Likkasa.com

Допомога лікарням – Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер

13.05.2011

Виконавчий директор БО “Лікарняна каса Полтавщини” Шевченко Віталій Владиславович на зустрічі з медичними працівниками Полтавського обласного клінічного онкологічного диспансеру привітав медичних сестер з професійним святом – міжнародним днем медичної сестри, щиро подякував за їх чуйні серця та нелегку роботу, таку потрібну в усі часи для всіх народів.

Колективу диспансеру було донесено про роботу “Лікарняної каси Полтавщини”, про зміни та доповнення в умовах організації ,  про співпрацю з ВГО «Асоціація працівників лікарняних кас України» , про можливість отримання допомоги в інших регіонах Украаїни.

Виконавчий директор подякував усім медичним працівникам диспансеру за співпрацю з ЛК , адже через медичний заклад прийняв понад 1,5 тисячі членів ЛК на обстеження та лікування . Диспансер отримав за 7 років співпраці благодійної допомоги в вигляді сплати за медикаменти , засоби медичного обладнання та реактиви на сумму понад 220 тисяч грн.

Для покращення обслуговування членів організації – жителів  м.Полтави та області Шевченко В.В. передав заступнику головного лікаря з медичної частини Лукашенко Володимиру Миколайовичу та головній медичній сестрі Голуб Катерині Петрівні благодійну допомогу диспансеру – Мікроскоп XSM -20 бінокулярний, Апарат високочастотний електрохірургічний ЕХВА- 350М/120Б”Надія-2” (модель 350)

Акція допомоги лікарням триває.

Правління Лікарняної каси інформує

12.05.2011 – Виконавчий директор БО «Лікарняна каса Житомирської області» на черговому засіданні правління ЛК звітував про діяльність організації за перший квартал 2011 року; про роботу ЛК у Черняхівському та Романівському районах. З інформацією про розмір комісії банківських установ та Укрпошти за приймання членських внесків до ЛК і дохід за депозитами в першому кварталі виступила головний бухгалтер БО «Лікарняна каса Житомирської області»  Людмила Миколаївна Пастушенко. Заступник виконавчого директора БО «Лікарняна каса Житомирської області» Сергій Миколайович Грищук  проаналізував виконання рішень попередніх засідань правлінь, а також поінформував про прийняття, поновлення та виключення громадян із  благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області».

-Станом на 01.04.2011 року в Лікарняній касі перебуває 193 842 осіб (15,1% від усіх жителів області), – розповів В. С. Мишківський. – У порівнянні з цим же періодом 2010 року кількість вступників зросла на 1008 осіб, що свідчить про збільшення довіри до Лікарняної каси.

Приємно констатувати, що до Лікарняної каси активніше приєднуються працівники різних установ і організацій, зокрема, Житомиробленерго, а також  медичних закладів – Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О. Ф. Гербачевського,  Житомирського обласного центру охорони здоров’я матері та дитини, студенти Житомирського фармацевтичного коледжу ім. Протасевича.

У минулому році була запроваджена нова форма відновлення в Лікарняній касі, це викликало велику зацікавленість серед населення. Бо за нинішніх умов постійного зростання цін люди, які колись за певних умов припинили перебування в ЛК, розуміють необхідність перебування в організації. Без Лікарняної каси нині більшість населення, особливо соціально незахищеного,  не мала б змоги при потребі отримати безкоштовну медичну допомогу. За три місяці цього року 237осіб відновили перебування в організації (для порівняння: за весь 2010 рік – 266).

За словами виконавчого директора, у першому кварталі надано медичну допомогу 29 915 особам, обстежено 54 964 пацієнтів. Витрати на лікування та обстеження у порівнянні з минулим роком суттєво збільшилися. Ці цифри свідчать про вагому підтримку   Лікарняною касою кожного пацієнта зокрема та системи охорони здоров’я в цілому.

На засіданні правління було наголошено, що основним  завданням ЛК залишається  підвищення якості медичної допомоги, увага до кожного, хто перебуває в організації та звертається до лікувального закладу, контроль медичної допомоги на всіх етапах її надання відповідно до локальних клінічних протоколів і Лікарського формуляру. Володимир Станіславович вказав, що у першому кварталі показник недотримання локальних клінічних протоколів лікування зменшився та складає 5%, з цієї причини   нераціонально використано понад 70 тисяч грн.  Також він відзначив, що значно поліпшився рівень лікування членів ЛК в Овруцькій ЦРЛ, Новоград-Волинському міськрай ТМО, Черняхівському ТМО, Коростенській відділковій лікарні, Андрушівській ЦРЛ.

Потребують ще постійного моніторингу Червоноармійська, Ружинська,   Радомишльська центральні районні лікарні та Коростенська відділкова лікарня.

Як наголосив В. С. Мишківський, велика кількість пацієнтів-членів ЛК отримують медичну допомогу в ЛПЗ третинного рівня. Зокрема, в Житомирській обласній дитячій лікарні – до 20% , в Житомирській обласній клінічній лікарні ім. О. Ф. Гербачевського – до 40%. На їх лікування витрачається до 40% (2,4млн.грн.) коштів. До цих лікувальних закладів потрапляють пацієнти у важкому стані, тому їх лікування – високозатратне.

В 2010 та у першому кварталі цього року 31 пацієнт проліковано на суму понад 10 тисяч гривень. Кожен випадок такого лікування оцінюється фахівцями стосовно доцільності та дотримання вимог локальних клінічних протоколів.

Інформаційна робота, яка проводилась у першому кварталі, спрямовувалася на покращення інформаційного забезпечення членів ЛК, спілкування з пацієнтами-членами ЛК із метою вирішення проблем в організації лікувально-діагностичного процесу.

Проведено 182 зустрічі в трудових колективах; запроваджені нові форми спілкування шляхом відкриття п’ятнадцяти форумів на сайтах у різних регіонах області. На них зафіксовано понад 17 тисяч відвідувань та залишено 668 повідомлень про «подвійні стандарти лікування», ставлення медичного персоналу до членів лікарняної каси, лікування у поліклініках

м. Житомира, а також пропозиції щодо покращення діяльності Лікарняної каси.

З першого квітня цього року запроваджена цілодобова «Гаряча лінія». Надійшло 21 звернення (10 стосувалися організації надання медичної допомоги: лікування за межами області, в умовах стаціонару та амбулаторних умовах, коронарографії,; інші – щодо порядку сплати членських внесків).

Виконавча дирекція активно співпрацювала з управлінням охорони здоров’я Житомирської ОДА, головними спеціалістами з підготовки до видання шостого Лікарського формуляру.

Володимир Станіславович зазначив, що протягом першого кварталу надійшло коштів на суму 7 316 053грн., (104,8% від запланованих). Видатки на ліки та вироби медичного призначення склали 93,5%, на господарську діяльність – 16,2 %. Баланс між надходженнями та видатками є негативним (-711 751грн). Це відбулося через зростання на 18 % вартості ліків; збільшення суми витрат на відшкодування КТ і МРТ досліджень на 152 тисячі грн. (у порівнянні з першим кварталом минулого року), на оплату послуг (комісій) фінансовим установам.

Стосовно діяльності Червоноармійської та Романівської філій Лікарняної каси В. С. Мишкіський повідомив, що їх робота оцінена позитивно.

Л. М. Пастушенко поінформувала про розмір комісій банківських установ та «Укрпошти» за прийом членських внесків до ЛК та дохід  за депозитами за перший квартал 2011 року. Правлінням прийняте рішення про те, що комісію за прийняті внески мають сплачувати самі платники, а не Лікарняна каса, як це було раніше. З метою створення більш кращих умов зі сплати членських внесків на філіях ЛК встановлюються термінали для безготівкової сплати (за зарплатними, кредитними картками).

С. М. Грищук проаналізував виконання двадцяти рішень семи попередніх правлінь. Він повідомив про те, що у лютому та березні ряди ЛК поповнили 2051 мешканець області. Надійшло 126 заяв, також листи від адміністрації ЦМЛ №1 м. Житомира та Романіської ЦРЛ стосовно відновлення в організації.  Всі вони були позитивно вирішені. Сергій Миколайович запропонував виключити  за несплату внесків і згідно із заявами 1928 громадян.

Більше 10 років функціонує БО «Лікарняна каса Житомирської області». Час довів, що саме завдяки перебуванню в ній, більшість населення нашого краю має доступ до якісного лікування, що відповідає вимогам МОЗ України.

Світлана Михалюк

Допомога лікарням – ДЗ “Відділкова клінічна лікарня станції Полтава СТГО “Південна залізниця”

11.05.2011

Виконавчий директор БО “Лікарняна каса Полтавщини” Шевченко Віталій Владиславович для покращення обслуговування членів організації – жителів  м.Полтави та області ДЗ “Відділкова клінічна лікарня станції  Полтава СТГО “Південна залізниця” передав благодійну допомогу – мікроскоп біологічний XS5510.

Обладнання отримав головний лікар Бондаренко В’ячеслав Михайлович

Акція допомоги лікарням триває.

Боротьба з інсультом – тема «Карпатських читань»

10.05.2011 – Забезпечення якісної медичної допомоги, яка не відрізняється від світових стандартів – пріоритетне завдання благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». Для цього колектив Лікарняної каси постійно знайомиться з провідними досягненнями у медичній науці, європейськими рекомендаціями стосовно лікування хворих, даними доказової медицини, бере участь у наукових заходах, котрі відбуваються в Україні та Європі.
Нещодавно в Ужгороді пройшла науково-практична конференція «Карпатські читання», куди була запрошена лікар-експерт ЛК із центральної міської лікарні №1 м. Житомира Тетяна Василівна Войналович. Вона поділилася своїми враженнями про участь у цьому зібранні:
– Конференція в Ужгороді була присвячена боротьбі з однією з найбільше небезпечних хвороб – інсульту. Вона зібрала міжнародних фахівців із Австрії, Росії, Польщі, Німеччини, Чехії, Англії. У ній взяли участь 400 невропатологів із усієї України.
«Карпатські читання» – це освітній проект, започаткований Закарпатським обласним центром нейрохірургії та неврології, Ужгородським національним університетом, Всеукраїнською громадською організацією «Українська асоціація з боротьби з інсультом» та Міністерством охорони здоров’я. Конференція відбувається в Ужгороді вже третій рік поспіль.
Лікарі з усіх країн наголошували на тому, що інсульти молодшають. В нашій державі щороку на цю патологію хворіють понад 100 тисяч людей, із них 50% стає залежними від оточення, близько 30 % із цих пацієнтів знаходяться у працездатному віці.
На зібранні спеціалісти ділилися досвідом, як боротися з інсультами та яким чином переконати оточуючих у тому, що цього стану можна уникнути.
Окрім інших питань, на «Карпатських читаннях» розглядалися методи лікування та реабілітація пацієнтів в післяінсультний період. Цій проблемі були присвячені доповіді Сергія Петровича Московки – д.мед.н. із Вінницького національного медичного університету, Удо Кишки – професора з Оксфордського університету (Великобританія). Вони наводили дані, які базуються на основі доказової медицини.
Говорячи про період реабілітації, С. П. Московко підкреслив, що його завдання – надати пацієнтам із обмеженими можливостями шанс досягнути й утримати на оптимальному рівні фізичні, інтелектуальні, психологічні, соціальні функції. Реабілітація починається від моменту завершення найгострішого періоду і продовжується невизначено довго, в залежності від того, яку мету ми ставимо: відновлення безпосереднього неврологічного дефекту (за ступенем виразності парезу, афазії, чи інших симптомів) або реабілітацію хворого (його соціальну, професійну чи побутову реадаптацію (пристосування) в умовах перенесеної хвороби та її залишкових явищ).
Цей відновний період, котрий за будь-яких умов є довічним, власне, є періодом післяінсультного лікування, основним завданням медикаментозної терапії під час якого є запобігання подальшому прогресуванню хвороби, профілактика повторних подій. Згідно з європейськими рекомендаціями існує два напрямки лікування пацієнтів у цей період: вплив на стан судинної стінки та контроль гіперкоагуляції.
Виступаючі пояснювали, що не випадково на перше місце в світових рекомендаціях щодо профілактики повторних судинно-мозкових подій ставиться саме контроль за коагуляційними властивостями крові. Відповідно до найвищого I класу доказовості антиагрегантна терапія має проводитися обов’язково в усіх хворих, котрі перенесли ішемічний інсульт або транзиторну ішемічну атаку. Це і є основою післяінсультної терапії в розумінні подальшого перебігу процесів у судинах мозку.
Провідні світові представники медичної галузі вказували, що вплив на саму стінку судин можливий двома класами препаратів: антигіпертензивними та статинами. Позитивний ефект гіпотензивних препаратів багаторазово доведений, але щодо вибору конкретного препарату – дискусії продовжуються. Деякі гіпотензивні препарати мають профілактичну дію, що не корелює зі ступенем зниження тиску і сучасні рекомендації говорять про призначення цих препаратів навіть хворим із нормальним рівнем артеріального тиску.
Статини сьогодні посідають уже друге місце за значенням після антиагрегантів. Вони рекомендовані до застосування за результатами досліджень за I рівнем доказовості.
Тріада засобів (антиагреганти, антигіпертензивні препарати, статини) – основа післяінсультної медикаментозної терапії. Актовегін, солкосеріл не мають доказової бази при лікуванні пацієнтів із судинними захворюваннями головного мозку. Лікарі провідних країн світу не застосовують їх у зв’язку з ризиком виникнення пропіонових інфекцій.
Отже, дотримання локальних клінічних протоколів і якісні клінічні рекомендації, котрі базуються на доказовій медицині, при виписці хворих дозволяють знизити випадки судинних рецидивів і покращити прогноз перебігу захворювань. Втілення в лікарську практику найновітніших досягнень медичної науки сприятиме зменшенню судинних захворювань.
Тетяна Василівна порадила читачам займатися активною профілактикою (постійно вимірювати тиск, хоча б раз на півроку – контролювати рівень холестерину в крові, вести здоровий спосіб життя). Це дасть змогу людям,які мають гіпертонічну хворобу, вберегти себе від інсульту та його важких наслідків.
Світлана Михалюк.

http://zt-rada.gov.ua

ПОДАРИЛИ БОЛЬНИЦАМ ИНСТРУМЕНТАРИЙ

p>

В канун Дня Победы профком первичной организации профсоюза металлургов и горняков Украины ПАО «МК «Азовсталь» (председатель Н.П. Лехов) и членская благотворительная организация (ЧБО) «Больничная касса «Азовсталь» (председатель наблюдательного совета А.С. Кривунь, председатель правления С.И. Коробкин) приняли решение об оказании очередной целевой благотворительной помощи городским больницам.
Они закупили на сумму 20 тыс. 454 грн. медицинский инструментарий, который передали в операционные отделения горбольниц № 4 (Орджоникидзевский р-н) и № 9 (Приморский р-н).
Н. АРТЮХ,
директор ЧБО «Больничная касса «Азовсталь

http://pr.ua/

Допомога лікарням – Диканська ЦРЛ.

06.05.2011

Виконавчий директор БО “Лікарняна каса Полтавщини” Шевченко Віталій Владиславович для покращення обслуговування членів організації – жителів  району, Диканській центральній районній лікарні передав благодійну допомогу – Відсмоктувач хірургічний New Askir 30.

Обладнання отримав головний лікар Гірняк Євген Ярославович

http://poltavalk.com.ua

Акція допомоги лікарням триває.

Германия – Дополнительные страховые сборы привели к банкротству государственной больничной кассы City BKK

Возраст не помеха

150 тысяч членов City BKK, которые еще не покинули страховую компанию, не должны особо беспокоиться. Их страховка должна быть пробелов перенята любой другой государственной больничной кассой на ее общих условиях. «До 1-го июля достаточно времени, чтобы выбрать другую страховую компанию и заключить с ней договор», – продолжил в интервью немецкому информационному телеканалу N-TV Максимилиан Гасснер. Заметим, что в этом случае больничные кассы законодательно обязаны не учитывать ни возраст, ни наличие каких-либо хронических заболеваний у пришедшего к ним бывшего члена City BKK.

Максимилиан Гасснер: закрытие неизбежно

Президент BVA особо уточнил, что финансовые проблемы City BKK никоим образом не связаны с реформой рыка медицинского страхования Германии. По его словам, финансовые трудности City BKK начались еще до начала реформы при введении в Германии дополнительных страховых сборов на услуги медицинского страхования. В City BKK они практически в 2 раза превышали сборы конкурентов. Таким образом City BKK пыталась оставаться в рамках бюджета. Однако, это привело к тому, что тысячи членов покинули страховую компанию, что только усложнило ее позиции на рынке страховых услуг и привело к банкротству.

Государственные больничные страховые кассы Германии намерены воспользоваться услугами судебных исполнителей

RusInfo.DE

Членами муніципальної лікарняної каси стали 11 тисяч киян

02.05.2011 – У столичній муніципальній лікарняній касі, за інформацією правління МЛК, зареєструвалося понад 11 тис. киян. Про це поінформувала начальник Головного управління охорони здоров’я Раїса МОІСЕЄНКО у своєму виступі під час засідання сесії Київради, повідомилим УНІАН у прес-службі Київськохї міської державної адміністрації.

За інформацією Р.МОІСЕЄНКО, більше тисячі людей вже отримали свої індивідуальні картки члена МЛК.

«Київська муніципальна лікарняна каса є благодійною неприбутковою організацією, що була створена наприкінці 2010 року. За час роботи організації, керівництвом МЛК було укладено угоди з мережею аптечних закладів (всього понад 210 аптечних закладів) та з оптовими фармацевтичними фірмами на поставку лікарських засобів та засобів медичного призначення. Розпочато поставку лікарських засобів та засобів медичного призначення в лікувально-профілактичні заклади, з якими укладено угоду про співпрацю. Що стосується медичного персоналу, то наразі сформовано інститут лікарів-експертів. Такі фахівці присутні у кожному лікувально-профілактичному закладі, з яким було укладено угоду про співпрацю, і завжди можуть надати кваліфіковані консультації членам «Муніципальної лікарняної каси», – розповіла Р.МОІСЕЄНКО.

Начальник Головного управління охорони здоров’я також поінформувала, що на рахунках благодійної організації «Муніципальна лікарняна каса» наразі акумульовано більш як 800 тис. грн. За ці кошти члени МЛК при необхідності отримуватимуть медикаменти, діагностичні витратні матеріали при наданні медичної допомоги у стаціонарах.

«Лікарняні каси – суто добровільна справа. Такі організації успішно працюють як в регіонах України, так і в європейських країнах. Вивчаючи досвід роботи подібних організацій, я можу запевнити, що цей проект вигідний як для пацієнтів, так і для медичних закладів. Адже, обсяги фінансування медичної сфери, які ми маємо на сьогодні, не дають змоги у повному обсязі забезпечити надання медичної допомоги, і передусім, медикаментозної підтримки пацієнтам, які змушені звертатися до лікувально-профілактичних закладів. Впровадження цього проекту дає змогу залучити додаткові кошти для поліпшення забезпечення громадян – членів лікарняної каси медикаментозними та діагностичними засобами. Сплачуючи до МЛК щомісяця невелику суму, пацієнт отримує гарантію, завдяки якій може бути певен, що отримає необхідні медикаменти та розхідні матеріали для медичної допомоги тоді, коли це буде необхідно», – розповіла Р.МОІСЕЄНКО.

Для того, аби стати членом лікарняної каси, необхідно написати заяву і зробити перший внесок у розмірі 10 гривень. Після сплати щомісячного внеску у розмірі 30 гривень три місяці поспіль, людина має звернутися до офісу «Муніципальної лікарняної каси» за адресою Харківське шосе, 121, кімн. 212. Особа, що вступила до лікарняної каси, отримає індивідуальне посвідчення «члена лікарняної каси», яке дає право на користування послугами.

З більш детальною інформацію щодо діяльності «Муніципальної лікарняної каси» можна ознайомитися на сайті цієї організації: http://mlk.org.ua/

http://health.unian.net/ukr/detail/219278