраїнською громадською організацією “Асоціація працівників лікарняних кас України” та Федеральним об’єднанням місцевих лікарняних кас Німеччини в рамках спільних дій міністрів охорони здоров’я двох країн підписано меморандум про співпрацю. Детальнішу інформацію про роботу Асоціації працівників лікарняних кас України розміщено на сайті www.likkasa.com