‘Новини’

Ще раз про «відкриті двері», або чому спілкування зайвим не буває?

Газета “СУБОТА” №20 від 16 травня 2018 року: “Такий захід, як «день відкритих дверей», у діяльності кожної установи, організації, підприємства вже давно є традиційним. Адже головним мірилом успішності їх є довіра з боку населення. А найщиріша й найповніша довіра грунтується найпершим чином на знаннях, повній поінформованості, якої можна досягти в процесі всебічної та системної комунікації.
Саме тому в центральному офісі благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», яка вже майже 18 років ефективно захищає інтереси своїх членів у процесі надання медичної допомоги, відбувся «День відкритих дверей».
http://likkasa.com.ua/?p=11249

https://www.facebook.com/Likarnyanakasa/

Subota_20_2018 (1)-1

Read More

Дорогі друзі! Вітаємо вас із Днем пам’яті та примирення й Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні!

День Перемоги-1

Сімдесят три роки тому український народ разом із іншими народами антигітлерівської коаліції ціною мільйонів життів захистив світ від жахіть фашизму. Українці в різних арміях світу самовіддано та жертовно боролись проти спільного ворога. Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю полеглих у Другій світовій війні, віддаємо шану подвигу звитяжців, усвідомлюючи, що без їхнього подвигу не було б ні сучасної Європи, ні європейського майбутнього України. Ми увічнюємо пам’ять жертв війни задля консолідації суспільства та утвердження ідеалів миру.

Низько вклоняємося захисникам Вітчизни, дякуємо за патріотизм і мужність заради незалежності та територіальної цілісності України, свободи її народу. Здоров’я всім, родинного тепла і довгих років життя!

З повагою – правління ВГО «Асоціація працівників лікарняних кас України».

Read More

Про участь у роботі Міжнародного медичного форуму

26 квітня 2018 року виконавчий директор ВГО «Асоціація працівників лікарняних кас України» Грищук С.М. приймав участь у роботі VII Міжнародного медичного конгресу «Впровадження сучасних досягнень медичної науки у практику охорони здоров’я України».
У рамках конгресу проводилася науково-практична конференція «Реформування системи фінансування охорони здоров’я в Україні: виклики сьогодення», де Грищук С.М. виступив з доповіддю «Досвід застосування інформаційних технологій щодо моніторингу раціонального використання лікарських засобів закладами охорони здоров’я». Сергій Миколайович на прикладі діяльності «Лікарняної каси Житомирської області» поділився сучасними практичними підходами щодо автоматизованого  аналізу якості надання медичної допомоги та аудиту використання ресурсів в частині медикаментів та виробів медичного призначення.

Read More

«Забезпечення надання якісної медичної допомоги членам Лікарняної каси – головне в нашій роботі!»

http://likkasa.com.ua/?p=10816

1На цьому наголосив виконавчий директор благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» Володимир Станіславович Мишківський, відкриваючи зібрання лікарів-експертів філій ЛК, яке відбулось нещодавно.

Учасники засідання розглянули та обговорили низку питань стосовно діяльності організації, першим із яких було – про стан надання медичної допомоги членам ЛК впродовж 2 місяців 2018 року. Про це поінформувала завідуюча відділом аудиту та контролю якості ЛДП Раїса Володимирівна Артюх.

– Протягом цього періоду надано медичну допомогу за рахунок ЛК у 89 238 випадках на суму 10,7 млн. грн., – повідомила вона, деталізувавши, що стаціонарно було проліковано 29 044 особи, амбулаторно-поліклінічно – 19 453 особи, кількість обстежених становила 57 260 випадків звернень. – Причому 1 915 членів Лікарняної каси отримали за її рахунок медичну допомогу на суму понад тисячу гривень. Також упродовж двох місяців цього року було видано 17 направлень членам ЛК для отримання медичної допомоги в лікувальних закладах м. Києва через ВГО «Асоціація лікарняних кас України».2

Виступаюча також звернула увагу учасників зібрання, зокрема, на непоодинокі випадки, коли лікарі медичних закладів антибіотикопрофілактику при планових оперативних втручаннях замінюють антибіотиколікуванням, не завжди застосовують ступеневу терапію, що суперечить наказу МОЗ України від 29.08.2008 року №502 «Про затвердження клінічного протокоду з антибактеріальної профілактики в хірургії, травматології, акушерстві та гінекології». Крім того, Р.В.Артюх відзначила, що антибіотики для профілактики й лікування призначаються в більшості випадків емпірично, не завжди дотримуються оптимальні терміни антибіотикотерапії (деякі препарати призначаються вкінці лікування, перед виписуванням хворого зі стаціонару, або ж – у багатьох випадках – одночасно декілька антибіотиків тривалим курсом).

– Необхідно активніше співпрацювати з лікарями медичних закладів, нагадуючи їм про дотримання протоколів лікування, – закликала Р.В.Артюх. – Адже саме недотримання їх призводить до значної кількості звернень членів ЛК на «гарячу лінію» з медичних питань – зокрема, стосовно призначення ліків, які відсутні в протоколах лікування та ЛФ, що вказує на наявність подвійних стандартів або незнання лікарів уніфікованих протоколів лікування та нового ЛФ, термінів лікування, інфузійної терапії в терапевтичних відділеннях та денних стаціонарах, лікування ЦД тощ4о. Тож необхідно налагоджувати тіснішу співпрацю з лікарями, адже це сприятиме наданню якісної медичної допомоги членам Лікарняної каси.

Заступник виконавчого директора Сергій Миколайович Грищук поінформував учасників зібрання про взаємодію лікарських засобів. Він наголосив, що й цей напрямок також потребує активнішої взаємодії лікарів-експертів ЛК з лікарями медичних закладів. Адже вивчення якості надання медичної допомоги, наданої членам Лікарняної каси, зокрема, засвідчило непоодинокі випадки призначення несумісних препаратів, що може призвести до негативних наслідків.

– Тож у цьому контексті надзвичайно корисно було прослухати цикл тематичних лекцій «Актуальні питання управління якістю медичної допомоги», які провели нещодавно фахівці кафедри менеджменту охорони здоров’я НМУ імені О.О.Богомольця, – повідомила лікар-експерт відділу аудиту та контролю якості ЛДП Ірина Антонівна Білоус. – Викладачі кафедри констатували, що наразі в Україні існує адміністративно-командний підхід до забезпечення якості медичної допомоги, який потрібно замінити на принцип управління процесом.

Так, нинішня бюрократична мета поліпшення клінічного стану пацієнта та показників здоров’я населення загалом, дотримання відповідних нормативів має бути замінена задоволенням потреб пацієнтів, персоналу та інтересів держави, суспільства. Тобто важливими стають не лише процес та структура, як досі, а ще й – результат, до того ж – постійний. Механізмами управлінської дії повинні виступити програма безперервного поліпшення якості, самооцінка організації, система організації, система освіти, клінічний аудит – на відміну від нинішніх обліку та аналізу клінічних випадків із несприятливим результатом, консиліумів, контролю, статистичного обліку та звітів, стандартизації, сертифікації, ліцензування, акредитації. Відповідальність за результат має нести весь персонал закладу, адміністрація, держава, пацієнт – нині ж відповідальність покладена лише на медперсонал та адміністрацію. Мотивацію персоналу з визнання професіоналізму пацієнтами й колегами, покарання, декваліфікації, зниження рівня акредитації, позбавлення ліцензії необхідно змінити на професійне самоствердження, відмову від покарань.

5Як повідомила виступаюча, існує шість категорій вимірювання якості. Головна з них полягає в тому, що центральна роль відведена пацієнту – тобто медична допомога надається кожному пацієнту відповідно до його індивідуальних потреб та цінностей, а також забезпечення того, щоб цінності пацієнта спрямовували всі політичні рішення. Наступна категорія – безпечність – показує, наскільки пацієнти убезпечені від шкоди під час отримання ними медичних послуг. Категорія ефективності засвідчує базування забезпечуваних послуг на наукових знаннях. Категорія раціональності оцінює уникання зайвих витрат, у тому числі витрат оснащення та всіх видів ресурсів. Забезпечення допомоги, яка не відрізняється за якістю для різних хворих за такими особистими характеристиками, як вік, етнічна належність, географічне положення чи соціально-економічне становище оцінюються за категорією справедливості. Скорочення черг, а іноді й небезпечних затримок для отримувачів та надавачів послуг засвідчують своєчасність надання медичних послуг.

Основними механізмами управління якістю, за словами виступаючої, є ліцензування, акредитація, стандартизація, сертифікація та атестація як шлях до безперервного професійного розвитку. Інструментами ж мають бути клінічні настанови, уніфіковані та локальні протоколи, клінічний аудит, сертифікація системи управління якістю, табель оснащення, державний та локальний формуляр лікарських засобів, реєстр індикаторів якості, експертна оцінка, ретроспективний аналіз документації, спостереження, опитування, інформаційно-аналітичні системи.

– Доводиться констатувати, що медичні працівники не зацікавлені в об’єктивній оцінці їхньої діяльності, оскільки для них експертиза якості носить «каральний» характер, – відзначила І.А.Білоус, – Проте, як сказав Едвард Демінг: «Даремно шукати якість серед верстатів. Вона народжується в коридорах влади». Тобто забезпеченням якості надання медичної допомоги треба управляти на всіх рівнях керівництва галуззю.

В зв’язку з цим зрозумілими є мета та основні положення медичної реформи в Україні. Про дослідження обізнаності населення з ними поінформував учасників зібрання заступник виконавчого директора С.М.Грищук. Дослідження було проведене в І кварталі 2018 року студентами комунального вищого навчального закладу «Житомирський медичний інститут» Житомирської обласної ради. За розробленою спеціальною анкетою здійснювалось опитування медичного персоналу та пацієнтів закладів охорони здоров’я, розташованих у м.Житомирі, студентів-бакалаврів та магістрів Житомирського медичного інституту. Відбір респондентів відбувався у випадковому порядку. Всього було опитано 407 громадян. За результатами дослідження встановлено досить низький рівень обізнаності населення з основними положеннями Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Середній показник обізнаності становив 3,4 бали з 10 можливих. Із усієї кількості опитаних 71,5% вважають, що медицина в Україні потребує реформування. Лише 36,6% вважають, що з упровадженням медичної реформи можливість отримання саме якісної й доступної медичної допомоги зросте, 27,3% вважають, що зменшиться, 19,9% – не зміниться. Причому на запитання, чи буде доцільно з упровадженням медичної реформи сплачувати додаткові внески до Лікарняної каси, фондів добровільного медичного страхування, близько 44% респондентів відповіли ствердно (варто відзначити, що частка медпрацівників, котрі дали позитивну відповідь, становила 51,4%).

6- Тож роз’яснювальна робота як серед медпрацівників, так і серед пацієнтів, котрі перебувають у Лікарняній касі, залишається одним із основних пунктів діяльності лікарів-експертів ЛК. Адже мета впроваджуваних реформ співзвучна з нашим головним завданням – забезпечення надання якісної медичної допомоги, – наголосив, підсумовуючи зібрання, виконавчий директор Володимир Станіславович Мишківський. – Саме тому ми активно шукаємо шляхи вирішення проблем, породжених часом і не залежними від нас обставинами, які виникають у членів ЛК при обстеженнях, лікуванні. Так, оскільки з 01.04.2018 року КУ «Обласний медичний консультативно-діагностичний центр» Житомирської обласної ради припинив співпрацю з БО «Лікарняна каса Житомирської області», ми уклали відповідну угоду з обласною клінічною лікарнею імені О.Ф.Гербачевського. За угодою для членів ЛК за направленням сімейного лікаря за рахунок організації проводять лабораторні дослідження на визначення рівня гормонів щитоподібної залози, а також – певні УЗ-дослідження. В подальшому перелік наданих послуг буде розширено.

Крім того, лабораторне обстеження щитоподібної залози, а також онкомаркери, інфекційні, імунологічні, біохімічні, гематологічні, загальноклінічні, цитологічні дослідження здійснюють приватні лабораторії – ТОВ «Малікс-Мєд» («ІNVIVO») та ТОВ «Медичний центр Асклепій плюс». Єдина умова для проведення обстежень – наявність направлення сімейного лікаря. Для зручності в обслуговуванні пацієнтів та економії їхнього часу ТОВ «Малікс-Мєд» («ІNVIVO») та ТОВ «Медичний центр Асклепій плюс» мають забірні пункти біологічного матеріалу майже в кожному медичному закладі.

Мамографічне обстеження за рахунок Лікарняної каси за направленням лікаря проводяться в обласному онкодиспансері.

Тобто забезпечення надання якісної медичної допомоги – основа основ нашої діяльності й ми докладаємо всіх зусиль для вирішення цього питання!

Read More

ДОРОГІ ДРУЗІ! ПРИЙМІТЬ НАЙЩИРІШІ ВІТАННЯ З ВЕЛИКОДНЕМ – СВІТЛИМ СВЯТОМ ВОСКРЕСІННЯ ГОСПОДНЬОГО!

ВЕЛИКДЕНЬ-2

Великдень нагадує про справжні цінності, які близькі для всіх нас. Це свято є свідченням того, що любов, добро та радість – основа щасливого життя кожної людини та суспільства в цілому. Цього дня ми спільно молимо Бога наповнити наші серця благословенням, просимо захистити Україну та дякуємо Всевишньому за те, що в часи випробувань відчуваємо Його підтримку.

Тож бажаємо вашим оселям щасливого дитячого сміху й солодкої свяченої паски. Всім щиро зичимо міцного здоров’я та гарної долі. Нехай ці радісні Великодні дні стануть початком нових звершень і перемог на шляху нашої великої й сильної української родини!

ХРИСТОС ВОСКРЕС – ВОСКРЕСНЕ УКРАЇНА!

З повагою – правління ВГО «Асоціація

працівників лікарняних кас України».

Read More

У 2017 році послугами Лікарняної каси Львівської залізниці скористалося майже 17 тис. залізничників, членів їхніх сімей та ветеранів магістралі на суму понад 34 млн гривень

Громадська організація «Лікарняна каса Львівської залізниці» прозвітувала про підсумки діяльності впродовж 2017 року. Нині членами Лікарняної каси є понад 42 тис. осіб, 94,4 % з них – працівники регіональної філії «Львівська залізниця» та інших підрозділів ПАТ «Укрзалізниця», решта – члени їхніх родин та ветерани магістралі. За підсумками 2017-го року на рахунок Лікарняної каси надійшло 35 млн грн. членських внесків, витрачено – 34,5 млн грн. Майже (88,2% – на лікування членів каси, решта – на придбання медичного обладнання тощо). Загалом медичну допомогу в 2017 році отримали 16743 особи.


Члени Лікарняної каси впродовж року отримували медичну допомогу в 238 медичних закладах. За рік надійшло 2893 справи на компенсацію витрат за лікування членів каси в неуповноважених (незалізничних) медзакладах. Сукупно торік було виплачено 8,6 млн грн. компенсацій. Поряд із тим, за зверненням медичних закладів щодо лікування 638 осіб надано дозволи на понадлімітні витрати на загальну суму 1,5 млн грн., адже іноді сума коштів, потрібна для ефективного та повного лікування, сягала 20 тис. грн. і більше. У 2017-му майже 500 осіб отримали компенсацію в розміні понад 5 тис. грн., у тому числі 104 особи – понад 10 тис. грн., 65 осіб – від 20 до 35 тис. грн., 23 особи – від 35 до 75 тис. грн.

Внаслідок зростання цін на медикаменти, обстеження, вироби медичного призначення на 30,6% збільшилися витрати на медичне обслуговування. Тож із метою збереження належного рівня медичного обслуговування членів Лікарняної каси розмір щомісячних членських внесків у 2017-му збільшено до 75 грн. При цьому, кожен працівник чи пенсіонер магістралі згідно з колдоговором отримує часткову компенсацію членських внесків у розмірі 25 грн.

Завдяки збільшенню розміру членських внесків збільшено ліміти витрат на медикаменти та обстеження (від 25% – при захворюваннях терапевтичного і хірургічного профілю, до 75% – при кардіохірургічних втручаннях, проведенні хіміотерапії та лікуванні гепатитів). Введено компенсацію при амбулаторно-поліклінічному лікуванні на обстеження МРТ, КТ, УЗД.

Лікарняна каса – це соціальний проект, що запроваджений і успішно функціонує на Львівській магістралі із 2009 року. Його першочерговим завданням є покращення рівня медичної допомоги залізничникам, членам їхніх сімей та ветеранам транспорту. Тому в ході діяльності Лікарняна каса Львівської залізниці постійно вдосконалює програму надання медичної допомоги. За звітний період її розширено в частині проведення інтенсивної терапії, лікуванні очних захворювань зі застосуванням сучасних технологій, амбулаторного лікування тощо. Прийнято рішення щодо членства у касі дітей залізничників – членів Лікарняної каси. Крім того, до Лікарняної каси без сплати членських внесків прийнято членів сімей залізничників, які загинули в зоні АТО, їхніх дітей взято на обслуговування в дитячу поліклініку Львівської клінічної лікарні на залізничному транспорті.

Базовим закладом для лікування членів Лікарняної каси є Клінічна лікарня Львівської залізниці (м. Львів), але зі зміною статусу інших відомчих медичних закладів постало питання щодо подальшого обслуговування членів Лікарняної каси в районах та інших областях. Для вирішення цієї проблеми Лікарняна каса уклала договори із комунальними лікарнями практично у всіх регіонах діяльності магістралі, а всі уповноважені медзаклади забезпечені електронною базою даних членів каси. Крім того, Лікарняна каса уклала договори з медичними закладами та аптечними установами на безготівковий відпуск медикаментів для членів Лікарняної каси, що лікуються в уповноважених закладах, якщо такі медикаменти відсутні в лікарні.

Медичні установи, із якими укладені договори:

Львівська обл.: Стрийська і Самбірська (колишні залізничні) лікарні, Самбірська центральна районна лікарня, обласна клінічна лікарня, обласний кардіологічний центр;

Тернопільська обл.: обласна університетська лікарня, Тернопільський міський лікувально-діагностичний центр (колишня залізнична лікарня);

Рівнненська обл.: Рівненська міська (колишня залізнична) лікарня №2, Здолбунівська центральна районна лікарня;

Волинська обл.: Луцька міська клінічна лікарня, Ковельське міське територіальне медичне об’єднанням, Ковельська обласна поліклініка (колишня залізнична лікарня), Сарненська районна (колишня залізнична) лікарня;

Івано-Франківська обл.: Івано-Франківська центральна міська клінічна лікарня і міська клінічна лікарня №1, Івано-Франківська міська поліклініка №5 (колишня залізнична лікарня), Івано-Франківський обласний госпіталь ветеранів війни (м. Коломия, колишня залізнична лікарня);

Чернівецька обл.: Чернівецька міська (колишня залізнична) лікарня, обласна лікарня швидкої медичної допомоги.

Закарпатська обл.: Ужгородська центральна міська університетська лікарня, Ужгородська районна (колишня залізнична) лікарня, Мукачівська міськрайонна, Воловецька і Виноградівська районні лікарні, Чопська міська (колишня залізнична) лікарня.

Посилання: http://railway.lviv.ua/info/press-center/news/article/2018/april/1558/

Read More

ДОСЛІДЖЕННЯ ОБІЗНАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ З ОСНОВНИМИ ПОЛОЖЕННЯМИ МЕДИЧНОЇ РЕФОРМИ

було проведене в І кварталі 2018 року студентами комунального вищого навчального закладу «Житомирський медичний інститут» Житомирської обласної ради.

http://likkasa.com.ua/

За розробленою спеціальною анкетою здійснювалось опитування медичного персоналу та пацієнтів закладів охорони здоров’я, розташованих у м.Житомирі, студентів-бакалаврів та магістрів Житомирського медичного інституту. Відбір респондентів відбувався у випадковому порядку. Всього було опитано 407 громадян.

За результатами дослідження встановлено досить низький рівень обізнаності населення з основними положеннями Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Середній показник обізнаності становив 3,4 бали з 10 можливих.

Отож із усієї кількості опитаних 71,5% вважають, що медицина в Україні потребує реформування. Лише 36,6% вважають, що з упровадженням медичної реформи можливість отримання саме якісної й доступної медичної допомоги зросте. 27,3% вважають, що зменшиться, 19,9% – не зміниться.

Причому на запитання, чи буде доцільно з упровадженням медичної реформи сплачувати додаткові внески до Лікарняної каси, фондів добровільного медичного страхування, близько 44% респондентів відповіли ствердно. Варто відзначити, що частка медпрацівників, котрі дали позитивну відповідь, становила 51,4%.

(для детального перегляду – натисніть курсором на таблицю)

таблица опрос

Read More

Житомирщина – одна з двох областей України, де жителі найменше витрачають на ліки – результати Індексу Здоров’я

23 березня у Житомирі фахівці програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження» представили результати дослідження «Індекс Здоров’я. Україна — 2017».

http://oz.zt.gov.ua/

2018_03_23_000001

Презентацію даного дослідження на Житомирщині провели: Анна Карашівська, медіа-експерт програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження»; Тетяна Степурко, доцент магістерської програми «Менеджмент в охороні здоров’я» Національного університету «Києво-Могилянська академія»; Вікторія Захожа, заступник виконавчого директора Київського міжнародного інституту соціології. У заході брали участь  Віктор Лучків, в.о. заступника начальника управління охорони здоров’я облдержадміністрації; Марія Місюрова, начальник управління охорони здоров’я Житомирської міської ради; Олександр Зарицький, начальник обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики, а також заступники головних лікарів з питань організаційно-методичної роботи обласних та Житомирських міських лікувальних закладів та представники регіональних ЗМІ.

2018_03_23_000002

Дані дослідження свідчать, що у 2017 році Індекс здоров’я жителів Житомирщини вийшов на рівень 64 пунктів зі 100, що на 7 пунктів вище,  а ніж у 2016 році, та на 2 пункти вище за середній показник по Україні. Індекс враховує, наскільки громадяни задоволені амбулаторною та стаціонарною медичною допомогою, чи звертаються до лікаря у випадку хвороби, як оцінюють свій стан здоров’я, скільки витрачають на ліки, що знають про здоров’я та здорову поведінку.

2018_03_23_000003

У 2017 році 63%, чи приблизно двоє з трьох мешканців Житомирської області сказали, що мають погане та дуже погане здоров’я. Хоча кількість опитаних з такою оцінкою зменшилась порівняно з 2016 роком (74%), однак регіон досі входить у трійку областей по Україні, де люди найгірше оцінюють своє здоров’я.

2018_03_23_000004

Так само негативно жителі області оцінили екологічну ситуацію в регіоні: лише 29% схвально відгукнулись щодо чистоти повітря й води. Гірший відгук щодо екологічної ситуації в мешканців Дніпропетровської та Запорізької областей – лише 25% і 20% опитаних відповідно оцінили екологічну ситуацію в регіонах як «добру» та «дуже добру». Найкраща ситуація з екологією, на думку респондентів, у Чернігівській області: 68% чернігівців схвально оцінили чистоту повітря й води.

2018_03_23_000005

Поведінка в разі хвороби

37% опитаних жителів області в разі нездужання найперше зверталися до сімейного лікаря чи терапевта. Це найвищий показник такої поведінки в разі хвороби серед областей України. Загалом по країні лише 19% одразу звертались до лікаря. Найчастіше ж у середньому по Україні люди у випадку нездужання лікувалися самостійно за допомогою ліків (28% усіх опитаних).

Опитані у Житомирської області, які не зверталися до лікаря, коли захворіли чи отримали травму, найчастіше пояснювали свою поведінку тим, що знали, як лікуватися з попереднього досвіду-66% усіх опитаних. Цей показник майже не відрізняється від минулорічного (64%) і є трохи вищим від середнього по Україні (56%). Водночас, майже удвічі збільшилась кількість громадян у Житомирській області, котрі не звернулися до лікаря через недовіру до лікарів – з 7% у 2016 році до 15% у 2017 році.

2018_03_23_000006

Задоволеність медичною допомогою

Житомирська область посідає третє місце за рівнем задоволеності дільничним педіатром – 92% цілком задоволені та скоріше задоволені. Для порівняння: дільничним терапевтом (сімейним лікарем) задоволені 75% мешканців області, а медичною допомогою в стаціонарі – лише 61%.

2018_03_23_000007

76% батьків Житомирської області позитивно ставляться до вакцинації. При цьому 18% батьків серед усіх опитаних в області відмовлялися від обов’язкових щеплень для своєї дитини (у 2016-му цей показник сягав 24%). Відповідні значення для України становлять 73% і 21% відповідно.

2018_03_23_000008

Фінансова доступність медичної допомоги

Житомирщина увійшла до ТОП-4 областей, де амбулаторна та стаціонарна допомога мають найбільш фінансово доступний вигляд – лише 21% населення, або один з п’яти мешканців області мусив відкладати свій візит до лікаря з фінансових причин, а в 2016 році цей показник сягав 44%.

Найбільш фінансово доступною амбулаторна та стаціонарна допомога є в Луганській області (лише 9% не відвідали лікаря через брак коштів). Натомість найменш фінансово доступною є медична допомога в Черкаській (45%), Одеській (43%), Донецькій (41%) та Херсонській (41%) областях.

Середній розмір витрат на закупівлю ліків за останні 30 днів для регіону склав 300 гривень, що на 270 грн менше, ніж в середньому по Україні (570 грн). Область є другою за найнижчим обсягом витрат на лікарські засоби по Україні: менше витрачають лише в Хмельницькій області – 280 грн. При цьому найвищий рівень витрат на ліки за останні 30 днів зафіксовано в Тернопільській – 1118 грн.

Коментуючи цю ситуацію Віктор Лучків зазначив, що жителі Житомирської області чи не найменше витрачають коштів на ліки завдяки ефективній роботі БО «Лікарняна каса Житомирської області» та широкому залученню людей до урядової програми «Доступні ліки».

Ставлення до реформи охорони здоров’я

Існують суттєві відмінності між регіонами у ставленні до реформи охорони здоров’я. Число опитаних у Житомирській області, які вважають реформу необхідною, є більшим за середній по Україні показник: 90% проти 84% відповідно. Суттєво збільшилась кількість мешканців Житомирщини, які вважають, що реформа відбувається, і тепер цей відсоток складає 30, порівняно із 19% у 2016-му. Загалом по Україні 23% респондентів бачать, що реформа охорони здоров’я триває.

Від реформи житомиряни, як і респонденти в цілому по Україні, передовсім очікують правильне діагностування та призначення лікування, зменшення витрат пацієнта на медичну допомогу та ліки. Водночас тільки 3% опитаних очікують, що зарплати медичного персоналу при цьому збільшаться.

Щоб втілювати реформу послідовно й ефективно, потрібно системно моніторити доступність і якість надання медичної допомоги на місцях, особливу увагу приділяючи думці її споживачів. Саме для такого системного оцінювання вже другий рік поспіль проводиться дослідження «Індекс здоров’я. Україна». Цьогоріч ми можемо відстежити як змінити в системі охорони здоров’я в рамках реформи.

«Індекс здоров’я. Україна – 2017» є інструментом, завдяки якому управлінці галузі охорони здоров’я й усі, хто долучається до формування політики на національному та місцевому рівнях, можуть оцінити вплив реформи на пацієнтів і громаду. У процесі медичної реформи «Індекс здоров’я. Україна – 2017» надасть дуже важливі дані, які допоможуть краще зрозуміти ситуацію на місцях, зіставити її з іншими областями та загальнонаціональними показниками, а також вчасно реагувати на виклики.

Житомирські організатори охорони здоров’я подякували представникам програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження» за цікаві та ґрунтовні дослідження та висловили сподівання на подальшу співпрацю.

Прес-центр УОЗ ОДА

http://likkasa.com.ua/?p=10752

Read More

Сергій Хвелось: «Висновки мають робити не лише лікарі, але й населення!»

http://likkasa.com.ua/?p=10747

Газ. «Субота» №12 (949) від 21 березня 2018 року.

Що там казати, ми вже звикли до того, що з настанням холодів – разом із багатьма звичними побутовими проблемами та турботами суто комунального характеру – до нас, наче за сумною традицією, приходить і пора сезонних захворювань. Цьогоріч зимова прохолода відступає неохоче і, вочевидь, ще тривалий час нам доведеться чути про тепер уже весняні «спалахи» грипу, ГРВІ, які часто супроводжуються пневмонією та іншими небезпечними для здоров’я ускладненнями. Як убезпечити своє здоров’я від нападу підступних, але поширених захворювань, а ще важливіше – як уникнути важких ускладнень у разі захворювань на грип, ГРЗ та інші вірусні інфекції, які вражають органи дихання, ми дізнавались у розмові з завідуючим пульмонологічним відділенням Житомирської обласної клінічної лікарні імені О.Ф.Гербачевського Сергієм Івановичем Хвелосем.

ХВЕЛОСЬ- Отже, Сергію Івановичу, попри сумну статистику захворювань, де найчастіше на провідних рядках перебувають чи то серцево-судинні, чи онкологічні хвороби, доводиться визнавати той факт, що якраз сезонні захворювання на грип, ГРВІ та пневмонію вражають найбільше людей. По суті, ці, так звані сезонні хвороби, стають ледь не обов’язковим атрибутом нашого повсякденного життя.

– Так, саме хвороби органів дихання залишаються найбільш розповсюдженою патологією у структурі захворюваності населення України. Зрештою, так було завжди і така ж ситуація, за великим рахунком, у всіх країнах, які мають схожі до наших кліматично-природні цикли. Адже не секрет, що потужні спалахи та епідемії грипу фіксуються не лише в Україні, а й у країнах із більш досконалими системами охорони здоров’я і – без сумніву – більш високим рівнем життя людей. Втім, як би там не було, але ми маємо зосередити свою увагу на тому, як проходити подібні «спалахи», а то й епідемії так званих сезонних захворювань із мінімальними загостреннями та втратами. Щодо характеру та поширеності так званих сезонних захворювань, то люди мають розуміти, що віруси грипу та ГРВІ потрапляють в організм і вражають перше, що зустрічається на їхньому шляху – органи дихання. Якщо конкретніше – вони порушують роботу так званого миготливого епітелію, що відкриває дорогу в організм іншим інфекціям. У той же час усі сили організму йдуть на боротьбу із вірусами, що послаблює імунну систему. Якраз тоді агресивні мікроорганізми, які проникають в організм людини, атакують і вражають його слабкі місця, наприклад, органи з проявами так званих хронічних хвороб. Ось тут найчастіше і виникає небезпека ускладнень.

А взагалі – найпоширенішим ускладненням грипу є пневмонія та бронхіт. Знову ж таки, варто зазначити, що особливо небезпечна вірусна пневмонія, коли вірус виявляє високу агресивність та характеризується пристосованістю. Вірусна пневмонія, до відома, впродовж перших кількох днів дуже схожа на певний різновид грипу, а вже з 3-4 дня захворювання ускладнюється ще й бактеріальною інфекцією.

- Найперше гасло і головний постулат лікарів найчастіше зводяться до твердження про вчасність встановлення діагнозу.

– Діагностика в сучасних системах охорони здоров’я має домінуюче і визначальне значення. Це зрозуміло і загальновідомо. У випадку з хворобами органів дихання, які найпоширеніші серед нашого населення, питання про вчасність діагностики має особливу вагу. Причому йдеться про вчасність не у вимірі тижнів чи місяців, а про більш оперативну – коли кожен день, а іноді – кожна година призводять до значних ускладнень для здоров’я пацієнта, а буває, що від цього залежить і його життя. Взимку 2017-2018 року на Житомирщині спалахи захворювань на грип та ГРВІ масштабів пандемії не сягнули, а тому, на щастя, говорити про лавину ускладнень не доводиться. І пандемії вірусної пневмонії, як найбезпечнішого ускладнення після грипу чи ГРЗ, цього року також не було.

-  Але ж ситуація зразка 2009 року в багатьох Ваших колег, як кажуть, на пам’яті?

– Звісно ж, та зима закарбувалася надовго й висновки довелось зробити не лише керівникам галузі, але й нам, лікарям, які тоді перебували на «передньому краї» боротьби зі страшною недугою. Проте якраз тут мушу сказати, що розслаблятись чи заспокоюватись не можна. Але знову ж таки – важливо, щоб висновки робили не лише лікарі, а й населення. Вчасний виклик лікаря, виконання всіх його настанов та призначень, дотримання постільного режиму мають стати аксіомою поведінки будь-якої людини, яка захворіла на грип, ГРВІ, чи має хоча б упродовж кількох днів нежить та підвищену температуру. Якщо вищезгадані дії з боку хворого вважаються необов’язковими чи другорядними, то це завжди призводить до негативних наслідків. Мало того, що людина, нехтуючи викликом чи візитом до лікаря, ускладнює перебіг хвороби, людина ще й заражає оточуючих – поширює хворобу, чим завдає шкоди соціального характеру. Щодо розуміння небезпеки перенесення так званої «застуди» «на ногах», то ми поки що до цього, як мовиться, «не доросли». Дивно, чому люди, які користуються найновітнішими плодами та досягненнями цивілізаційного прогресу, не розуміють, що лише терапевт, до якого звернувся пацієнт із нежиттю, кашлем та підвищеною температурою, спроможний призначити адекватне лікування. Адже лікуватись за порадами з Інтернету, підказками родичів чи знайомих дуже безвідповідально. Бо лише лікар при своєчасному до нього зверненні зможе простежити й відчути стан пацієнта, а за необхідності – визначити потребу корегування терапії. Це особливо важливо в ситуаціях, коли хворого доводиться переводити на стаціонарне лікування.

- Сергію Івановичу, Ви, як керівник спеціалізованого пульмонологічного відділення обласної лікарні, констатуєте, що пацієнт неохоче звертається до лікаря?

–  Скажімо так – я знаю про це явище, бо воно досить поширене і проявляється не лише в практиці нашого відділення. Пояснюється така ситуація багатьма факторами і найпершим – соціальним. Загальновідомо, що умови лікування нині суттєво відрізняються від, скажімо, двадцятилітньої давності. Медичні препарати, окремі процедури, вироби медичного призначення стали більш дороговартісними, тож бюджетного фінансування не вистачає. В цивілізованих країнах із сучасними системами охорони здоров’я діє відлагоджена система страхової медицини. У нас вона з багатьох причин іще не запроваджена. Отож пацієнт, опинившись у складній ситуації, коли хвороба вимагає інтенсивного лікування, має покладатися на власні кошти. Щоправда, Житомирщина в цьому плані має досить дієвий інструмент солідарної підтримки хворого у вигляді діяльності благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області».

- От, скажімо, на прикладі відділення пульмонології Житомирської обласної клінічної лікарні – що дає пацієнту членство у благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області»?

– Скажемо так: членство в Лікарняній касі позбавляє пацієнта, котрий потрапив до нас на лікування, дуже багатьох клопотів та турбот. Наприклад, хворий на пневмонію пацієнт потребує негайного інтенсивного лікування, яке – в свою чергу – потребує чималих коштів. Знову ж таки, приклад: вартість флакону антибіотика, який вводиться у вигляді ін’єкції, сягає понад 50 гривень. І таких флаконів щодня треба два-три. Рахуйте вартість антибіотиків упродовж 4-6 днів перебування на стаціонарному лікуванні. Зауважу, що сучасне лікування передбачає обов’язкові лабораторні дослідження та рентгенівські знімки. Члени Лікарняної каси користуються всіма, мною зазначеними, послугами за рахунок ЛК. Ще один недругорядний фактор: хворому потрібні корекції в лікуванні, можливо – певні додаткові обстеження. Знову ж таки, членам Лікарняної каси в цій ситуації значно простіше, бо лікар, який призначає курс лікування, або ж певне лабораторне дослідження, знає, що відповідні витрати здійснює Лікарняна каса. У випадку ж, якщо пацієнт не перебуває в Лікарняній касі, відповідні кошти має вносити він сам, або ж його родичі. Повірте, це складно не лише для пацієнта, для його домашнього бюджету, але й для нас, лікарів. І навпаки, у ситуації, коли до нашого відділення потрапляють члени Лікарняної каси, нам значно легше, простіше, зручніше його лікувати. Зауважу, що, зазвичай, від 30 до 40 відсотків пацієнтів, які потрапляють до нашого відділення, є членами Лікарняної каси. Досвід роботи нашого відділення однозначно підтверджує, що якраз серед пацієнтів, котрі перебувають у ЛК найменший відсоток ускладнень внаслідок хвороби.

- Отже, Сергію Івановичу, аргументи для того, щоб стати членом Лікарняної каси, виходячи з досвіду роботи очолюваного Вами відділення, є промовистим і доволі переконливим. А наскільки діяльність «Лікарняної каси Житомирської області» буде потрібною і корисною в умовах нині розпочатої медичної реформи?

–  Реформа щойно проголошена, проглядаються лише перші її організаційні кроки. Проте ми маємо розуміти, що реформаторські заходи з певною вірогідністю покращать розподіл коштів, які вже за рік-два «йтимуть за пацієнтом». Але ж їх не вистачатиме для покриття всіх витрат, які потребує сучасний процес лікування. Бо ж бюджет галузі охорони здоров’я суттєво не збільшено, а головного – страхової медицини, як основної підвалини у забезпеченні лікування хворих – в Україні немає і, на жаль, найближчими роками її поява малоймовірна. Таким чином Лікарняна каса, як певний провісник страхової медицини, поки що залишається важливим чинником і потужною підтримкою для її членів, коли виникає потреба в складному й дороговартісному лікуванні. Більше того, відчутне ускладнення соціально-економічної ситуації в країні, що позначилося на погіршенні добробуту значної частини наших співгромадян, лише зміцнили переконання людей у тому, що членство в Лікарняній касі стає справжнім помічником у ситуації, коли людина стає пацієнтом лікарні й потребує серйозної допомоги. Як лікар із багаторічним досвідом роботи, я це чудово розумію й переконувався в цьому не раз. Тож за нинішніх умов вважаю таку форму взаємопідтримки громадян доречною, корисною, оптимальною та потрібною.

Матеріал підготував Віктор Герант.

Read More

Звіт про діяльність БО «Лікарняна каса Житомирської області в 2017 році.

Відбулось засідання правління благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», яке провів голова правління – д.мед.н., професор, академік Академії наук вищої освіти України, заслужений лікар України Валентин Дмитрович Парій.

http://likkasa.com.ua/?p=10548

15

Головним питанням, яке розглянули учасники зібрання, був звіт виконавчої дирекції про діяльність організації протягом 2017 року та виконання кошторису в другому півріччі 2017 року, за якими виступив виконавчий директор Володимир Станіславович Мишківський.

Він, зокрема, повідомив, що протягом минулого року в ЛК вступили 7 130 осіб і наразі в ній перебуває 208 526 громадян – це становить 16,8% від загальної кількості населення області. За словами доповідача, за показником вступу до ЛК лідирують міста Житомир та Новоград-Волинський (включно з районом), Коростень і Коростишівський район. Проте в ряді районів – Лугинському, Коростенському, Брусилівському, Народицькому, Ружинському – ситуація зі вступом їх мешканців до Лікарняної каси бажає бути кращою, адже в кожному з них протягом року членами організації стали менше 100 осіб.

За структурою вступників до ЛК за способом оплати переважає індивідуальна форма (5 878 осіб – 82%) проти колективної (1 252 особи – 18%). За індивідуальною формою чільне місце займає вступ через термінали «Приватбанку», які розміщені в офісах ЛК (з 4 483 вступників по системі «Приватбанку» через термінали в офісах вступили 3 437 осіб). Велика частка вступників (749 осіб) – через «Ощадбанк». Зростає кількість вступників через сайт ЛК.

– Протягом 2017 року завдяки такому способу вступу до Лікарняної каси членами організації стали 247 осіб, – констатував Володимир Станіславович. – Це зручно для них, адже на сайті можна не лише вступили до організації, а й перевіряти стан сплати щомісячних добровільних пожертвувань та сплачувати їх платіжною карткою будь-якого банку без комісії для платника. Також минулоріч для користувачів із телефонами на Android у Play Маркет з’явився офіційний додаток «Лікарняна каса Житомирської області». За його допомогою мешканці області, котрі перебувають у ЛК,  можуть перевірити, а також здійснити оплату щомісячних добровільних пожертвувань у Лікарняну касу.

Стосовно колективного вступу до ЛК – наразі колективними членами є 1 096 підприємств області. В 2017 році вступили 52 нові організації (292 особи). В організаціях, які перебувають в ЛК, додатково вступили 960 осіб. Користується попитом відновлення в організації – минулоріч поновили перебування 1 323 особи. Виключено 8 960 осіб.

– На цей показник впливає багато чинників, – відзначив Володимир Станіславович, – як-то, зокрема, загальний економічний стан у країні, реформування медицини, яке нині впроваджується – люди задають багато питань стосовно подальшої долі БО «Лікарняна каса Житомирської області». Тож один із напрямків нашої подальшої роботи полягає в тому, щоб пояснювати населенню, що держава не зможе повністю вирішити усі питання з забезпеченням пацієнтів якісною медичною допомогою. Адже програмою медичних гарантій буде визначатись лише певний перелік та обсяг медичних послуг та лікарських засобів, оплата яких гарантується за рахунок коштів державного бюджету України. Тому Лікарняна каса продовжуватиме активно працювати паралельно з упроваджуваною реформою. На первинній ланці ми й надалі забезпечуватимемо лікування понад 100 захворювань за амбулаторними рецептами, на вторинному та третинному рівнях частина допомоги (її розмір іще не визначено) буде покриватись за рахунок коштів держбюджету України, а решту забезпечить ЛК. Крім цього, через те, що частину забезпечення візьме на себе за Програмою медичних гарантій держбюджет України, Лікарняна каса зможе значно розширити свої програми.

Аналізуючи виконання фінансового плану за 2017 рік, доповідач зауважив, що при запланованих 69 млн. 889 тис. грн. фактична сума надходжень склала 70 млн. 735 тис. грн. Витрати ж при цьому склали 67 млн. 764 тис. грн. – 85% їх були спрямовані на основну діяльність. Так, ліків та виробів медичного призначення надано закладам охорони здоров’я області шляхом централізованого постачання та через аптечну мережу на суму 44,3 млн. грн., членам ЛК за амбулаторними рецептами через аптечну мережу – на суму 10,2 млн. грн., оплачено послуг із обстеження членів ЛК в Житомирській області, лікування за межами області – на суму 3,3 млн. грн. Витрати на один ліжкодень у цілодобовому стаціонарі за статтею «Медикаменти та ВМП» за рахунок ЛК в 2017 році становили 80,57 грн. – при цьому витрати на один ліжко день із бюджетного фінансування становили лише 14,87 грн.

Стосовно виконання кошторису в другому півріччі – при запланованих 35 млн. 495 тис. грн. надходження коштів становили 36 млн. 770 тис. грн. Сума витрат у другому півріччі 2017 року склала 33 млн. 689 тис. грн. – причому видатки на забезпечення основної діяльності ЛК (забезпечення медикаментами та виробами медичного призначення, проведення обстежень членів ЛК тощо) становили 30 млн. 442 тис. грн. Витрати на адміністративно-господарську діяльність склали 14, 1%.

В 2017 році медична допомога за рахунок ЛК надавалась у 489 451 випадку на суму 57 188 905 грн. В структурі пролікованих протягом 2017 року членів ЛК переважає амбулаторно-поліклінічне лікування – 65% від загальної кількості (107 857 пацієнтів).

З метою розширення амбулаторного лікування та наближення можливості отримання ліків за місцем проживання укладено угоди з аптеками в усіх районах області, які мають 115 аптечних пунктів.

Здійснюється співпраця з сімейними лікарями – на початок нинішнього року укладено відповідні угоди з 19 лікарями ЗПСМ, котрі залучають до ЛК мешканців області. Це сприяє тому, що населення має більше можливості отримувати якісну медичну допомогу.

Кількість пролікованих у стаціонарних відділеннях становила в 2017 році 57 827 пацієнтів (35% від загальної кількості). Кількість обстежень членів ЛК – 305 217 випадків.

Також Лікарняна каса прагне максимально задовольнити потребу громадян (членів організації) в отриманні високоспеціалізованої медичної допомоги. В 2017 році 123 члени ЛК отримали підтримку в медичному супроводі в лікувальних закладах м. Києва. Крім цього, відшкодування витрат у зв’язку з невідкладними станами за межами області за рішенням правління отримали 134 особи.

Постійно проводиться вивчення громадської думки шляхом телефонного опитування після виписування зі стаціонару. За результатами останнього, яке проводилось в другому півріччі 2017 року, встановлено, що 70% пацієнтів докуплюють медикаменти, що вкотре підтверджує недотримання вимог локальних клінічних протоколів та недостатню співпрацю з лікувальними закладами. Проте 87,3% респондентів заявили, що будуть рекомендувати своїм близьким вступати до Лікарняної каси.

Аналіз телефонних звернень за цілодобовою «гарячою лінією» з медичних питань показав, що за структурою ці звернення стосуються сплати благодійних внесків у лікувальних закладах, призначення ліків, які відсутні в протоколах лікування (що вказує на наявність «подвійних стандартів» або недотримання лікарями локальних клінічних протоколів), термінів лікування тощо.

Під патронатом ЛК перебувають 579 дітей-сиріт – із них протягом минулого року проліковано 163 дитини. За рахунок ЛК продовжується лікування інвалідів війни (в 2017 році проліковано 32 особи), учасників АТО (проліковано 163 особи), діє програма «Потурбуйся про батьків».

Здійснювалась упродовж 2017 року інформаційна робота – діяльність організації висвітлювалась у друкованих виданнях (у газетах «Пульс», «Ваше здоров’я», «Субота», «Ехо»), на сайтах (ЛК, ВГО «Асоціація працівників лікарняних кас України», «Фейсбук» та інших), у програмах радіо та телебачення, в співпраці з прес-службами інших організацій.

– На даний час діяльність ЛК в області сприяє підготовці закладів охорони здоров’я області до впровадження медичної реформи. Так, у нас відпрацьована система договірних взаємовідносин із лікувальними закладами, підприємствами, банківськими установами. Також ми активно пропагуємо необхідність дотримання лікарями лікарського формуляру та протоколів лікування, затверджених МОЗ України, які базуються на доказовій медицині. Тобто всі ті елементи, про які сьогодні говорять, як про майбутнє реформи, вже давно використовуються в діяльності ЛК, – наголосив В.С.Мишківський. – Крім того, в 2018 році з утворенними об’єднаними територіальними громадами ми здійснюватимемо співпрацю щодо покращення доступності медичної допомоги населенню та вступу до ЛК. Також плануємо збільшення медикаментозного забезпечення населення при амбулаторному лікуванні шляхом розширення кількості нозологій, переліку лікарських засобів і мережі аптечних пунктів, із якими укладені угоди, та поліпшення доступності до високоспеціалізованих методів інструментальної і лабораторної діагностики укладенням угод про співпрацю з приватними медичними закладами.

Заслухавши та обговоривши виступ виконавчого директора БО «Лікарняна каса Житомирської області» В.С.Мишківського, учасники зібрання оцінили роботу ЛК в 2017 році задовільною.

Також вони розглянули питання про внесення змін до положення «Про амбулаторне лікування членів ЛК» та «Переліку лікарських засобів та виробів медичного призначення, які забезпечуються за рахунок ЛК при амбулаторному лікуванні». Членами правління ЛК прийнято рішення про розширення переліку захворювань, які лікуються амбулаторно за рахунок ЛК. Тож і до переліку лікарських засобів та виробів медичного призначення, які забезпечуються за рахунок ЛК при амбулаторному лікуванні, додано 21 препарат.

Розглянули учасники зібрання й інші питання – про прийняття та поновлення громадян у БО «Лікарняна каса Житомирської області», про виключення громадян із ЛК та інші. Після детального обговорення були прийняті відповідні рішення.

Read More
Login