Warning: Use of undefined constant style - assumed 'style' (this will throw an Error in a future version of PHP) in /home/virtwww/w_likkasa-com_401567c9/http/wp-content/themes/likkasa/functions.php on line 247

November, 2016

На Київщині лікарняній касі виповнилося 15 років. За цей період вона довела свою потрібність і ефективність.

Валентина Губенко (ліворуч): "Міська влада й надалі сприятиме діяльності лікарняної каси

4 листопада, в актовій залі поліклініки відбулася звітно-виборча конференція громадської організації “Лікарняна каса” з участю медиків, представників підприємств, установ та організацій Переяслава-Хмельницького. У роботі її також взяли участь заступник міського голови Валентина Губенко, головний лікар ЦРЛ Володимир Якименко, начальник управління соціального захисту населення міської ради Микола Гуща, голова ради ветеранів міста Єлизавета Миздренко.

Насамперед голова лікарняної каси Світлана Чирка, завідувачка відділення трансфузіології в Переяславі-Хмельницькому, привітала присутніх із 15-річчям з дня заснування цієї громадської організації.

– Особливо хочеться побажати всіляких гараздів ініціатору цього проекту, незмінному члену ГО “Лікарняна каса”, колишньому меру Переяслава Григорію Сокуру, а також – Валентині Філоненко, яка успішно вела цю справу 14 років, до того дня, як свій досвід роботи передала мені, – сказала Світлана Василівна. Щирі слова вдячності вона висловила й на адресу постійних членів організації.

Галина Гоцкало, секретар ГО "Лікарняна каса"

Наразі членами “ЛК” є 2275 наших земляків. З них 17 жодного разу не користувалися її послугами, хоча й сплачують членські внески з моменту її заснування. Протягом року в ГО “Лікарняна каса” вступило 44 особи.

За словами Світлани Чирки, із листопада 2015 р. по листопад ц.р. послугами “ЛК” скористалося 626 осіб. На їхнє лікування витрачено понад 493 тис. грн. Зубне протезування отримали 102 особи на суму понад 52 тис. грн. В обласних закладах пролікувалося 24 особи на суму близько 30 тис. грн. За поточний рік на рахунок “ЛК” надійшло понад 735 тис. грн і станом на 1 листопада ц.р. на ньому налічується 22 тис. 947 грн. В аптечному складі “ЛК” нині знаходиться медикаментів на суму 87 тис. 997 грн.

Світлана Чирка детально роз’яснила й те, що необхідно знати про членство в лікарняній касі. Отже, членами “ЛК” можуть бути фізичні особи, які проживають на Переяславщині. Прийняття в члени “ЛК” здійснюється правлінням організації на підставі особистої заяви громадянина. Заява подається в бухгалтерію, яка знаходиться в приміщенні колишнього денного стаціонару. Особи, які бажають вступити до “ЛК”, сплачують вступний членський внесок у розмірі 50 грн. Її члени щомісяця сплачують по 30 грн.

Члени "Лікарняної каси"

У разі членства в “ЛК” батька чи матері правом на отримання медичної допомоги за рахунок коштів “ЛК” користуються їхні діти віком до 18 років, а в разі їх стаціонарного навчання у вищих чи середніх навчальних закладах – до 23 років.

Через 6 місяців з моменту вступу до “ЛК” (за умови сплати членських внесків) член “ЛК” набуває права на отримання гарантованого якісного та вчасного медичного обслуговування за рахунок коштів “ЛК”, а саме: в умовах стаціонарного лікування (в тому числі й в умовах денного стаціонару) – отримання ліків на суму 550 грн; хворим реанімаційного відділення – на суму 1 тис. грн; дітям до 1 року, за рецептом педіатра – на суму 200 грн; у разі оперативного втручання на базі ЦРЛ – на суму 1 тис. грн.

Якщо член “ЛК” сплачував внески і не лікувався протягом року, вартість його лікування збільшується до 650 грн, з оплатою зубного протезування – на суму 300 грн, двох років – 850 грн, з оплатою зубопротезування – на суму 350 грн, трьох років – 1 тис. грн, з оплатою зубопротезування на суму 400 грн, а якщо чотири роки і більше, то плюс по 100 грн за невикористані роки. Якщо член “ЛК” із 2001 року ні разу не лікувався, то можлива видача медикаментів на суму 3 тис. грн, а якщо він не лікувався три роки і потребує спеціалізованого лікування в обласних медзакладах, при неможливості надання такої допомоги на базі ЦРЛ – 2 тис. 500 грн. Сплату членських внесків пенсіонери можуть здійснити у офісі ГО “Лікарняна каса”, а також через відділення зв’язку.

Члени "Лікарняної каси"

З вітальним словом з нагоди річниці “ЛК” до присутніх звернулася Валентина Губенко. Вона також відзначила важливу роль організації у лікуванні та підтримці здоров’я жителів Переяславщини, подякувала медикам, голові та членам ГО “Лікарняна каса” за велику роботу щодо її утримання та розвитку. Валентина Валеріївна пообіцяла, що місцева влада і надалі буде підтримувати організацію, проводити роз’яснювальну роботу з керівниками та працівниками установ міста різних форм власності та пересічними громадянами.

Володимир Якименко зауважив, що останнім часом діяльність “ЛК” значно покращилася. Він також закликав присутніх вступати в ряди членів цієї організації:

– Лікарняна каса – це гарантія забезпечення власного здоров’я та здоров’я своїх рідних і близьких. Коли людина переконана, що при потребі отримає всю необхідну медичну допомогу, надія на одужання значно зростає. Тим паче, діяльність організації важлива в наш час, коли рівень фінансування закладів охорони здоров’я є недостатнім.

У цьому його підтримала й Галина Гоцкало, секретар ГО “Лікарняна каса”.

– Перебування в лікарняній касі є своєрідними інвестиціями у здорове майбутнє. Адже щомісячні внески допомагають убезпечити себе та своїх рідних від невпевненості у завтрашньому дні, – сказала вона.

Олена МАТВІЄНКО

http://visnik-press.com.ua/?p=68296

Read More

БО “Лікарняна каса Житомирської області” – ми турбуємось про ваше здоров’я завчасно.

https://youtu.be/LzSDNENlroM

Read More

Пацієнт обирає – держава платить: як працюватиме страхова медицина в Україні

https://www.youtube.com/watch?v=Mbg5GrPRaIA

З першого січня 2017 року в Україні почне розгортатися страхова модель медицини. Пацієнти матимуть пакет гарантованих медичних послуг, зможуть обирати лікаря та заклади, у яких лікуватимуться.

Основа впровадження страхової моделі – зміна системи фінансування охорони здоров’я.

В.о. міністра охорони здоров’я доктор Уляна Супрун та заступник міністра Павло Ковтонюк зустрілися з експертами медицини та громадськістю, щоб обговорити шляхи застосування страховій моделі в Україні.

Ми записали 10 найбільш актуальних запитань, які обговорили під час зустрічі.

Де закінчується первинна ланка медичної допомоги та починається вторинна?

Це питання принципове для успіху реформи. Ми починаємо роботу над розробкою стандарту, який визначатиме первинну ланку. Національна агенція медичного страхування і постачальник первинної медичної допомоги укладуть договір, де одна сторона відповідатиме за стандарт, а друга – за фінансові умови. Все має бути чітко регламентовано.

Невдовзі стандарт буде розроблений, обговорений та прийнятий. З першого січня ми почнемо розгортання системи змін на первинній ланці.

Хто контролюватиме відповідність медичним протоколам?

Контроль здійснює національна агенція медичного страхування, яка є незалежним центральним органом виконавчої влади. На відміну від місцевої влади агенція не володіє медичними закладами, тому є неупередженою й може стежити за дотриманням угоди, стандарту, протоколів і фінансів.

Національна агенція має бути органом виконачної влади, державною установою чи спільним органом?

Згідно з постановою Кабміну, яка зараз знаходиться на погоджені, Національна агенція створюється у вигляді центрального органу виконавчої влади. У кожній області України будуть працювати відділення агенції. Спочатку ми планували відкрити більше відділень, проте тоді знадобиться й більше коштів на адміністративні витрати. Тому буде відкрито по одному відділенню на область

Один з найважливіших показників хорошої роботи МОЗ має бути збільшення народжуваності напротивагу рівня смертності. Які показники ефективності роботи охорони здоров’я можна побачити через рік?

Рівень народжуваності та смертності населення буде одним із показників. Окрім цього будуть показники зменшення фінансування, зменшення закупівлі ліків, бо люди не будуть хворіти.

Центр громадського здоров’я слідкуватиме за цією статистикою. Мета роботи центру – збирати статистику, втілювати програми профілактики, перевіряти, що всі мають вакцини та лабораторії працюють належним чином. У кожній області він матиме представництво.

Чи буде на законодавчому рівні щорічне обстеження українців?

До страховки будуть включені гарантовані послуги, серед яких – щорічне обстеження. Ми не можемо вимагати від людей проходити обстеження, оскільки це означатиме повернення до старої системи. Проте ми будемо проводити просвітницьку роботу та пояснювати українцям, що регулярна діагностика є одним із основних способів попередити захворювання.

Згідно з рекомендаціями ВООЗ, примусове обстеження також не є економічно ефективнимі. Має обстежуватися той, хто має чіткі рекомендації. Сімейні лікарі нам будуть в цьому допомагати.

Чи є ризик, що сімейний лікар буде направляти лікуватися до тих лікарів, з якими він в добрих стосунках чи просто має домовленість?

На відміну від України, в західних системах охорони здоров’я немає практики, коли фахівці нехтують професіоналізмом на користь дружніх стосунків. В Україні є проблема кумовства, як і проблема з корупцією. Не виключно, що такі випадки можуть траплятися, проте в новій системі вони будуть скоріше винятком, аніж правилом. Страхова модель дозволить максимально відслідковувати рух коштів, які отримує лікар і це дозволить бачити, як часто до нього повертаються пацієнти й чи є він ефективним.

Чи будуть включені в страхову медицину закупка вартісного обладнання для лікування?

В 2017 році ми змінюємо систему фінансування первинної ланки, до якої не входять високоспеціалізовані процедури та апаратура. Тому закупка вартісного обладнання фінансуватиметься так, як і раніше.

Згодом ми продовжимо реформи й вторинної та третинної ланок медицини та зможемо профінансувати таке обладнання.

Проте зараз ми також готові шукати кошти для таких потреб. Є благодійні фонди, специфічні бюджетні програми. Будемо спілкуватися окремо по кожному випадку та вирішувати проблему в специфічних потребах.

Зі зміною системи фінансування за принципом “гроші йдуть за пацієнтом” лікарі зможуть як відкривати приватну практику, так і працювати у центрах первинної медико-санітарної допомоги. Чи будуть компенсуватися кошти, які лікар витратить на аренду приміщення для прийому пацієнтів?

Ми маємо дати свободу лікарям самостійно обирати форму роботи. МОЗ максимально спростить процедуру ліцензування медичної практики.

Ми хочемо дати можливість всім на рівній основі брати участь у контрактуванні з національною агенцію-розпорядником коштів. Міністерство не повинно надавати перевагу тій чи іншій формі, ми повинні оплатити за пацієнта, на цьому наша робота закінчена.

Чи перестає МОЗ бути головним розпорядником коштів? Як тоді їх контролювати?

Жодна західна країна не передбачає, щоб міністерство охорони здоров’я розпоряджалося коштами. Це не є його функцією. В Україні також кошти підуть через систему національного страхування, а МОЗ буде розробляти політику.

Як молодому лікарю, який ще не має досвіду та репутації, створити власну базу клієнтів?

У розвинених країнах молоді лікарі перед тим, як напрацюють власну базу пацієнтів, тривалий час співпрацюють із досвідченими лікарями. Молодим лікарям така практика допомагає набрати досвіду, досвідченим – обслуговувати більше пацієнтів. Система менторства допоможе лікарям бути не конкурентами, а колегами. Україна також рухатиметься в цьому напрямку.

http://uacrisis.org/ua/48395-strahova-meditsina

Read More

Українці самостійно обиратимуть лікаря і підписуватимуть з ним контракт на рік

Українці самостійно обиратимуть лікаря: які новації чекають на медицину Починаючи з 2017 року на українців чекає масштабна медична реформа. У планах – обслуговування за новою системою “пацієнт-сім’я”, тобто укладання контракту між пацієнтом та лікарем на рік. У який спосіб вдосконалюватимуть медичну галузь та які шанси на те, що вона запрацює – читайте нижче.

Розмови про необхідність кардинальних змін в медичній галузі, особливо у сфері надання медичної допомоги в державних поліклініках та лікарнях, ведуться не перший рік.

Кожен новий міністр охорони здоров’я традиційно анонсує, що з наступного року українці матимуть нове, якісно краще європейське медичне обслуговування, а безумовною мотивацією для лікарів стане підвищена зарплатня та вигідні умови праці.

Як буде на цей раз – покаже час. Звісно, бажання та амбіції реформувати охорону здоров’я в міністра є, і це не може не тішити. Однак, для втілення в життя грандіозної медичної реформи волі та рішучості лише Міністерства охорони здоров’я не достатньо. Для того, щоб медична галузь повернула в правильне русло, зусилля потрібно об’єднати – необхідна підтримка уряду, а також Комітету охорони здоров’я Верховної Ради.

І хоча наразі реформа медичної галузі – це лише, так би мовити, вектор, по якому планують рухатися в МОЗ, експерти уже висловлюють свої “за” та “проти”.

Що зміниться?

Розпочнуть зміни в медичній галузі з реформи послуг первинної ланки (це сімейні лікарі, педіатри, терапевти) та екстреної допомоги. Пацієнти підписуватимуть договір, прямий контракт з лікарем на рік, прописуючи при цьому обсяг надання безкоштовних послуг. А найголовніше – обиратимуть лікаря самостійно. У свою чергу, за словами в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, лікар отримуватиме фінансування, щоб займатися пацієнтом або родиною.

Між іншим, обирати лікаря не обов’язково за місцем прописки, більше того, в разі, якщо з якихось причин він не задовольнятиме пацієнта – контракт дозволяється розірвати.

Як відзначив в коментарі Андрій Гук, голова ради громадської організації “Асоціація медиків Революції Гідності”, така ініціатива є впровадженням кращих практик. Адже, укладаючи угоду, лікар бере на себе зобов’язання займатися профілактичними програмами своїх пацієнтів, скажімо, коригувати стан здоров’я.

Однак, такі речі не є принципово новими, пояснила в коментарі сайту “24” Олена Кучерук, менеджера програми “Громадське здоров’я” Міжнародного фонду Відродження. Зобов’язання обирати терапевтів, педіатрів чи сімейних лікарів вже було закладено в реформи “первинки”, яка реалізовувалася в чотирьох пілотних областях, а також у Києві.

Це має бути зроблено в такий спосіб, щоб люди були добре поінформовані. Бо зазвичай про те, що потрібно скласти такий договір, дізнаються, коли приходять на плановий візит до лікаря,
– зазначила Кучерук.

В ідеалі, вважає вона, обирати за місцем, якістю та зручністю лікуючого лікаря пацієнт повинен незалежно від форми власності – держава “контрактує” цю послугу, тобто замовляє та оплачує її для пацієнта. Зрештою, це цікаво й приватному сектору. Бо вони зацікавлені в тому, щоб боротися за державні кошти.

Реімбурсація ліків

Одночасно з медичною реформою з 1 січня наступного року стартує реімбурсація (відшкодування громадянам витрат на придбання лікарських засобів) ліків від серцево-судинних захворювань, цукрового діабету й бронхіальної астми. На думку Кучерук, реімбурсація – це той шлях, яким йшли інші країни, наприклад Хорватія, коли реформували систему охорони здоров’я.

Дійсно, це можливість через сімейного лікаря повертати кошти або забезпечувати на безоплатній основі частину лікарських засобів для населення, – наголосила Кучерук.

Зрештою, за словами експерта, це підвищило б статус первинної допомоги й дозволило б перерозподілити потоки пацієнтів.

Медустанови в оренду

Медичні заклади, відзначила Уляна Супрун, і далі належатимуть міським або обласним радам, однак зможуть отримувати додаткові кошти з інших джерел, наприклад, здавати приміщення в оренду, самостійно визначати, яке обладнання придбати або, можливо, краще не купувати, а взяти в оренду.

Здавати в оренду приміщення медичні заклади можуть і зараз, і роблять це активно, коментує Кучерук. Про що свідчать ті ж самі аптеки чи магазини на базі лікарських установ. Наразі йдеться про більшу автономізацію медичних установ, коли керівники та робочі колективи матимуть суттєві повноваження та права, відтак самостійно вирішуватимуть як розпоряджатися отриманими коштами від оренди.

Як фінансуватиметься?

Буде створена державна агенція, яка виступатиме посередником між бюджетом і лікарями або лікарнями, запевнила в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. Частина бюджетних коштів напряму виділятиметься для первинної ланки. Така агенція оплачуватиме медичні послуги.

Для нас ця агенція не є зовсім зрозумілою структурою і наразі невідомо, як вона має правильно функціонувати, щоб були задоволені і пацієнти, і лікарі, наголошує голова Комітету з медичного права Асоціації правників України Олена Беденко-Зваридчук. Анонсовані зміни в медичній сфері вона сприймає скептично. На думку експерта, реформувати медичну галузь можна, але не в найближчій перспективі. Європейські підходи – це добре, однак в українських реаліях найкращі світові практики не працюють.

Основне – це українська ментальність, усі найкращі варіанти, що пропонують у вигляді реформи чи переймання досвіду в інших країн – в Україні не завжди приживаються,
– зазначила вона.

Крім того, за її словами, попередні команди в спробі реформувати медицину заявляли, про те, щоб сімейні лікарі стали суб’єктами підприємницької діяльності. У такому разі лікар-підприємець просто не виживе, бо йому треба буде заплатити за оренду приміщення, комунальні послуги тощо. Буквально минулого тижня на одному з медичних форумів, каже Беденко-Зваридчук, питання про таку форму роботи знову піднімалося.

Скільки пацієнтів припадає на лікаря?

Можливість на власний розсуд обирати лікаря може призвести до того, що до одних лікарів вишиковуватимуться черги, а іншим спеціалістам пацієнтів не вистачатиме. З іншого боку – це породжуватиме конкуренцію й якість надання послуг зростатиме, бо медпрацівники боротимуться за пацієнтів. Оскільки чим більше буде пацієнтів – тим вищу заробітну плату лікарі отримуватимуть. У свою чергу, існують певні обмеження щодо кількості пацієнтів, яких лікар може прийняти упродовж місяця. Як відзначила Беденко-Зваридчук, якщо говорити про лікаря первинної ланки – це максимум 1 500 пацієнтів на місяць, однак насправді в Україні за одним сімейним лікарем закріплено по 2 500 пацієнтів. А от скільки лікар прийме їх за день – регламентується виключно головним лікарем цього закладу.

Раніше за радянськими нормативами на одного пацієнта виділялося 8 хвилин, згодом цю норму відмінили й надали повноваження визначати “таймінг” на одного пацієнта головному лікарю кожного конкретного медзакладу індивідуально,
– пояснила голова Комітету з медичного права Асоціації правників України.

Для порівняння: у приватних медичних закладах прийом лікаря триває цілих півгодини.

Коли запрацює?

Офіційно медична реформа стартує з 1 січня 2017 року й має завершитися в 2020 році. На думку експерта Медико-правової мережі з питань медичного маркетингу Віктора Корогода, медична реформа не несе вирішення тих проблем, з якими стикаються пацієнти та лікарі.

Складається депресивне враження, що чиновники 20 років тупцювали на місці з цими лозунгами, проте станом на жовтень 2016 року Міністерством охорони здоров’я, Кабміном і Верховною Радою не створено будь-яких принципових засад змін законодавства чи створення нормативних документів, які б дозволяли бути втіленим таким реформам, – коментує Корогода.

Крім цього, підкреслює він, персонал не підготовлений до таких змін, а країна не має усіх тих ресурсів (матеріальних, фінансових, інфрастуктурних, технологічних, кадрових тощо), які є обов’язковими умовами функціонування складних організаційних систем медичного страхування для пацієнтів. Поки цього всього не буде, каже він, можна скептично відгукуватись щодо планів профільного міністерства.

Ще одна проблема, яка може з’явитися в ході реформування медичної галузі, додає голова ради громадської організації “Асоціація медиків Революції Гідності” Андрій Гук – це банальний саботаж українських чиновників. Адже багатьох з них нинішня ситуація влаштовує – плисти за течією так, як пливемо уже 25 років. З іншого боку, підсумовує Гук, це все має робитися під наглядом громадськості, волонтерів, відповідних наглядових рад в кожному закладі охорони здоров’я. І якщо щось піде не так – українці вже мають досвід ведення дискусії з владою.

Read More

Если семейный врач прописывает вам «противовирусные» при простуде, меняйте семейного врача

http://ztnews.com.ua/если-семейный-врач-прописывает-вам-п/

Если вы хотите помочь семейному врачу заработать пару гривен дополнительно к его нищенской зарплате или помочь получить от представителя фармкомпании перчатки, халаты и какой-нибудь инвентарь, то, конечно, соглашайтесь на все, что он вам прописывает. Но прежде чем тратить семейный бюджет на прописанные врачом биодобавки и гомеопатию, подумайте: может, вместо упаковки анаферона, афлубина и т.п. за 200 с лишним гривен купить больному ребенку 5 килограммов самого лучшего винограда или 2 килограмма парной телятины?

Замысел этой заметки возник на приеме у семейного врача, к которому я пришел по причине кашля. Она развеяла мои опасения насчет пневмонии, туберкулеза и бубонной чумы, сказала, что я подхватил лишь тривиальную ОРВИ и даже не заслуживаю больничного листа. Но лечиться надо. И, желательно, попить «противовирусные»…

Слово «противовирусные» насторожило. Мне как журналисту, который знает все, но понемножку, известно, что противовирусных препаратов прямого действия, убивающих респираторные вирусы, не существует. Есть препараты, убивающие вирус иммунодефицита человека (ВИЧ), есть препараты, прицельно воздействующие на определенные модификации вируса гриппа. Они очень дороги и с массой побочных эффектов. А вот, «просто противовирусных» – нету! Не изобрели! Значит, семейный врач мне что-то втюхивает.

Этим «что-то» оказался гомеопатический афлубин. Единственный вред от него – некоторое похудение семейного бюджета. Польза – не доказана по методологии доказательной медицины (исследователю, который сумеет научно доказать эффективность гомеопатии, фондом Джеймса Рэнди, финансирующим исследования паранормальных явлений, будет вручена премия в $1 млн.) И во врачебных протоколах, разумеется, гомеопатических препаратов нет. Почему врачи рекомендуют такие препараты, понятно: я неоднократно заставал в их кабинетах так называемых «медпредставителей» — агентов различных фармацевтических компаний.

В гомеопатию можно, разве что, верить. А чтобы поверить, что в таблетку разведенного по гомеопатическим правилам до состояния 1 молекула на 1 грамм/моль действующего вещества попала эта самая одна молекула, нужно быть очень убежденным сторонником гомеопатии. Если вы не относите себя к таковым и если у вас нет лишних денег, то имеет смысл уточнить у лечащего врача, входит ли данный препарат в протокол лечения вашего заболевания.

В областном управлении охраны здоровья также порекомендовали сверяться с протоколами и сообщили, что внедрение лечения строго по протоколам и формулярам — в ближайших планах. За более пространным комментарием автор обратился к Раисе Артюх, которая ранее была главным областным педиатром, теперь же заведует отделом аудита в областной «Лікарняної касі» и вполне независима в качестве эксперта. По ее мнению, врачам, прежде всего, нужно знать протоколы лечения в их последних редакциях:

— Чтобы врачам оставаться квалифицированными специалистами, им нужно учиться непрерывно, — подчеркивает Раиса Владимировна. — В частности, знать протоколы лечения заболеваний. К настоящему времени Минздрав издал уже 123 пересмотренных унифицированных протокола и 96 клинических наставлений. Протоколов – тысячи, но их нужно совершенствовать, поскольку медицинская наука не стоит на месте. Современные протоколы, которые издает Минздрав, соответствуют европейским протоколам, но адаптированы к нашим медикаментам. Новые протоколы лечения ОРВИ и гриппа уже изданы. В них расписано, какие обследования необходимо проводить, какие рекомендации давать, какие медикаменты назначать. И, по идее, с изданием очередного протокола, врачей должны информировать об этом и учить работать по ним.

Что касается медикаментов, Раиса Владимировна категорически возражает против того, чтоб называть иммуномодуляторы и гомеопатические средства «противовирусными». По ее словам, крупные научные центры исследуют действие новых медикаментов на сотнях тысяч испытуемых, и либо доказывают эффективность препаратов, либо нет. Эффективность многих препаратов, в которые мы безоговорочно верили, не доказана. Например, оказалась нулевой эффективность при ОРВИ аскорбиновой кислоты, которой лечили, наверное, еще и наших бабушек. Эффективность гомеопатии также не доказана.

Что касается иммуномодуляторов, то убеждению Раисы Артюх, они не нужны, особенно детям. Она сравнила иммуномодуляторы с плетью, которой погоняют лошадь:

— Не нужно погонять лошадь, которая везет! Ей надо дать овса. Когда человек заболевает, вступает в работу иммунная система, она начинает бороться с вирусами и микробами. Не нужно ее погонять – можно и загнать, ведь!

Ну а если возникают сомнения относительно адекватности заболеванию выписанных препаратов, стоит уточнить, есть ли эти лекарства в протоколе. Если же врач на клочке бумаги, а не на бланке рецепта, прописывает вам «противовирусные», должны возникнуть сомнения в его компетентности.

…И еще одна подтема всплыла в беседе с Раисой Артюх – тема очень большой разницы в стоимости медикаментов с одним и тем же химическим составом. Пару лет назад в стране шли разговоры о том, чтобы обязать врачей указывать в рецептах не патентованные названия лекарств, а химические. Но дальше разговоров не пошло: врачи по-прежнему выписывают лекарства не на рецептах, которые возлагают определенную ответственность, а на клочках бумаги. И выписывают такие, к которым привыкли или которые рекомендует знакомый медпредставитель. Действительно, разница между аспирином, асацилом или анопирином только в названии, дизайне упаковки и цене, поскольку все это не что иное, как ацетилсалициловая кислота. Ну а парацетамолом с десятками разных названий просто завалены наши аптеки. Причем, цены на одно и то же могут отличаться на порядки!  Кроме того, если вы, помимо рекомендаций врача, пользуетесь еще и рекомендациями соседа, можете, не разобравшись, выпить парацетамол и закусить его парацетамолом с другим названием. А это уже смертельная опасность!

Виктор Бакальчук.

Read More

Страхова медицина має запровадити на ринку медпослуг однакові правила гри – В.Князевич

Інакше конкуренція між приватними та державними медустановами буде відсутня. Можливість людини отримати якісну і доступну медичну допомогу – найвище благо,що може бути надане державою. Про це УНН заявив екс-міністр охорони здоров’я України Василь Князевич.

«Забезпечення людини якісною і доступною медичною допомогою — це найвище благо, яке має надати держава. До цього тягнуться реформи у США, до цього має іти Україна — щоб медична допомога була доступна для всього населення.

Рано чи пізно Україні потрібно впровадити систему страхової медицини. Ми мали її в 90- х роках. Сьогодні ідуть певні трансформації і хоча ситуація економічно значно погіршилася – ми маємо дбати про те, аби всі були забезпечені доступною медичною допомогою», — відзначив він.

В.Князевич також додав, що медичне страхування має сприяти появі конкуренції на ринку медпослуг. Досягти цього можна лише за умови впровадження однакових правил гри, як для державних, так і для приватних медустанов, зауважив він.

«Правила гри для клінік мають бути однаковими: і для державних, і для приватних. Тільки тоді буде відповідна конкуренція і буде боротьба за якісь наданих послуг. Звісно, є і інші показники, які торкаються питання якості наданих послуг – той же кадровий дефіцит, коли на район існує одна лікарня і та без половини лікарів. Але це вже інше питання, ми маємо багато тих моментів, для зміни яких маємо пройти довгий шлях, як на мене років 5 — 10. І це треба зрозуміти конструкторам, які хочуть впроваджувати цю модель, що потрібно робити кожного року усе крок за кроком», — наголосив він.

Нагадаємо, Верховній Раді рекомендували законопроект про загальнообов’язкове соціальне медичне страхування.

Нагадаємо, за словами лікаря Андрія Роханського, медичне страхування сприятиме появі конкуренції на ринку медпослуг.

Також нагадаємо, як повідомляв УНН, за словами президента Національної академії медичних наук Віталія Цимбалюка, в Україні згодом з’явилися можливості державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров’я.

УНН.

Read More

Житомир: Пацієнти мають слідкувати за тим, що їм виписує лікар.

Тісніше співпрацювати з “Лікарняною касою” закликала лікарів медичних закладів Житомира начальник управління охорони здоров’я Житомирської міськради Марія Місюрова під час спільних зустрічей представників усіх міських лікарень. Це, насамперед, стосується питання дотримання лікарями України уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги, що містять перелік ліків та медзасобів, які люди отримують за рахунок благодійної організації “Лікарняна каса Житомирської області”.

Так результати опитувань пацієнтів, членів цієї благодійної організації, показали, що лише в другому кварталі цього року 70,5% опитаних купували медикаменти власним коштом. Проте уніфіковані клінічні протоколи медичної допомоги зараховано до галузевих стандартів – їх дотримання є обов’язковим до виконання, – акцентував виконавчий директор БО “Лікарняна каса Житомирської області” Володимир Мишківський: “Ми базуємося на тих нормативних документах, які сьогодні виходять з-під пера Міністерства охорони здоров’я. Воно є законодавцем, Міністерство говорить: ось є державний формуляр, куди увійшли препарати із доказовою ефективністю, і лише вони повинні бути, і ось є уніфіковані Протоколи надання медичної допомоги. І там прописано на якому етапі які ліки мають бути застосовані”.

В лікувальних закладах є практика проведення експертизи якості надання медичної допомоги, в тому числі й контроль за виконанням Протоколів. Але й пацієнт сам має контролювати це, наголошує Володимир Мишківський і додає, що Протоколи лікування, тобто перелік медпрепаратів, є в кожному медзакладі, ознайомитися із ним можна також на сайті Лікарняної каси. Додамо, що сьогодні в цій благодійній організації перебуває кожен п’ятий житель Житомира (23 % населення Житомира).

http://103fm.com.ua

Read More

Медстрахування для всіх — чи стане ідея реальністю

Медстрахування для всіх — чи стане ідея реальністю

Більшість лікарів підтримують зміни, але багато хто зазначає, що недовіра до влади нівелює бажання реформ

Під новорічною ялинкою українці з великою імовірністю можуть знайти подарунок від МОЗ — медичне страхування. Радіти чи ні — покаже час, та й навряд чи хтось із нас помітить зміни після бою курантів. Єдине, що слід зробити після новорічних свят, так це зайнятися вибором лікаря.

Модель національної страхової системи МОЗ презентувало за допомогою всього лише трьох слайдів, що викликало сарказм в одних і багато запитань у інших. Отже, що на нас чекає? Перехід на страхове фінансування медицини планується провести до 2020 року, а перші зміни для наших співгромадян і лікарів мають розпочатися вже з 2017-го. Відповідаючи на мегапопулярне в українському суспільстві питання «яку модель МОЗ взяло за орієнтир», реформатори зазначають, що подібна система медичного страхування працює, наприклад, у Великій Британії.

Як це працює в туманному Альбіоні

Державне медичне страхування для громадян Великої Британії безкоштовне й покриває всі види медичних послуг та лікарських препаратів, призначені лікарем. В рамках такого страхування існує кілька варіантів спільного несення витрат, наприклад, під час відвідування стоматолога пацієнт сплачує близько 200 фунтів за весь курс лікування.

Організацією надання медичного обслуговування опікується Національна служба охорони здоров’я (National Health Service — NHS) — державна організація, яка оплачує амбулаторне та стаціонарне лікування, послуги лікарів загальної практики, вузькопрофільних фахівців, лікарські засоби, стоматологічні послуги, реабілітацію тощо. Основне фінансування NHS відбувається за рахунок податкових надходжень, лише частково із страхових внесків і зборів із пацієнтів. Державне медстрахування у Великій Британії має свої недоліки. Наприклад, пацієнти змушені тривалий час очікувати на проведення необхідної процедури, не можуть обирати час, лікаря та медичну установу.

Що планують запровадити в Україні

На початковому етапі реформи, анонсованої на 2017 рік, планується реформувати первинну меддопомогу. Українцям не доведеться платити страхові внески зі своєї кишені, проте акцентуємо увагу на тому, що за рахунок страхування громадяни зможуть отримати лише гарантований державою мінімум медичних послуг. Так, пацієнти зможуть самі обрати лікаря (сімейного, терапевта чи педіатра) без прив’язки до місця проживання, з яким потрібно буде підписати договір. Державне медстрахування поки що покриватиме, швидше за все, лише консультацію такого фахівця, під час якої вам або поставлять діагноз і призначать лікування, або направлять на діагностику чи до вузького спеціаліста. Все решта — аналізи, діагностичні процедури тощо — пацієнтові доведеться оплачувати самостійно.

Фінансувати «первинку» планують із держбюджету за рахунок загальних податків, обіцяючи не вводити нових і не підвищувати старих. «Як приклад таких загальних податків можна навести акцизи або податки на додану вартість, — пояснює заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк. — У нинішніх умовах, коли половина економіки перебуває в тіні, жодні інші податки не будуть ефективними, адже нам потрібно покрити всі 100% населення. Хочу заспокоїти, що така система вже діє і нових податків вводити не будуть».

Як планує МОЗ, лікар отримуватиме дохід за кожного конкретного пацієнта, який уклав із ним договір, а не за віртуальною тарифною сіткою зарплат (для початку встановлюється обмеження — кількість пацієнтів на одного лікаря не може перевищувати 2000 осіб). Очікується, що нова система створить умови для гідної оплати послуг лікаря і зробить корупцію в цій сфері невигідною самим пацієнтам.

Оплачуватиме роботу лікарів Національна служба здоров’я, використовуючи акумульовані в бюджеті гроші як страховик, тобто укладатиме договори з медичними установами та платитиме за ними. Щоби піти від плати за кожен окремий прийом, за одного пацієнта планується встановити тариф — 210 грн на рік. Також обіцяють ввести вікові коефіцієнти на дітей і пенсіонерів. Адже на огляд дитини потрібно набагато більше часу, ніж дорослого, та й хворіють діти і пенсіонери частіше.

Отже, з 2017 року кожен українець муситиме обрати собі сімейного лікаря, терапевта чи педіатра й укласти з ним договір на обсяг гарантованих медпослуг. Однак що саме увійде до цього переліку, в Міністерстві розмірковують досі.

«Це дуже важливо. Мають бути чіткі зобов’язання між сторонами: на що пацієнт має право і на що лікар має право, — каже П. Ковтонюк. — Наприклад, виклик лікаря додому. Потрібна чітка аргументація, в яких випадках це можливо. Те саме стосується лабораторних послуг. Ми ще вивчаємо це питання. Дуже хотілося би включити їх до пакету, але треба до кінця вивчити їх наявність у конкретних поліклініках. Працюємо з регіонами, аби нам дали таку інформацію. На мій погляд, краще почати з меншого, але дати людям 100% і з часом розширити пакет послуг, ніж пообіцяти багато й не виконати».

Заступник міністра також зауважує, що ремонти поліклінік, модернізація і сервіс під страхову програму не потрапляють, тому що уряд не може взяти це на себе. «Це справа власників, — вважає П. Ковтонюк. — У більшості випадків власниками є місцева влада. Працюємо з ними, щоби вони нам допомагали й почали приводити до ладу свої медичні установи».

МОЗ також уточнює, що оновлена система має поліпшити якість надання медпослуг на первинному рівні, адже пацієнт зможе розірвати договір із лікарем, якщо його щось не влаштує. Однак тут же постає питання, наскільки часто можна міняти лікаря. Наприклад, у Польщі це можна робити раз на рік, якщо частіше — потрібно доплачувати. Ця процедура має бути чітко прописана, адже якщо у лікаря 2000 пацієнтів і вони постійно мігрують, буде складно вирішувати фінансові питання.

Державне медстрахування в Україні — чи стануть очікування реальністю

Загалом ідея реформування медичної галузі сприймається в українському суспільстві позитивно. Більшість лікарів також підтримують зміни, але багато хто зазначає, що недовіра до влади нівелює бажання реформ. Тому особливо важливо, щоби реформі передувала потужна інформаційна кампанія з чіткими меседжами як для пацієнтів, так і для медиків.

Експерти кажуть, що команда МОЗ має ідею, проте поки не має чіткої системи, яку потрібно втілювати. «На сьогоднішній день обговорюється тільки ідея — це не рішення. Під час аналізу самої ідеї виникає багато питань. Наприклад, як підписуватимуться договори, як можна буде поміняти лікаря. Сьогодні пацієнт і так може вибирати. Як бути, якщо лікар, з яким укладено договір, єдиний у селі й раптом зламає ногу, — хто прийматиме пацієнтів? У нас вже були пілотні регіони, дивно, що нинішня команда МОЗ не враховує їхнього досвіду. Було обов’язкове прикріплення пацієнта до лікаря, і все це провалилося. Більшість цих думок не нові… Вже неактуально поширювати цю ідею, час давати конкретні процедури і втілювати їх», — вважає Зоряна Черненко, головний експерт медичної групи «Реанімаційний пакет реформ».

На думку відповідального секретаря ради Національної медичної палати України Сергія Кравченка, в нашій країні поки неможливо запровадити медичне страхування, що працюватиме: «Ми не можемо взяти готову модель, наприклад, Польщі чи Німеччини й адаптувати її під українські реалії. У розвинених країнах сільське населення становить 3–5%, тоді як в Україні — близько 40%. У селах практично знищені поліклініки та лікарні. Там живуть люди, які часто не мають постійної роботи, виживають за рахунок підсобного господарства. Принцип солідарного страхування, коли населення платить відсоток від свого доходу, а потім гроші рівномірно розподіляються, у нас не спрацює. Україна на першому місці за захворюваністю та смертністю. Виходить, що гроші ми зібрати можемо, але на всіх їх не вистачить. А за законодавством державні інституції не можуть капіталізувати зібрані кошти. Тобто немає можливості, щоби гроші заробляли гроші, а потім лікували людей».

Ольга Стефанишина, виконавчий директор БФ «Пацієнти України», звернула увагу на те, що Міністерство охорони здоров’я розділило реформу первинного страхування та реімбурсації (відшкодування державою коштів населенню за купівлю лікарських препаратів): «Є заяви, що по «первинці» видаватимуться всі ліки безкоштовно, і це те, що дуже потрібно людям, оскільки 80% українців не в змозі купити базові препарати. Пацієнт, отримавши рецепт, йде до аптеки й отримує їх безкоштовно. Але зараз ми не розуміємо, як ця система працюватиме, практично немає жодних документів… Є ризик, що пацієнт знову виявиться без життєво важливих препаратів».

На думку П. Ковтонюка, з 1 січня первинне страхування не запрацює. Близько півроку піде на укладання договорів між пацієнтами й лікарями, а також впровадженням IT-системи. Тому по-справжньому первинне медстрахування має запрацювати у другій половині наступного року. Після цього в Міністерстві охорони здоров’я обіцяють запровадити страхування і на спеціалізовану медицину.

За словами З. Черненко, не варто очікувати, що в найближчі роки вирішаться всі проблеми в українській медицині: «Ще одна важлива річ: не треба розслаблятися! У жодній країні медична реформа не завершена. Медичні технології, ліки постійно видозмінюються, стають дорожчими, це все впливає на те, що кожна країна перебуває в перманентному стані реформування медицини. Наприклад, сьогодні у Великій Британії криза через Brexit, їм доведеться перебудовувати свою систему охорони здоров’я на нову колію. Потрібно до проблеми підходити комплексно й розуміти, для чого нам потрібно посилювати первинну ланку. Завдання сімейного лікаря — не лише встановити діагноз або направити до фахівця, але й переконати пацієнта піклуватися про своє здоров’я. Адже наше здоров’я лише на 30% залежить від системи охорони здоров’я, більше на нього впливають екологія та спосіб життя».

Можливо, Україні став би в нагоді досвід сусідньої Польщі, яка вже понад 15 років вибудовує державну систему медичного страхування. Зараз у цій країні на порядку денному стоїть питання згортання системи медичного страхування й повернення до бюджетного фінансування. Головна причина — витратна, дотаційна система, з якою постійно виникає багато проблем. Наприклад, у перші п’ять років впровадження системи державного страхування гроші закінчувалися вже в серпні. Уявіть, людина вперше приходить до лікаря, а їй кажуть: вибачте, ви не встигли, у нас закінчилися гроші.

Напевно, Україні слід врахувати і той факт, що системи охорони здоров’я багатьох країн перебувають під тиском постійного збільшення витрат. Так зростання витрат у країнах-членах ЄС за останні десять років було обумовлене не лише політичними рішеннями, покликаними розширити доступ населення до якісного лікування, але також об’єктивними причинами — розробкою інноваційних методів лікування й лікарських засобів. Чи готова наша держава до таких викликів? Поки, напевно, ні, адже сьогодні на систему охорони здоров’я Україна готова виділити лише 2,5% ВВП.

http://ua.racurs.ua/

Оксана ШКЛЯРСЬКА

Read More

Уряд підтримав проект відшкодування ліків на 2017 рік.

У 2017 році ліки стануть доступнішими. Уряд заклав 500 млн грн на реімбурсацію ліків у Державний бюджет 2017 року.

У пріоритеті лікування хвороб, що першочергово впливають на основні показники смертності населення чи ефективно лікуються на амбулаторному етапі: серцево-судинні хвороби, цукровий діабет ІІ типу та бронхіальна астма.

“Наша мета – забезпечити максимальну кількість людей доступними та якісними ліками. Завдяки впровадженню реімбурсації ми не лише знизимо ціни на основні лікарські засоби та зробимо їх доступнішими для пацієнтів, а й зменшимо смертність та кількість ускладнень унаслідок хвороб”, – зазначила в.о. міністра охорони здоров’я України доктор Уляна Супрун.

Україна друга у світі за кількістю смертей через серцево-судинні захворювання (понад 65%). У 2015 році в Україні зареєстровано близько 1 млн осіб, які страждають від цукрового діабету ІІ типу, що у 6 разів більше, ніж пацієнтів з діабетом 1 типу (інсулінозалежні), та 210 тис пацієнтів з бронхіальною астмою.

Програма реімбурсації запрацює на повну з 1 квітня 2017 року. Ліки, кошти за які будуть відшкодовуватися, призначатимуть лікарі первинної ланки (сімейні лікарі, терапевти, педіатри) за міжнародними непатентованими назвами (МНН), тобто за діючою речовиною, а не за комерційною назвою.

Безкоштовні ліки – це частина гарантованого пакету послуг первинної ланки. Вартість ліків відшкодовуватиметься за ціною найдешевшого генерика. Загалом буде 21 МНН (16 – серцево-судинні захворювання, 2 – цукровий діабет ІІ типу, 3 – бронхіальна астма) з оновленого Національного переліку лікарських засобів (згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я).

Близько 90% ліків в Україні купуються за кошти пацієнтів. При цьому пацієнти споживають ліки, які не відповідають показникам поширеності хвороб, і надають пріоритет другорядним препаратам.

Програма реімбурсації сприятиме зниженню цін на основні лікарські засоби, збільшить обсяги споживання основних ліків, підвищить їх доступність, сприятиме раціональному використанню бюджетних коштів та, що головне, покращить здоров’я українців.

Read More

Лікарні не будуть закривати в ході медичної реформи, а перепрофілюють – Супрун

В. о. міністра охорони здоров'я України обіцяє в ході медичної реформи не закривати лікарні, а перепрофілювати їх / Фото: УНІАН

Медустанови можуть бути перепрофільовані в хоспіси, будинки престарілих або інтернати для людей з особливими потребами.

В. о. міністра охорони здоров’я України обіцяє в ході медичної реформи не закривати лікарні, а перепрофілювати їх.

Фото: УНІАН Виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун обіцяє, що в ході проведення медичної реформи лікарні, які не будуть отримувати достатньо коштів через програми страхування, не будуть закривати, а перепрофілюють.

Read More
Login